Постанова

від 20.11.2013 по справі 910/2475/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 910/2475/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача (Київської міської ради)не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідачаКоваленко С.О. (дов. Від 23.02.2013 р. № 67) касатора (ОСББ "Десятинка")Невмержицька І.М. (дов. від 07.02.2013 р.), Соловйова М.М. (дов. від 07.02.2013 р.), Бобир О.К. (дов. від 06.11.2013 р.) прокуратури Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиЗаступника прокурора міста Києва та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р. у справі № 910/2475/13 господарського суду міста Києва за позовомПершого заступника прокурора Шевченківського району в місті Києві в інтересах держави в особі Київської міської ради доУкраїнської Православної Церкви Київського Патріархату пророзірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора Шевченківського району в місті Києві звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Української Православної Церкви Київського Патріархату з позовом, в якому просив:

- розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 1 713 м 2 , вартістю 2 066 089, 07 грн., розташовану за адресою: м. Київ, пров. Десятинний, 3 літери А, Б, та 5 літера Д у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:157:0028) для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень, укладений 21.06.2004 р. між Київською міською радою та Українською Православною Церквою Київського Патріархату, та зареєстрованого в Головному управлінні земельних ресурсів 01.07.2004 р. за № 91-6-00283;

- зобов'язати Українську Православну Церкву Київського Патріархату повернути земельну ділянку, загальною площею 1713 м 2 , вартістю 2 066 089, 07 грн. 07 коп., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Десятинний, 3 літери А, Б, та 5 літера Д у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:157:0028) для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень Київській міській раді відповідно до умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, встановлених пунктом 7.1. договору оренди, укладеного 21.06.2004 р., зареєстрованого в Головному управлінні земельних ресурсів 01.07.2004 р. за № 91-6-00283.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю укладеного між Київською міською радою та Українською Православною Церквою Київського Патріархату на виконання рішення Київської міської ради від 25.09.2003 р. № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004 р. вимогам чинного на той час цивільного та земельного законодавства, оскільки, по-перше, на думку першого заступника прокурора відбулась неправомірна зміна цільового призначення спірної земельної ділянки, а по-друге, перший заступник прокурора вважав, що орендована Православною Церквою Київського Патріархату спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, які згідно частини 6 статті 20 Земельного кодексу України відносяться до особливо цінних земель, згода на розташування об'єктів на яких надається Верховною Радою України шляхом вилучення вказаних земель з особливо-цінних, чого при передачі спірної земельної ділянки в оренду здійснено не було.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2013 р. у справі № 910/2475/13 (суддя Станік С.Р.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р. (колегія суддів: головуючий Мартюк А.І., судді Кропивна Л.В., Чорна Л.В.), в позові першого заступника прокурора Шевченківського району в місті Києві відмовлено з огляду на відсутність правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004 р., а отже і для повернення спірної земельної ділянки Київській міській раді.

Не погодившись з вищезазначеними судовими рішеннями, до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулись заступник прокурора міста Києва та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка", керуючись правом, наданим йому статтею 107 Господарського процесуального кодексу України, в яких вищезазначені особи просили скасувати рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р., та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи свої касаційні скарги, заступник прокурора міста Києва та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка" посилаються, зокрема, на доводи, викладені в позовній заяві першого заступника прокурора в інтересах держави Шевченківського району в місті Києві, вказуючи на те, що судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права внаслідок невірної оцінки обставин справи.

У відзиві на касаційні скарги Українська Православна Церква Київського Патріархату просить відмовити в задоволенні касаційних скарг заступника прокурора міста Києва та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка", а рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р. залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2013 р. касаційні скарги заступника прокурора міста Києва та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка" у справі № 910/2475/13 прийняті до провадження та призначені до розгляду на 06.11.2013 р.

06.11.2013 р. ухвалою Вищого господарського суду України розгляд касаційних скарг у справі № 910/2475/13 відкладено на 20.11.2013 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора, представника відповідача та представників касатора (ОСББ "Десятинка"), перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відносяться питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з пунктами "а " , "б " , "в " , "з " статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Відповідно до частин 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У відповідності до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

З наведених правових норм випливає, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Київської міської ради від 07.02.2002 р. № 260/1694 "Про передачу будинків № 3, літ. А, Б та № 5 літ. Д у провулку Десятинному" у власність Української Православної Церкви Київського Патріархату було передано безоплатно будинки № 3, літ. А, Б та № 5 літ. Д у провулку Десятинному площею 325,2 м 2 та 31,5 м 2 , про що Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації видано Українській Православній Церкві Київського Патріархату відповідні Свідоцтва про право власності від 17.04.2002 р. Серія НБ № 010005233 та від 17.04.2002 р. Серія НБ № 010005234.

Судами встановлено, що відповідно до Проекту відведення земельної ділянки Українській Православній Церкві Київського Патріархату для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень у пров. Десятинному 3, літери А, Б, та 5, літера Д, у Шевченківському районі м. Києва, розробленого комунальним підприємством "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі", Українській Православній Церкві Київського Патріархату було передбачено передати в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,17 га, в тому числі:

- площею 0,13 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 16.12.1969 №2181/1 "Про відведення земельної ділянки Академії Наук Української РСР під будівництво Будинку вчених у Шевченківському районі";

- площею 0,04 га - за рахунок земель міської забудови.

13.09.2002 р. Головним управлінням містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації за дорученням Київської міської ради від 26.03.2002 р. № 225-КР-1325/2 було надано висновок щодо умов використання земельної ділянки та наявності містобудівних обмежень та обтяжень для оформлення права користування земельною ділянкою № 18/3153, відповідно до якого вказане Управління не заперечувало проти оформлення за Українською Православною Церквою Київського Патріархату права користування земельною ділянкою по пров. Десятинному 3, літери А, Б, та 5, літера Д, у Шевченківському районі м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.09.2003 р. Київською міською радою було прийнято рішення № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", відповідно до пункту 32 якого затверджено Проект відведення земельної ділянки Українській Православній Церкві Київського Патріархату для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень у пров. Десятинному 3, літери А, Б, та 5, літера Д, у Шевченківському районі м. Києва, передано Українській Православній Церкві Київського Патріархату, за умови виконання пункту 32.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,17 га для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень у пров. Десятинному, 3, літери А, Б, та 5, літера Д, у Шевченківському районі м. Києва, в тому числі:

- площею 0,13 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 16.12.1969 р. №2181/1 "Про відведення земельної ділянки Академії Наук Української РСР під будівництво Будинку вчених у Шевченківському районі";

- площею 0,04 га - за рахунок земель міської забудови.

21.06.2004 р. між Київською міською радою (як орендодавцем) та Українською Православною Церквою Київського Патріархату (як орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 01.07.2004 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис № 91-6-00283 у книзі записів державної реєстрації договорів, згідно умов якого орендодавець на підставі пункту 32 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 р. № 31/905 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором (пункт 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору оренди сторони визначили, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - пров. Десятинний 3, літери А, Б, та 5, літера Д у Шевченківському районі м. Києва, розмір - 1 713 м 2 , цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень, кадастровий номер - 8000000000:91:157:0028.

Відповідно до пункту 3.1. договору оренди договір укладено на 25 років.

Згідно пункту 5.1. договору оренди на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки; зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору.

Відповідно до пункту 6.1. договору оренди передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації до цього договору.

Згідно пункту 11.3. договору оренди договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством; поєднання в одні особі власника земельної ділянки та орендаря; ліквідація юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 11.4. договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004 р., договір оренди може бути розірваний за взаємною згодою сторін, за рішенням суду в порядку, встановленому законом, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом 2 місяців поспіль), здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

01.07.2004 р. між Київською міською радою (орендодавець) та Українською Православною Церквою Київського Патріархату (орендар) було складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду вищезазначену земельну ділянку розміром 1 713 м 2 , розташовану за адресою: пров. Десятинний 3, літери А, Б, та 5, літера Д у Шевченківському районі м. Києва.

Предметом спору у даній справі є вимога першого заступника прокурора міста Києва про розірвання укладеного 21.06.2004 р. між Київською міською радою та Українською Православною Церквою Київського Патріархату договору оренди земельної ділянки загальною площею 1 713 м 2 , розташованої за адресою: м. Київ, пров. Десятинний, 3 літери А, Б, та 5 літера Д у Шевченківському районі м. Києва, обґрунтовуючи яку, перший заступник прокурора як на підставу розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004 р. посилається, зокрема, на зміну Українською Православною Церквою Київського Патріархату цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Стаття 19 Земельного кодексу України встановлює, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до частини 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з приписами частини 6 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, визначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Згідно статті 21 Земельного кодексу України, яка встановлює перелік наслідків порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, визначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Відповідно до приписів статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з Українським класифікатором цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 р. № 14-1-7/1205, класифікатором 1.12.6 визначено землі громадських та релігійних організацій в межах земель населених пунктів.

Відповідно пунктом 2.6., 2.7. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури житлової політики України № 41 від 26.02.2001 р. "Про затвердження Порядку визначення меж зон охорони пам'яток", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 р. за № 234/5425, в межах охоронної зони нова забудова за висотою, розмірами в плані, масштабністю, архітектурними формами підпорядковується пам'яткам та їх історичному середовищу; в межах зони регулювання забудови, яка виконує функції буферної зони, нова забудова регламентується за висотою, розмірами в плані, масштабністю.

Розділом 9 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Головним Управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.12.2011 р. №14750/0/18/009-11 визначено, що відповідно до Генерального плану міста та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. № 370/1804, функціональне призначення спірної земельної ділянки - територія середньоповерхової забудови, а обмеження щодо вказаної забудови встановлюються з урахуванням встановленої поверховості провулку Десятинного.

Згідно статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" надається визначення терміну "невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням", яке закон трактує наступним чином: невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви.

Судами встановлено, що Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1653 від 14.12.2007 р. "Про надання Київській Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату дозволу на проектування та будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на пров. Десятинному, 3 літ. А, Б та 5 літ. Д у Шевченківському районі" (в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.04.2009 р. № 466), відповідно до якого дозволено Київській Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату здійснити проектування та будівництво комплексу будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на пров. Десятинному, 3 літ. А, Б та 5 літ. Д у Шевченківському районі, проектування та будівництво здійснити на земельній ділянці, яка надана згідно пункту 32 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 р. № 31/905 та право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 01.07.2004 р. № 91-6-00283.

На час видачі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1653 від 14.12.2007 р. були чинні Правила забудови міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 р. № 11/2587, відповідно до пункту 3.3.1 якого встановлено, що власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, наданій у власність чи користування для обслуговування та експлуатації цього майна, який має намір здійснити будівництво (реконструкцію, знесення існуючої будівлі з наступним будівництвом) за встановленим функціональним призначенням об'єкта та цільовим призначенням земель (категорією), звертається до Київської міської державної адміністрації щодо надання дозволу на проектування та будівництво у разі, коли заплановане до будівництва функціональне призначення об'єкта відповідає цільовому призначенню земельної ділянки відповідно до статті 19 Земельного кодексу України і не потребує прийняття рішення Київрадою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка площею 1 713 м 2 , розташована у провулку Десятинному, 3 літери А, Б та 5 літера Д у Шевченківському районі міста Києва, була надана Українській Православній Церкві Київського Патріархату для розміщення об'єкту в межах категорії земель відповідно до статті 19 Земельного кодексу України "землі житлової та громадської забудови" і відноситься в межах вказаної категорії до земель громадських та релігійних організацій в межах земель населених пунктів, що підтверджується Проектом відведення земельної ділянки, затвердженого комунальним підприємством "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" (пункт 1.12.6 Українського класифікатора цільового використання землі), а тому вбачається, що розташування на ній інших об'єктів з тим же самим функціональним призначенням будівель, яке було у попередніх, але в межах тієї ж самої категорії, що була першочергово надана, - не можна вважати використанням Українською Православною Церквою Київського Патріархату орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Судами встановлено, що функціональне призначення будівель, запланованих до будівництва Українською Православною Церквою Київського Патріархату на земельній ділянці площею 1 713 м 2 , що розташована у пров. Десятинному, 3, літ. А, Б, та 5, літ. Д у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер - 8000000000:91:157:0028 - не змінювалось порівняно з тими, які були на ній розташовані, що підтверджується, зокрема, Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки у пров. Десятинному, 3 літ. А, Б та 5 літ. Д у Шевченківському районі м. Києва, затверджені Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київголовархітектури, а також Експертним звітом щодо розгляду проектної документації (позитивного) проекту "Комплекс будівель адміністративного та господарського призначення з житловими приміщеннями службового призначення на провулку Десятинному, 3 літери А, Б та 5 літера Д у Шевченківському районі міста Києва", затвердженого державним підприємством "Укрдержбудекспертиза" 12.07.2012 р., а отже, в даному випадку нема підстав вважати, що Українською Православною Церквою Київського Патріархату змінювалось функціональне використання земельної ділянки, наданої їй в оренду згідно договору оренди землі від 21.06.2004 р.

Крім того, суди взяли до уваги те, що не зафіксовано згаданих порушень і актами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2012 р. та від 12.12.2012 р., складених Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Твердження першого заступника прокурора, що орендована Українською Православною Церквою Київського Патріархату земельна ділянка знаходиться на території Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", і входить до меж архітектурного заповідника "Місто Володимира", а отже належить до земель історико-культурного призначення, які згідно частини 6 статті 20 Земельного кодексу України відносяться до особливо цінних земель, згода на розташування об'єктів на яких надається Верховною Радою України шляхом вилучення вказаних земель з особливо-цінних, чого при передачі земельної ділянки в оренду здійснено не було, а тому є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004 р. - є необґрунтованим, оскільки, як було зазначено вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка як відносилась на момент укладення спірного договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004 р., так і відноситься на даний момент до категорії земель житлової та громадської забудови, функціональне призначення спірної земельної ділянки не змінювалось, а твердження першого заступника прокурора про віднесення спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення не підтверджується жодним доказом та не відповідає встановленим судами обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004 р., укладеного між Київською міською радою та Українською Православною Церквою Київського Патріархату та зареєстрованого в Головному управлінні земельних ресурсів 01.07.2004 р. за № 91-6-00283.

З огляду на вищевказане, відсутні правові підстави також і для зобов'язання Української Православної Церкви Київського Патріархату повернути земельну ділянку площею 1 713 м 2 , що розташована за адресою м. Київ, пров. Десятинний, 3 літери А, Б, та 5 літера Д у Шевченківському районі м. Києва Київській міській раді відповідно до умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, встановлених пунктом 7.1. договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004 р.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази судами попередніх інстанцій, доводи заступника прокурора міста Києва та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка", викладені у касаційних скаргах, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до переоцінки доказів у справі, та спростовуються встановленими обставинами та наявними доказами, а прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою підтримано рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги заступника прокурора міста Києва та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Десятинка" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р. у справі № 910/2475/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова