Ухвала

від 04.07.2013 по справі 820/1645/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 р.Справа № 820/1645/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. по справі № 820/1645/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансімпекс-Захід"

до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби , Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій незаконними, скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс-Захід» (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС (надалі по тексту відповідач-1), Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС (надалі по тексту відповідач-2), Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС ( надалі по тексту відповідач-3), Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області ДПС (надалі по тексту відповідач-4) в якому просив суд:

- визнати незаконними дії Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 19.06.2012 р. №384/22-207/32949132 та акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 10.08.2012 р. №559/22-207/32949132;

- визнати незаконними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 10.08.2012 р. №716/2204/34631501;

- визнати незаконними дії відповідача, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 05.06.2012 р. №151/2220/36628657;

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС від 17.09.2012 р. №0000312200 та №0000322200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року адміністративний позов ТОВ «Трансімпекс-Захід» до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС про визнання дій протиправними та скасування рішень задоволено частково.

Скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби №344 від 16.08.2012р.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби з проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Транспімпекс-Захід» (ідентифікаційний код - 37711780) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р., результати якої оформлені актом від 03.09.2012 р. №1268/2200/37711780.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби №0000312200 від 17.09.2012 р. та №0000322200 від 17.09.2012 р.

В решті вимог адміністративний позов - залишено без задоволення.

Відповідач-4, Державна податкова інспекція у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС з посиланням на ст.22 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України були складені і направлені на адресу позивача, ТОВ «Трансімпекс-захід» письмові запити-запрошення №837/07-31 від 28.05.2012р. з приводу надання пояснень за період лютий - березень 2012р., №4688/10/15-016 від 19.06.2012р. з приводу надання пояснень за період січень-травень 2012р., №6613/10/15-0019 від 02.08.2012р. з приводу надання пояснень за період червень 2012р.

16.08.2012р. ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС прийняв рішення у формі наказу №344 «Про проведення позапланової виїзної перевірки діяльності ТОВ «Трансімпекс-Захід» (код ЄДРПОУ 37711780) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «Пласт Принт» (код ЄДРПОУ 36815414), ТОВ «Електродизель» (код ЄДРПОУ 32949132), ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857), ТОВ «Альфа-Мед-2006» (код ЄДРПОУ 34631561) за період 01.01.2012р.-30.06.2012р.».

З 16.08.12 р. по 27.08.2012 р. ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Транспімпекс-Захід» (ідентифікаційний код - 37711780) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ «Пласт Прінт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом від 03.09.2012 р. №1268/2200/37711780, в якому викладені судження податкового органу про вчинення платником податків податкового правопорушення - недодержання положень ст.ст. 138, 139, 185, 187, 198 Податкового кодексу України, а саме: безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ та валових витрат показників первинних документів, складених контрагентами за господарськими операціями, що в дійсності не відбулись, тобто мають ознаки нікчемних.

17.09.2012 р. з посиланням на даний акт ДПІ у м. Червонограді були винесені податкові повідомлення-рішення №0000312200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1.185.526,81 грн. (основний платіж - 948.421,45 грн., штрафні (фінансові) санкції - 237.105,36 грн.) та №0000344400 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 834.610,71 грн. (основний платіж - 667.588,57 грн., штрафні (фінансові) санкції - 155.922,14 грн.).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень- рішень №0000312200 та №0000322200 від 17.09.2011 р. слугувало відображене в акті від 03.09.2012 р. №1268/2200/37711780 судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: відображення в податковому обліку з ПДВ та податку на прибуток показників первинних документів, котрі складені в межах нікчемних правочинів, за господарськими операціями, котрі в дійсності не відбулись.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби з проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Транспімпекс-Захід» (ідентифікаційний код - 37711780) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р., результати якої оформлені актом від 03.09.2012 р. №1268/2200/37711780. та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби №0000312200 від 17.09.2012 р. та №0000322200 від 17.09.2012 р., суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо проведення перевірки позивача та протиправності прийнятих на її підставі податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 16.08.2012 року по 27.08.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Трансімпекс-Захід» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ «Пласт Прінт», ТОВ «Електродизель», ПП «Лайнстар», ТОВ «Альфа-Мед-2006» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р..

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 03.09.2012 р. №1268/2200/37711780.

З акту перевірки вбачається, що документальна позапланова перевірка ТОВ «Трансімпекс-Захід» проведена на підставі положень пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, за визначеною нормою документальна позапланова перевірка має проводитись у разі не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В ході організації проведення перевірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин із ТОВ «Пласт Прінт», ТОВ «Електродизель», ПП «Лайнстар», ТОВ «Альфа-Мед-2006» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. позивачу направлялися запити від 21.05.2012 р., 28.05.2012 р., 19.06.2012 р., 07.07.2012 р., 02.08.2012 р., 17.08.2012 р. щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень з вказаними контрагентами.

Зі змісту вказаних запитів вбачається, що підставою для їх надіслання податковий орган визначив п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Пунктом 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

підстави для надіслання запиту;

опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Отже, запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень повинен мати правові підстави для його надіслання, визначені п. 73.3 ст. 73 ПК України, а саме: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Проте, запити, надіслані на адресу позивача, підстав визначених п. 73.3 ст. 73 ПК України не містять, а отже, підстави у запиті про подання інформації відсутні.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, у спірних правовідносинах платник податків в силу закону не обтяжувався обов'язком надавати відповідь на неправильно складені податковим органом запити і невиконання такого обов'язку не тягне за собою права податкового органу на проведення податковим органом перевірки діяльності платника податків відповідно до п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби з проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Транспімпекс-Захід» (ідентифікаційний код - 37711780) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р., результати якої оформлені актом від 03.09.2012 р. №1268/2200/37711780.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.09.2012 р. №0000312200 та №0000322200.

Згідно вказаних податкових повідомлень-рішень позивачу у зв'язку з порушенням п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198, 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту, податкових зобов'язань та витрат за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар», які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених з із ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар» грунтувалися на висновках актів перевірок, проведених відносно ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар» в яких зазначено про відсутність факту реального вчинення вказаними особами господарських операцій.

Проте, колегія суддів з такими висновками податкового органу не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряє мий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар» за договорами №30/03-1 від 30.03.12, №3п від 21.02.12, №2 від 25.06.12, №2п від 01.03.12, №03/05 від 03.05.12 щодо постачання товару.

На виконання вказаних договорів позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання ТОВ «Пласт Принт» від позивача товару, заявки на отримання позивачем від ТОВ «Електродизель» товару, заявки на отримання позивачем від ПП «Лайнстар» товару, довіреності на отримання ПП «Лайнстар» товару від позивача, товарно-транспортні накладні.

В подальшому отриманий позивачем товар було реалізовано за договорами, укладеними з ТОВ «Про-К», ТОВ «Спешл Текстайл груп», а також контрагентам позивача, взаємовідносини з якими підлягали перевірці а саме: ТОВ «Пласт Принт» за договором №30/03-1 від 30.03.12 та ТОВ «Електродизель» за договором №03/09 від 03.09.12.

Надані позивачем первинні документи не містять дефектів форми та змісту, які могли б спричинити втрату ними юридичної сили та доказовості, вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Отже, позивачем підтверджено документально факт реального здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, а тому податковий кредит та податкові зобов'язання позивачем правомірно сформовані за спірними господарськими операціями протягом спірного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, посилання податкового органу на порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ґрунтується на актах перевірок контрагентів позивача, згідно яких у останніх встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій, в зв'язку з чим відповідач-4 прийшов до висновку про нікчемність договорів укладених з позивачем.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПКУ, визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з приписами п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не відносяться до витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджено документально, а тому витрати понесені на їх підставі правомірно віднесені останнім до витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. по справі № 820/1645/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.