Постанова

від 20.11.2013 по справі 5009/4206/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 5009/4206/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Жукової Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спмеза"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду 30.07.2013

у справі №5009/4206/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спмеза"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бірс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.ОСОБА_8

2.ОСОБА_10

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т."

про визнання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бірс" від 02.08.2010 недійсними

за участю представників сторін

від позивача: Ильченко К.А. - директор; Клюйко А.А. - за довіреністю;

від відповідача: Соловйов О.В. - за довіреністю;

від третьої особи-1: ОСОБА_8;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спмеза" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бірс" про визнання рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Бірс" від 02.08.2010року недійсними.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.04.2013 року у справі №5009/4206/12 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.2013 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 скасувати, рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.2013 залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до установчих документів (Статуту ТОВ "Бірс" державну реєстрацію змін до якого проведено 10.08.2010р.) учасниками товариства були ТОВ "КРОК Г.Т." з часткою 50% статутного капіталу, ОСОБА_9 з часткою 45%, ОСОБА_10 з часткою 5%.

02.08.2010 року проведено загальні збори ТОВ "Бірс", які оформлені протоколом №1 від 02.08.2010 року, за результатами яких прийнято рішення обрати директором ТОВ "Бірс" ОСОБА_8 строком на п'ять років. На загальних зборах були присутні учасники : ОСОБА_10, ОСОБА_8, ТОВ "Крок Г.Т." в особі директора ОСОБА_11

Згідно протоколу загальних зборів №2 від 05.08.2010року ТОВ "КРОК Г.Т." було надано згоду на відступлення його частки фізичним особам : ОСОБА_11 - 16,68%, ОСОБА_12 - 16,66%, ОСОБА_13 - 16,66%.

18.08.2010 року проведено позачергові загальні збори учасників ТОВ "Бірс", які оформлені протоколом №3, на яких вирішено надати згоду ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12 відступити (продати) ТОВ "Спмеза" належні їм частки у статутному капіталі товариства. Вказаним рішенням загальних зборів перерозподілено частки учасників в статутному капіталі ТОВ "Бірс" наступним чином : ТОВ "Спмеза" - 50%; ОСОБА_8 - 45%; ОСОБА_10 - 5%.

Пунктом 1.1 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 19.08.2010 року встановлено, що ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, відповідно до протоколу №3 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Бірс" від 18.08.2010 року, зобов'язуються передати у власність ТОВ "Спмеза" частку в статутному капіталі товариства, а ТОВ "Спмеза" зобов'язується прийняти цю частку (купити), у розмірах визначених п.п. 1.3.2.1, 1.3.2.2, 1.3.2.3 даного договору і сплатити грошову суму за умовами даного договору.

Згідно Статуту ТОВ "Бірс" (державну реєстрацію змін до якого проведено 31.08.2010р.) його учасниками є ТОВ "Спмеза" з часткою - 50% статутного капіталу, ОСОБА_8 - 45% статутного капіталу, ОСОБА_10 - 5% статутного капіталу.

ТОВ "Спмеза" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бірс" від 02.08.2010 року про обрання директором ОСОБА_8, посилаючись на те, що вказане рішення загальних зборів виникло лише в період розгляду господарським судом Запорізької області справи №5009/2020/12, тобто в липні 2012 року, отже є фіктивним, а тому порушує права позивача щодо обрання нового директора через що останній фактично позбавлений можливості брати участь в управлінні справами товариства.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що під час скликання та проведення загальних зборів товариства 02.08.2010р. були порушені чинні норми законодавства, оскільки відповідачем не надано доказів належного повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів, а також був відсутній кворум, внаслідок чого були порушені права позивача на участь в управлінні товариством.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав на те, що ТОВ "Спмеза" набуло прав учасника ТОВ "Бірс" лише 19.08.2010, а загальні збори були проведені 02.08.2010, отже позивач на час їх проведення ще не набув корпоративних прав, а тому не довів факту порушення його прав внаслідок прийняття спірного рішення загальних зборів, оскільки вони відбулись до його вступу до складу учасників товариства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, вважає його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п.3.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007 року "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" носіями корпоративних прав у товариствах з обмеженою відповідальністю, товариствах з додатковою відповідальністю, командитних та повних товариствах є учасники цих товариств.

У той же час, п.2.2.2 цих же рекомендацій визначає, що у вирішенні корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств. Тому рішення органів господарського товариства, прийняті до вступу позивача до складу учасників товариства або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують права позивача, крім випадків, коли такими рішеннями затверджено локальні нормативні акти товариства (в тому числі внесено зміни до установчих документів). Відповідно у господарського суду відсутні підстави для визнання недійсними рішень органів господарських товариств, прийнятих до набуття позивачем корпоративних прав.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Таким чином, враховуючи, що на загальних зборах ТОВ "Бірс" від 02.08.2010 були присутні всі учасники товариства, що відповідно свідчить про наявність кворуму, позивачем не доведено наявності порушеного його права чи охоронюваного законом інтересу, колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові.

Крім того, суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу позивача на те, що він, як учасник ТОВ "Бірс", який володіє 50% частки у статутному капіталі вправі вимагати проведення загальних зборів учасників та винести на розгляд питання щодо обрання іншого директора товариства.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не впливають на нього, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спмеза" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року у справі №5009/4206/12 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Л.В. Жукова