Ухвала

від 12.11.2013 по справі 814/2494/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р.Справа № 814/2494/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Федусика А.Г., судді -Вербицької Н.В. при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ИРБИС» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ИРБИС.» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнання протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення ДПІ від 28.05.2013 року:

- №0004792230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 5104613,00 грн., з яких 3403075,00 грн. - основний платіж, а 1701538,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0004782230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 4861538,00 грн., з яких 3241025,00 грн. - основний платіж, 1620513,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 07.05.2013 року №441/22-300/36271258 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Саноіл Торг" та подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Саноіл Торг" товарно-матеріальних цінностей. (надалі - акт перевірки).

За актом перевірки підставою для нарахування спірними рішеннями зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з придбання товарів у ТОВ "Саноіл Торг", оскільки, як вважає ДПІ, правочини позивача з цим постачальником не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операціям з вказаним контрагентом.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту та валових витрат по операціям із ТОВ "Саноіл Торг" як порушення п.п.134.1.1 п.134. ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що на думку ДПІ призвело до заниження податку на прибуток на суму 3403076,00 грн. та податку на додану вартість на суму 3241025,00 грн..

Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем валових витрат на суму 16205123,00 грн. та податкового кредиту на суму 3241025,00 грн. по операціям із ТОВ "Саноіл Торг" обґрунтовується відповідачем виключно з посиланням на інформацію, яка міститься в акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2013 року №788/22-20/37269136 про результати позапланової перевірки цього контрагента з питань взаємовідносин з ТОВ «Инфинити», а також в постанові органу досудового слідства ДПС у Миколаївській області від 08.04.2013 року про призначення документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Саноіл Торг".

Так, в акті ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 22.03.2013 року податковий орган вказує на відсутність реальних господарських операцій ТОВ "Саноіл Торг" з ТОВ «Инфинити», а в постанові органу досудового слідства від 08.04.2013 року вказується на те, що в ході досудового розслідування встановлені ряд підприємств, які вчиняли фіктивні господарські операції із ТОВ "Саноіл Торг".

На підставі такої інформації ДПІ в акті перевірки робить висновок, що у позивача по операціям із ТОВ "Саноіл Торг" відсутній об'єкт оподаткування, а тому і ці операції не мають реального характеру.

Будь-яких інших причин чи порушень з боку позивача для невизнання податковим органом податкового кредиту та валових витрат по операціям з ТОВ "Саноіл Торг" в акті перевірки не наведено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу в акті перевірки є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, суд першої інстанції зазначив, що наведені в акті перевірки обставини діяльності контрагентів позивача не впливають на право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат, а всі господарські операції з придбання товарів ТОВ "Саноіл Торг" підтверджені позивачем належним чином складеними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Також суд першої інстанції послався на результати проведеної відповідачем попередньої перевірки позивача з питань господарських відносин із ТОВ "Саноіл Торг" за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року згідно акту №75\22-600\36271258 від 05.02.2013 року, за висновками якого ДПІ по цим операціям прийшло зовсім до інших висновків про відсутність порушень як в діях позивача, так і в діях ТОВ "Саноіл Торг" при формування податкових зобов'язань за такими операціями.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок формування валових витрат визначається статтями 138, 139 Податкового кодексу України, а податкового кредиту - статтею 198 цього кодексу.

За змістом цих норм податкового законодавства не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В акті перевірки ДПІ наводить повний перелік первинних документів, які були надані позивачем для перевірки по операціям з ТОВ "Саноіл Торг", у тому числі, договір купівлі-продажу, специфікації до договору купівлі-продажу, видаткові, податкові накладні, акти приймання-передачі товару.

Копії цих документів долучені позивачем до матеріалів даної справи (т.2 а.с.1-199, т.3 а.с.1-208).

ДПІ не посилається на недоліки цих первинних документів.

Факт того, що ТОВ "Саноіл Торг" на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Розрахунки із ТОВ "Саноіл Торг" проведені позивачем безготівковими банківськими платежами, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.2 а.с.1-24).

Аналіз наданих позивачем документів по операціям із ТОВ "Саноіл Торг" підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту по операціям із цим контрагентом, а також про наявність у ТОВ "Саноіл Торг" на момент проведення операцій з позивачем права на виписку податкових накладних.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів ТОВ "Саноіл Торг" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на вищезазначений акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2013 року №788/22-20/37269136 стосовно перевірки операцій ТОВ "Саноіл Торг" з ТОВ «Инфинити» та інформацію, яка міститься в постанові органу досудового слідства ДПС у Миколаївській області від 08.04.2013 року про призначення документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Саноіл Торг", відповідач не надав суду достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів у ТОВ "Саноіл Торг".

Сама по собі інформація з акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2013 року №788/22-20/37269136 стосовно обставин діяльності ТОВ "Саноіл Торг" та його контрагента - ТОВ «Инфинити», не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Посилаючись на постанову органу досудового слідства ДПС у Миколаївській області від 08.04.2013 року про призначення документальної перевірки позивача , в якій слідчий перераховує підприємства, які на його думку, вчиняли фіктивні господарські операції із ТОВ "Саноіл Торг", ДПІ в той же час не надала суду відповідного судового рішення в порядку кримінально-процесуального судочинства, яким би встановлювалась вина посадових осіб позивача у проведенні фіктивних операцій із ТОВ "Саноіл Торг".

Сама по собі інформація, яка міститься в цій постанові органу досудового слідства, не може бути належним доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про відсутність реальних господарських операцій позивача із ТОВ "Саноіл Торг" та завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по операціям з цим контрагентом, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Таким чином, постанова суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: А.Г. Федусик Н.В. Вербицька