Ухвала

від 27.03.2014 по справі 5009/4206/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 березня 2014 року Справа № 5009/4206/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В., суддів:Козир Т.П., Малетича М.М., Могил С.К., Панової І.Ю., розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Спмеза" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 20.11.2013 у справі№ 5009/4206/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спмеза" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бірс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_6 2. ОСОБА_7 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." провизнання рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Бірс" від 02.08.2010 недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.04.2013 у справі № 5009/4206/12 позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Бірс" про обрання директором товариства ОСОБА_6, оформленого протоколом загальних зборів товариства від 02.08.2010.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.2013 скасовано, а у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2013 у даній справі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спмеза" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2013 у справі № 5009/4206/12, у якій просить указану постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 17.07.2007 у справі № 2-5855/05, від 23.09.2008 у справі № 2/4-К мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме, статті 60 Закону України "Про господарські товариства", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 20.11.2013 у справі № 5009/4206/12, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про визнання рішення загальних зборів учасників товариства від 02.08.2010 недійсними, виходячи із встановлених судом обставин справи. Так, апеляційним господарським судом встановлено наступне: на загальних зборах були присутні всі учасники товариства, що свідчить про наявність кворуму; позивачем не доведено наявності порушення його права чи охоронюваного законом інтересу. Крім того, суд касаційної інстанції дійшов даного висновку з урахуванням того, що позивач, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бірс", який володіє 50 відсотками частки у статутному капіталі, вправі вимагати проведення загальних зборів учасників та винести на розгляд питання щодо обрання іншого директора товариства.

Водночас у постанові від 17.07.2007 у справі № 2-5855/05, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання недійсним рішення зборів, визнання недійсним статуту товариства, скасування державної реєстрації статуту, поновлення товариства у складі учасників та зобов'язання внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб з огляду на встановлені судами обставини справи. Судами встановлено наступне: загальні збори були неповноважними, оскільки у них брали участь учасники товариства, що володіють у сукупності не більше як 60 відсотками голосів; у комплекті документів, підготовлених для здійснення реєстрації змін до установчих документів товариства, відсутня довіреність на повноважного представника компанії.

У постанові від 23.09.2008 у справі № 2/4-К суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства від 16.09.2005, яким вирішено прийняти та затвердити зміни до статуту товариства, звільнити з посади директора ОСОБА_9 та обрати директором ОСОБА_10, виходячи із встановлених судами обставин справи. Судами встановлено, що рішення прийнято неповноважним складом учасників загальних зборів товариства, оскільки: відповідачами порушено вимоги Закону України "Про господарські товариства" щодо права на скликання позачергових загальних зборів; на зборах враховані частки учасників, які вийшли з товариства; на зборах були присутні учасники, які володіють менше ніж 60 відсотків голосів, що є порушенням вимог вказаного Закону в частині проведення загальних зборів товариства.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спмеза" у допуску справи № 5009/4206/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя О. Кот Судді Т. Козир М. Малетич С. Могил І. Панова