Рішення

від 14.11.2013 по справі 910/15479/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15479/13 14.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнсон"

До Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра"

Про стягнення 634158,48 грн.

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Картавцева Ю.В.

Суддя Нечай О.В.

Представники:

від позивача: Пащенко О.О. (дов.№б/н від 07.08.2013), Оніщенко О.В. (дов. №б/н від 22.10.2013)

від відповідача: Чернюк В.В. (дов. №б/н від 27.09.2013)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнсон" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення 634158,48 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок несвоєчасного повернення суми вкладу позивачу, останній набув права вимоги від банку сплати процентів по банківським вкладам, за процентною ставкою, встановленою умовами Договору строкового банківського вкладу (депозиту) №05/08-2 та умовами Договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-3 за прострочений строк до дня фактичного повернення вкладів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013, порушено провадження у справі за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 12.09.13 року.

У судовому засіданні 12.09.13 судом оголошено перерву до 01.10.13 у зв'язку із необхідністю надання сторонами додаткових доказів та пояснень у справі.

Під час судового засідання 01.10.13 позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача під час судового засідання заперечував проти позову, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку, що дана справа відноситься до категорії складних, а тому підлягає колегіальному розгляду у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.13 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.10.13 визначено для розгляду справи № 910/15479/13 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Картавцева Ю.В. та Нечай О.В.

01.10.13 справу № 910/15479/13 прийнято до свого провадження вище визначеною колегією суддів та призначено справу до розгляду на 05.11.13, про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 05.11.13 судом оголошено перерву до 14.11.13 року.

Під час судового засідання 14.11.13 представник позивача просив задовольнити позов, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі № 34/404 (17/194-16/87) , яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011, задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (яке04.02.2011 змінило назву на є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») про стягнення сум депозитів, процентів, інфляційних втрат та 3% річних.

У зазначеному рішенні судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнсон» та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») укладені Договори строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 від 22.08.2008 та № 05/08-3 від 22.12.2008, за умовами яких ТОВ «Юнсон» перерахувало на вкладні рахунки відкриті у відповідача грошові кошти у розмірі 3 500 000,00 грн. та 140 573,77 грн. відповідно.

З врахуванням Додаткової угоди № 1 від 22.09.2008 до Договору № 05/08-2 дію останнього пролонговано до 22.12.2008, строк вкладу збільшено до 124 днів, а процентну ставку - до 21 %.

Додатковою угодою № 2 від 22.12.2008 до Договору № 05/08-2 його дію пролонговано до 22.01.2009, строк вкладу збільшено до 156 днів.

Додатковою угодою № 3 від 22.01.2009 до Договору № 05/08-2 дію договору пролонговано до 23.02.2009, встановлено остаточний строк вкладу - 188 днів та збільшено процентну ставку - до 22%.

Дослідивши умови Договору № 05/08-3 від, суд у рішенні від 18.10.2010 у справі № 34/404 (17/194-16/87) встановив, що 22.01.2009 Додатковою угодою № 1 сторонами дію договору пролонговано до 23.02.2009, збільшено строк вкладу до 64 днів та процентну ставку - до 22%.

Додатковими угодами № 3/1 від 30.01.2009 до договору № 05/08-2 та Додатковою угодою № 1/1 від 30.01.2009 до Договору № 05/08-3, сторони встановили обов'язок Банку після закінчення строку вкладів повернути Вкладнику суми вкладів на його поточний рахунок зазначений в п. 8 Договорів, тобто на р/р 260039801359 в АКБ УСБ, МФО 331014.

Втім, встановивши, що Банк, який зобов'язаний 23.02.2009 перерахувати Вкладнику на вказаний у договорах рахунок суму процентів та суму вкладів за договорами, припустився порушення своїх договірних зобов'язань, Господарський суд м. Києва рішенням у справі № 34/404 (17/194-16/87) стягнув з комерційного банку «Надра» заборгованість за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 від 22.08.2008 та № 05/08-3 від 22.12.2008 у сумі 5 146 158 грн. 19 коп., з яких : 3 640 573 грн. 77 коп. заборгованості щодо повернення вкладу, 115 201 грн. 73 коп. заборгованості по процентах згідно договорів, 626 751 грн. 47 коп. проценти за користування коштами, 580 267 грн. 10 коп. інфляційних витрат, 183 364 грн. 12 коп. - 3% річних, а також 22 440 грн. витрат по сплаті державного мита та 207 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наведені вище факти у силу положень частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.

На примусове виконання рішення від 18.10.2010 Господарським судом міста Києва 15.11.2010 видано наказ № 34/404 (17/194-16/87).

Проте, лише 27.07.2011 відповідач перерахував на рахунок позивача за договором № 05/08-3 від 22.08.2008 проценти у розмірі 2 584,25 та суму вкладу у розмірі 140 573,77 грн, а також здійснив перерахування процентів та суми вкладу за договором № 05/08-2 у розмірі 64 342, 47 грн. та 3 500 000, 00 грн. відповідно, що підтверджено доданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку ТОВ «Юнсон».

Оскільки, у межах розглянутої Господарським судом міста Києва справи № 34/404 (17/194-16/87) позивачем заявлялись вимоги щодо сплати процентів по банківським вкладам за період з 01.01.2009 по 10.10.2010, та враховуючи, що депозитні кошти на розрахунковий рахунок позивача перераховані банком лише 27.07.2011, але проценти за користування депозитними коштами за період з 11.10.2010 по дату фактичного повернення вкладів не нараховувались та не сплачувались, тому виходячи з приписів частини першої статті 1058 ЦК України та частини п'ятої статті 1061 ЦК України ТОВ «Юнсон» в межах розгляду даного спору просить суд стягнути з відповідача проценти за користування депозитними вкладами за період з 11.10.2010 по 26.07.2011 року.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначив, що нарахування відсотків за депозитними договорами за період з 11.10.2010 по 26.07.2011 не узгоджується з умовами цих договорів, оскільки, пунктами 4.4 договорів банківського вкладу сторони передбачили, що сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється в кінці строку вкладу, тобто 23.02.2009 року.

Разом з тим, зважаючи на те, що банком порушено договірний обов'язок по перерахуванню 23.09.2009 сум депозитів на поточний рахунок ТОВ «Юнсон», тобто позивач дізнався про порушене право саме 23.09.2009, але з даним позовом звернувся до суду лише в серпні 2013, тому відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Крім того, посилаючись на введення у Відкритому акціонерному товаристві КБ «Надра» мораторію на задоволення вимог кредиторів в період з 10.02.2009 по 10.02.2010, відповідач наголосив на неможливості задоволення вимог щодо нарахування і стягнення відсотків за користування кредитними коштами, інфляційних втрат від сум неповернутого кредиту та пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановленого договором.

Статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено , що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Частиною п'ятою статті 1061 ЦК України унормовано, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Умовами Договору № 05/08-2 від 22.08.2008 (з врахуванням змін внесеними Додатковими угодами № 1, 2, 3) сторони встановили строк дії вкладу 188 днів з датою повернення - 23.02.2009 року.

Умовами Договору № 05/08-3 від 22.12.2008 (з врахуванням змін, внесеними Додатковою угодою №1) сторони встановили строк дії вкладу 64 дня з датою повернення - 23.02.2009 року.

Проте, у день закінчення строку дії Договорів відповідач не повернув позивачу суми банківських вкладів, у зв'язку з чим, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі № 34/404 (17/194-16/87) стягнуто з банку на користь ТОВ «Юнсон» заборгованість по поверненню сум вкладів у розмірі 3 640 573, 77 грн.

Втім зазначена сума банківських вкладів фактично повернуто позивачу в межах примусового виконання судового рішення - 27.07.2011, про що свідчать надані до матеріалів справи виписки по банківському рахунку позивача.

Оскільки, банк припустився порушення своїх зобов'язань по поверненню депозитних коштів у строки визначені Договорами № 05/08-2 від 22.08.2008 та № 05/08-3 від 22.12.2008, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів по банківським вкладам за прострочений строк до фактичного повернення коштів ТОВ «Юнсон».

Аналогічна правова позиція, яка є обов'язковою для всіх судів України у розумінні положень статті 111-28 ГПК України, висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.05.13 у справі № 6-39цс13.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких стали до призначення тимчасової адміністрації.

Поняття мораторій визначено статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», під яким законодавець розуміє зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Враховуючи, що постановами Правління Національного Банку України № 59 від 10.02.2009 та № 452 від 05.08.2009 у Відкритому акціонерному товариству Комерційний банк «Надра» призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік - з 10.02.2009 по 10.02.2010 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів загальним строк на один рік - до 10.02.2010 та зважаючи, що позивач в межах даного позову просить стягнути з відповідача проценти за депозитними вкладами у період з 11.10.2010 по 26.07.2011, тому посилання відповідача на факт введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як на обставину для відмови у задоволенні позовних вимог, є хибними та не заслуговують на увагу суду.

Щодо застосування строків позовної давності, як того вимагає відповідач у своїх заявах, суд зазначає наступне.

Положеннями частини 1 статті 251 ЦК України, визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ст. 260 ЦК України).

Відповідно до стаття 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 ЦК України частини 1 та 5 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так, право позивача щодо повернення вкладу та сплати процентів набуло ознак порушеного з моменту набрання законної сили рішення у справі № 34/404, тобто у листопаді 2010 року, та звернувся до суду у межах трьохрічного строку, як того вимагає положення Цивільного кодексу України, що також підтверджується відтиском штемпеля вхідної кореспонденції відділу діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, який датується 12.08.13 року.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Так, у предмет доказування обґрунтованості позовних вимог про стягнення відсотків за користування грошовими коштами, у даній справі входять обставини, що стосуються безпосередньо укладання, зміни, виконання даних правочинів та їх відповідність нормам законодавства у момент укладання.

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку про дотримання позивачем строків позовної давності для зверненням із позовом до суту, а тому підстави для застосування строків позовної давності відсутні, а такі клопотання відповідача не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд, встановивши правомірність заявлених вимог про стягнення суми процентів на банківські вклади, здійснивши математичний розрахунок, визнав позовні вимоги документально доведеними, та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про стягнення суми процентів на банківські вклади - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 15; ідентифікаційний код 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» (36014, місто Полтава, вулиця Маршала Бірюзова, будинок 13; ідентифікаційний код 21045544) суму процентів на банківські вклади у розмірі 634158 (шістсот тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) гривень 48 копійок та 12683 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 17 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14.11.13 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 19.11.13 року.

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя Ю.В. Картавцева

Суддя О.В. Нечай