Постанова

від 21.11.2013 по справі 820/8718/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 листопада 2013 р. № 820/8718/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Біловуса Р.В.,

представника відповідача - Дитиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (надалі - ТОВ "Енергосервіс"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.05.2013 року №0001282201 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Енергосервіс" з податку на додану вартість за основним платежем 981443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 490717,00 грн. (форма "Р").

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковим повідомленням - рішенням від 29.05.2013 року №0001282201, прийнятим на підставі висновків акту перевірки від 13.05.2013р. за №1614/22.1-07/30592278. Позивач вважає, що складений акт перевірки, викладені у ньому обставини, їх оцінка та відповідно складене податкове повідомлення-рішення суперечать фактичним обставинам справи та чинному законодавству з питань оподаткування. Позивач зазначив, що факт поставки товарів від його контрагентів - ПП «Рест-профі» та ПП «Ансі-Україна» документально підтверджено, первинні бухгалтерські документи складені належним чином, податкові накладні виписані і отримані позивачем відповідно чинного податкового законодавства України. Отже, позивач вважає, що він мав всі підстави для віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ відповідні суми ПДВ з придбання товару у його контрагентів ПП «Рест-профі» та ПП «Ансі-Україна», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилався на те, що висновками акту перевірки позивача встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 981433 грн., в тому числі за травень 2012 р. в сумі 739215 грн., за червень 2012р. в сумі 242218 грн. Податковий орган вважає, що підприємством в порушення ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту безпідставно було віднесено податок на додану вартість по придбаним ТМЦ з ПП «Рест - профі» у квітні 2012р. в сумі 56667 грн., та ПП «Ансі-Україна» в сумі 924765 грн., в тому числі у січні 2012р. в сумі 37023 грн., у травні 2012р. в сумі 813168 грн., у червні 2012р. в сумі 74574 грн. Представник відповідача зазначив, що при перевірці були використані висновки актів перевірок контрагентів позивача про відсутність реального здійснення фінансово-господарських операцій. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Енергосервіс" зареєстровано 19.10.1999 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідкою про взяття на облік платника податків та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100001620 (а.с. 133-136 том 2).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Енергосервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 13.05.2013р. за №1614/22.1-07/30592278 (а.с. 14-38 том 3).

Згідно висновків акту перевірки від 13.05.2013р. за №1614/22.1-07/30592278, зокрема, встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 981433 грн., в тому числі за травень 2012 р. в сумі 739215 грн., за червень 2012р. в сумі 242218 грн.

29.05.2013 року на підставі висновків акту перевірки від 13.05.2013р. за №1614/22.1-07/30592278 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001282201 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Енергосервіс" з податку на додану вартість за основним платежем 981443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 490717,00 грн. (форма "Р") (а.с. 8 том 1).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Головного управління Міндоходів у Харківській області, подавши скаргу від 12.06.2013 року (а.с. 248-249 том 1), на яку отримав рішення про результати розгляду справи від 18.07.2012 року №709/10/20-40-10-04-17 (а.с. 1-2 том 2), яким оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. На повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України, позивачем отримано рішення про результати розгляду справи від 09.09.2013 року №10643/6/99-99-10-01-15 (а.с. 3-4 том 2).

З акту перевірки від 13.05.2013р. за №1614/22.1-07/30592278 вбачається, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбаним ТМЦ з ПП «Рест - профі» у квітні 2012р. в сумі 56667 грн., та ПП «Ансі-Україна» в сумі 924765 грн., в тому числі у січні 2012р. в сумі 37023 грн., у травні 2012р. в сумі 813168 грн., у червні 2012р. в сумі 74574 грн. на підставі податкових накладних виписаних цими контрагентами, по яким встановлено відсутність факту реального вчинення фінансово-господарських операцій.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Так, положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Обов'язкові реквізити, які повинна містить податкова накладна, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманого товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і ПП «Рест - профі» було укладено договір №09/04-1 від 09.04.2012 року (а.с. 60-61 том 1), відповідно до якого ТОВ "Енергосервіс" придбав у ПП «Рест - профі» технологічний транспортний засіб - трактор ХТЗ 17021 за ціною 340000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 56666,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-190409 від 19.04.2012 року (а.с. 158 том 1) та актом приймання - передачі від 19.04.2012 року, складеному сторонами відповідно до п. 3.1 зазначеного договору, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Сплату за придбаний транспортний засіб позивачем здійснено в безготівковій формі в повному обсязі на суму 340000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №730 від 19.04.2012 року (а.с. 160 том 1).

Передача технологічного транспортного засобу здійснювалась продавцем (ПП «Рест - профі») покупцю (ТОВ "Енергосервіс") відповідно до п.3.1 вищезазначеного договору на підставі акту приймання - передачі від 19.04.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, технологічний транспортний засіб - трактор ХТЗ 17021 придбався ТОВ "Енергосервіс" з метою використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з тим, що така потреба у позивача відпала, трактор ХТЗ 17021 було реалізовано по собівартості ТОВ «Експерт-Сервіс», що також підтверджується договором купівлі-продажу №05/02-13 від 01.02.2013 року зі специфікацією №1 від 01.02.2013 року, актом прийому-передачі спецтехніки від 01.02.2013 року, видатковою накладною №ЛНА-000007 від 06.02.2013 року, податковою накладною №6 від 06.02.2013 року, свідоцтвом про реєстрацію машини від 27.02.2013 року (а.с. 10-16 том 2).

ПП «Рест - профі» було виписано та надано позивачу податкову накладну №123 від 19.04.2012 року на загальну суму 340000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 56666,67 грн. (а.с. 159 том 1).

Сума податку на додану вартість за наведеною податковою накладною включена позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2012р. в сумі 56667 грн., що підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за відповідний період (а.с. 161-168 том 1).

Також, між позивачем (покупець) і ПП «Ансі-Україна» (постачальник) були укладені наступні господарські договори на поставку кабельно-проводнікової продукції: №14/12 від 19.12.2011 року, №10/06 від 11.06.2012, №14/05 від 29.05.2012, №15/06 від 22.06.2012, №14/06 від 22.06.2012, №16/06 від 22.06.2012, №13/06 від 22.06.2012, №12/06 від 15.06.2012, №08/06 від 07.06.2012, №01/06 від 01.06.2012, №03/01 від 01.03.2012, №17/05 від 29.05.2012, №05/04 від 11.04.2012, №07/05 від 10.05.2012, №28/05 від 28.05.2012, №12/05 від 16.05.2012, №02/05 від 07.05.2012, №06/03 від 16.03.2012, №09/05 від 16.05.2012, №11/05 від 16.05.2012, 16/05 від 18.05.2012, №03/05 від 07.05.2012, №10/05 від 16.05.2012, №04/05 від 07.05.2012 з відповідними специфікаціями та переліками (а.с. 39-59, 103-157 том 1).

Отримання придбаних позивачем у ПП «Ансі-Україна» за вищезазначеними договорами ТМЦ здійснювалось уповноваженими на те особами за наступними видатковими накладними: №АС-0116 від 16.01.2012 року на загальну суму 24281,40 грн., в т.ч. ПДВ - 4046,90 грн., №АС-01261 від 26.01.2012 року на загальну суму 58814,71 грн., в т.ч. ПДВ - 9802,45 грн., №АС-0127 від 27.01.2012 року на загальну суму 57636,86 грн., в т.ч. ПДВ - 9606,14 грн., №АС-01303 від 30.01.2012 року на загальну суму 48844,80 грн., в т.ч. ПДВ - 8140,80 грн., №АС-01311 від 31.01.2012 року на загальну суму 32563,20 грн., в т.ч. ПДВ - 5427,20 грн., №АС-05311 від 31.05.2012 року на загальну суму 1529400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 254900,00 грн., №АС-05312 від 31.05.2012 року на загальну суму 2007542,40 грн., в т.ч. ПДВ - 334590,40 грн., №АС-0531 від 31.05.2012 року на загальну суму 358560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 59760,00 грн., №АС-05293 від 29.05.2012 року на загальну суму 53782,80 грн., в т.ч. ПДВ - 8963,80 грн., №АС-05281 від 28.05.2012 року на загальну суму 6839,16 грн., в т.ч. ПДВ - 1139,86 грн., №АС-0528 від 28.05.2012 року на загальну суму 179778,70 грн., в т.ч. ПДВ - 29963,12 грн., №АС-0524 від 24.05.2012 року на загальну суму 38088,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6348,00 грн., №АС-05231 від 23.05.2012 року на загальну суму 48381,53 грн., в т.ч. ПДВ - 8063,59 грн., №АС-0523 від 23.05.2012 року на загальну суму 340953,60 грн., в т.ч. ПДВ - 56825,60 грн., №АС-05212 від 21.05.2012 року на загальну суму 698,40 грн., в т.ч. ПДВ - 116,40 грн., №АС-0521 від 21.05.2012 року на загальну суму 47720,52 грн., в т.ч. ПДВ - 7953,42 грн., №АС-05211 від 21.05.2012 року на загальну суму 25239,55 грн., в т.ч. ПДВ - 4206,59 грн., №АС-05213 від 21.05.2012 року на загальну суму 2748,96 грн., в т.ч. ПДВ - 458,16 грн., №АС-0518 від 18.05.2012 року на загальну суму 59040,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9840,00 грн., №АС-0516 від 16.05.2012 року на загальну суму 34826,95 грн., в т.ч. ПДВ - 5804,49 грн., №АС-0511 від 11.05.2012 року на загальну суму 94836,90 грн., в т.ч. ПДВ - 15806,15 грн., №АС-0508 від 08.05.2012 року на загальну суму 29616,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4936,00 грн., №АС-06261 від 26.06.2012 року на загальну суму 23962,80 грн., в т.ч. ПДВ - 3993,80 грн., №АС-0625 від 25.06.2012 року на загальну суму 51186,48 грн., в т.ч. ПДВ - 8531,08 грн., №АС-06221 від 22.06.2012 року на загальну суму 46092,52 грн., в т.ч. ПДВ - 7682,09 грн., №АС-0622 від 22.06.2012 року на загальну суму 82741,20 грн., в т.ч. ПДВ - 13790,20 грн., №АС-06204 від 20.06.2012 року на загальну суму 34006,46 грн., в т.ч. ПДВ - 5667,74 грн., №АС-0619 від 19.06.2012 року на загальну суму 21216,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3536,00 грн., №АС-06152 від 15.06.2012 року на загальну суму 39840,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6640,00 грн., №АС-0605 від 05.06.2012 року на загальну суму 28199,34 грн., в т.ч. ПДВ - 4686,56 грн. (а.с. 169-198 том 1).

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 вищезазначеного договору поставка товару здійснювалась на умовах ІНКОТЕРМС 2010, місце поставки: склад покупця.

За даними бухгалтерського обліку господарські операції з придбання ТМЦ були відображені у оборотно-сальдових відомостях по рахунках 3711, 631 (а.с. 5-9 том 2).

Оплату за придбані ТМЦ позивачем здійснено в безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та актом звіряння розрахунків, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 17-122, 137 том 1).

ПП «Ансі-Україна» були виписані та надані позивачу наступні податкові накладні: №12 від 16.01.2012 року на загальну суму 24281,40 грн., в т.ч. ПДВ - 4046,90 грн., №13 від 26.01.2012 року на загальну суму 58814,71 грн., в т.ч. ПДВ - 9802,45 грн., №14 від 27.01.2012 року на загальну суму 57636,86 грн., в т.ч. ПДВ - 9606,14 грн., №15 від 30.01.2012 року на загальну суму 48844,80 грн., в т.ч. ПДВ - 8140,80 грн., №16 від 31.01.2012 року на загальну суму 32563,20 грн., в т.ч. ПДВ - 5427,20 грн., №18 від 25.06.2012 року на загальну суму 51186,48 грн., в т.ч. ПДВ - 8531,08 грн., №17 від 25.06.2012 року на загальну суму 16918,02 грн., в т.ч. ПДВ - 2819,67 грн., №16 від 22.06.2012 року на загальну суму 46092,52 грн., в т.ч. ПДВ - 7682,09 грн., №7 від 22.06.2012 року на загальну суму 17085,12 грн., в т.ч. ПДВ - 2847,52 грн., №6 від 21.06.2012 року на загальну суму 32828,04 грн., в т.ч. ПДВ - 5471,34 грн., №15 від 20.06.2012 року на загальну суму 18381,95 грн., в т.ч. ПДВ - 3063,66 грн., №5 від 18.06.2012 року на загальну суму 32828,04 грн., в т.ч. ПДВ - 5471,34 грн., №14 від 19.06.2012 року на загальну суму 14931,90 грн., в т.ч. ПДВ - 2488,65 грн., №19 від 26.06.2012 року на загальну суму 23962,80 грн., в т.ч. ПДВ - 3993,80 грн., №20 від 27.06.2012 року на загальну суму 12032,98 грн., в т.ч. ПДВ - 2005,50 грн., №21 від 27.06.2012 року на загальну суму 13301,42 грн., в т.ч. ПДВ - 2216,90 грн., №9 від 06.06.2012 року на загальну суму 29509,48 грн., в т.ч. ПДВ - 4918,25 грн., №11 від 14.06.2012 року на загальну суму 41713,86 грн., в т.ч. ПДВ - 6952,31 грн., №12 від 14.06.2012 року на загальну суму 28670,55 грн., в т.ч. ПДВ - 4778,43 грн., №13 від 15.06.2012 року на загальну суму 10330,52 грн., в т.ч. ПДВ - 1721,75 грн., №23 від 01.06.2012 року на загальну суму 6284,10 грн., в т.ч. ПДВ - 1047,35 грн., №10 від 08.06.2012 року на загальну суму 23266,89 грн., в т.ч. ПДВ - 3877,83 грн., №2 від 05.06.2012 року на загальну суму 28119,34 грн., в т.ч. ПДВ - 4686,56 грн., №33 від 31.05.2012 року на загальну суму 228360,02 грн., в т.ч. ПДВ - 38060,00 грн., №34 від 31.05.2012 року на загальну суму 1529400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 254900,00 грн., №35 від 31.05.2012 року на загальну суму 2007542,40 грн., в т.ч. ПДВ - 334590,40 грн., №32 від 29.05.2012 року на загальну суму 53782,80 грн., в т.ч. ПДВ - 8963,80 грн., №30 від 28.05.2012 року на загальну суму 179778,70 грн., в т.ч. ПДВ - 29963,12 грн., №29 від 28.05.2012 року на загальну суму 151151,98 грн., в т.ч. ПДВ - 25192,00 грн., №31 від 28.05.2012 року на загальну суму 6839,16 грн., в т.ч. ПДВ - 1139,86 грн., №28 від 24.05.2012 року на загальну суму 38088,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6348,00 грн., №27 від 23.05.2012 року на загальну суму 340953,60 грн., в т.ч. ПДВ - 56825,60 грн., №26 від 23.05.2012 року на загальну суму 9253,67 грн., в т.ч. ПДВ - 1542,28 грн., №22 від 21.05.2012 року на загальну суму 47720,52 грн., в т.ч. ПДВ - 7953,42 грн., №23 від 21.05.2012 року на загальну суму 496,30 грн., в т.ч. ПДВ - 82,72 грн., №24 від 21.05.2012 року на загальну суму 11413,80 грн., в т.ч. ПДВ - 1902,30 грн., №25 від 21.05.2012 року на загальну суму 118,61 грн., в т.ч. ПДВ - 19,77 грн., №5 від 10.05.2012 року на загальну суму 1173,84 грн., в т.ч. ПДВ - 195,64 грн., №16 від 16.05.2012 року на загальну суму 2252,66 грн., в т.ч. ПДВ - 375,44 грн., №20 від 16.05.2012 року на загальну суму 579,79 грн., в т.ч. ПДВ - 96,63 грн., №15 від 16.05.2012 року на загальну суму 16619,12 грн., в т.ч. ПДВ - 2769,85 грн., №17 від 16.05.2012 року на загальну суму 13825,75 грн., в т.ч. ПДВ - 2304,29 грн., №21 від 18.05.2012 року на загальну суму 59040,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9840,00 грн., №3 від 11.05.2012 року на загальну суму 46391,75 грн., в т.ч. ПДВ - 7731,96 грн., №6 від 11.05.2012 року на загальну суму 48445,15 грн., в т.ч. ПДВ - 8074,19 грн., №4 від 08.05.2012 року на загальну суму 18207,83 грн., в т.ч. ПДВ - 3034,64 грн., №19 від 08.05.2012 року на загальну суму 29616,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4936,00 грн., №2 від 08.05.2012 року на загальну суму 37954,02 грн., в т.ч. ПДВ - 6325,67 грн. (а.с. 199-246 том 1).

Суми податку на додану вартість за наведеними податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту у січні 2012р. в сумі 37023 грн., у травні 2012р. в сумі 813168 грн., у червні 2012р. в сумі 74574 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за відповідні періоди (а.с. 21-38 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, придбані у постачальника - ПП «Ансі-Україна» товарно-матеріальні цінності використані у подальшому при виконанні підрядних та субпідрядних робіт за договорами з виконання робіт, результати яких прийняті кінцевими замовниками з документальним підтвердженням та відображенням вказаного, що підтверджується відповідними договорами, договірними цінами, розрахунками, локальними кошторисами, актами прийому виконаних будівельних робіт, відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних робіт (а.с. 143-250 том 2, а.с. 56-197 том 3).

З акту перевірки позивача вбачається, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, вартісних показників придбаних товарів, оплаті вартості придбаного товару не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Вказані податкові накладні та інші первинні документи по взаємовідносинам ПП «Рест-профі» та ПП «Ансі-Україна» не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки від 13.05.2013р. за №1614/22.1-07/30592278 відповідачем не спростовується, що на час здійснення фінансово-господарських операцій ПП «Рест-профі» та ПП «Ансі-Україна» були зареєстровані як платники податку в податковому органі та яким присвоєно індивідуальні податкові номера платників податку на додану вартість.

Отже, наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими та податковими накладними, договорами та іншими первинними документами, а придбаний товар в подальшому було використано позивачем у межах господарської діяльності.

Крім того, із змісту акту перевірки від 13.05.2013р. за №1614/22.1-07/30592278 вбачається, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в цьому акті перевірки, є виключно висновки податкових органів, викладені в акті від 12.06.2012 №517/2204/35860329 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Рест - профі» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий - квітень 2012 року» та в акті від 10.08.2012р. № 553/22-406/33413129 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ансі-Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень-грудень 2011, січень 2012р., травень - червень 2012р. (а.с. 39-55 том 3), за якими встановлено відсутність реального здійснення господарської діяльності, у тому числі, яка пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків.

З цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року по справі №820/4421/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з проведення зустрічної звірки Приватного підприємства "АНСІ-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 33413129), за результатами якої було складено акт від 10.08.2012р. №553/22-406/33413129 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства "АНСІ-УКРАЇНА" код ЄДРПОУ 33413129,щодо документального підтвердження господарський відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень - грудень 2011р., січень 2012р., травень - червень 2012р. (а.с. 140-142 том 2).

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки позивача від 13.05.2013р. за №1614/22.1-07/30592278.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків акту перевірки від 13.05.2013р. за №1614/22.1-07/30592278, правильність та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 29.05.2013 року №0001282201, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 29 травня 2013 року №0001282201 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" з податку на додану вартість за основним платежем 981443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 490717,00 грн. (форма «Р»).

Стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, б. 60, код ЄДРПОУ 30592278) судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25.11.2013 року.

Суддя Піскун В.О.