Рішення

від 19.11.2013 по справі 908/3473/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 24/131/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 Справа № 908/3473/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МегаСтилл" (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 145 В, кв. 2)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Мирон" (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, п-д. Північний, буд. 3)

про стягнення 159 923,02 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Арасланова Т.В. директор, паспорт серії СА № 485701 від 18.06.1997р.;

Тіунов С.М. ( адвокат , договір № 14.10-13/1 від 14 жовтня 2013 р.).

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

25.10.2013р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "МегаСтилл" з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Мирон" про стягнення з відповідача 159 923,02 грн., з яких: 152 049,76 грн. основного боргу та 7 873,26 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2013 року порушено провадження у справі № 908/3473/13, справі присвоєно номер провадження 24/131/13, судове засідання призначене на 13.11.2013 р.

Ухвалою від 25.10.2013р. залишено без розгляду заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 13.11.2013р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 19.11.2013р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 19.11.2013р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що 03.01.2011р. між сторонами було укладено договір поставки № 1, на виконання умов якого 05.02.2012р. позивач поставив брухт чорних металів на суму 152 049,76 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 05.01.2012р. та довіреністю № 2 від 05.01.2012р. на отримання товару. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого на день розгляду справи сума основного боргу становить 152 049,76 грн. За прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 7 873,26 грн. 3% річних за період з 20.01.2012р. по 10.10.2013р. Просить суд, на підставі ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 614, 624, 625, 693 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач був попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України, ухвалами суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що направлено на адресу відповідача, яка зазначена у позові.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "МегаСтилл" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мирон" (Покупець) укладено договір поставки № 1, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити, брухт чорних металів, кількість, ціна та загальна вартість якого вказана в додатку (Специфікаціях) до даного договору, який є його невід'ємною частиною й не підлягає перегляду в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість договору визначається як сума видаткових накладних оформлених сторонами при здачі-прийманні товару в місці поставки та є підставою для взаєморозрахунків.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунки з Постачальником грошовими коштами протягом 10 банківських днів з моменту поставку на підставі видаткових накладних за цінами, узгодженими в специфікації.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, згідно специфікації № 1 від 05.01.2013р., позивач поставив ТОВ «Мирон» товар загальною вартістю 152 049,76 грн., про що свідчать видаткова накладна № 2 від 05.01.2013р. на суму 152 049,76 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом уповноваженої особи у вищезазначеній накладній та довіреність № 2 від 05.01.2012р. на отримання товару.

Отже, позивач свої зобов'язання за Договором поставки № 1 від 03.01.2011р. виконав у повному обсязі.

Однак, відповідач за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого на час розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 152 049,76 грн., факт наявності якого підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання.

Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 152 049,76 грн. основного боргу на підставі договору від 03.01.2011р. № 1 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 7 873,26 грн. за період з 20.01.2012р. по 10.10.2013р.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Розрахунок 3% річних судом перевірений, вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 500,00 грн. судових витрат, пов'язаних з наданням послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем надано суду договір від 14.10.2013р. № 14.10-13/1 про надання правової допомоги на суму 2 500,00 грн., докази сплати суми договору адвокату Тіунову С.М. (квитанція до прибуткового касового ордера № 14.10-13/1 від 14.10.2013р.), копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 472.

Таким чином, враховуючи норми ст. 49 ГПК України, на відповідача відносяться витрати, пов'язані з наданням послуг адвоката в сумі 2 500,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 3 198,46 відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 5 , 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мирон» (72355, п-д. Північний, буд. 3, с. Семенівка, Мелітопольського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 31166702) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МегаСтилл» (69035, пр. Леніна 145-В, кв. 2, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 33011462) - 152 049 (сто п'ятдесят дві тисячі сорок дев'ять) грн. 76 коп. основного боргу, 7 873 (сім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 26 коп. - 3% річних, 3 198 (три тисячі сто дев'яносто вісім) грн. 46 коп. судового збору та 2 500 (дві п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян