Ухвала

від 20.11.2013 по справі 817/2702/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"20" листопада 2013 р. Справа № 817/2702/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю представника Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-СМАРТ" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-СМАРТ» (далі - ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному), Головного управління Міндоходів у Рівненській області просило суд визнати нечинними і протиправними: податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному від 02.08.2013 №0000102202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 241835,00грн. (193468,00грн. - за основним платежем, 48367,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)); податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному від 02.08.2013 №0000112202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 125318,75грн. (100255,00грн. - за основним платежем, 25063,75гн. - за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 02.08.2013 №0000102202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 241835,00грн. (193468,00грн. - за основним платежем, 48367,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 02.08.2013 №0000112202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 125318,75грн. (100255,00грн. - за основним платежем, 25063,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю " РЕНОМЕ -СМАРТ" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 2294,00грн.

Не погоджуючись з даною постановою податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інспекції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 21.08.2003 - свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №231145. Товариство перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м.Рівному з 04.09.2003 за №19-124/2264, є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.09.2003 №24931632. До видів діяльності ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ» за КВЕД належать: 30.02.1 - виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; 30.02.2 - монтаж і установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; 52.48.1 - роздрібна торгівля офісними та комп'ютерними устаткуваннями; 51.64.1 - оптова торгівля офісною технікою та обладнанням (т.1 - а.а.с.15-16).

На підставі договору поставки від 15.01.2012 було ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ» придбано у ТОВ «Варіант-Х» комп'ютерні комплектуючі (жорсткі диски, блоки безперебійного живлення, клавіатури, картриджі тощо) на загальну суму 1105531,50грн. (у т.ч. ПДВ 184255,25грн) згідно з видатковими накладними від 27.01.2012 №ВХ2701-004, від 10.02.2012 №ВХ1002-001, від 22.03.2012 №ВХ2203-004 (т.1 - а.а.с.77-79).

Розрахунки з ТОВ «Варіант-Х» позивачем було здійснено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 27.01.2012 №277, від 10.02.2012 №288, від 29.03.2012 №79, від 29.03.2012 №8292, що підтверджується відповідними банківськими виписками (т.1 - а.а.с.90-94).

Поставка товарів здійснювалася перевізником ТОВ «НЕО-СЕРВІС», що підтверджується товарно-транспортними накладними від 27.01.2012 ААК №1, від 10.02.2012 ААК №2, від 23.03.2012 ААК №3 та відповідними актами про надані послуги з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 31.01.2012, від 29.02.2012 та від 31.03.2012 (т.1 - а.а.с.83-88).

За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Варіант-Х» для ТОВ «НЕО-СЕРВІС» було виписано податкові накладні від 27.01.2012 №55 на суму 454591,74грн. (у т.ч. ПДВ 75765,29грн.), від 10.02.2012 №31 на суму 504000,00грн. (у т.ч. ПДВ 84000,00грн.), від 22.03.2012 №19 на суму 146939,76грн. (у т.ч. ПДВ 24489,96грн.) (т.1 - а.а.с.80-82).

За вказаними господарськими операціями позивачем було сформовано витрати та податковий кредит.

Придбані у ТОВ «Варіант-Х» комп'ютерні комплектуючі були використані позивачем у власній господарській діяльності для виконання договорів, укладених з ПАТ «КБ «НАДРА», ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Індустріалбанк», ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Універсал Банк», ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «Сбербанк Росії», ПАТ «ПроКредит Банк», ПАТ «Старокиївський банк», ПАТ «АБ «Експрес-Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк», ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», ПАТ «Банк Золоті Ворота», ПАТ Райффайзен Банк аваль», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «Старокиївський банк», ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «Фольксбанк», ПАТ «Мегабанк», ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», ТОВ госпрозрахунковою фірмою «Камаз-Транс-Сервіс», ТОВ «Гарден Клаб», Обласною бібліотекою для юнацтва, ТОВ фірмою «Агрохімпак», ТОВ «Ріва-Трейд», Волинським обласним благодійним фондом «Правопорядок і безпека громадян», Великожитинською сільською радою, ТОВ «Ріва-Трейд», ВАТ «Завод «Ситал», ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», Рівненською кондитерською фабрикою, ТОВ «Ляшук Медікал Ентерпрайз», ТОВ «Віксус», а саме: для ремонту обладнання (банкоматів), для виготовлення (збирання) персональних комп'ютерів (продано в складі останніх), доукомплектування банкоматів (продано в складі останніх) тощо.

З 22.04.2013 по 23.04.2013 ДПІ у м.Рівному проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ» (код ЄДРПОУ 32625525) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Варіант-Х» (ТОВ «Весткомп'ютертрейд») (код ЄДРПОУ 318041880 за період з 01.01.2012 по 31.03.2012, за наслідками якої складено акт від 23.04.2013 №253/22-200/326225525 (т.1 - а.а.с.15-28), згідно висновків якого допущено порушення позивачем вимог: п.44.1 ст.44 розд.І, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розд.ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) - до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування віднесено витрати по безтоварним операціям з ТОВ «Варіант-Х» (ТОВ «Весткомп'ютертрейд») на загальну суму 921276,00грн. (у тому числі за Ікв. 2012 року на суму 921276,00грн.), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 193468,00грн. (у тому числі за Ікв. 2012 року на суму 193468,00грн.); п.44.1 ст.44 розд.І, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 розд.V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) - завищено податковий кредит по безтоварним операціям з ТОВ «Варіант-Х» (ТОВ «Весткомп'ютертрейд») на загальну суму ПДВ 100255,00грн., (у тому числі: за січень 2012 року - 75765,00грн., березень 2012 року - 24490,00грн.), в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 100255,00грн. (у тому числі: за січень 2012 року - 75765,00грн., березень 2012 року - 24490,00грн.).

На підставі акта перевірки від 23.04.2013 №253/22-200/326225525 ДПІ у м.Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013 №0002112342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 290202,00грн. (193468,00грн. - за основним платежем, 96734,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями)) та від 15.05.2013 №0002122342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 150382,50грн. (100255,00грн. - за основним платежем, 50127,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями)) (т.1 - а.с.13-14).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Головного управління Міндоходів у Рівненській області (т.1 - а.а.с.57-60).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.07.2013 №96/10с/10-210/150, 153 про результати розгляду скарг скарги позивача задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 №0002112342 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток в сумі 48367,00грн. та від 15.05.2012 №0002122342 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в сумі 25063,75грн., в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення в сумі 193468,00грн. основного платежу податку на прибуток і 48367,00грн. штрафних (фінансових) санкцій, в сумі 100255,00грн. основного платежу податку на додану вартість і 25063,75грн. штрафних (фінансових) санкцій - залишено без змін (т.1 - а.а.с.10-12).

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ у м.Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.08.2013 №0000102202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 241835,00грн. (193468,00грн. - за основним платежем, 48367,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 02.08.2013 №0000112202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 125318,75грн. (100255,00грн. - за основним платежем, 25063,75гн. - за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами)) (т.1 - а.а.с.13-14).

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що на момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «Варіант-Х» було зареєстроване як юридична особа та платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву. Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано. Позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагенту позивача свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Дії ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ», як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції з ТОВ «Варіант-Х» не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону №996-ХIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону №996-ХIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Здійснені позивачем господарські операції підтверджуються актами про використання запчастин, вузлів та комплектуючих при технічному обслуговуванні банкоматів, актами здачі-приймання виконаних робіт з ремонту банкоматів, актами здачі-прийому робіт, актами приймання-передачі обладнання, довіреностями, видатковими накладними, комплектаціями номенклатур, актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актами списання товарів, які долучені позивачем до матеріалів справи та були досліджені у судовому засіданні (т.1 - а.а.с.101-250, т.2 - а.а.с.1-250, т.3 - а.а.с.1-89).

Вищевказані документи повністю розкривають зміст господарських операцій, їх кількісні та вартісні показники, підтверджують рух активів ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ», є первинними у розумінні Закону №996-XIV, а відтак є належними доказами, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з постачання комп'ютерних комплектуючих.

Відповідно до ст.83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Жодних зауважень щодо оформлення первинних документів у акті перевірки не зазначено, висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарської операції - не підтверджено, а тому посадові особи ДПІ у м.Рівному під час проведення документальної перевірки зобов'язані були врахувати надані ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ» первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Варіант-Х».

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ст.198 ПК України).

Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником товарів - ТОВ «Варіант-Х», були виписані позивачу податкові накладні, які містять всі, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України реквізити, та відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №11379 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

Згідно з п.201.8 ст.201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент виписування обумовлених податкових накладних контрагент позивача, ТОВ «Варіант-Х», був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями з веб-сайту центрального органу державної податкової служби www.sta.gov.ua (що діє відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1394, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011р. за №1369/20107).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Варіант-Х», є підтвердженим належними та допустимими доказами, та спростовує висновки податкового органу про безпідставність його формування.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «Варіант-Х» було зареєстроване як юридична особа та платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

Посилання податкового органу на відсутність у ТОВ «Варіант-Х» власних трудових ресурсів, економічних потужностей для виконання господарських зобов'язань колегія суддів вважає безпідставними, так як вказані обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, та не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Крім того, надані позивачем докази (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВСС 082772, оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 «Основні засоби», штатний розклад ТОВ «Варіант-Х») (т.1 - а.а.с.7-9) свідчать про наявність у ТОВ «Варіант-Х» трудових та матеріальних ресурсів для провадження оптової торгівлі комплектуючими для комп'ютерної техніки.

Врегульований ПК України механізм формування валових витрат відмінний від такого механізму, що був визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. N334/94-ВР.

Так, відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, надання послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, надання послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України).

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відтак, заперечуючи понесені позивачем витрати, відповідач повинен був проаналізувати та заперечити факт наступної реалізації придбаних товарів та отримання відповідних доходів, з врахуванням періоду визнання останніх. Цього посадовими особами ДПІ у м.Рівному зроблено не було.

Як вбачається і матеріалівсправи, використання комп'ютерних комплектуючих, отриманих від ТОВ «Варіант-Х», здійснювалося позивачем з моменту отримання до квітня 2013 року (упродовж І-IV кварталів 2012 року - І-ІІ кварталів 2013 року). У той же час, проведеною ДПІ у м.Рівному перевіркою ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ» було зменшено витрати у І кварталі 2012 року - періоді, в якому було придбані комп'ютерні комплектуючі. Вказане свідчить про те, що відповідачем не досліджувалося реальне здійснення господарських операцій щодо придбання позивачем у ТОВ «Варіант-Х» товару та наступного використання його в господарській діяльності - реалізації з отриманням доходу.

Позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагенту позивача свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, дії ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ» як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції з ТОВ «Варіант-Х» не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повний текст виготовлено 25.11.2013 року

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-СМАРТ" вул.Костромська,25,м.Рівне,33022

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023