Постанова

від 06.11.2013 по справі 807/2981/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 рокум. Ужгород№ 807/2981/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Петричкович К.І.

за участі:

представника позивача - Стричинець Генадія Івановича;

представника відповідача - Сабадош Антоніни Юріївни;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за зміненою позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецагротехн" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 06 листопада 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 листопада 2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецагротехн" (далі по тексту позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та, зменшивши позовні вимоги, остаточно просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 16 серпня 2013 року за № 0001402201.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що проведена відповідачем позапланова невиїзна перевірка була здійснена в супереч статті 78 пункту 78.1 підпункту 78.1.1 ПК України. Таким чином у відповідача не було законодавчо передбачених підстав для проведення документальної позапланової перевірки. Крім того, позивач зазначив, що висновок контролюючого органу про порушення податкового законодавства позивачем зроблено лише на підставі даних, що отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва та не враховано первинні документи надані під час перевірки.

У судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, підтримав повністю, надав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити змінений позов повністю.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких повністю заперечує позовні вимоги, вважає їх такими, що є безпідставними з огляду на наступне. На виконання наказу № 95 від 17 липня 2013 року Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Головним державним ревізором-інспектором сектору планування та інформаційного забезпечення, управління податкового аудиту Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Дорошем Володимиром Валерійовичем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань господарських відносин з ПП "Юридична фірма "Фортеця" за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року. Копію наказу № 95 від 17 липня 2013 року про проведення позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки було надіслано на адресу ТОВ "Спецагротехн". Перевірка проводилась з 18 липня 2013 року по 23 липня 2013 року з відома директора ТОВ "Спецагротехн" Стричинець Генадія Івановича. В ході проведення позапланової невиїзної перевірки використано наступні документи: реєстраційна справа підприємства; інформацію від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, а саме акт № 1642/22.8/36520226 від 14 травня 2013 року "про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Юридична фірма "Фортеця" (код ЄДРПОУ 36520226) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року"; завірені копії первинних документів представлених до перевірки позивачем, а саме: копія договору, акт приймання-передачі запчастин, акт приймання робіт (наданих послуг), рахунків на оплату, податкових накладних, накладних, платіжних доручень; податкова декларація з ПДВ за червень 2011 року з додатками; підсистему "Перегляд результатів співставлення платників податків у розрізі контрагентів" інформаційної системи "Податковий блог". Згідно акту перевірки № 60/22-00/37314611 розділу 3.2 "Відображення господарських операцій ТОВ " Спецагротехн" (код за ЄДРПОУ 37314611), господарських відносин з ПП "Юридична фірма "Фортеця" (код ЄДРПОУ 36520226) за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року при формуванні податкового кредиту" відображено результати діяльності ТОВ "Спецагротехн" в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість, за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року ТОВ "Спецагротехн", відповідно до поданої звітності з ПДВ за червень 2011 року задекларовано податковий кредит у сумі 416005 грн.. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року встановлено його завищення на загальну суму 141641,33 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 141641,33 грн.. За наведених обставин представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позову повністю.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 2 частиною 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в статті 21 пункті 21.1. Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області в період з 18 липня 2013 року по 23 липня 2013 року було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань господарських відносин з ПП "Юридична фірма "Фортеця" за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року.

За результатами перевірки 24 липня 2013 року складено акт за № 60/22-00/37314611, яким встановлено порушення позивачем статті 198 пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, статті 200 пункту 200.4, статті 201 пункту 201.10 розділу V ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення рядка 24 декларації з ПДВ на суму 141641грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 141641 грн. (а.с.а.с. 21-27).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 16 серпня 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001402201, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 141641 грн. (а.с. 31).

08 червня 2011 року між ПП "Юридична фірма "Фортеця" як Продавцем та позивачем як Покупцем був укладений договір купівлі продажу запчастин та надання послуг № 3/ЗП (а.с. 41, 42).

Відповідно до статті 1 пункту 1.1 цього договору, Продавець зобов'язується поставити та передати у власність запчастини до комбайна бурякозбирального HOLMER TERRADOS T3, а Покупець прийняти у власність Товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до статті 1 пункту 1.4 вказаного договору, Продавець надає послуги у "виді" заміни запчастин та ремонту.

Реальний характер вказаного вище договору підтверджується фактичним здійсненням господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, про що свідчать наявні в матеріалах справи підтвердні документи, а саме: акт приймання-передачі запчастин та наданих послуг від 21 червня 2011 року та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21 червня 2011 року, відповідно до яких позивачем від ПП "Юридична фірма "Фортеця" придбані запасні частини вартістю 830354 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 138392,33 грн. та надано ПП "Юридична фірма "Фортеця" позивачеві послуги по заміні запасних частин на суму 19494 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 3249 грн. (а.с.а.с. 43-45); копії рахунків від 10 червня 2011 року та від 17 червня 2011 року за №№, відповідно, 10//06-01 та 17/06-01, а також копії платіжних доручень від 21 червня 2011 року за №№ 101 та 102 (а.с.а.с. 46-48); видаткова накладна за № 21/06-02 від 21 червня 2011 року; податкові накладні за №№ 151 та 152 від 21 червня 2011 року (а.с.а.с. 50-52).

Таким чином судом встановлено, що господарські відносини позивача з його контрагентам - ПП "Юридична фірма "Фортеця" є реальними, а придбані позивачем товарно-матеріальні цінності та отримані послуги використані ним в господарській діяльності.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до статті 185 пункту 185.1 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).

Відповідно до статті 200 пункту 200.1. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із статтею 198 пунктом 198.1.підпунктом "а" ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг.

Відповідно до статті 198 пункту 198.2 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг); або дата отримання товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Отже, позивач у встановленому законом порядку при придбанні запасних частин та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності у повній відповідності до вказаних норм податкового законодавства отримав право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.18. ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, в тому числі автоматичне бюджетне відшкодування в порядку та за критеріям, визначеним у розділі V цього Кодексу.

Таким чином, висновки відповідача про те, що позивач, не має права на формування податкового кредиту, що використовуються в його господарській діяльності, є неправильними, не ґрунтуються на нормах діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

У розглядуваному випадку згідно з умовами договорів купівлі-продажу обов'язок з постачання товару було покладено на продавця.

Згідно ж з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року за № 363, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. За змістом пункту 11.1 цих Правил товарно-транспортна накладна є основним документами на перевезення вантажів. Таким чином, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків та їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак, враховуючи оприбуткування та використання позивачем у своїй діяльності придбаного у контрагента товару, відсутність товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та його.

Отже в розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовий облік в Україні» товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію, здійснену позивачем.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем виконані усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Юридична фірма "Фортеця", а також понесені витрати по сплаті відповідних сум ПДВ.

Суд констатує, що спірні суми податкового кредиту позивача за відповідний звітний податковий період повністю підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Суд констатує, що відповідачем під час судового розгляду належними та допустимими доказами не доведено факт невідповідності задекларованих наслідків спірних господарських операцій позивача у податковому обліку фактичним обставинам, в той час як стаття 71 КАС України обов'язок доведення цього покладає на податковий орган як суб'єкта владних повноважень.

Відповідачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідних актах порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення.

Суд відхиляє доводи відповідача, про відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця (від ПП "Юридична фірма "Фортеця" позивачеві), оскільки такий підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, які були в розпорядженні відповідача під час здійснення спірної перевірки.

Статтею 71 частиною 2 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Суд констатує, що відповідачем в судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведено факт невідповідності задекларованих наслідків спірних господарських операцій позивача у податковому обліку фактичним обставинам, в той час як стаття 71 КАС України обов'язок доведення цього покладає на контролюючий орган як суб'єкта владних повноважень.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами в розумінні статті 70 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Тому суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість, а висновки акту перевірки від 24 липня 2013 року за № 60/22-00/37314611 в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

Вимоги позову підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами.

За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 94 частини 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, у вигляді сплати судового збору.

Керуючись статтями 70, 71, 72, 86, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецагротехн" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2013 року № 0001402201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецагротехн" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1416,42 грн., що сплачені 30 серпня 2013 року відповідно до платіжного доручення за № 303.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.Є. Гаврилко