Ухвала

від 14.01.2014 по справі 820/8718/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 р.Справа № 820/8718/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Зеленського В.В. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 820/8718/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енегросервіс», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013р. № 0001282201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 820/8718/13-а вимоги позивача були задоволені в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013р. № 0001282201 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Енергосервіс» з податку на додану вартість за основним платежем 981 443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 490 717,00 грн. (форма «Р»).

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року по справі № 820/8718/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності та заслухавши суддю-доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача 13.05.2013р. № 1614/22.1-07/30592278, в якому зроблені висновки про порушення податкового законодавства, а саме: п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 981 433,00 грн., в тому числі за травень 2012 року в сумі 739 215,00 грн., за червень 2012 року в сумі 242 218,00 грн.; п.п. 176.2б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - у довідці за формою № 1-ДФ про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь платника податку та сум утриманого з них податку за 3-й квартал 2012 року встановлено перекручення даних про суми доходів, виплачених на користь ФО-П ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 у сумі 250,00 грн.

Порушення, на думку податкового органу, полягають в тому, що ТОВ «Енергосервіс» здійснив лише видимість придбання товарів у ПП «Рест-профі» та ПП «Ансі-Україна», які в дійсності ними не реалізовувались, а лише полягали у документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків, куплений позивачем товар у вказаних контрагентів не куплявся та не перевозився, оскільки придбання товару по ланцюгу постачання не було підтверджено відповідними перевірками і діяльність позивача спрямована на надання податкової вигоди третім особам, а укладені договори не мають на меті настання реальних наслідків.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Енергосервіс» у встановленому законодавством порядку зареєстроване 19.10.1999 року як юридична особа, ідентифікаційний код № 30592278 та перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ і є платником податку з 05.09.2000 року (т. 2 а.с. 133, 135).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: електромонтажні роботи (43.21); будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); інші будівельно-монтажні роботи (43.29) (т. 2 а.с. 134).

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Енергосервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 13.05.2013р. за № 1614/22.1-07/30592278 (т. 3 а.с. 14-38).

Згідно висновків акту перевірки від 13.05.2013р. за № 1614/22.1-07/30592278, зокрема, встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 981 433,00 грн., в тому числі за травень 2012 року в сумі 739 215,00 грн., за червень 2012 року в сумі 242 218,00 грн.

29.05.2013 року на підставі висновків акту перевірки від 13.05.2013р. за № 1614/22.1-07/30592278 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001282201 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Енергосервіс» з податку на додану вартість за основним платежем 981 443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 490 717,00 грн. (форма «Р») (т. 1 а.с. 8).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Головного управління Міндоходів у Харківській області, подавши скаргу від 12.06.2013 року (т. 1 а.с. 248-249), на яку отримав рішення про результати розгляду справи від 18.07.2012 року № 709/10/20-40-10-04-17 (т. 2 а.с. 1-2), яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. На повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України, позивачем отримано рішення про результати розгляду справи від 09.09.2013 року № 10643/6/99-99-10-01-15 (т. 2 а.с. 3-4).

Відповідно до акту перевірки від 13.05.2013р. за № 1614/22.1-07/30592278, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбаним ТМЦ з ПП «Рест-профі» у квітні 2012р. в сумі 56 667,00 грн., та ПП «Ансі-Україна» в сумі 924 765,00 грн., в тому числі у січні 2012р. в сумі 37 023,00 грн., у травні 2012р. в сумі 813 168,00 грн., у червні 2012р. в сумі 74 574,00 грн. на підставі податкових накладних виписаних цими контрагентами, по яким встановлено відсутність факту реального вчинення фінансово-господарських операцій.

З 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Так, положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Обов'язкові реквізити, які повинна містить податкова накладна, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманого товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і ПП «Рест-профі» було укладено договір № 09/04-1 від 09.04.2012 року (а.с. 60-61 том 1), відповідно до якого ТОВ «Енергосервіс» придбав у ПП «Рест-профі» технологічний транспортний засіб - трактор ХТЗ 17021 за ціною 340 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 56 666,67 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-190409 від 19.04.2012 року (т. 1 а.с. 158) та актом приймання-передачі від 19.04.2012 року, складеному сторонами відповідно до п. 3.1 зазначеного договору, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Сплату за придбаний транспортний засіб позивачем здійснено в безготівковій формі в повному обсязі на суму 340 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 730 від 19.04.2012 року (т. 1 а.с. 160).

Передача технологічного транспортного засобу здійснювалась продавцем (ПП «Рест-профі») покупцю (ТОВ «Енергосервіс») відповідно до п. 3.1 вищезазначеного договору на підставі акту приймання-передачі від 19.04.2012 року.

Відповідно до матеріалів справи, технологічний транспортний засіб - трактор ХТЗ 17021 придбаний ТОВ «Енергосервіс» з метою використання у власній господарській діяльності та у зв'язку з тим, що така потреба у позивача відпала, трактор ХТЗ 17021 було реалізовано по собівартості ТОВ «Експерт-Сервіс», що також підтверджується договором купівлі-продажу № 05/02-13 від 01.02.2013 року зі специфікацією № 1 від 01.02.2013 року, актом прийому-передачі спецтехніки від 01.02.2013 року, видатковою накладною № ЛНА-000007 від 06.02.2013 року, податковою накладною № 6 від 06.02.2013 року, свідоцтвом про реєстрацію машини від 27.02.2013 року (т. 2 а.с. 10-16).

ПП «Рест-профі» було виписано та надано позивачу податкову накладну № 123 від 19.04.2012 року на загальну суму 340 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 56 666,67 грн. (т. 1 а.с. 159).

Сума податку на додану вартість за наведеною податковою накладною включена позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2012 року в сумі 56 667,00 грн., що підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за відповідний період (т. 1 а.с. 161-168).

Також, між позивачем (покупець) і ПП «Ансі-Україна» (постачальник) були укладені наступні господарські договори на поставку кабельно-проводнікової продукції: № 14/12 від 19.12.2011 року, № 10/06 від 11.06.2012р., № 14/05 від 29.05.2012р., № 15/06 від 22.06.2012р., № 14/06 від 22.06.2012р., № 16/06 від 22.06.2012р., № 13/06 від 22.06.2012р., № 12/06 від 15.06.2012р., № 08/06 від 07.06.2012р., № 01/06 від 01.06.2012р., № 03/01 від 01.03.2012р., № 17/05 від 29.05.2012р., № 05/04 від 11.04.2012р., № 07/05 від 10.05.2012р., № 28/05 від 28.05.2012р., № 12/05 від 16.05.2012р., № 02/05 від 07.05.2012р., № 06/03 від 16.03.2012р., № 09/05 від 16.05.2012р., № 11/05 від 16.05.2012р., № 16/05 від 18.05.2012р., № 03/05 від 07.05.2012р., № 10/05 від 16.05.2012р., № 04/05 від 07.05.2012р. з відповідними специфікаціями та переліками (т. 1 а.с. 39-59, 103-157).

Отримання придбаних позивачем у ПП «Ансі-Україна» за вищезазначеними договорами ТМЦ здійснювалось уповноваженими на те особами за наступними видатковими накладними: № АС-0116 від 16.01.2012р. на загальну суму 24 281,40 грн., в т.ч. ПДВ - 40 46,90 грн., № АС-01261 від 26.01.2012р. на загальну суму 58 814,71 грн., в т.ч. ПДВ - 9 802,45 грн., № АС-0127 від 27.01.2012р. на загальну суму 57 636,86 грн., в т.ч. ПДВ - 9 606,14 грн., № АС-01303 від 30.01.2012р. на загальну суму 48 844,80 грн., в т.ч. ПДВ - 8 140,80 грн., № АС-01311 від 31.01.2012р. на загальну суму 32 563,20 грн., в т.ч. ПДВ - 5 427,20 грн., № АС-05311 від 31.05.2012р. на загальну суму 1 529 400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 254 900,00 грн., № АС-05312 від 31.05.2012р. на загальну суму 2 007 542,40 грн., в т.ч. ПДВ - 334 590,40 грн., № АС-0531 від 31.05.2012р. на загальну суму 358 560,00 грн., в т.ч. ПДВ - 59 760,00 грн., № АС-05293 від 29.05.2012р. на загальну суму 53 782,80 грн., в т.ч. ПДВ - 8 963,80 грн., № АС-05281 від 28.05.2012р. на загальну суму 6 839,16 грн., в т.ч. ПДВ - 1 139,86 грн., № АС-0528 від 28.05.2012р. на загальну суму 179 778,70 грн., в т.ч. ПДВ - 29 963,12 грн., № АС-0524 від 24.05.2012р. на загальну суму 38 088,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 348,00 грн., № АС-05231 від 23.05.2012р. на загальну суму 48 381,53 грн., в т.ч. ПДВ - 8 063,59 грн., № АС-0523 від 23.05.2012р. на загальну суму 340 953,60 грн., в т.ч. ПДВ - 56 825,60 грн., № АС-05212 від 21.05.2012р. на загальну суму 698,40 грн., в т.ч. ПДВ - 116,40 грн., № АС-0521 від 21.05.2012р. на загальну суму 47 720,52 грн., в т.ч. ПДВ - 7 953,42 грн., № АС-05211 від 21.05.2012р. на загальну суму 25 239,55 грн., в т.ч. ПДВ - 4 206,59 грн., № АС-05213 від 21.05.2012р. на загальну суму 2 748,96 грн., в т.ч. ПДВ - 458,16 грн., № АС-0518 від 18.05.2012 року на загальну суму 59 040,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 840,00 грн., № АС-0516 від 16.05.2012р. на загальну суму 34 826,95 грн., в т.ч. ПДВ - 5 804,49 грн., № АС-0511 від 11.05.2012р. на загальну суму 94 836,90 грн., в т.ч. ПДВ - 15 806,15 грн., № АС-0508 від 08.05.2012р. на загальну суму 29 616,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4 936,00 грн., № АС-06261 від 26.06.2012р. на загальну суму 23 962,80 грн., в т.ч. ПДВ - 3 993,80 грн., № АС-0625 від 25.06.2012р. на загальну суму 51 186,48 грн., в т.ч. ПДВ - 8 531,08 грн., № АС-06221 від 22.06.2012р. на загальну суму 46 092,52 грн., в т.ч. ПДВ - 7 682,09 грн., № АС-0622 від 22.06.2012р. на загальну суму 82 741,20 грн., в т.ч. ПДВ - 13 790,20 грн., № АС-06204 від 20.06.2012р. на загальну суму 34 006,46 грн., в т.ч. ПДВ - 5 667,74 грн., № АС-0619 від 19.06.2012р. на загальну суму 21 216,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 536,00 грн., № АС-06152 від 15.06.2012р. на загальну суму 39 840,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 640,00 грн., № АС-0605 від 05.06.2012р. на загальну суму 28 199,34 грн., в т.ч. ПДВ - 4 686,56 грн. (т. 1 а.с. 169-198).

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 вищезазначеного договору поставка товару здійснювалась на умовах ІНКОТЕРМС 2010, місце поставки: склад покупця.

За даними бухгалтерського обліку господарські операції з придбання ТМЦ були відображені у оборотно-сальдових відомостях по рахунках 3 711,631 (т. 2 а.с. 5-9).

Оплату за придбані ТМЦ позивачем здійснено в безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та актом звіряння розрахунків, копії яких приєднані до матеріалів справи (т. 1 а.с. 17-122, 137).

ПП «Ансі-Україна» були виписані та надані позивачу наступні податкові накладні: № 12 від 16.01.2012р. на загальну суму 24 281,40 грн., в т.ч. ПДВ - 4 046,90 грн., № 13 від 26.01.2012р. на загальну суму 58 814,71 грн., в т.ч. ПДВ - 9 802,45 грн., № 14 від 27.01.2012р. на загальну суму 57 636,86 грн., в т.ч. ПДВ - 9 606,14 грн., № 15 від 30.01.2012р. на загальну суму 48 844,80 грн., в т.ч. ПДВ - 8 140,80 грн., № 16 від 31.01.2012р. на загальну суму 32 563,20 грн., в т.ч. ПДВ - 5 427,20 грн., № 18 від 25.06.2012р. на загальну суму 51 186,48 грн., в т.ч. ПДВ - 8 531,08 грн., № 17 від 25.06.2012р. на загальну суму 16 918,02 грн., в т.ч. ПДВ - 2 819,67 грн., № 16 від 22.06.2012р. на загальну суму 46 092,52 грн., в т.ч. ПДВ - 7 682,09 грн., № 7 від 22.06.2012р. на загальну суму 17 085,12 грн., в т.ч. ПДВ - 2 847,52 грн., № 6 від 21.06.2012р. на загальну суму 32 828,04 грн., в т.ч. ПДВ - 5 471,34 грн., № 15 від 20.06.2012р. на загальну суму 18 381,95 грн., в т.ч. ПДВ - 3 063,66 грн., № 5 від 18.06.2012р. на загальну суму 32 828,04 грн., в т.ч. ПДВ - 5 471,34 грн., № 14 від 19.06.2012р. на загальну суму 14 931,90 грн., в т.ч. ПДВ - 2 488,65 грн., № 19 від 26.06.2012р. на загальну суму 23 962,80 грн., в т.ч. ПДВ - 3 993,80 грн., № 20 від 27.06.2012р. на загальну суму 12 032,98 грн., в т.ч. ПДВ - 2 005,50 грн., № 21 від 27.06.2012р. на загальну суму 13 301,42 грн., в т.ч. ПДВ - 2 216,90 грн., № 9 від 06.06.2012р. на загальну суму 29 509,48 грн., в т.ч. ПДВ - 4 918,25 грн., № 11 від 14.06.2012р. на загальну суму 41 713,86 грн., в т.ч. ПДВ - 6 952,31 грн., № 12 від 14.06.2012р. на загальну суму 28 670,55 грн., в т.ч. ПДВ - 4 778,43 грн., № 13 від 15.06.2012р. на загальну суму 10 330,52 грн., в т.ч. ПДВ - 1 721,75 грн., № 23 від 01.06.2012р. на загальну суму 6 284,10 грн., в т.ч. ПДВ - 1 047,35 грн., № 10 від 08.06.2012р. на загальну суму 23 266,89 грн., в т.ч. ПДВ - 3 877,83 грн., № 2 від 05.06.2012р. на загальну суму 28 119,34 грн., в т.ч. ПДВ - 4 686,56 грн., № 33 від 31.05.2012р. на загальну суму 228 360,02 грн., в т.ч. ПДВ - 38 060,00 грн., № 34 від 31.05.2012р. на загальну суму 1 529 400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 254 900,00 грн., № 35 від 31.05.2012р. на загальну суму 2 007 542,40 грн., в т.ч. ПДВ - 334 590,40 грн., № 32 від 29.05.2012р. на загальну суму 53 782,80 грн., в т.ч. ПДВ - 8 963,80 грн., № 30 від 28.05.2012р. на загальну суму 179 778,70 грн., в т.ч. ПДВ - 29 963,12 грн., № 29 від 28.05.2012р. на загальну суму 151 151,98 грн., в т.ч. ПДВ - 25 192,00 грн., № 31 від 28.05.2012р. на загальну суму 6 839,16 грн., в т.ч. ПДВ - 1 139,86 грн., № 28 від 24.05.2012р. на загальну суму 38 088,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 348,00 грн., № 27 від 23.05.2012р. на загальну суму 340 953,60 грн., в т.ч. ПДВ - 56 825,60 грн., № 26 від 23.05.2012р. на загальну суму 9 253,67 грн., в т.ч. ПДВ - 1 542,28 грн., № 22 від 21.05.2012р. на загальну суму 47 720,52 грн., в т.ч. ПДВ - 7 953,42 грн., № 23 від 21.05.2012р. на загальну суму 496,30 грн., в т.ч. ПДВ - 82,72 грн., № 24 від 21.05.2012р. на загальну суму 11 413,80 грн., в т.ч. ПДВ - 1 902,30 грн., № 25 від 21.05.2012р. на загальну суму 118,61 грн., в т.ч. ПДВ - 19,77 грн., № 5 від 10.05.2012р. на загальну суму 1 173,84 грн., в т.ч. ПДВ - 195,64 грн., № 16 від 16.05.2012р. на загальну суму 2 252,66 грн., в т.ч. ПДВ - 375,44 грн., № 20 від 16.05.2012 року на загальну суму 579,79 грн., в т.ч. ПДВ - 96,63 грн., № 15 від 16.05.2012р. на загальну суму 16 619,12 грн., в т.ч. ПДВ - 2 769,85 грн., № 17 від 16.05.2012р. на загальну суму 13 825,75 грн., в т.ч. ПДВ - 2 304,29 грн., № 21 від 18.05.2012р. на загальну суму 59 040,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 840,00 грн., № 3 від 11.05.2012р. на загальну суму 46 391,75 грн., в т.ч. ПДВ - 7 731,96 грн., № 6 від 11.05.2012р. на загальну суму 48 445,15 грн., в т.ч. ПДВ - 8 074,19 грн., № 4 від 08.05.2012р. на загальну суму 18 207,83 грн., в т.ч. ПДВ - 3 034,64 грн., № 19 від 08.05.2012р. на загальну суму 29 616,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4 936,00 грн., № 2 від 08.05.2012р. на загальну суму 37 954,02 грн., в т.ч. ПДВ - 6 325,67 грн. (т. 1 а.с. 199-246).

Суми податку на додану вартість за наведеними податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту у січні 2012р. в сумі 37 023,00 грн., у травні 2012р. в сумі 813 168,00 грн., у червні 2012р. в сумі 74 574,00 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за відповідні періоди (т. 1 а.с. 21-38).

Як підтверджено матеріалами справи, придбані у постачальника - ПП «Ансі-Україна» товарно-матеріальні цінності використані у подальшому при виконанні підрядних та субпідрядних робіт за договорами з виконання робіт, результати яких прийняті кінцевими замовниками з документальним підтвердженням та відображенням вказаного, що підтверджується відповідними договорами, договірними цінами, розрахунками, локальними кошторисами, актами прийому виконаних будівельних робіт, відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних робіт (т. 2 а.с. 143-250, т. 3 а.с. 56-197).

З акту перевірки вбачається, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось. Також колегія суддів зазначає, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, вартісних показників придбаних товарів, оплаті вартості придбаного товару не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Вказані податкові накладні та інші первинні документи по взаємовідносинам ПП «Рест-профі» та ПП «Ансі-Україна» не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Наявні у матеріалах справи документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання не встановлено. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Відповідно до акту перевірки від 13.05.2013р. за № 1614/22.1-07/30592278 відповідачем не спростовується, що на час здійснення фінансово-господарських операцій ПП «Рест-профі» та ПП «Ансі-Україна» були зареєстровані як платники податку в податковому органі та яким присвоєно індивідуальні податкові номера платників податку на додану вартість.

Отже, наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими та податковими накладними, договорами та іншими первинними документами, а придбаний товар в подальшому було використано позивачем у межах господарської діяльності.

Крім того, із змісту акту перевірки від 13.05.2013р. за № 1614/22.1-07/30592278 вбачається, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в цьому акті перевірки, є виключно висновки податкових органів, викладені в акті від 12.06.2012р. № 517/2204/35860329 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Рест-профі» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-квітень 2012 року» та в акті від 10.08.2012р. № 553/22-406/33413129 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ансі-Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень-грудень 2011р., січень 2012р., травень-червень 2012р. (т. 3 а.с. 39-55), за якими встановлено відсутність реального здійснення господарської діяльності, у тому числі, яка пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків.

Колегія суддів зауважує, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року по справі № 820/4421/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з проведення зустрічної звірки ПП «АНСІ-Україна» (код ЄДРПОУ 33413129), за результатами якої було складено акт від 10.08.2012р. № 553/22-406/33413129 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АНСІ-Україна» код ЄДРПОУ 33413129, щодо документального підтвердження господарський відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень-грудень 2011р., січень 2012р., травень-червень 2012р. (т. 2 а.с. 140-142).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки позивача від 13.05.2013р. за № 1614/22.1-07/30592278.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків акту перевірки від 13.05.2013р. за № 1614/22.1-07/30592278, правильність та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та безпідставність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0001282201, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі зазначеного вище, колегія суддів не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має його документальне підтвердження, сформував суми валових витрат на реально придбані товари.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 820/8718/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Зеленський В.В. Тацій Л.В.