Постанова

від 26.11.2013 по справі 825/3880/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/3880/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

представника позивача Скрицького Д.П.,

представника відповідача Лисиці О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «АВЕ САН» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

21.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «АВЕ САН» (далі - ТОВ «ВТФ «АВЕ САН») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 26.07.2013 року № 0003922200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 136047,00 грн. за основним платежем та 68026,00 грн. за штрафними санкціями, та від 26.07.2013 року № 0003912200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 95130,00 грн. за основним платежем та 47566,00 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» у квітні, серпні, вересні, грудні 2012 року та в лютому, березні 2013 року мало господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Движущая Сила», ТОВ «Грейз ІК», ТОВ «Інвестелектросервіс», ТОВ «Прайм білд», ТОВ «ТРУ КАМ» та ТОВ «Дельта КЛ». Так, між ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» та вищевказаними контрагентами укладались договори з приводу отримання товарів та послуг. Сума коштів, сплачених позивачем за отриманий товар та послуги, віднесена ним до складу валових витрат. Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується первинними документами, що надавались на перевірку, а саме: договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення тощо. Втім, перевіряючі не надали належної оцінки даним документам. Придбаний позивачем товар та послуги використані в господарській діяльності підприємства, у зв'язку з чим підприємство отримало прибуток, який був задекларований за період, що перевірявся, а також були відображені зобов'язання по ПДВ в деклараціях з ПДВ за цей же період. Отже, позивачем правомірно віднесено вартість придбаних товарів та послуг до складу валових витрат. Всі операції по договорам належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. Таким чином, представник позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 11.07.2013 року № 58/22/14236580, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що належить скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та в додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» щодо достовірності декларування у податковій звітності з податку на додану вартість показників за листопад 2010 року, квітень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року, лютий, квітень 2013 року та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з окремими контрагентами, за результатами якої складено акт від 11.07.2013 року № 58/22/14236580. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» занижено податок на додану вартість на загальну суму 136047,00 грн.; пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» занижено податок на прибуток на загальну суму 95130,00 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: від 26.07.2013 року № 0003922200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 136047,00 грн. за основним платежем та 68026,00 грн. за штрафними санкціями, та від 26.07.2013 року № 0003912200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 95130,00 грн. за основним платежем та 47566,00 грн. за штрафними санкціями. Також податковий орган посилається на акт ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 17.05.2013 року № 1301/22-2/33669615, акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 21.01.2013 року № 142/226/35341341, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.03.2013 року № 1185/22-3/37955931, акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.06.2013 року № 1800/2220/38320081 та акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.06.2013 року № 134/22-20/35977843, якими встановлено відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, основних засобів, відсутність відповідних умов, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також те, що контрагентами позивача документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, встановлено безтоварність операцій по ланцюгу постачання. Тому представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю з наступних підстав.

ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» (ідентифікаційний код-14236580) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 19.04.1993 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 580310, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.11.2013 року та свідоцтвом № 100032795 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 031381 (а.с. 33-41,54-55 т. 1).

Працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі направлення від 27.06.2013 року № 1908, наказу від 27.06.2013 року № 1900, відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» щодо достовірності декларування у податковій звітності з податку на додану вартість показників за листопад 2010 року, квітень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року, лютий, квітень 2013 року та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з окремими контрагентами, за результатами якої складено акт від 11.07.2013 року № 58/22/14236580 (а.с. 13-30 т. 1).

В акті перевірки від 11.07.2013 року № 58/22/14236580 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» занижено податок на додану вартість на загальну суму 136047,00 грн.;

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» занижено податок на прибуток на загальну суму 95130,00 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 26.07.2013 року № 0003922200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 136047,00 грн. за основним платежем та 68026,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 32 т. 1);

- від 26.07.2013 року № 0003912200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 95130,00 грн. за основним платежем та 47566,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 31 т. 1).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видом діяльності ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» є виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.11.2013 року (а.с. 54-55 т. 1).

ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» має ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АВ № 556006 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), строком дії з 25.08.2010 року по 25.08.2015 року (а.с. 116-119 т. 4).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» у квітні, серпні, вересні, грудні 2012 року та в лютому, березні 2013 року мало господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Движущая Сила» (код ЄДРПОУ-33669613), ТОВ «Грейз ІК» (код ЄДРПОУ-35341341), ТОВ «Інвестелектросервіс» (код ЄДРПОУ-34916947), ТОВ «Прайм білд» (код ЄДРПОУ-37955931), ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ-38320081) та ТОВ «Дельта КЛ» (код ЄДРПОУ-35977843).

По-перше, з приводу господарських взаємовідносин ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з контрагентом ТОВ «Движущая Сила» у квітні, вересні, листопаді 2012 року.

Судом встановлено, що між ТОВ «Істрейт» та ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» укладено договір підряду від 17.01.2012 року № 17-01/3 (а.с. 151-165 т. 3).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» зобов'язується виконати власними, а за необхідності залученими силами будівельно-ремонтні роботи на об'єкті за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років СРСР,5.

На виконання вказаного договору між ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» (замовник) та ТОВ «Движущая Сила» (підрядник) укладено договір підряду від 07.02.2012 року № 07/02-12 (а.с. 59-61,62 т. 1).

Відповідно до умов вказаного договору підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами зі своїх матеріалів, своїми інструментами, за завданням замовника роботи з виготовлення та монтажу зовнішньої реклами на об'єкті за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років СРСР,5, згідно Специфікації, здати виконані роботи в обумовлені терміни замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору.

Виконання договору від 07.02.2012 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.04.2012 року № РН-0000054, податковими накладними від 28.04.2012 року № 21 та від 20.04.2012 року № 12 (а.с. 63-65 т. 1).

Оплата за вказаним договором здійснювалась в безготівковій формі шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Движущая Сила», про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 58 т. 1, а.с. 122-129 т. 4).

В бухгалтерському обліку вказані операції відображені у журналі-ордері та відомості по рахунку 3772 та по рахунку 631 за період 01.04.2012 року - 31.05.2012 року, за період 01.04.2012 року - 31.01.2013 року (а.с. 57, 66 т. 1, а.с. 120-121 т. 4).

По-друге, з приводу господарських взаємовідносин ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з контрагентом ТОВ «Грейз ІК» у серпні, вересні 2012 року.

Основними видами діяльності ТОВ «Грейз ІК» є виробництво металевих дверей і вікон, інші роботи із завершення будівництва, діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.11.2013 року (а.с. 136-138 т. 4).

Судом встановлено, що між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» укладено договір підряду від 10.08.2012 року № 10-08/1 (а.с. 166-182 т. 3).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» зобов'язується виконати власними, а за необхідності залученими силами будівельно-ремонтні роботи на об'єкті за адресою: м. Чернігів, вул. Миру, 80.

На виконання вказаного договору між ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» та ТОВ «Грейз ІК» укладено договір підряду від 29.08.2012 року № 29/08-12 та додаткову угоду до нього від 18.09.2012 року № 1 (а.с. 83-85 т. 1).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» доручає, а ТОВ «Грейз ІК» приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених у договорі, придбати та виконати роботи по встановленню алюмінієвих та метало-пластикових конструкцій на об'єкті за адресою: м. Чернігів, вул. Миру, 80, магазин АТБ згідно креслень та договірної ціни.

Виконання договору від 29.08.2012 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідками про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, актами прийому виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, податковими накладними від 29.08.2012 року № 27, від 31.08.2012 року № 31, від 19.09.2012 року № 16 та від 14.09.2012 року № 11 (а.с. 86-97 т. 1).

Оплата за вказаним договором здійснювалась в безготівковій формі шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Грейз ІК», про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 81,82 т. 1).

В бухгалтерському обліку вказані операції відображені у журналі-ордері та відомості по рахунку 3772 за вересень 2012 року та по рахунку 631 за 01.08.2012 року-30.09.2012 року (а.с. 80, 98 т. 1).

По-третє, з приводу господарських взаємовідносин ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з контрагентом ТОВ «Інвестелектросервіс» у вересні 2012 року.

Основними видами діяльності ТОВ «Інвестелектросервіс» є установлення та монтаж машин і устаткування, виробництво іншого електричного устаткування, електромонтажні роботи, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.11.2013 року (а.с. 139-141 т. 4).

Судом встановлено, що у вересні 2012 року ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» здійснювалось придбання у ТОВ «Інвестелектросервіс» конденсаторної установки та трансформатора, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковою накладною від 27.09.2012 року № 61, податковими накладними від 21.09.2012 року № 9, від 26.09.2012 року № 13, прибутковим ордером № А-ПН-02679, подорожнім листом легкового автомобіля від 28.09.2012 року № 110137 та товарно-транспортною накладною від 27.09.2012 року № 56166000956548 (а.с. 112-117 т. 1).

Оплата за вказаним договором здійснювалась в безготівковій формі шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестелектросервіс», про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 110,111 т. 1).

В бухгалтерському обліку вказані операції відображені у журналі-ордері та відомості по рахунку 3772 за жовтень 2012 року та по рахунку 631 за вересень 2012 року (а.с. 109, 118 т. 1).

По-четверте, з приводу господарських взаємовідносин ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з контрагентом ТОВ «Прайм білд» у грудні 2012 року.

Основними видами діяльності ТОВ «Прайм білд» є будівництво житлових та нежитлових будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, надання в оренду будівельних машин і устаткування, діяльність у сфері архітектури, організація будівництва будівель, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.11.2013 року (а.с. 142-144 т. 4).

ТОВ «Прайм білд» має ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АВ № 601082 на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), строком дії з 13.12.2011 року по 13.12.2014 року (а.с. 42-43 т. 3).

Судом встановлено, що між ТОВ «Будком-Форт» та ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» укладено договір підряду від 02.04.2012 року № 02-04/1 (а.с. 3-23 т. 4).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» зобов'язується виконати власними, а за необхідності залученими силами будівельні роботи на об'єкті за адресою: м. Чернігів, вул. Войкова - 1-ої Гвардійської Армії.

На виконання вказаного договору між ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» та ТОВ «Прайм білд» укладено договір підряду від 05.11.2012 року № 10/12-1 (а.с. 208-211 т. 2).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» доручає, вчасно фінансує й оплачує, а ТОВ «Прайм білд» бере на себе зобов'язання на умовах цього договору в погоджений між сторонами строк виконати роботи по будівництву торгово- побутового комплексу на розі вулиць Войкова та 1-ої Гвардійської Армії в м. Чернігові відповідно до узгоджених із ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» креслень, локальних кошторисів та договірної ціни.

Підрядник зобов'язується виконувати перераховані вище роботи в погоджений строк, відповідно до вимог ДБН, умов цього договору й додатків до нього, проектно-кошторисної документації, а також здати замовнику виконані роботи.

Замовник зобов'язується вчасно прийняти виконані за цим договором роботи й оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Виконання договору від 05.11.2012 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: договірною ціною, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року № 352, податковими накладними від 31.12.2012 року № 352, від 31.12.2012 року № 353, від 31.12.2012 року № 354, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року № 353, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року № 354 (а.с. 212-250 т. 2).

Також ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» укладено договори підряду від 01.10.2012 року № 01-10/12 та від 01.10.2012 року № 01-10/13 (а.с. 183-198, 199-215 т. 3).

Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» зобов'язується виконати власними, а за необхідності залученими силами роботи на об'єкті за адресою: Чернігівська область, м. Щорс, вул. Леніна, 2.

На виконання вказаних договорів між ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» та ТОВ «Прайм білд» укладено договір підряду від 05.11.2012 року № 11/12-1 (а.с. 1-4 т. 3).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» доручає, вчасно фінансує й оплачує, а ТОВ «Прайм білд» бере на себе зобов'язання на умовах цього договору в погоджений між сторонами строк виконати реконструкцію та ремонт на об'єкті «Торговельний центр з магазином продовольчих та непродовольчих товарів» за адресою: Чернігівська область, м. Щорс, вул. Леніна, 2 відповідно до узгоджених із замовником креслень, локальних кошторисів та договірної ціни.

Підрядник зобов'язується виконувати перераховані вище роботи в погоджений строк, відповідно до вимог ДБН, умов цього договору й додатків до нього, проектно-кошторисної документації, а також здати замовнику виконані роботи.

Замовник зобов'язується вчасно прийняти виконані за цим договором роботи й оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Виконання договору від 05.11.2012 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: договірною ціною, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року № 351, податковими накладними від 31.12.2012 року № 351, від 31.12.2012 року № 347, від 31.12.2012 року № 348, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року № 347, від 31.12.2012 року № 349, від 31.12.2012 року № 350, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року № 348, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року № 349, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року № 350 (а.с. 5-41 т. 3).

Оплата за вказаними договорами здійснювалась в безготівковій формі шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Прайм білд», про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 202-207 т. 2).

В бухгалтерському обліку вказані операції відображені у журналі-ордері та відомості по рахунку 3772 за листопад 2012 року, грудень 2012 року та по рахунку 631 за 01.12.2012 року-31.07.2013 року (а.с. 201 т. 2, а.с. 44,45 т. 3).

По-п'яте, з приводу господарських взаємовідносин ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з контрагентом ТОВ «ТРУ КАМ» в лютому 2013 року.

Основними видами діяльності ТОВ «ТРУ КАМ» є будівництво житлових та нежитлових будівель, електромонтажні роботи, інші будівельно-монтажні роботи, інші роботи із завершення будівництва, інші спеціалізовані будівельні роботи тощо, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.11.2013 року (а.с. 145-147 т. 4).

ТОВ «ТРУ КАМ» має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АЕ № 181474 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), строком дії з 12.09.2012 року по 12.09.2015 року (а.с. 179-181 т. 1).

Судом встановлено, що між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» укладено договір підряду від 14.12.2012 року № 14-12/12 (а.с. 216-233 т. 3).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» зобов'язується виконати власними, а за необхідності залученими силами роботи на об'єкті за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, м. Бобровиця, вул. О.Бичка, 2.

На виконання вказаного договору між ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» та ТОВ «ТРУ КАМ» укладено договір підряду від 01.02.2013 року № 02-13/2 (а.с. 153-157 т. 1).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» доручає, вчасно фінансує й оплачує, а ТОВ «ТРУ КАМ» бере на себе зобов'язання на умовах цього договору в погоджений між сторонами строк виконати комплекс загально-будівельних робіт по ремонту на об'єкті «Будівництво магазину по вул. О.Бичка, 2 в м. Бобровиця Чернігівської області» відповідно до узгоджених із замовником креслень, локального кошторису та договірної ціни.

ТОВ «ТРУ КАМ» зобов'язується виконувати перераховані вище роботи в погоджений строк, відповідно до вимог ДБН, умов цього договору й додатків до нього, проектно-кошторисної документації, а також здати замовнику виконані роботи.

ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» зобов'язується вчасно прийняти виконані за цим договором роботи й оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Виконання договору від 01.02.2013 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: рахунком на оплату від 28.02.2013 року № 152, договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2013 року, актом приймання виконаних будівельних робіт № 90 за лютий 2013 року, податковою накладною від 28.02.2013 року № 33 (а.с. 158-165 т. 3).

Також між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» укладено договір підряду від 14.12.2012 року № 14-12/13 (а.с. 234-250 т. 3).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» зобов'язується виконати власними, а за необхідності залученими силами роботи на об'єкті за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, м. Бобровиця, вул. О.Бичка, 2.

На виконання вказаного договору між ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» та ТОВ «ТРУ КАМ» укладено договір підряду від 01.02.2013 року № 02-13/1 (а.с. 166-170 т. 1).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» доручає, вчасно фінансує й оплачує, а ТОВ «ТРУ КАМ» бере на себе зобов'язання на умовах цього договору в погоджений між сторонами строк виконати комплекс загально-будівельних робіт по ремонту на об'єкті «Будівництво магазину по вул. О.Бичка, 2 в м. Бобровиця Чернігівської області» відповідно до узгоджених із замовником креслень, локального кошторису та договірної ціни.

ТОВ «ТРУ КАМ» зобов'язується виконувати перераховані вище роботи в погоджений строк, відповідно до вимог ДБН, умов цього договору й додатків до нього, проектно-кошторисної документації, а також здати замовнику виконані роботи.

ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» зобов'язується вчасно прийняти виконані за цим договором роботи й оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Виконання договору від 01.02.2013 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: рахунком на оплату від 28.02.2013 року № 151, договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2013 року, актом приймання виконаних будівельних робіт № 89 за лютий 2013 року, податковою накладною від 28.02.2013 року № 32 (а.с. 171-178 т. 3).

Оплата за вказаними договорами здійснювалась в безготівковій формі шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТРУ КАМ», про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 150-152 т. 1).

В бухгалтерському обліку вказані операції відображені у журналі-ордері та відомості по рахунку 3772 за лютий 2013 року, за 01.02.2013 року-31.03.2013 року та по рахунку 6311 за 01.02.2013 року-31.07.2013 року (а.с. 149,182-183 т. 1).

По-шосте, з приводу господарських взаємовідносин ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з контрагентом ТОВ «Дельта КЛ» в березні 2013 року.

Основними видами діяльності ТОВ «Дельта КЛ» є організація будівництва будівель, будівництво житлових та нежитлових будівель, електромонтажні роботи, інші будівельно-монтажні роботи, інші роботи із завершення будівництва тощо, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.11.2013 року (а.с. 148-150 т. 4).

ТОВ «Дельта КЛ» має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АЕ № 181645 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), строком дії з 26.09.2012 року по 26.09.2015 року (а.с. 242-243 т. 1).

Судом встановлено, що на виконання договорів підряду від 14.12.2012 року № 14-12/12 та від 14.12.2012 року № 14-12/13 (укладеним між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «ВТФ «АВЕ САН») між ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» та ТОВ «Дельта КЛ» укладено договір підряду від 18.02.2013 року № 18-02/1 (а.с. 220-223 т. 1).

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» доручає, вчасно фінансує й оплачує, а ТОВ «Дельта КЛ» бере на себе зобов'язання на умовах цього договору в погоджений між сторонами строк виконати комплекс загально-будівельних робіт по ремонту на об'єкті «Будівництво магазину по вул. О.Бичка, 2 в м. Бобровиця Чернігівської області» відповідно до узгоджених із замовником креслень, локального кошторису та договірної ціни.

ТОВ «Дельта КЛ» зобов'язується виконувати перераховані вище роботи в погоджений строк, відповідно до вимог ДБН, умов цього договору й додатків до нього, проектно-кошторисної документації, а також здати замовнику виконані роботи.

ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» зобов'язується вчасно прийняти виконані за цим договором роботи й оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Виконання договору від 18.02.2013 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: договірною ціною, локальним кошторисом № 2-1-1, рахунком на оплату від 29.03.2013 року № 1258, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2013 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року № 363, податковою накладною від 29.03.2013 року № 121 (а.с. 224-241 т. 3).

Оплата за вказаним договором здійснювалась в безготівковій формі шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Дельта КЛ», про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 216-219 т. 1).

В бухгалтерському обліку вказані операції відображені у журналі-ордері та відомості по рахунку 3772 за лютий 2013 року, березень 2013 року, за 01.02.2013 року-31.03.2013 року та по рахунку 631 за 01.03.2013 року-31.10.2013 року (а.с. 215, 244-246 т. 1).

Придбані позивачем товар та послуги були використані в господарській діяльності підприємства та реалізовані в подальшому третім особам (ТОВ «Істрейт», ТОВ «АТБ-маркет», ТОВ «Будком-Форт») відповідно до укладених договорів, у зв'язку з чим підприємство отримало прибуток, який був задекларований за період, що перевірявся, а також були відображені зобов'язання по ПДВ в деклараціях з ПДВ за цей же період (а.с. 67-78, 99-107, 119-147, 184-213, 247-251 т. 1, а.с. 1-26, 30-199 т. 2, а.с. 46-150, 151-250 т. 3, а.с. 1-23 т. 4).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що господарські відносини між ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з контрагентами ТОВ «Движущая Сила», ТОВ «Грейз ІК», ТОВ «Інвестелектросервіс», ТОВ «Прайм білд», ТОВ «ТРУ КАМ» та ТОВ «Дельта КЛ» в повній мірі відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що укладені позивачем з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обгрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом ТОВ «ТРУ КАМ» податковий орган посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.06.2013 року № 1800/2220/38320081 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ ТОВ «ТРУ КАМ» по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період з 15.08.2012 року по 30.04.2013 року (а.с. 29-39 т. 4).

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ «Грейз ІК» податковий орган посилається на акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 21.01.2013 року № 142/226/35341341 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Грейз ІК» щодо документально підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-вересень 2012 року (а.с. 10-52 т. 4).

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ «Движущая Сила» податковий орган посилається на акт ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 17.05.2013 року № 1301/22-2/33669615 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Движущая Сила» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ВК Віконні системи» за період 01.09.2012 року-30.11.2012 року, та з ПП «Транс - Атлантіка Сервіс» за період 01.03.2012 року-31.07.2012 року (а.с. 53-84 т. 4).

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ «Дельта КЛ» податковий орган посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.06.2013 року № 134/22-20/35977843 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дельта КЛ» за період з 03.07.2008 року по 19.06.2013 року (а.с. 85-94 т. 4).

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом ТОВ «Прайм-білд» податковий орган посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.03.2013 року № 1185/22-3/37955931 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прайм-білд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.11.2012 року-31.12.2012 року (а.с. 95-105 т. 4).

Вказаними актами перевірок податковими органами встановлено відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, основних засобів, відсутність відповідних умов, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також те, що контрагентами позивача документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, встановлено безтоварність операцій по ланцюгу постачання.

Проте, такі посилання судом не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім цього, чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку) іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Отже, такі посилання судом не приймаються до уваги, оскільки вищевказані обставини не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та контрагентами, позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, як вбачається з актів перевірок, висновки ДПІ у м. Чернігові щодо порушення ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на судженні перевіряючих про неможливість контрагентів позивача здійснювати господарську діяльність у спірних правочинах, посилаючись на відсутність у останнього кваліфікованого персоналу, основних фондів та наміру здійснювати господарську діяльність.

Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Тому судом критично оцінюються акти інших податкових органів.

Крім зазначених в акті перевірки висновків ДПІ у м. Чернігові жодним чином не обґрунтовує нікчемність вищеназваних правочинів.

Також суд зазначає, що представником позивача в ході розгляду справи надано копії відповідних ліцензій на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, виданих контрагентам позивача (а.с. 179, 242 т. 1, а.с. 42 т. 3).

Наявність зазначених ліцензій спростовує висновки податкового органу про неможливість виконання зазначеними контрагентами будівельно-ремонтних робіт у зв'язку з відсутністю у них відповідних трудових та матеріальних ресурсів, оскільки отримання юридичною особою ліцензії для провадження господарської діяльності у сфері будівництва неможливе без наявності у ліцензіата відповідної матеріально-технічної бази.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних Міністерства доходів і зборів України, яка міститься на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/) та наявними в матеріалах справи довідками та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 131-150 т. 4):

- ТОВ «Движущая Сила» (код ЄДРПОУ-33669615), індивідуальний податковий номер - 336696104613, номер свiдоцтва платника ПДВ - 3928701, дата початку дії свідоцтва платника - 10.08.2005 року, свідоцтво не анульовано;

- ТОВ «Грейз ІК» (код ЄДРПОУ-353441341), індивідуальний податковий номер - 353413404670, номер свiдоцтва платника ПДВ - 100064150, дата анулювання свідоцтва платника - 26.11.2008 року;

- ТОВ «Інвестелектросервіс» (код ЄДРПОУ-34916947), індивідуальний податковий номер - 349169404631, номер свiдоцтва платника ПДВ - 100031077, дата початку дії свідоцтва платника - 27.03.2007 року, свідоцтво не анульовано;

- ТОВ «Прайм білд» (код ЄДРПОУ-37955931), індивідуальний податковий номер - 379559326555, номер свiдоцтва платника ПДВ - 200042488, дата початку дії свідоцтва платника - 18.04.2012 року, свідоцтво не анульовано;

- ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ-38320081), індивідуальний податковий номер - 383200826592, номер свiдоцтва платника ПДВ - 200063889, дата анулювання свідоцтва платника - 14.06.2013 року;

- ТОВ «Дельта КЛ» (код ЄДРПОУ-35977843), індивідуальний податковий номер - 359778426590, номер свiдоцтва платника ПДВ - 200069659, дата анулювання свідоцтва платника - 21.06.2013 року.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податків.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що правочини ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з вищевказаними контрагентами укладені позивачем з метою отримання товарів та послуг, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Суми за вказаними правочинами включено позивачем до податкового кредиту в тому звітному періоді, в якому отримано податкові накладні.

Судом встановлено, що ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України, та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені (а.с. 64-65, 94-97, 113-114, 165, 178, 241 т. 1, а.с. 230, 242, 250 т. 2, а.с. 13, 23, 30, 35, 41 т. 3).

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вищий адміністративний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений представником позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з отримання позивачем товарів та послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

За таких підстав суд вважає, що в діях позивача відсутнє порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.07.2013 року № 0003912200 та від 26.07.2013 року № 0003922200 прийняті ДПІ у м. Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2294,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2294,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.10.2013 року № 3441 (а.с. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2294,00 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 26.07.2013 року № 0003912200 та від 26.07.2013 року № 0003922200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «АВЕ САН» судовий збір в розмірі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Смірнова