Рішення

від 07.11.2013 по справі 910/14243/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14243/13 07.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Приватного акціонерного товариства "Луч АО" про стягнення 2 618 511,87 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Макаревич О.В. (дов. № 548/12 від 23.10.2012 року) від відповідача Глибін А.В. (керівник)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07 листопада 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Луч АО" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 2618511,87 грн., а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/14243/13, слухання справи призначено на 27.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року справу № 910/14243/13 передано для розгляду судді Бондарчук В.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 27.08.2013 року суддя Бондарчук В.В. прийняла справу № 910/14243/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/14243/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/14243/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року.

У судовому засіданні 27.09.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.09.2013 року надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.10.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2013 року надав відзив на позов.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 07.11.2013 року.

У судовому засіданні 07.11.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.2013 року

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2004 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Акціонерним товариством закритого типу "Луч АО", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Луч АО" (позичальник) було укладено генеральну кредитну угоду № 010/02-01/02-138 (надалі по тексту - Генеральна кредитна угода), за умовами якої кредитор зобов'язався надавати позичальнику гарантії, кредити, кредитні лінії в режимі овердрафт в порядку і на умовах, визначених в угоді, договорах про надання гарантій, кредитних договорах та договорах овердрафту, укладених в її рамках. Договори про надання гарантій, кредитні договори та договору овердрафту (далі - кредитні договори), укладені в рамках цієї угоди, є її невід'ємними частинами.

В рамках Генеральної кредитної угоди 13.08.2009 року між сторонами було укладено кредитний договір № 010/14/535 "Невідновлювальна Кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів" (надалі по тексту - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в формі невідновлювальної лінії з лімітом 6 592 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2. Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 30 липня 2010 року (останній день строку користування Кредитом).

Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 22% річних (пункт 2.1. Кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.4. Кредитного договору нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом.

Пунктом 6.1. Кредитного договору сторони погодили, що заборгованість за кредитом погашається позичальником відповідно до графіку погашення заборгованості (додаток № 1 до цього Договору).

На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 6 592 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, а саме: № 4 від 19.08.2009 року на суму 79 900,00 грн.; № 11 від 20.08.2009 року на суму 499 100,00 грн.; № 14 від 21.08.2009 року на суму 1 766 500,00 грн.; № 7 від 25.08.2009 року на суму 81 000,00 грн.; № 6 від 26.08.2009 року на суму 81 300,00 грн.; № 63 від 27.08.2009 року на суму 81 600,00 грн.; № 21 від 31.08.2009 року на суму 81 600,00 грн.; № 47 від 01.09.2009 року на суму 81 600,00 грн.; № 50 від 02.09.2009 року на суму 81 000,00 грн.; № 35 від 03.09.2009 року на суму 81 600,00 грн.; № 3 від 04.09.2009 року на суму 81 400,00 грн.; № 22 від 08.09.2009 року на суму 83 500,00 грн.; № 1 від 09.09.2009 року на суму 84 200,00 грн.; № 11 від 10.09.2009 року на суму 595 000,00 грн.; № 01 від 11.09.2009 року на суму 83 600,00 грн.; № 30 від 14.09.2009 року на суму 83 600,00 грн.; № 33 від 15.08.2009 року на суму 2 745 500,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

14.09.2012 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 010/02-01/02/138/19 до Генеральної кредитної угоди, за умовами якої загальний розмір зобов'язань позичальника перед кредитором по кредитах, наданих позичальнику в рамках даної Угоди, не може перевищувати суми 2 200 000,00 грн., а термін дії даної Угоди погоджено до 28.02.2013 року.

Сторони домовились, що кредитор переносить термін сплати позичальником нарахованих сум штрафів/пені в сумі 105 943,43 грн. за порушення умов Договору на 28.02.2013 року, а у випадку відсутності прострочених платежів згідно графіку погашення кредиту та відсотками більше 5 банківських днів скасовує нараховані суми штрафів/пені в повному обсязі (пункт 2 Додаткової угоди № 010/02-01/02/138/19 до Генеральної кредитної угоди).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Приватне акціонерне товариство "Луч АО" допустило порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

У відповідності до пункту 14.4. Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дні після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 220 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 297 218,06 грн. заборгованості по відсотках, 111 567,12 грн. пені за кредитом, за період з 01.03.2013 року по 03.07.2013 року, 9 726,69 грн. пені за відсотками, за період з 03.01.2013 року по 03.07.2013 року.

Відповідач не заперечив проти позовних вимог в частині 2 220 000,00 грн. заборгованості по кредиту, проте, просив суд відмовити у задоволені позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Луч АО" заборгованості по відсоткам, пені за кредитом та пені за відсотками, посилаючись на те, що строк дії Генеральної кредитної угоди закінчився 28.02.2013 року, а штрафні санкції нараховано відповідачу до 03.07.2013 року включно.

Окрім того, відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що причиною неналежного виконання останнім своїх зобов'язань за Кредитним договором є скрутний фінансовий стан Приватного акціонерного товариства "Луч АО".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 13.08.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено, в рамках Генеральної кредитної угоди 13.08.2009 року кредитний договір № 010/14/535 "Невідновлювальна Кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів", відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в формі невідновлювальної лінії з лімітом 6 592 000,00 грн.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Про надання в користування Приватному акціонерному товариству "Луч АО" грошових коштів у розмірі 6 592 000,00 грн., свідчать меморіальні ордери, виписки по особовим рахунках, що підтверджують рух коштів, нарахування відсотків, зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи).

У свою чергу, нормами статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Умовами Додаткової угоди від 14.09.2012 року № 010/02-01/02/138/19 до Генеральної кредитної угоди сторони погодили термін дії даної Угоди до 28.02.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, виписок з банківського рахунку Приватного акціонерного товариства "Луч АО", та не заперечується відповідачем, останній допустив порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Луч АО" 2 220 000,00 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором від 13.08.2009 року № 010/14/535 "Невідновлювальна Кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 2.1. Кредитного договору сторони погодили, що плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 22% річних.

Відповідно до пункту 2.4. Кредитного договору нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом.

Відтак, обґрунтованими є позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Луч АО" заборгованості по відсотках на загальну суму 297 218,06 грн.

Також, позивач, просить суд стягнути з відповідача 111 567,12 грн. пені за кредитом, за період з 01.03.2013 року по 03.07.2013 року, 9 726,69 грн. пені за відсотками, за період з 03.01.2013 року по 03.07.2013 року.

Згідно з пунктом 14.4. Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дні після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Заперечення відповідача з приводу неправомірного нарахування відсотків та пені після закінчення строку дії Генеральної кредитної угоди судом відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим, за приписами частини 4 статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В процесі розгляду даної справи судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами, що свідчить про те, що зобов'язання сторін не припинились.

Судом також враховано приписи частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача за Кредитним договором, приймаючи до уваги пункт 14.4 Кредитного договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Луч АО" 111 567,12 грн. пені за кредитом, за період з 01.03.2013 року по 03.07.2013 року та 9 726,69 грн. пені за відсотками, за період з 03.01.2013 року по 03.07.2013 року.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Луч АО" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18- А, ідентифікаційний код 23495961) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01101, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) 2 220 000 (два мільйони двісті двадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 297 218 (двісті дев'яносто сім тисяч двісті вісімнадцять) грн. 06 коп. прострочених відсотків, 111 567 (сто одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 12 коп. пені за кредитом, 9 726 (дев'ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 69 коп. пені за відсотками, 52 370 (п'ятдесят дві тисячі триста сімдесят) грн. 24 коп. витрат з судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2013 року

Суддя С.В. Стасюк