Постанова

від 22.11.2013 по справі 812/9005/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 5.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2013 року Справа № 812/9005/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Саприкіній Т.О.,

за участю представників сторін

від позивача: Білик В.В. - директор,

від відповідача: Шуйський О.В. (дов. № 1/1-7/2179 від 23.08.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо» до Луганської митниці Міндоходів про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо» звернулось до суду з позовом до Луганської митниці Міндоходів, у якому позивач зазначив, що 19.09.2013 ним подано до відповідача звернення про надання консультації з питань застосування митного законодавства, однак, у відповідь на звернення товариство отримало лист з набором тез нормативних норм без наведення конкретних відповідей на порушені у зверненні питання.

У зв'язку з цим позивач просив суд визнати незаконною бездіяльності Луганської митниці у частині не надання консультацій з практичного застосування норм митного права щодо питань, порушених у зверненні від 19.09.2013 за вих. № 34/ЗВР, зобов'язати відповідача надати консультацію у формі рішення як акт індивідуальної дії, відповідно до ст. 21 Митного кодексу України на звернення від 19.09.2013 за вих. № 34/ЗВР шляхом надання конкретних відповідей на поставлені в ньому питання, а саме: щодо обсягу необхідних обов'язкових платежів при перетині кордону після подання заяв про вивезення-ввезення відеообладнання, щодо можливої дати здійснення означеної процедури вивезення-ввезення відео обладнання на автомобілі "Вольво" S-40, 2007 року випуску, FZZ-596 в митному режимі останнього - «тимчасове ввезення», як транспортного засобу комерційного використання, щодо достатньої кількості та відповідності змісту доданих до звернення документів меті використання автомобіля "Вольво" S-40, 2007 року випуску, FZZ-596 в митному режимі останнього - «тимчасове ввезення», як транспортного засобу комерційного використання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідь на звернення ТОВ «Євромедіаправо» надано своєчасно та у повному обсязі. На даний час законодавцем не встановлено форму рішення, яке приймається митним органом за результатами розгляду звернень про надання консультації.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо» є юридичною особою, код 38681904, зареєстровано 22.05.2013. (а.с. 29)

ТОВ "Євромедіаправо" 19.09.2013 звернулось до Луганської митниці Міндоходів листом № 34/ЗВР, у якому товариство зазначило, що засновниками ТОВ "Євромедіаправо" є ЗАТ "Білевро" (Литва) та ЗАТ «Лугавто». Товариством у комерційних цілях використовується автомобіль "Вольво" S-40, 2007 року випуску, FZZ-596 з метою комерційного вивезення-ввезення відео обладнання. У зв'язку з цим заявник просив надати йому консультації щодо обсягу необхідних обов'язкових платежів при перетині кордону після подання заяв про вивезення-ввезення відеообладнання, щодо можливої дати здійснення означеної процедури вивезення-ввезення відео обладнання на автомобілі "Вольво" S-40, 2007 року випуску, FZZ-596 в митному режимі останнього - «тимчасове ввезення», як транспортного засобу комерційного використання, щодо достатньої кількості та відповідності змісту доданих до звернення документів меті використання автомобіля "Вольво" S-40, 2007 року випуску, FZZ-596 в митному режимі останнього - «тимчасове ввезення», як транспортного засобу комерційного використання. (а.с. 6-7)

Відповідь на вказане звернення надано Луганською митницею Міндоходів листом від 18.10.2013 № 6.1/3-15/3541, у якому з посиланням на норми Митного кодексу України, Конвенції про тимчасове ввезення та Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» наведено інформацію про строк та порядок тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення, а також а також про обов'язкові документи, які характеризують операцію комерційного перевезення вантажу. (а.с. 8-9)

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 21 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ за зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на органи доходів і зборів (заінтересованих осіб), органи доходів і зборів безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи. Консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень органів доходів і зборів. Консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи має індивідуальний характер і може використовуватися виключно особою, якій надано таку консультацію.

В письмових запереченнях проти позову відповідачем - Луганською митницєю Міндоходів зазначено, що питання визначені позивачем у листі від 19 вересня 2013 року за вих. № 34/ЗВР є питаннями щодо порядку ведення господарської діяльності, а не питаннями практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи. Крім того, зазначив, що з наданих документів вбачалось, що заявник намагався присвоїти митному органу не притаманну функцію декларанта, так як обсяг платежів повинен визначати саме декларант. (а.с. 21-23)

Позивачем не оскаржується факт своєчасного надання відповідачем відповіді на запит ТОВ "Євромедіаправо". Спірним є обов'язок митного органу надавати відповіді на конкретні питання митного оформлення операції вивезення-ввезення відеообладнання через кордон України, а також обов'язок митного органу оформлювати свою відповідь у формі рішення.

Щодо обов'язковості прийняття митницею рішення за зверненнями з порядку проведення митних процедур, то це питання врегульовано статтею 23 Митного кодексу України та Порядком прийняття, відкликання попереднього рішення про країну походження товару, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2012 року № 737, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1176/21488 (далі - Порядок № 737).

Так, статтею 23 Митного кодексу України передбачено, що за письмовими зверненнями декларантів або уповноважених ними осіб органи доходів і зборів приймають попередні рішення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань державної митної справи. Такі рішення виносяться до початку переміщення товарів через митний кордон України. Попереднє рішення є обов'язковим для виконання будь-яким органом доходів і зборів. Форма попереднього рішення та порядок його прийняття визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Попередні рішення можуть прийматися з питань: 1) класифікації товарів (у тому числі комплектних об'єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) згідно з УКТ ЗЕД; 2) визначення країни походження товарів; 3) надання у випадках, передбачених цим Кодексом, дозволу на поміщення товарів в окремі митні режими.

За пунктом 8 частини 1 статті 4 Митного кодексу України декларант - це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 737 попереднє рішення про країну походження товару - документ встановленої форми, що приймається за зверненням заявника та засвідчується рішенням про визначення країни походження товару Уповноваженим структурним підрозділом митного органу, на який покладено функції контролю за визначенням країни походження товару. Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 737 для одержання попереднього рішення заявник подає до митного органу звернення про прийняття попереднього рішення про країну походження товару, заповнене за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Пунктом 2.2 Порядку № 737 передбачено, що до звернення додаються: документи, що підтверджують країну походження товару, визначені статтею 43 Митного кодексу України (у випадках, коли їх подання передбачено законом); фотографії, креслення; комерційні, технічні й інші документи, що містять відомості про товар (наприклад, технологічні схеми виробництва; бухгалтерські документи про калькуляцію собівартості одиниці продукції; інформація про походження та вартість імпортної сировини, використаної при виробництві товару); документи, які свідчать про те, що цей товар повністю вироблено або піддано достатній переробці в конкретній країні (у разі наявності).

З аналізу листа позивача від 19вересня 2013 року за вих. № 34/ЗВР вбачається, що він поданий без визначення питань передбачених статтею 23 Митного кодексу України та Порядком № 737, не за формою та не за змістом передбаченими вказаним Порядком, без додання передбачених Порядком документів.

Статтею 22 Митного кодексу України передбачено, що за надання недостовірної інформації, а також за неправомірну відмову у наданні відповідної інформації, несвоєчасне надання інформації та інші правопорушення у сфері інформаційних відносин посадові особи органів доходів і зборів несуть відповідальність, передбачену законом.

В результаті дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не відмовляв у розгляді звернення позивача, відповідь Луганської митниці Міндоходів на звернення ТОВ "Євромедіаправо" надана своєчасно, зміст відповіді є достовірним, оскільки відповідає приведеним в ній нормам законодавчих актів, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 94 КАС України у випадку відмови у задоволенні позовних вимог повернення судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедіаправо» до Луганської митниці Міндоходів про визнання бездіяльності незаконною щодо ненадання консультації з практичного застосування норм митного права, зобов'язання надати консультацію відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено 25 листопада 2013 року.

Суддя Т.В. Смішлива