Постанова

від 20.11.2013 по справі 805/9195/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р. Справа №805/9195/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 годин 06 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засіданні Зикун Ю.В., представника позивача Дерев’янченка Я.Ю., представників відповідача Яковенка В.В., Чирикіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграція» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032230 від 20 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2013 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеграція», звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецької області, про скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач неправомірно не визнав права позивача на формування податкового кредиту за операцією з придбання будівельних робіт в рамках господарських правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс» (далі - ТОВ «Донстройтранс») за договором підряду №10/02 від 10.02.2010 у зв'язку з його недійсністю в силу закону (зазначений правочин не відповідає загальним умовам дійсності правочину і не спрямований на реальне настання наслідків). Позивач, вважав, що має підстави для одержання податкової вигоди, оскільки подав відповідачу належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки та збори. Посилаючись на статті 44, 55-58, 86 Податкового кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032230 від 20 лютого 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6378,75 гривень, в тому числі за основним платежем 5103,00 гривні, за штрафними санкціями 1275,75 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, вважали спірне податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим. Пояснили, що актом перевірки ТОВ «Донстройтранс» встановлено, що це товариство не мало можливості виконати роботи за договором підряду №10/02 від 10.02.2010. Такий висновок був зроблений на підставі інформації отриманої з акту перевірки ТОВ «Донстройтранс», який був складений посадовцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька. Просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10 лютого 2010 року між ТОВ «Інтеграція» (замовник) та ТОВ «Донстройтранс» (підрядник) був укладений договір підряду №10/02. За договором підрядник зобов'язався виконати ремонтні роботи згідно затвердженої замовником кошторисної документації та динамічної договірної ціни, які є невід'ємною частиною договору, на загальну суму 30616,41 гривень. Остаточний розрахунок з підрядником провадиться на підставі підписаної сторонами форми №КБ-2в (а.с. 45-58).

25 лютого 2010 року ТОВ «Інтеграція» перерахувало на поточний рахунок ТОВ «Донстройтранс» грошові кошти в сумі 15000,00 гривень (а.с. 71).

25 лютого 2010 року ТОВ «Донстройтранс» видало ТОВ «Інтеграція» податкову накладну №250206 на суму 15000,00 гривень, в тому числі ПДВ - 2500,00 гривень (а.с. 69).

5 березня 2010 року між ТОВ «Інтеграція» (замовник) та ТОВ «Донстройтранс» (підрядник) були підписані «Акт приймання виконаних робіт за березень 2010 року, форма №КБ-2в» та «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт форма №КБ-3» (а.с. 59-65).

5 березня 2010 року ТОВ «Інтеграція» перерахувало на поточний рахунок ТОВ «Донстройтранс» грошові кошти в сумі 15616,63 гривень (а.с. 71).

5 березня 2010 року ТОВ «Донстройтранс» видало ТОВ «Інтеграція» податкову накладну №050302 на суму 15616,63 гривень, в тому числі ПДВ - 2602,77 гривень (а.с. 70)

22 квітня 2010 року ТОВ «Інтеграція» була подана податкова декларація з податку на додану вартість за І квартал 2010 року (а.с. 72-75).

В період з 21 по 23 січня 2013 року посадовими особами відповідача була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача. За результатами якої 30 січня 2013 року був складений акт №621/22-4/31433007 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтеграція» (код ЄДРПОУ 31433007) з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165) за лютий-березень 2010 року» (далі за текстом - Акт) (а.с. 18-31).

За висновками Акту позивачем порушені:

- підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункт 4.1 статті 4, підпункти 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» оскільки безпідставно віднесена до складу податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від підприємства ТОВ «Донстройтранс» на суму 5103,00 гривень, у тому числі за І квартал 2010 року за операціями, які не спрямовані на реальне настання наслідків здійснених ТОВ «Інтеграція» при придбанні будівельних робіт.

На обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на Акт №1808/15-4/36306165 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донстройтранс» (код за ЄДРПОУ 36306165) з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 17.12.08 по 31.07.12 та податку на прибуток за період 01.01.09 по 30.06.12», який був складений 27.08.2012 працівниками Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька. Згідно цього акту ТОВ «Донстройтранс» у І кварталі 2010 року включило до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість по господарським операціям, які не здійснювалися. Висновок про те, що ТОВ «Донстройтранс» фактично не здійснювало господарської діяльності ґрунтований поясненнями директора та засновника ТОВ «Донстройтранс» ОСОБА_5, які містяться в кримінальній справі №69-150 (а.с. 104-113).

20 лютого 2013 року Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби на підставі Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000032230 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтеграція» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6378,75 гривень, в тому числі за основним платежем 5103,00 гривні, за штрафними санкціями 1275,75 гривень (а.с. 34).

Сторонами визнані наступні обставини:

податкові накладні, які були видані ТОВ «Донстройтранс» позивачу як замовнику підрядних робіт, зареєстровані в «Єдиному реєстрі податкових накладних»;

сума податку на додану вартість, сплачена в ціні підрядних робіт, придбаних у ТОВ «Донстройтранс», включена до суми податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за І квартал 2010 року (а.с. 72-75).

22 жовтня 2013 року старший слідчий з ОВС Другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів у Донецькій області Коношенко Д.В. листом за №4538/10/05-9909-03-13 повідомив суд про те, що на теперішній час по кримінальному провадженню №32012000000000007 (кримінальна справа №69-150) ведеться досудове слідство (а.с. 154).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В І кварталі 2010 року платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначалися Законом України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в редакції Закону України від 20 січня 2010 року №1814-VI.

Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення суми податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством у відповідності до статті 2 цього Закону.

В статті 9 Закону №996-ХІV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи (договір підряду №10/02 від 10.02.2010; «Акт приймання виконаних робіт за березень 2010 року, форма №КБ-2в» та «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт форма №КБ-3»; податкові накладені №№ 230206, 050302; платіжні доручення №150 від 25.02.2010, №163 від 16.03.2010), надані позивачем на підтвердження здійснення витрат, які враховуються для визначення суми податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, відповідають вимогам Закону №996-ХІV, а від так, є належними та допустимими доказами.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо орган доходів та зборів не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи відповідача про отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Проте відповідачем не доведено існування таких обставин.

Суд не враховує Акт №1808/15-4/36306165 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донстройтранс» (код за ЄДРПОУ 36306165) з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 17.12.08 по 31.07.12 та податку на прибуток за період 01.01.09 по 30.06.12», який був складений 27.08.2012 працівниками Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, оскільки він ґрунтується на поясненнях особи, наданих на досудовому слідстві.

Нікчемність договору підряду між позивачем та ТОВ «Донстройтранс» відповідач обумовлює реєстрацією цього товариства на підставну особу ОСОБА_5 Однак порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності господарської операції, здійсненої такою особою.

Досудове слідство у кримінальному провадженню №32012000000000007 (кримінальна справа №69-150) триває, а тому факт реєстрації ОСОБА_5 ТОВ «Донстройтранс» без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цим товариством не можуть вважатися встановленими. Належним та допустимим доказом цих обставин є вирок суду у кримінальній справі, а відтак саме по собі здійснення ОСОБА_5 реєстрації названого товариства без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цим товариством, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, не можуть бути визнані судом як докази недійсності спірної господарської операції.

Що ж стосується посилання відповідача на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені ТОВ «Донстройтранс» невстановленою особою, то слід зазначити, що платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності; на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

З огляду на недоведеність відповідачем існування відповідних фактів, та обставина, що первинні документи від імені ТОВ «Донстройтранс» підписані невстановленою особою, не є достатньою підставою для позбавлення позивача у справі права на податковий кредит за наслідками придбання будівельних робіт у ТОВ «Донстройтранс».

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000032230 від 20 лютого 2013 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтеграція» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6378 (шість тисяч триста сімдесят вісім) гривень 75 копійок, в тому числі за основним платежем 5103 (п'ять тисяч сто три) гривні 00 копійок, за штрафними санкціями 1275 (тисяча двісті сімдесят п'ять) гривень 75 копійок.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграція» (місцезнаходження юридичної особи: 86155, Донецька область, м. Макіївка, вулиця Сумська, будинок 34/2, код ЄДРПОУ 31433007) судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 20 листопада 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 25 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.