Ухвала

від 18.11.2013 по справі 801/6251/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/6251/13-а

18.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/6251/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 24.07.13

за позовом Приватного підприємства "КРИМАГРОТРЕЙД" (вул. М. Донського, 23/93, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95047)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

заявник апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим ( вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.13 задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "КРИМАГРОТРЕЙД" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0305131501 від 31.05.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3185,00 грн., у тому числі за основним платежем 2548 грн. та за штрафними санкціями 637 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0008831502 від 31.05.2013 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 3033,75 грн., у тому числі за основним платежем 2427 грн. та за штрафними санкціями 606,75 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Кримагротрейд» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Донського, 22, кв. 93, ЄДРПОУ 34522932) 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.) судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу та клопотання про заміну відповідача по справі.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від18.11.2013 клопотання Приватного підприємства "КРИМАГРОТРЕЙД" про заміну відповідача по справі задоволено. Замінено відповідача у справі №801/6251/13-а Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Приватне підприємство «Кримагротрейд» (далі позивач, ПП «Кримагротрейд») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0305131501 від 31.05.2013 року по податку на прибуток приватних підприємств збільшення за основним платежем 2548 грн. та за штрафними санкціями 637 грн.; №0008831502 від 31.05.2013 року по податку на додану вартість збільшення за основним платежем 2427 грн. та за штрафними санкціями 606,75 грн.

ПП«Кримагротрейд», зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.07.2006 року та має статус юридичної особи: код ЄДРПОУ 34522932, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №85147 (а.с.25), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 68477 (а.с. 25). Позивач взятий на облік платника податків у ДПІ в м. Сімферополі з 26.07.2006 року за № 4159, що підтверджується довідкою № 3502/29-0 від 26.07.2006 року (а.с. 28) та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 00794162 від 08.08.206 року (а.с. 27). Основним видом діяльності ПП «Кримавторейд» є 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, 46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

У період з 29 квітня 2013 року по 13.05.2013 року посадовими особами проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Кримагротрейд» щодо дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Алекс Плюс 2008» за період 01.01.2012 року по 31.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №2654/15.2/34522932 від 17.05.2013 року (а.с. 34-50) (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6,138.8, пп.138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховане податку на прибуток у сумі 2548; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, встановлено заниження ПДВ до сплати в бюджет у сумі 2427 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №0305131501 від 31.05.2013 року по податку на прибуток приватних підприємств збільшення за основним платежем 2548 грн. та за штрафними санкціями 637 грн. (а.с.51); №0008831502 від 31.05.2013 року по податку на додану вартість збільшення за основним платежем 2427 грн. та за штрафними санкціями 606,75 грн. (а.с. 53).

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За період з 01.01.2012р. по 30.09.2012р. ПП «Кримагротрейд» задекларовані доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 2608766,00 грн.

За період з 01.01.2012р. по 30.09.2012р. ПП «Кримагротрейд» задекларовано витрати, що враховуються при враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 2421812,00грн.

З акту перевірки вбачається, що висновку про порушення позивачем положень Податкового кодексу України зроблені відповідачем внаслідок оцінки взаємовідносин позивача з ТОВ «Алекс Плюс 2008».

Відповідач вказує, що постачальником позивача у період, що перевірявся, був ТОВ «Алекс Плюс 2008», який має ознаки "фіктивності" та спрямований на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Також в акті перевірки відповідач посилається на отриману інформацію щодо контрагентів позивача, а саме: акт №499/22.5-08/36162744 від 15.02.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Алекс Плюс 2008» (код за ЄДРПОУ 35738685) з питань формування податкового кредиту з ТОВ «Ангестрем Континенталь» (код за ЄДРПОУ 33906299) за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року».

Між позивачем та ТОВ «Алекс Плюс 2008» (код за ЄДРПОУ 35738685) 02.03.2011 року укладено договір поставки №020211 (т.1 а.с. 55-56), за яким Постачальник повинен поставити Покупцю автомобільні вузли, деталі та приладдя, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

За період, що перевірявся ТОВ "Алекс Плююс 2008" позивачу поставлено товару на суму: у січні 2012 року - 620,40 грн. у тому числі ПДВ 103,40 грн.; у лютому 2012 року - 360 грн. у тому числі ПДВ 60 грн.; березні 2012 року - 4920 грн. у тому числі ПДВ 820 грн.; равні 2012 року - 6140,02 грн. у тому числі ПДВ 1023,34 грн.; липні 2012 року - 2195,39 грн. у тому числі ПДВ 365,90 грн.

Товар поставлено перевізниками ПП «Нічний експрес» (т.1 а.с.153-154, а.с.158-158а, а.с.163-163, а.с.168, а.с.177) та «Гюнсел», що підтверджено матеріалами справи (т.1 а.с. 148, а.с. 173).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано документи, які виписані ТОВ «Алекс Плюс 2008», а саме: рахунок-фактура №СФ-0000017 від 26.01.2012 р.; податкова накладна №18 від 26.01.2012 р. (а.с. 146).; видаткова накладна №РН-0000017 від 26.01.2012р. (а.с. 148); рахунок-фактура №СФ-0000031 від 14.02.2012 р. (а.с. 151); податкова накладна №10 від 14.02.2012 р. (а.с 149); видаткова накладна №РН-0000029 від 14.02.2012 р. (а.с. 152); рахунок-фактура №СФ-0000053 від 02.03.2012 р. (а.с. 156); податкова накладна №6 від 02.03.2012 р. (а.с. 154); видаткова накладна №РН-0000053 від 02.03.2012р. (а.с. 157); рахунок-фактура №СФ-0000070 від 16.03.2012 р. (а.с. 161); податкова накладна №24 від 16.03.2012 р. (а.с. 159); видаткова накладна №РН-0000071 від 16.03.2012 р. (а.с. 162); рахунок-фактура №СФ-0000137 від 10.05.2012 р. (а.с. 166); податкова накладна №9 від 10.05.2012 р. (а.с. 164); видаткова накладна №РН-0000135 від 10.05.2012 р. (а.с. 167); рахунок-фактура №СФ-0000147 від 18.05.2012 р. (а.с. 171); податкова накладна №20 від 18.05.2012 р. (а.с. 169); видаткова накладна №РН-0000146 від 18.05.2012р. (а.с. 172); рахунок-фактура №СФ-0000230 від 24.07.2012 р. (а.с. 175); податкова накладна №23 від 24.07.2012 р. (а.с. 173); видаткова накладна №РН-0000227 від 24.07.2012р. (а.с. 176)

Оплата вартості придбаного товару підтверджується виписками банку за 15.05.2012р. на суму 8455,42 грн. (а.с. 60); за 11.09.2012р. на суму 9375,45 грн. (а.с. 61 зворот).

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не встановлено порушень при виконанні зобов'язань по укладеним договорам між позивачем та контрагентом, зокрема таких як відсутності фактичного виконання робіт.

Зазначені первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Валові витрати позивача на загальну суму 12135,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Алкс Плюс 2008 за період, що перевірявся підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, вказані витрати є валовими витратами у розумінні приписів 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивачем обґрунтовано до складу валових витрат та витрат віднесено суму у розмірі 12315,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Алекс Плюс 2008», у зв'язку з чим, висновок податкового органу про заниження податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з вказаним контрагентом в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2548,00 грн. є необґрунтованим.

Щодо повноти визначення податкового кредиту позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Алекс Плюс 2008» встановлено його завищення у сумі 2427,00 грн.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань та не доводять умислу позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Виходячи з наведеного, зміст правочину з постачальниками не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства.

Зазначеним вище спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у сумі 2427,00 грн. за період, що перевірявся.

Щодо податкового кредиту по операціям з ТОВ «Алекс Плюс 2008» який сформований позивачем за січень, лютий, березень, травень, липень 2012 року.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З матеріалів справи вбачається, що на час здійснення позивачем господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Плюс 2008» останній був зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 540706 (а.с. 58) та був платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 100161705 (а.с. 59).

Відповідачем, в підтвердження правомірності своїх дій, не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи - контрагента позивача.

Сумуючи вище викладене, суми податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Алекс Плюс 2008» відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за перевіряємий період на суму 2427,00 грн. правомірно та обґрунтовано.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та актів про неможливість проведення зустрічної звірки зазначених вище контрагентів з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, по їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської.

Відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, акти перевірки контрагентів на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічної думки дотримується Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.13р. по справі № 801/6251/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко