Рішення

від 20.11.2013 по справі 910/10868/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0910/10868/13 20.11.13

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТРАГОН" ДоПриватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" Проповернення виконаного у зобов'язанні, ціна позову 16 000,00 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Дементьєв І.Т. за дов. б/н від 19.04.2013 року до 31.12.2013 року.

Від відповідача - Бондаренко А.Д. дов. б/н від 01.08.2013року до 01.08.2014 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТРАГОН" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" про повернення виконаного у зобов'язанні, ціна позову 16 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10868/13, розгляд справи призначено на 22.07.2013 року.

18.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

22.07.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи. Заявлені позовні вимоги представник позивача підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 31.07.2013 на 12:15.

30.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

31.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

31.07.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 06.08.2013 на 12:30.

06.08.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача.

06.08.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо поданих заперечень на додаткові пояснення по справі.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Суд оголошує перерву для дослідження матеріалів справи. Після перерви суд продовжує розгляд справи.

06.08.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Представник відповідача проти клопотання про продовження строку розгляду справи не заперечив.

Клопотання про продовження строку розгляду справи, судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року розгляд справи продовжено на 15 днів.

06.08.2013 року, у судовому засіданні судом оголошено перерву до 19.08.2013 року.

19.08.2013 року, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., справу № 910/10868/13 передано для розгляду судді Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року справу № 910/10868/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.09.2013 року.

09.09.2013 року, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., справу № 910/10868/13 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року справу № 910/10868/13 прийнято до провадження.

11.09.2013 року представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

11.09.2013 року представник відповідача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року розгляд справи відкладено на 16.10.2013 року.

04.10.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

16.10.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні, справу № 910/10868/13 передано для розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 року справу № 910/10868/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.11.2013 року.

28.10.2013 року, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва, справу № 910/10868/13 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року справу прийнято до провадження.

20.11.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Представник позивача наддав суду усні пояснення щодо письмових поясненнь.

Представник відповідача у судовому засідання наддав суду усні поясненя по догоовру доручення.

Представник відповідача наддав суду усні пояснення по суті справі.

Представник позивача наддав суду усні пояснення по суті справи.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи та формуляр, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.11.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 р. між ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" та ТОВ "Естрагон" було укладено Договір № КБР-70-70/07/11 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору № КБР-70-70/07/11 від 01.07.2011р. користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонтацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі разом - Твори), а УЛАСП надає користувачу на умовах визначених цим договором право (невиключну ліцензію) на таке виконання, Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного Договору та Закону.

Згідно п. 2.4 договору, користувач зобов'язується не пізніше 20-ого числа місяця наступного за звітним, надавати УЛАСП звіт про публічно виконані Твори за формою наведеною у Додатку № 4 до даного Договору, якщо інше не встановлено в Додатках до цього Договору.

Відповідно пункту 3 додатку № 2 сторони погодили, що користувач використовує у своїй комерційній діяльності фонограми музичних творів, що є популярними на сьогоднішній день і які постійно сповіщуються в ефірі всеукраїнських мережевих радіостанцій.

Строк дії Договору визначено в п. 4.1., де зазначено, що він набрав чинності з моменту його підписання сторонами, і до якої дати діє не вказано.

У пункті 4.2. Договору визначено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії Договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу.

По спірному Договору позивачем у порядку його виконання було перераховано відповідачу 16000,00 грн. у безготівковому порядку (копії платіжних доручень містяться у матеріалах справи).

Відповідно відзиву на позовну заяву, відповідач проти позовних вимог заперечує повністю, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, вказуючи, що об'єкти авторського права мають бути визначені шляхом надання точного переліку використаних музичних творів, фонограм і зафіксованих у них виконань. Також відповідач зазначає, що договір № КБР-70-70/07/11 від 01.07.2011р. містить усі істотні умови, а тому є укладеним і чинним.

Згідно додаткових пояснень від 04.10.2013 року, зазначено, що умовами спірного договору не передбачалось конкретного переліку об'єктів авторського права і суміжних прав, які позивач має використовувати, з цього випливає що відповідач надав використовувати необмежене коло. Позивачу стало відомо з листа № 1-04/05/11 від 04.05.2011, що станом на дату укладення договору у відношенні відповідача мало місце вилучення цілого переліку об'єктів авторського права товариством з обмеженою відповідальністю "Індормедіа". Тому позивач вважає, що на дату підписання договору відповідач не мав права надавати дозвіл на використання необмеженого кола творів.

Відповідно пояснень від 20.11.2013 року, позивач зазначає, що в тексті договору вцілому, відсутнє визначення об'єктів авторського права і суміжних прав, щодо яких цей договір укладався, що є ознакою відсутності погодження сторін договору щодо його предмету та згідно приписів ч.8 ст.181 ГК України є ознакою його неукладеності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналогічні положення передбачені ст. 638 ЦК України, яка встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч.4 ст.180 ГК України, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати, зокрема, найменування (номенклатуру, асортимент) продукції (робіт, послуг).

У предметі договору сторонами було визначено, що користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань (далі разом - Твори), що входять до Каталогу, а УЛАСП надає користувачу на умовах визначених цим договором право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті).

Відповідно до ч.5 ст. 48 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними

З системного аналізу приписів чинного законодавства у сфері авторського права і суміжних прав (зокрема, ст.1109 ЦК України, ст.ст.33, 48-49 Закону України "Про авторське право і суміжні права") вбачається, що в контексті вимог ч.4 ст.180 ГК України, обов'язковим атрибутом умови про предмет ліцензійного договору є визначення об'єкту(ів) авторського права і (або) суміжних прав, щодо використання якого(их) укладається такий договір, а отже відсутність такого визначення є ознакою відсутності погодження Сторін ліцензійного договору щодо його предмету.

Відповідно до п. 2.1. Договору № КБР-70-70/07/11 від 01.07.2011р. користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонтацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі разом - Твори), а УЛАСП надає користувачу на умовах визначених цим договором право (невиключну ліцензію) на таке виконання, Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного Договору та Закону.

Згідно п. 2.4 договору, користувач зобов'язується не пізніше 20-ого числа місяця наступного за звітним, надавати УЛАСП звіт про публічно виконані Твори за формою наведеною у Додатку № 4 до даного Договору, якщо інше не встановлено в Додатках до цього Договору.

Відповідно пункту 3 додатку № 2 сторони погодили, що користувач використовує у своїй комерційній діяльності фонограми музичних творів, що є популярними на сьогоднішній день і які постійно сповіщуються в ефірі всеукраїнських мережевих радіостанцій.

З матеріалів вбачається, що у тексті Договору в цілому, відсутнє визначення об'єктів авторського права і суміжних прав, щодо яких цей Договір укладався, що, як вбачається з вищенаведеного, є ознакою відсутності погодження Сторін Договору щодо його предмету, а отже, згідно приписів ч.8 ст.181 ГК України, ознакою його неукладеності.

Ліцензійний договір має визначати, зокрема, вид ліцензії, конкретні права, що надаються за договором, способи використання відповідного об'єкта, то у вирішенні відповідних спорів слід враховувати, що деякі з цих прав можуть передаватися як виключні, інші - як невиключні. При цьому права на використання твору та/або об'єкта суміжного права, що передаються за договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору (частина шоста статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статті 1108 - 1110 ЦК України). Ліцензійний договір про надання дозволу на використання творів та/або об'єктів суміжних прав вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (строку дії договору; способу використання твору; території, на яку поширюється право, що надається; інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди).Частиною другою статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Умову договору щодо зобов'язання фактично використовувати твір може бути включено до договору в разі, якщо сторони визнають її істотною, і тільки у цьому випадку колишній правовласник може вимагати від користувача фактичного використання твору. Відсутність у договорі вказівки на конкретний твір, право на який передається за цим договором, означає, що сторонами в такому разі не визначено предмет договору і, отже, він є неукладеним. Такі ж наслідки тягне за собою й відсутність у відповідному договорі хоча б однієї з умов, визначених згаданою нормою як істотна.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення №№ 4130, 3781, 5123, 4387, 4631, 5122, 4632 за якими позивачем було перераховано 16000, 00 грн.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги повністю в сумі 16000,00 грн.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02152, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Березняківська, 8, ідентифікаційний код 37396233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Естрагон" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 4; ідентифікаційний код 36529919) грошові кошти в розмірі 16000,00 грн. (шістнадцять тисяч грн. 00 коп.), судовий збір в сумі 1720, 50 грн.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 25.11.2013 року

Суддя О.Є. Блажівська