Ухвала

від 30.03.2015 по справі 820/1645/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2015р. м. Київ К/800/38623/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013

у справі №820/1645/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс-Захід»

до 1) Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області;

2) Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби;

3) Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби;

4) Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій незаконними, скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про: визнання незаконними дій Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 19.06.2012 №384/22-207/32949132 та акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 10.08.2012 №559/22-207/32949132; визнання незаконними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 10.08.2012 №716/2204/34631501; визнання незаконними дій ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 05.06.2012 №151/2220/36628657; скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС від 17.09.2012 р. №0000312200 та №0000322200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013, адміністративний позов задоволено частково. Скасовано наказ ДПІ у м.Червонограді Львівської області ДПС від 16.08.2012 № 344. Визнано неправомірними дії ДПІ у м.Червонограді Львівської області ДПС з проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Трансімпекс-Захід» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар» за період з 01.01.2012 по 30.06.2012, результати якої оформлені актом від 03.09.2012 № 1268/2200/37711780. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Червонограді Львівської області ДПС від 17.09.2012 № 0000312200 та № 0000322200. У задоволенні решти позову відмовлено.

ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 44.1 ст. 44, п. 4.7 ст. 44, п. 73.3 ст. 73, п.п. 75.1.2 п. 75.1. п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права: ч. 3 ст. 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС складено акт від 10.08.2012 № 716/2204/34631501 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Мед-2006» щодо документального підтвердження господарських операцій за березень 2012».

ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС складено акт від 05.06.2012 №151/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) щодо підтвердження господарських взаємовідносин у березні 2012».

Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС складено акт від 19.06.2012 №384/22-207/32949132 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Електродизель» (код ЄДРПОУ 32949132) щодо підтвердження господарських взаємовідносин за період 01.02.2012-29.02.2012», а 10.08.2012 - акт №559/22-207/32949132 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Електродизель» (код ЄДРПОУ 32949132) щодо підтвердження господарських взаємовідносин за період 01.03.2012-30.06.2012». Таким чином, правовідносини з приводу проведення вказаних вище зустрічних звірок склались між ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС як суб'єктом владних повноважень та ТОВ «Альфа-Мед-2006» як платником податків. Позивач не є учасником вказаних правовідносин. Дії контролюючих органів, пов'язані зі складанням актів про неможливість проведення зустрічних звірок, стосуються лише платників податків, щодо яких складалися такі акти і не порушують прав, свобод та інтересів інших платників.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, особа має право на захист порушеного права шляхом звернення до адміністративного суду з позовом лише в разі наявності факту порушення її власних прав, свобод або інтересів рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог щодо визнання незаконними дій контролюючих органів щодо складення вказаних вище актів про неможливість проведення зустрічних звірок.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що вказані вище акти про неможливість проведення зустрічних звірок були скеровані контролюючими органами на адресу ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС, яка у зв'язку з їх отриманням, посилаючись на п.20.1.6 ст.20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, склала і направила ТОВ «Трансімпекс-захід» письмові запити від 21.05.2012 №3348/10/22-0048 з приводу надання пояснень за період 01.02.2012-29.02.2012 та - від 07.07.2012 №5400/15-016 з приводу надання пояснень за період 01.05.2012-31.05.2012.

Окрім того, ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС, посилаючись на ст.22 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, склала і направила на адресу ТОВ «Трансімпекс-захід» письмові запити-запрошення від 28.05.2012 №837/07-31 з приводу надання пояснень за період: лютий-березень 2012 року, - від 19.06.2012 №4688/10/15-016 з приводу надання пояснень за період: січень-травень 2012року, - від 02.08.2012 № 6613/10/15-0019 з приводу надання пояснень за період: червень 2012 року.

ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС прийняла рішення у формі наказу від 16.08.2012 №344 «Про проведення позапланової виїзної перевірки діяльності ТОВ «Трансімпекс-Захід» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ПП «Лайнстар», ТОВ «Альфа-Мед-2006» за період: 01.01.2012-30.06.2012».

Правовою підставою для прийняття наказу відповідач вказав положення п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, а фактичною підставою -невиконання платником податків вимог вищевказаних запитів та запитів- запрошень.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Підпунктом 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Кодексу) органам державної податкової служби надано право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 -право отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків тощо.

Підпунктом 75.1.2. п.75.1 ст. 75 Кодексу визначено поняття документальної перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби регламентовано ст. 73 Кодексу.

Зокрема, абз. 1, 2, 3 п. 73.3. ст. 73 Кодексу передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з визначених у даній нормі підстав, зокрема у разі наявності підстав, визначених в абз. 4 п. 73.3 Кодексу: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, або, згідно із абз. 9 п. 73.3 -в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 11 п. 73.3 Кодексу платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З наведених вище норм Кодексу випливає, що письмовий запит податкового органу може бути надіслано платнику податків про подання такої інформації, вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом, та яка необхідна для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження, та у виключних випадках, визначених Кодексом.

При цьому письмовий запит, окрім того, що він має бути підписаний керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

У разі невідповідності письмового запиту наведеним вимогам Кодексу платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Отже, для вирішення питання щодо наявності у податкового органу правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Кодексу необхідно встановити наявність таких обставин як:

надання платнику податків письмового запиту органу державної податкової служби, який підписаний керівником (заступником керівника) останнього та містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту;

ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на такий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом першої інстанції за результатами огляду та дослідження змісту таких запитів та запитів - запрошень встановлено, що текст запитів не містить підстав витребування документів. Складаючи письмові запити - запрошення з приводу надання пояснень відповідач фактичною підставою для витребування у позивача документів зазначив необхідність виконання наказу ДПС України та завдань ДПС у Львівській області, однак Кодекс не містить такої підстави для витребування від платника податків пояснень та документів.

Враховуючи наведене та виходячи з положень п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивач не обтяжувався обов'язком надавати відповідь на необґрунтовані запити контролюючого органу і не надсилання позивачем відповіді на запит не тягне за собою призначення податковим органом перевірки діяльності платника податків - позивача відповідно до п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наведені норми Кодексу дають підстави для висновку про те, що відповідач, склавши наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, діяв не на підставі, що визначена Податковим кодексом України, порушивши принцип, вставлений ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого орган державної влади зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавством.

Отже, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про протиправність наказу від 16.08.2012 № 344 про проведення позапланової виїзної перевірки діяльності позивача.

Оскільки протиправність наказу від 16.08.2012 № 344 виключає підстави, встановлені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про протиправність дій ДПІ у м.Червонограді Львівської області ДПС з проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «Пласт Принт», ТОВ «Електродизель», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Лайнстар» за період з 01.01.2012 по 30.06.2012, результати якої оформлені актом від 03.09.2012 № 1268/2200/37711780.

Суд першої інстанції, встановивши, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права позивача внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення у формі наказу про призначення позапланової виїзної перевірки та протиправного проведення такої перевірки не призводить до захисту такого порушеного права, обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту - скасування наказу про проведення позапланової виїзної перевірки та визнання протиправними дій з проведення такої перевірки, виконавши таким чином визначене у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства - захист прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого розгляду адміністративної справи.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2012 №0000312200 грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 1185526,81 грн., в т.ч. 948421,45 грн. основного платежу та 237105,36 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки позапланової виїзної перевірки за період з 01.01.2012 по 30.06.2012, викладені в акті від 03.09.2012 № 1268/2200/37711780, про порушення вимог п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу, а за податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2012 № 0000344400 - грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 834610,71 грн., в т.ч. 667588,57 грн. основного платежу та 155922,14 грн. штрафних (фінансових) санкцій, - про порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п.п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Кодексу.

Порушення наведених норм Кодексу полягало у неправомірному віднесенні позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту витрат та податку на додану вартість відповідно.

Орган державної податкової служби виходив з того, що витрати позивача не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського і податкового обліку.

Дійшовши такого висновку, орган державної податкової служби виходив з того, що позивач на запити-запрошення від 28.05.2012 № 837/07-31, від 19.06.2012 № 4688/10/15-016 та від 02.08.2012 № 6613/10/15-0019, надіслання яких передувало призначенню та проведенню позапланової перевірки, не надав пояснень та копій документів до перевірки. У відповідь на запит № 4688/10/15 позивачем надано лише копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, копії податкових та видаткових накладних за січень-травень. Інших документів, необхідних для з'ясування реальності та повноти відображення в обліку господарських операцій, а також регістрів бухгалтерського обліку не надано. При цьому, посилаючись на п. 44.6, п. 44.7 ст. 44 ПК, орган державної податкової служби наголошує на тому, що такі документи вважаються відсутніми у платника податків на час складання податкової звітності, оскільки не надані до закінчення перевірки або у терміни, визначені у п. 44.7 ст. 44 ПК.

Орган державної податкової служби також посилається на акти про неможливість проведення зустрічних звірок щодо ТОВ «Альфа-мед 2006», ТОВ «Електродизель», ПП «Лайнстар», відсутність цих підприємств за юридичними адресами та висновки контролюючих органів про нереальність здійснення господарської діяльності цими підприємствами.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин при вирішенні позовних вимог про скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, слід застосовувати положення ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, а для надання правової оцінки щодо формування платником податку на додану вартість податкового кредиту - положення ст. 198 Податкового кодексу України.

За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання товару (робіт, послуг), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм закону при формуванні витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на зазначені витрати та кредит відсутні.

Висновки про відсутність у платника податку права на витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише тим, що платником податку не надано первинних документів на запити контролюючого органу, надіслання яких передувало призначенню та проведенню позапланової виїзної перевірки та які (запити) досліджені судами попередніх інстанцій і оцінені як такі, що не відповідають вимогам п. 7.33 Кодексу, а відтак не породжують для позивача обов'язку надавати на них відповіді.

Складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів та висновки контролюючих органів про нереальність господарської діяльності таких контрагентів не є обставинами, які позбавляють платника податків права на витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податковий кредит. Допущені постачальником порушення певних вимог законодавства щодо ведення господарської діяльності та з питань оподаткування можуть потягнути відповідну відповідальність щодо такого постачальника та не впливають на право покупця сформувати витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за реально вчиненими господарськими операціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не ставить під сумнів фактичної наявності у позивача придбаного товару та його оплати, у позивача наявні податкові накладні, факт переміщення товару підтверджено товарно-транспортними накладними, які оцінені судами як такі, що складені у відповідності з вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та відповідають дійсності. Товар придбано позивачем з метою використання в господарській діяльності, зокрема в операціях з поставок такого товару.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди повно встановили обставини та надали їм правову оцінку на підставі норм матеріального права, що врегульовують спірні відносини. Діючи у межах перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун