Ухвала

від 13.11.2013 по справі 5011-73/12003-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 листопада 2013 року Справа № 5011-73/12003-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Козир Т.П., Кота О.В., Панової І.Ю., Шевчук С.Р., розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі№ 5011-73/12003-2012 за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія" провизнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 28.11.2012 у справі № 5011-73/12003-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013, позов задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія", який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 10.11.2010 за № 75-6-00507, загальною площею 5,53 га, що знаходяться у провулку Жмеринському у Святошинському районі міста Києва; зобов'язано відповідача повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку, вартістю 12 433 436 грн., кадастровий номер 8000000000:75:414:0003.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі № 5011-73/12003-2012, у якій просить вказану постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 04.07.2012 у справі № 51/200, від 26.02.2013 у справі № 41/169, від 09.04.2013 у справі № 8/114-12, від 02.07.2013 у справі № 32/39/739-07(32/85), мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 10.07.2013 у справі № 5011-73/12003-2012, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами обставин справи про те, що: зі спірного договору від 28.10.2010 не вбачається, що він укладений з метою поновлення попереднього договору оренди від 31.05.2006, який припинив свою дію; Київська міська рада своїм рішенням фактично внесла зміни до припиненого договору; спірний договір оренди земельної ділянки укладено між позивачем та відповідачем з порушенням вимог земельного законодавства, а саме, без розроблення відповідної технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду.

Водночас у постанові від 04.07.2012 у справі № 51/200 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку, виходячи із встановлення рішенням суду у адміністративній справі дотримання норм чинного законодавства при прийнятті міською радою рішення, на підставі якого було укладено оспорюваний договір оренди земельної ділянки.

У постанові від 26.02.2013 у справі № 41/169 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що: рішення Київської міської ради, на підставі якого був укладений оспорюваний договір оренди земельної ділянки, є чинним (та прийнятим у межах повноважень міської ради згідно судових рішень у адміністративній справі); оскільки інших доказів в обґрунтування недійсності договору не надано, підстави для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки відсутні; договір оренди земельної ділянки укладено в межах та на підставі діючого законодавства.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постанова Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі № 8/114-12 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з огляду на відмінність предметів позовів у вказаній справі у порівнянні зі справою, про перегляд постанови у якій подано заяву, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 111 16 ГПК України. Так у справі № 5011-73/12003-2012 заявлено позов про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, тоді як у справі № 8/114-12 предметом позову є визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, а додаткової угоди укладеною у новій редакції.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 у справі № 32/39/739-07(32/85), на яку посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія" у допуску справи № 5011-73/12003-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя М. Малетич Судді Т. Козир О. Кот І. Панова С. Шевчук