Постанова

від 19.11.2013 по справі 911/2766/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа№ 911/2766/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Коршун Н.М.

За участю представників сторін:

Від позивача - Грищенко О.М. - довір. б/н від 01.04.13;

Від відповідача 1 - не з'явився;

Від відповідача 2 - Мазуркевич Т.В. ( довір. №3 від 15.11.13);

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт»

на рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2013р.

у справі № 911/2766/13 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Трейдсервісгруп»

2.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт»

про стягнення 5 987,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.10.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Трейдсервісгруп» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 162,22 грн. пені, 46,63 грн. судового збору. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 5 801 грн. 94 коп. курсової різниці, 1667,34 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що у відповідача 2 перед позивачем існує заборгованість (курсова різниця), що виникла за угодою про заміну кредитора у зобов'язанні, укладену на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Місцевий господарський суд зазначає й про те, що з метою забезпечення виконання зобов'язання відповідачем 2, між позивачем та відповідачем 1, як поручителем укладено договір поруки, умовами якого поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки, яка обмежується сплатою пені у сумі 162,22 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2013р. в частині стягнення з відповідача 2 - 5801,94 грн. курсової різниці та 162,22 грн. пені та прийняти нове рішення, яким в частині стягнення з відповідача 2 5801,94 грн. курсової різниці провадження у справі припинити, в частині стягнення 162,22 грн. пені відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач 2 зазначає про те, що курсову різницю, розраховану на суму 10000,00 грн., на підставі рішення господарського суду Хмельницької області у справі №8/1579 із СТОВ «Агросвіт» у 2010 році вже було стягнуто на користь ТОВ «Тридента Агро».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. розгляд справи призначено на 05.11.2013р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 05.11.2013р. представника відповідача 1, розгляд справи відкладено на 19.11.2013р.

Через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 07.11.2013р. надійшло клопотання відповідача 1 про розгляд справи без участі представника відповідача 1.

19.11.2013р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник відповідача 1.

Враховуючи клопотання відповідача 1 про розгляд справи без його участі, судова колегія ухвалила розглядати справи у відсутності представника відповідача 1.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2 судова колегія встановила.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (покупець) 23.05.2008 року укладений договір № 002-04 ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 8/1579 від 19.10.2009 року за позовом ТОВ "Тридента Агро" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" про стягнення основного боргу, курсової різниці та штрафних санкцій за період із 02.10.2008 року по 30.07.2009 року згідно договору № 002-04 ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року, позовні вимоги ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" задоволено частково. З вказаного рішення вбачається, що під час розгляду справи Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" була погашена сума основного боргу в розмірі 10000,93 грн., тобто зобов'язання з оплати основного боргу відповдіачем-2 згідно договору № 002-04 ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року було виконано 13.10.2009 року.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 цього Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до додатку договору, на день підписання сторонами договору та додатків до нього курс долара США на міжбанківській валютній біржі становив 5,05 грн./дол. США.

Приміткою ж до додатку передбачено, що у випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторонами, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/А2)*B, де S - ціна на момент оплати, B - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1? курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування коштів.

З урахуванням того, що заборгованість відповідачем-2 погашалась частинами, місцевим господарським судом вірно зазначено про те, що станом на дату проведення оплати (28.08.2009р.) курс долара США на міжбанківському валютному ринку України становив 7,98 грн.

Виходячи з вищевикладеного, у ТОВ "Тридента Агро" виникло право вимоги до відповідача-2 щодо отримання нарахованого розміру курсової різниці згідно договору № 002-04 ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.10.2009 року у справі № 8/1579 уже було стягнуто з нього курсову різницю не приймаються до уваги, оскільки предметом розгляду справи № 8/1579 не були вимоги про стягнення курсової різниці на суму боргу в розмірі 10 000,00 грн., за період з 31 липня 2009р. по 27 серпня 2009р., яка була сплачена під час розгляду справи № 8/1579 - 28.08.2009 року.

26.01.2011 року між ТОВ "Тридента Агро" та ФОП Грищенко О.М. укладено угоду № 116-TA про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до умов якої встановлено, що первісний кредитор (ТОВ "Тридента Агро") відступає новому кредитору (ФОП Грищенко О.М.) право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (боржник) зобов'язання щодо сплати 5 987,16 грн. боргу (курсової різниці, пені, 3% річних), набутих первісним кредитором на підставі договору № 002-04 ХМ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 002-04 ХМ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (стаття 516 Цивільного кодексу України).

У відповідності до пункту 4.3. угоди, ТОВ "Тридента Агро" повідомило Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" про заміну кредитора у зобов'язані, що підтверджується повідомленням від 26.01.2011року, а також ТОВ "Тридента Агро" передано ФОП Грищенко О.М. перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" обумовленого зобов'язання в розмірі 5 987,16 грн. (п.2.1 угоди № 116-TA від 26.01.2011р. ).

Між ФОП Грищенко О.М. та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 02.07.2012 року укладено Угоду № 66/07-13 про заміну кредитора у зобов'язанні, з якої вбачається, що первісний кредитор (ФОП Грищенко О.М.) відступає новому кредитору (ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3% річних, набутих первісним кредитором на підставі договору № 002-04ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року та згідно угоди № 116-ТА про заміну кредитора у зобов'язання від 26.01.2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 002-04ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року.

За Угодою № 66/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані від 02.07.2012 року, позивач одержує право замість ФОП Грищенко О.М. вимагати від відповідача-2 сплати грошової суми в розмірі 5 987,16 грн., визначеної в п. 2.1 даної угоди.

На виконання умов угоди №66/07-12 від 02.07.2012р. ФОП Грищенко О.М. передано позивачу за актом перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання відповідачем-2 обумовленого зобов'язання а також ФОП Грищенко О.М. належним чином повідомив Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" про зазначені вище обставини, про що свідчить повідомлення від 02.07.2012" року.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки відповідач-2 не сплатив заборгованість, що виникла за Угодою № 66/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 року, укладену на підставі договору № 002-04ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року, вимога позивача про стягнення з відповідача-2 заборгованості (курсової різниці) у сумі 5 801,98 підлягає задоволенню.

Предметом позовних вимог є також вимога про солідарне стягнення з відповідачів пені у сумі 162,22 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за Угодою № 66/07-12 від 02.07.2012, між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (кредитор) та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель) 11.03.2013 року укладено договір поруки № 11-03-2013-8, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" щодо виконання грошового зобов'язання по сплати розміру пені у зв'язку із неналежним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст.2 цього договору (основний договір), відповідно до п. 2.1. якого, під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 66/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 року, укладену на підставі договору № 002-04ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року.

У розділі 3 договору поруки, поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки, яка обмежується сплатою розміру пені у сумі 162,22 грн.

Пунктом 4.1. договору поруки визначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 8.2 договору № 002-04ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Пунктом 8.3 договору № 002-04ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року сторони погодили, що відповідно до ст. 259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, а також домовились про те, що відповідно до п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором здійснюється без обмеження строку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до місцевого господарського суду подано клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Враховуючи, що згідно умов п. 8.3 договору № 002-04ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшено до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, та те, що відповідач-2 свої зобов'язання за договором в частині сплати курсової різниці не виконав, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено клопотання про застосування строку позовної давності в частині стягнення пені та задоволено позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 162,22 грн. пені.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору № 002-04ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 року, позивачем у зв'язку з простроченням відповідачем-2 виконання зобов'язання з поставленого товару нараховано 22,96 грн. 3% річних, на суму боргу в розмірі 10 000,93 грн., яку останній повинен був сплатити в строк до 01.10.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем подано клопотання про застосування строку позовної давності в частині вимог про стягнення 3% річних.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2009р. у справі №8/1579 відповідно до платіжних доручень від 28.08.2009 року та 13.10.2009 року встановлено,що відповідач-2 сплатив суму основного боргу в розмірі 10 000,93 грн.

Відповідно до частини першої та третьої ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що перебіг позовної давності щодо стягнення 3% річних на вказану суму боргу з 13.10.2009 р. почався заново оскільки сплата заборгованості за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 002-04 ХМ від 23.05.2008 року свідчить про визнання відповідачем-2 наявного перед ТОВ "Тридента Агро" боргу у розмірі 10 000,93 грн.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, позовна давність щодо стягнення 3% за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 002-04ХМ від 23.05.2008 року сплив 13.10.2012 року, а позивач звернувся до суду з позовом 18.07.2013 року.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2013р. у справі № 911/2766/13 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2766/13.

Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2013р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Н.М. Коршун