Постанова

від 16.04.2014 по справі 910/15479/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Справа № 910/15479/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Гольцової Л.А.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2014 року у справі № 910/15479/13 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнсон", м. Полтава, до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ, про стягнення 634 158,48 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Пащенко О.О. (дов. № 137 від 07.08.13);

відповідача - Чернюк В.В. (дов. № 13-11-12309 від 27.03.13),

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року позивач ТОВ "Юнсон" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Комерційний банк "Надра" про стягнення 634 158,48 грн.

Вказував, що 18.10.10 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 34/404(17/194-16/87), яке набрало законної сили, за позовом ТОВ "Юнсон" до ПАТ "Комерційний банк "Надра" про стягнення сум депозитів, процентів, індексу інфляції та 3 % річних, позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) від 22.08.08 № 05/08-2 та від 22.12.08 № 05/08-3 в сумі 5 146 158,19 грн., з яких: 3 640 573,77 грн. заборгованості з повернення вкладу, 115 201,73 грн. заборгованості по процентах згідно договорів, 626 751,47 грн. проценти за користування коштами, 580 267,10 грн. інфляційних втрат, 183 364,12 грн. - 3 % річних за період з 24.02.09 по 10.10.10, а також 22 440 грн. витрат по сплаті державного мита та 207,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначав, що 01.08.11 відповідачем частково виконано вказане рішення суду та перераховано на його рахунок 3 707 500,49 грн., з яких: 64 342,47 грн. процентів за користування депозитним вкладом та 3 500 000 грн. суми вкладу згідно договору № 05/08-2, а також 2 584,25 грн. процентів за користування депозитним вкладом та 140 573,77 грн. суми вкладу згідно договору № 05/08-3.

Посилаючись на ту обставину, що в межах справи Господарського суду міста Києва № 34/404 (17/194-16/87) розглянуто та задоволено вимоги щодо сплати процентів по банківських вкладах за період з 01.01.09 по 10.10.10, та враховуючи, що депозитні кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Юнсон" перераховані банком лише 01.08.2011, а проценти за користування депозитними коштами за період з 11.10.10 по дату фактичного повернення вкладів не нараховувались та не сплачувались, позивач просив стягнути з відповідача проценти за користування депозитними вкладами в сумі 634 158,48 грн. за період з 11.10.10 по 26.07.11.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2013 року (колегія суддів у складі: Полякової К.В. - головуючого, Картавцевої Ю.В., Нечая О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2014 року (колегія суддів у складі: Рябухи В.І. - головуючий, Кондес Л.О., Ропій Л.М.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПАТ "Комерційний банк "Надра" на користь ТОВ "Юнсон" 634 158,48 грн. процентів за користування депозитними вкладами та 12 683,17 грн. витрат зі сплати судового збору.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договорів строкового банківського вкладу (депозиту) від 22.08.08 № 05/08-2 та від 22.12.08 № 05/08-3 в частині повернення кредитних коштів 23.02.09, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті процентів за користування депозитними вкладами в сумі 634 158,48 грн. за період з 11.10.10 по 26.07.11.

У касаційній скарзі ПАТ "Комерційний банк "Надра", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 251, 1058, 1060, 1061 ЦК України та ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.08.08 між сторонами у справі був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2, згідно якого, з врахуванням додаткової угоди № 3 від 23.02.09, вкладник (позивач) зобов'язався перерахувати на вкладний рахунок банку (відповідача) грошові кошти в сумі 3 500 000 грн., а банк - повернути грошові кошти вкладнику 23.02.09 та сплатити проценти за користування депозитними коштами у розмірі 22 %.

Сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється щомісячно (п. 4.4 договору № 05/08-2 в редакції додаткової угоди № 3 від 22.01.09).

22.12.08 між сторонами укладено ще один договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-3, згідно якого з врахуванням додаткової угоди № 1 від 22.01.09, вкладник (позивач) зобов'язався перерахувати на вкладний рахунок банку (відповідача) грошові кошти в сумі 140 573,77 грн., а банк - повернути грошові кошти вкладнику 23.02.09 та сплатити проценти за користування депозитними коштами у розмірі 22 %.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас судами встановлено, що 18.10.10 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 34/404(17/194-16/87), яке набрало законної сили, за позовом ТОВ "Юнсон" до ПАТ "Комерційний банк "Надра" про стягнення сум депозитів, процентів, індексу інфляції та 3 % річних, позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) від 22.08.08 № 05/08-2 та від 22.12.08 № 05/08-3 в сумі 5 146 158,19 грн., з яких: 3 640 573,77 грн. заборгованості з повернення вкладу, 115 201,73 грн. заборгованості по процентах згідно договорів, 626 751,47 грн. проценти за користування коштами, 580 267,10 грн. інфляційних втрат, 183 364,12 грн. - 3 % річних за період з 24.02.09 по 10.10.10, а також 22 440 грн. витрат по сплаті державного мита та 207,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В межах справи № 34/404(17/194-16/87) були розглянуті вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів по банківських вкладах за період з 01.01.09 по 10.10.10.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 34/404(17/194-16/87) встановлено факт перерахування позивачем відповідачу 3 500 000 грн. на підставі договору № 05/08-2 та 140 573,77 грн. на підставі договору № 05/08-3.

15.11.10 Господарського суду міста Києва видано наказ про примусове виконання означеного рішення суду.

Судами встановлено, що відповідач 01.08.11, на виконання рішення суду, перерахував на рахунок позивача 3 707 500,49 грн., з яких: 64 342,47 грн. процентів за користування депозитним вкладом та 3 500 000 грн. суми вкладу згідно договору № 05/08-2, а також 2 584,25 грн. процентів за користування депозитним вкладом та 140 573,77 грн. суми вкладу згідно договору № 05/08-3.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

Приписами ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) - ч. 1 ст. 1060 ЦК України.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (ч. 5 ст. 1061 ЦК України).

Пунктами 1.2 договорів банківського вкладу № 05/08-2 та № 05/08-3, сторони погодили, що датою повернення вкладу є 23.02.09, проте судами встановлено, що відповідач повернув позивачу проценти по вкладам лише 01.08.11, що є порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повернення депозитних коштів та - підставою до покладення на нього обов'язку сплатити позивачу проценти за користування коштами в сумі 634 158,48 грн. за період з 11.10.10 по 26.07.11.

З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій задовольняючи позов.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.05.13 у справі № 6-39цс13 та відповідно до ч. 1 ст. 111 28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на Постанову Правління Національного банку України "Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ "КБ "Надра" № 59 від 10.02.09, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.09 по 10.08.09 та на постанову Правління Національного банку України № 452 від 05.08.09, якою продовжено дію мораторію до 10.02.10, не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення процентів за користування депозитними коштами за інший період, а саме: з 11.10.10 по 26.07.11, тобто після закінчення дії мораторію.

Доводи скаржника про те, що проценти на банківський вклад підлягають нарахуванню лише протягом дії вкладу, а тому відсутні правові підстави до нарахування процентів після 23.02.09, є безпідставними, оскільки відповідачем депозитні кошти повернуті позивачу лише 01.08.11, а відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тому і зобов'язання відповідача сплачувати позивачу проценти за користування депозитними коштами припинилось в день їх повернення позивачу, а не в день припинення строку дії договору.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2014 року у справі № 910/15479/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Л.А. Гольцова

Н.І. Мележик