cpg1251
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2013 року Справа № 919/801/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Вашеняк Сергій Васильович, довіреність №106313-н від 24.05.13, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль";
відповідача: Опанасенко Наталя Сергіївна, довіреність №01/08 від 21.08.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй";
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 05 серпня 2013 року у справі №919/801/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, Київ, 01001)
в особі Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Набережна, 32, Сімферополь, 95000)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" (вул. Суворова, 39, Севастополь, 99011)
товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" (вул. Суворова, 39, Севастополь, 99011)
про стягнення 1377769,97 грн.
ВСТАНОВИВ :
Позивач, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідачів, товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" (відповідач-2) про стягнення 1 377 769,97 грн. та в рахунок часткового погашення заборгованості звернення стягнення на предмет договору іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором №010/13-23/33/26-08 07 квітня 2008 року та договором поруки №010/13-23/33/26-08/1 від 07 квітня 2008 року.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05 серпня 2013 року у справі №919/801/13 (суддя Харченко І.А.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції в своєму рішенні фактично здійснив стягнення заборгованості з відповідачів в подвійному розмірі.
Також, заявник апеляційної скарги не одноразово доповнював доводи апеляційної скарги додатковими поясненнями до неї.
Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 01 жовтня 2013 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Черткової І.В. та відпусткою судді Гонтаря В.І. у складі колегії їх було замінено на суддів Гоголя Ю.М. та Дмитрієва В.Є..
Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 19 листопада 2013 року у зв'язку з відрядженням судді Дмитрієва В.Є.. у складі колегії його було замінено на суддів Борисову Ю.В.
Розгляд справи не одноразово відкладався, остаточно 19 листопада 2013 року, у судовому засіданні, представник відповідача підтримав вимогами апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представник позивача з зазначеними доводами не погодився та заперечував проти їх задоволення.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" (відповідач-2) у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившего представника відповідача.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
07 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками на теперішній час є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Кримської республіканської дирекції та ТОВ "Компанія "Інвест-строй" було укладено кредитний договір №010/13-23/33/26-08 (далі - Кредитний договір) (арк. с .9-13).
За умовами Кредитного договору Кредитор (позивач) на положеннях та умовах цього Договору, відкриває Позичальнику (відповідач-1) невідновлювальну кредитну лінію у сумі 575 406,00 дол. США. За користування кредитними коштами Позичальник сплачує Кредитору проценти 13,25% річних (пункт 1.1. Кредитного Договору).
Кредит надається траншами або однією сумою, та повинен бути повернутий у строк по 06 квітня 2018 року включно (пункт 1.2. Кредитного договору).
Пунктом 3.7 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення заборгованості (невід'ємний додаток 1 до цього договору) (арк.с. 14-14 зворотній бік). Також зазначеним пунктом встановлено, що Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування Позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку.
Відповідно до пункту 6.15 Кредитного договору Позичальник зобов'язався в строки, передбачені Договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту, а також здійснювати сплату інших комісій, пені, та штрафів в національній валюті України (по офіційному курсу НБУ на день сплати).
Додатковою угодою №010/13-23/33/26-08/5 від 14 березня 2012 року до Кредитного договору було здійснено рефінансування кредитної заборгованості у національну валюту - гривні. Розмір заборгованості було встановлено на рівні 1 229 450,4 грн. Відсоткова ставка зі кредитом була встановлена 16,3% річних, а пільгова ставка, яка підлягала застосуванню 14 березня 2012 року по 31 жовтня 2013 року за умови відсутності порушень умов кредитного договору, на рівні 14,5% річних. Також було змінено графік погашення заборгованості (арк.с. 19-21 зворотний бік).
Виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором забезпечується, зокрема, заставою належного Позичальнику зупинкового комплексу за адресою: місто Севастополь, Гагарінський район, вул. Вакуленчука, 36/3, загальною площею 78.50 кв.м., що складається з: зупинкового комплексу літ. „А", навісу, ганку, ганку, навісу літ. "а1", що передбачено пунктом 2.1.1. Кредитного договору, в редакції згідно додаткових угод від 06 серпня 2008 року та від 14 березня 2012 року (арк.с. 26, 28-29), а також Порукою відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" згідно договору поруки №010/13-23/33/2 08/1 від 07 квітня 2008 року в редакції згідно додаткових угод від 29 червня 2011 року та від 14 березня 2012 року (арк.с. 34-35, 36-38, 39).
Відповідачем-1 було порушено умови кредитного договору, а саме з червня 2012 року припинено погашення заборгованості, чим порушено графік погашення заборгованості. В зв'язку з зазначеним за відповідачем-1 станом на 01 червня 2013 року утворилась прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі 190 685,00 грн. та по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 162 597,45 грн.
26 листопада 2012 року позивачем було надіслано на адресу відповідача-1 вимогу про усунення порушень за кредитним договором та попереджено боржника про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконанні вимоги. Вимога була отримана боржником 05 грудня 2013 року, про що свідчить повідомлення про поштове вручення, але порушення усунуті не були (арк.с. 40-40 зворотний бік).
26 листопада 2012 року позивач також звернувся до відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" з вимогою про виконання зобов'язань за договором поруки №010/13-23/33/26-08/1 від 07 квітня 2008 року (арк.с. 41-41 зворотний бік). Але Поручитель також не виконав свої зобов'язання за договором поруки.
Відповідно до пункту 10.2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом і комісій, передбачених цим договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості з Позичальника, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання Позичальником умов розділу 6 та/або пункту 3.9. цього Договору (пункт 7.3. Кредитного Договору).
За розрахунком позивача станом на 01 червня 2013 року відповідач-1 має непогашену заборгованість за Кредитним договором в сумі 1 377 769,97 грн., з яких: 1 213 450,00 грн. - заборгованість за тіло кредиту; 162 597,45 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками; 1 047,23 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків та 675,29 грн. - пеня за порушення строків сплати по тілу кредиту.
Зазначене стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 1 377 769,97 грн. та вимогою звернути стягнення на предмет договору іпотеки за договором іпотеки (регістраційний №283 від 07 квітня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Рижковою Н.В.), а саме: зупинковий комплекс , загальною плошею 78,5 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Вакуленчука. б 36/3 і складається з зупинкового комплексу літера "А", навісу, ґанку, ґанку, навісу літ "а1", загальною площею 78,5 кв. м. в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем у розмірі 1 377 769,97 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення потрібно змінити з наступних підстав.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування в частині сплату кредиту та процентів за користування ним.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, що зазначено в частині 2 статті 1054 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 7 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Пунктом 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Так, судом першої інстанції цілком правомірно було встановлено, що доказів погашення заборгованості за Кредитним договором Відповідачем-1 не надав суду .
Також, судом першої інстанції було досліджено виписки з історії руху коштів за рахунками на яких обліковується заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором (арк.с. 60-77) та перевірено розрахунок Позивача щодо заборгованості за простроченим тілом кредиту та заборгованості за простроченими відсотками і визнано його вірним (арк.с. 8).
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що наявність заборгованості відповідача-1 перед позивачем за простроченим тілом кредиту у розмірі 1 213 450,00 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 162 597,45 грн. підтверджена матеріалами справи.
В силу частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, судом першої інстанції було правильно перевірено розрахунок позивача відносно пені, нарахованої на суму простроченого тіла кредиту у розмірі 675,29 грн та пені, нарахованої на суму прострочених відсотків у розмірі 1 047,23 грн. за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року та визнано їх вірними (а.с. 8).
Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Але, колегією суддів було встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 18 вересня 2013 року у справі №919/996/13 від 18 вересня 2013 року, яке було залишено без змін постановою севастопольського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" задоволено та визнано припиненими правовідносини за Договором поруки №010/13-23/33/26-08/1, укладеним 07 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест".
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості солідарно з другого відповідача за договором поруки №010/13-23/33/26-08/1, укладеним 07 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест".
Згідно зі статтею 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулюання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Пунктом 5.3.1. Додаткового Договору від 14.03.2012 про внесення змін до Договору іпотеки узгоджено, що за вибором Іпотекодержателя (позивач) звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя може здійснюватися за рішенням суду у встановленому законодавством порядку (арк. с 28-29).
Пунктом 3.1.4. Договору Іпотеки від 07.04.2008 узгоджено, що у випадку невиконання боржником (відповідачем-1) зобов'язань за Кредитним Договором Іпотекодержатель (позивач) має право звернути стягнення на предмет Іпотеки, реалізувати його та за рахунок вирученої від реалізації предмету іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією Предмету іпотеки.
Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на право Предмета іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, зокрема, при несплаті або частковій несплаті у встановлений Кредитним договором строк сум відсотків, або при несплаті або частковій несплаті у встановлений Кредитним договором строк сум неустойки (пені, штрафних санкцій) (пункт 5.2.1. Договору Іпотеки).
У випадку невиконання Іпотекодавцем письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим або Кредитним договором у встанвоелний іпотекодержателем строк, таки вимоги Іпотекодержателя задовольняються за рахунок Предмета іпотеки (пункт 5.4.1. Договору іпотеки).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку" направив відповідачам вимоги про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (арк. с 40-41).Дані вимоги отримані відповідачами 05.12.2012, що підтверджується повідомленнями про поштове вручення (арк. с 40 зворотний бік, 41 зворотний бік). Зміст зазначених вимог відповідає приписам частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку". На момент звернення позивача до суду (09.07.2013) встановлений тридцятиденний строк для можливості усунути порушення основного зобов'язання за договором іпотеки сплинув.
Пунктом 5.4.2. Договору іпотеки встановлено, що реалізація Предмета іпотеки, на який звертається стягнення, зокрема, за рішенням суду може проводитись шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
За таких обставин суд першої інстанції визнав вимогу позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки реєстраційний №283 від 07 квітня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Рижковою Н.В. а саме: зупинковий комплекс, загальною площею 78,5 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Вакуленчука. б 36/3 і складається з зупинкового комплексу літера "А", навісу, ґанку, ґанку, навісу літ "а1" загальною площею 78,5 кв.м. в рахунок часткового погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-строй" перед позивачем у розмірі 1 377 769,97 грн., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні цінні на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Але, колегія суддів зазначає, що додатковим договором про внесення змін до договору іпотеки ід 14 травня 2012 року пункт 1.2 статті 1 „Предмет договору" договір іпотеки реєстраційний №283 від 07 квітня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Рижковою Н.В., був викладений у наступній редакції: „предметом іпотеки є нерухоме майно: торгівельний павільйон літ. А (приміщення 1-го поверху з 1-1 по 1-3), загальною площею 78,50 кв.м. розташований у остановочному комплексі основною площею 73,40 кв.м., з навісом літ "А", ганками, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 36/3.".
У зв'язку з чим резолютивна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає зміненю.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміненню рішення суду першої інстанції.
Сплачений позивачем судовий збір необхідно покласти на відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй", відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 05 серпня 2013 року у справі №919/801/13 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:
" 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-строй" (99011, м.Севастополь, вул.Суворова,39, ідентифікаційний код: 32117478) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції (95000, м.Сімферополь, вул. Набережна,32, ідентифікаційний код: 20680287) заборгованість за кредитом у розмірі 1377769,97 грн. (один мільйон триста сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять грн. 97 коп.), з яких: 1213450,00 грн. - заборгованість за тіло кредиту; 162597,45 грн - заборгованість за несплаченими відсотками; 1047,23 грн - пеня за порушення строків сплати відсотків та 675,29 грн - пеня за порушення строків сплати по тілу кредиту.
3. В рахунок часткового погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-строй" (99011, м.Севастополь, вул.Суворова,39, ідентифікаційний код: 32117478) перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції (95000, м.Сімферополь, вул. Набережна,32, ідентифікаційний код: 20680287) у розмірі 1377769,97 грн, з яких: 1213450,00 грн - заборгованість за тіло кредиту; 162597,45 грн - заборгованість за несплаченими відсотками; 1047,23 грн - пеня за порушення строків сплати відсотків та 675,29 грн - пеня за порушення строків сплати по тілу кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 07.04.2008, реєстраційний № 283, посвідчений приватним нотаріусом Рижковою Н.В. а саме: торгівельний павільйон літ. А (приміщення 1-го поверху з 1-1 по 1-3), загальною площею 78,50 кв.м. розташований у остановочному комплексі основною площею 73,40 кв.м., з навісом літ "А", ганками, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 36/3.
Звернення стягнення провести шляхом проведення прилюдних торгів у межі процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні цінні на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-строй" (99011, м.Севастополь, вул.Суворова,39, ідентифікаційний код: 32117478, з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м.Київ, вул. Лескова,9, ідентифікаційний код: 14305909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 27555,39 грн.".
4. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.В. Борисова
Ю.М. Гоголь
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9,Київ,01001)
2. Кримська республіканська дирекція публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Набережна, 32,Сімферополь,95000)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" (вул. Суворова, 39,Севастополь,99011)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" (вул. Суворова, 39,Севастополь,99011 )
5. Господарський суд міста Севстополя
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2013 |
Оприлюднено | 26.11.2013 |
Номер документу | 35458671 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Волков Костянтин Володимирович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Волков Костянтин Володимирович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Волков Костянтин Володимирович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Волков Костянтин Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні