Ухвала

від 13.01.2014 по справі 825/3880/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3880/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Чаку Є.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «АВЕ-CАН» до державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «АВЕ-CАН» (надалі за текстом - «ТОВ «ВТФ «АВЕ САН») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 000392220 від 26.07.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 136047,00 грн. за основним платежем та 68026,00 грн. штрафні санкції, та №0003912200 від 26.07.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 95130,00 за основним платежем та 47566,00 грн. штрафні санкції. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року позов задоволено. В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (надалі за текстом - «ДПІ у м. Чернігові»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» щодо достовірності декларування у податковій звітності з податку на додану вартість показників за листопад 2010 року, квітень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року, лютий, квітень 2013 року та в деклараціях з податку на прибуток підприємтва за відповідні періоди з окремими контрагентами, за результатом якої складено акт від 11.07.2013 року № 58/22/14236580. Згідно цього акту позивачем порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. внаслідок чого ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» занижено податок на додану вартість на загальну суму 136047,00 грн.; п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» занижено податок на прибуток на загальну суму 95130,00 грн. Разом с тим, ДПІ у м.Чернігові посилається на акт ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 17.05.2013 року № 1301/22-2/33669615, акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 21.01.2013 року № 142/226/35341341, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.03.2013 року № 1185/22-3/37955931, акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.06.2013 року № 1800/2220/38320081 та акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.06.2013 року № 134/22-20/35977843, якими встановлено відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, основних засобів, відсутність відповідних умов, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також те, що контрагентами позивача документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, встановлено безтоварність операцій по ланцюгу постачання. Наведене, на думку податкового органу, призвело до заниження позивачем сум податку на додану вартість на загальну суму 136047,00 грн. та занижено податок на прибуток на заальну суму 95130,00 грн. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення № 000392220 від 26.07.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 136047,00 грн. за основним платежем та 68026,00 грн. штрафні санкції, та №0003912200 від 26.07.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 95130,00 за основним платежем та 47566,00 грн. штрафні санкції. Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника. Аналіз наданих ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Движущая Сила», ТОВ «Грейз ІК», ТОВ «Інвестелектросервіс», ТОВ «Прайм білд», ТОВ «ТРУ КАМ» та ТОВ «Дельта КЛ», які були предметом перевірки. Також позивачем були надані копії договорів, подакових накладних, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення тощо. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» у квітні, серпні, вересні, грудні 2012 року та в лютому, березні 2013 року мало господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Движущая Сила», ТОВ «Грейз ІК», ТОВ «Інвестелектросервіс», ТОВ «Прайм білд», ТОВ «ТРУ КАМ» та ТОВ «Дельта КЛ». Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, основні засоби, встановлено відсутність відповідних умов, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також те, що контрагентами позивача документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, оскільки ці обставини не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит. Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком суда першої інстанції про їх скасування. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року - без змін. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя Є.В. Чаку

суддя В.В. Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.