Рішення

від 23.10.2013 по справі 2-3136/11

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-3136/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Тішко Д.А., при секретарі - Тихонюк В.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та визнання права власності на ? частину квартири, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5,-

встановив:

У квітні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила визнати, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з ОСОБА_6 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 1991 року до 2006 року. При цьому , з померлим була знайома з 1980 року, в 1992 році вони заснували спільну фірму - ТОВ НПФ «ЕВІКА», де працювали до моменту смерті ОСОБА_6 Від цих відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку, зареєструвавши її в Книзі реєстрації народжень як ОСОБА_7. За життя ОСОБА_6 визнавав себе батьком дитини, проте до моменту своєї смерті не подав заяву про визнання свого батьківства, так як перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 У зв'язку з чим просила встановити його батьківство щодо народженої нею доньки з метою необхідності оформлення спадкових прав дитини на нерухоме майно, що залишилося після смерті ОСОБА_6, а також визнати за ОСОБА_7 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, внаслідок спадкування за законом.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримала позовні вимоги та пояснила суду, що вона в 1980 році за місцем роботи познайомилася з ОСОБА_6, а з 1991 року вони вступили в інтимні відносини від яких в подальшому народилася ОСОБА_7 Після народження дитини ОСОБА_6 систематично допомагав позивачу та доньці, робив покупки, придбавав меблі, сприяв у здійснені ремонту в квартирі, здійснював дарунки. Відносини позивача з ОСОБА_7 тривали у денний час, на ніч він повертався до своєї родини. При цьому, відповідачу було відомо про наявність позашлюбної дитини у свого чоловіка ОСОБА_7

В судовому засіданні відповідач та її представник заперечували проти задоволення позовних вимог та пояснили суду, що при житті ОСОБА_7 жодного разу не повідомляв відповідача про наявність позашлюбної дитини, також їй не відомо, що він мешкав разом з позивачем. Повідомила, що з 1970 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 Позивач їй відома як співробітниця чоловіка, з якою у них були зіпсовані відносини через фінансові непорозуміння. Звертала увагу суду, що ОСОБА_7 був зразковим сім'янином, увесь вільний час проводив в кругу сім'ї. Після 1997 року стан здоров'я ОСОБА_7 став погіршуватися, він постійно до моменту смерті лікувався в медичних закладах, проте позивач ніколи його не відвідувала та не підтримувала з ним жодних відносин. У зв'язку з чим відповідач разом з представником просили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору була залучена ОСОБА_5 (власник спірної квартири на момент розгляду справи в суді), яку було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, але до судового засідання не з'явилася, заперечень проти позову не надала.

Заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_6, неповнолітню ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи й оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

З 04.07.1970 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1, актовий запис №1683 (а.с. 106)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народилася дитина ОСОБА_7, відомості про батька ОСОБА_20 в актовий запис про народження №825 записані на підставі письмової заяви позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження виданим ВЗАГС м. Миколаєва НОМЕР_2, довідкою МВ РАЦС від 27.02.2002 р. витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 27.10.2011 р. (а.с. 8-9)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, серія НОМЕР_3, актовий запис №2512 . (а.с. 10) Після його смерті відкрилася спадщина на ? частину квартиру АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ДП СЗ ім. 61 Комунара 27.06.1995 р. (а.с. 178) Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.2011 р., реєстровий №1-1101 зазначену спадщину прийняла та оформила ОСОБА_3 (а.с. 179)

01.11.2011 року ОСОБА_3 подарувала зазначену квартиру ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_21, реєстровий №3552. (а.с. 180)

18.01.2013 року ОСОБА_7 змінила своє прізвище на «ОСОБА_7», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені, виданим Заводським ВДРАЦС ММУЮ, серія НОМЕР_4, актовий запис №18. (а.с. 7; т.2)

З письмових доказів наданих сторонами вбачається наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були засновниками ТОВ «НВП «ЕВІКА» (ідентифікаційний код:13854028), яке було створено 22.01.1992 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.10.2010 р. (а.с. 11) При цьому керівником підприємства був ОСОБА_6, а позивач перебувала з ним у трудових відносинах з 17.11.1992 р. по 12.07.2010 р. (а.с. 12-14)

Як вбачається з довідки Дитячої музичної школи №2 вих.№369 від 05.11.2010 р. ОСОБА_7 навчалася в цьому освітньому закладі в період з 01.09.2003 р. по 26.05.2010 р. При цьому на заняття дитину часто приводив ОСОБА_6, чекав на неї та відвозив додому, здійснював сплату за навчання. (а.с.14а)

Позивачем надані також фотознімки на яких зображені ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 При цьому сторони не заперечували щодо зображення саме цих осіб на знімках. (а.с. 34-36)

Відповідно до довідки Миколаївської спеціалізованої школи №23 №379 від 03.11.2011 р., де навчається ОСОБА_7, з 01.09.2003 р. ОСОБА_6 жодного разу до школи не з'являвся, батьківські збори не відвідував, участі у шкільних заходах не приймав. (а.с. 40) При цьому з довідки цієї ж школи №431 від 01.12.2011 р. ОСОБА_7 була переведена з 8-В до 8-Г класу на підставі заяви матері. Класним керівникам було відомо про смерть батька дитини зі слів матері та дівчини. (а.с.52)

В період з 2008 р. ОСОБА_6 після перенесеного інсульту постійно перебував на лікуванні в неврологічному відділенні міської лікарні №4 м. Миколаєва, міської лікарні №1. (а.с. 246-253)

30.01.2009 р. відповідно до довідки МСЕК №044215 ОСОБА_6 була присвоєна перша група інвалідності, хворий потребував постійного стороннього догляду. (а.с. 41зв.)

З 27.08.2009 р. по 13.06.2010 р. ОСОБА_6 знаходився на лікуванні в Миколаївському пансіонаті ветеранів праці, що підтверджується історією хвороби. (а.с. 41)

Згідно заяви співробітників зазначеного пансіонату від 04.11.2011 р. вбачається, що ОСОБА_6 під час лікування регулярно відвідувала та доглядала лише дружина ОСОБА_3 (а.с. 43)

Допитані під час судового засідання свідки пояснили наступне.

Свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що він працював разом з ОСОБА_6 систематично бачив біля території обсерваторії в м. Миколаєві як ОСОБА_6 гуляв з позивачем з дитячою коляскою. При цьому, брав дитину на руки, називав її донькою. У нього не виникало сумнівів, що ОСОБА_7 була рідною донькою ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_9, повідомила суду, що в жовтні 2007 році разом з позивачем та її донькою лікувалася в одній палаті лікарні. До ОСОБА_7 2 рази приходив чоловік, якого вона називала татом, а він її донькою. При цьому, цей чоловік приносив приносив продукти харчування та піклувався про доньку позивача.

Свідок ОСОБА_10, повідомила суду, що позивач є подругою її матері, яка була хрещеною ОСОБА_7. Після святкування хрещення ОСОБА_7, їй представили ОСОБА_6 як батька дитини. При цьому участі у хрещенні та святкуванні він не брав. Крім того бачила ОСОБА_6 на святкуванні дня народження ОСОБА_7, його відношення до дитини було як у батька.

Свідок ОСОБА_11, повідомила суду, що разом з позивачем працювала в кінці 1980 р.р. на початку 1990 р.р. До позивача приходив чоловік з квітами, щодо якого позивач сказала їй, що у них серйозні відносини і вони часто зустрічаються. Після цього вона дізналася, що позивач вагітна, зі слів ОСОБА_1 батьком дитини був ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_12, повідомила суду, що вона є матір'ю позивача. ЇЇ донька разом з ОСОБА_6 створили фірму, де він був директором. Коли у позивача народилася дитина, ОСОБА_6 подзвонив їй та поцікавився в якому стані позивач та в якому вона знаходиться пологовому будинку та поїхав туди. Після народження ОСОБА_7 відносини позивача та ОСОБА_6 зміцнилися, він постійно допомагав позивачу та дитині грошами, купляв меблі, побутову техніку, здійснював цінні подарунки. При цьому свідок зазначила, що ОСОБА_6 жодного разу не ночував у позивача та не відводив ОСОБА_7 до школи.

Свідок ОСОБА_13, повідомив суду, що він є сином позивача та в кінці 1990 р.р. часто заходив до неї на роботу, де бачив чоловіка з яким матір створила спільну фірму. Після того, як він узнав, що матір вагітна, то вона розповіла йому, що батьком дитини є ОСОБА_6 Після народження ОСОБА_7 він бачив, як ОСОБА_6 приходив до неї, що відбувалося декілька разів на рік.

Свідок ОСОБА_14, повідомив суду, що разом з ОСОБА_6 створював ТОВ «НВП «ЕВІКА», був її співробітником. В процесі роботи йому нічого не було відомо про позаслужбові відносини ОСОБА_22 з позивачем. Сам ОСОБА_6 на питання співробітників заперечував своє відношення до батьківства щодо ОСОБА_7 При цьому, ОСОБА_6 був порядною та високоморальною людиною. ОСОБА_6 постійно хворів, а починаючи з 1993 р. у нього з позивачем склалися негативні відносини.

Свідок ОСОБА_15, повідомила суду, що є двоюрідною сестрою відповідача. ОСОБА_6 був зразковим сім'янином та чоловіком, підтримував дружину в усіх важких ситуаціях, після смерті сина жалкував, що у нього не має більше дітей, а тому дуже добре відносився до чужих дітей, яких міг назвати донькою або сином.

Свідок ОСОБА_16, повідомила суду, що є дружиною молодшого брата померлого ОСОБА_6 Їй та її брату ніколи нічого не було відомо про наявність позашлюбних дітей у нього. Після смерті сина у нього дуже погіршився стан здоров'я.

Свідок ОСОБА_17, повідомила суду, що була дружиною сина ОСОБА_6 Тривалий час протягом 1990-1997 р.р., вони мешкали в квартирі свекра, у них склалися довірительні відносини. ОСОБА_6 завжди приходив на обід та повертався з роботи не пізніше 18 години. Коли його син захворів всі сімейні кошти та збереження були витрачені на його лікування. Дуже переживав його смерть. Коли у неї у 1999 р. народилася дитина, то ОСОБА_6 вважав та називав її донькою.

Свідок ОСОБА_18, повідомила суду, що є дружиною брата ОСОБА_6 Їй нічого не було відомо про наявність позашлюбних дітей у ОСОБА_6, охарактеризувала його як доброго сім'янина та зразкового чоловіка.

Свідок ОСОБА_19, повідомила суду, що є близькою подругою відповідача, їй було відомо про усі події у сім'ї ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_6 став замкнутим та тяжко хворів. Щодо позивача, то він негативно до неї ставився, в розмові повідомив, що вона завагітніла невідомо від кого.

Свідок ОСОБА_23, повідомив суду, що є рідним братом ОСОБА_6 Брат йому нічого не розповідав про позашлюбні відносини, був зразком для нього щодо сімейних відносин.

Допитана в якості свідка неповнолітня ОСОБА_7, повідомила суду ОСОБА_6 завжди визнавав її в якості доньки, постійно її відвідував та допомагав, возив її на відпочинок, дарував подарунки, відвозив її до музичної школи. При цьому, свідок повідомила, що ОСОБА_6 не залишався на ніч, розповідаючи про наявність старенької матері з якою він мешкає та яка потребує постійного догляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з чим відносини щодо встановлення батьківства регулюються КпШС України.

Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови від 15.05.2006 року № 3 "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених уст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Тому, при вирішенні спору про батьківство щодо ОСОБА_7, необхідно виходити із положень ст. 53 КпШС, згідно з якими береться до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Тому, з огляду на вимоги ст. 53 КпШС та відповідно до статей 57-59 ЦПК України доказами визнання батьківства можуть бути лише фактичні дані, які з достовірністю підтверджують факт визнання відповідачем батьківства, а саме: листи, анкети, заяви відповідача, інші докази.

Свідки , допитані в судовому засіданні , надали суду взаємосуперечливі свідчення, при цьому вони не підтвердили ведення спільного господарства позивачем та ОСОБА_6 З їх свідчень та пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_6 постійно мешкав зі своєю дружиною, вів з нею спільне господарство, мав з нею спільний бюджет, кожного дня приходив додому, де і ночував. Зазначене узгоджується із письмовими матеріалами справи, з яких вбачається, що під час хвороби та перед смертю ОСОБА_6 саме відповідач здійснювала постійний догляд за ним, а відносини з позивачем були повністю припинені.

Крім того, суд звертає увагу, що в період з 04.01.1997 р. по момент смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 мав об'єктивну можливість у порядку встановленому сімейним законодавством визнати себе батьком дитини, але так і не зробив цього.

Будь-яких інших об'єктивних та достовірних доказів, які б свідчили про факт визнання ОСОБА_6 свого батьківства щодо ОСОБА_7 суду не надано.

Таким чином, всупереч положенням ч. 3 ст. 10 ЦПК України позивач не довела тих обставин, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог.

У зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про встановлення факту батьківства слід відмовити за недоведеністю. Щодо позовних вимог про визнання права власності на ? частину квартири, то вони як похідні від основних вимог задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати сплачені позивачем при поданні позову та у зв'язку з відмовою від позову стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та визнання права власності на ? частину квартири - відмовити.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.А. Тішко