Ухвала

від 27.11.2013 по справі 805/12474/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року справа №805/12474/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Василенко Л.А.,

секретарі судового засідання Манаєві М.В.,

за участі представника позивача Ярошенко О.Ф.,

представника відповідача Кир’язієва С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року по справі № 805/12474/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогрупа» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0011511501 від 15.08.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 27.08.2013 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0011511501 від 15.08.2013 року. В обґрунтування позову зазначено, що спірне рішення та висновки акту перевірки податкового органу є не обґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам. Податковим кодексом України надано право платнику податків на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2013 року № 0011511501 про збільшення суми грошового зобов'язання на 3404,00 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 15.08.2013 року № 0011511501 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Автогрупа» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 404,00 грн. (у тому числі: за основним платежем - 2 723,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 681,00 грн.).

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогрупа» є юридичною особою, зареєстровано 18.07.2008 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 743291, включено до ЄДРПОУ за № 36062480, з 21.07.2008 р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м.Донецька за № 7292 (а.с. 54,55).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року ТОВ «Автогрупа», за результатами якої складено акт № 269 від 22.07.2013 року (а.с. 8-10).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме надано додаток 8 (скарга) за податковими накладними минулих періодів.

Так, зі змісту акту перевірки від 22.07.2013 року № 269 вбачається, що в порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Автогрупа» до податкової звітності за травень 2013 року № 9036315865 від 19.06.2013 року подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», у якому вказані податкові накладні, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «Автогрупа» мало право додати до податкової декларації за звітний податковий період - квітень 2013 року згідно з податковою накладною від 10.04.2013 року № 17 - заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. ТОВ «Автогрупа» не скористалось даним правом і не надало до декларації за квітень 2013 року додаток 8 «Заява із скаргою на постачальника».

Таким чином, за висновком акту перевірки ТОВ «Автогрупа» занижено суму податку на додану вартість до сплати в бюджет за травень 2013 року у розмірі 2723,00 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом 15.08.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011511501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3404,00 грн. (у тому числі: за основним платежем - 2 723,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 681,00 грн. (а.с. 6).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Автогрупа» придбано у ТОВ «Торнадо» дизельне паливо на загальну суму 16335,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2722,50 грн.). На виконання цієї поставки, ТОВ «Торнадо» виписано ТОВ «Автогрупа» рахунки-фактури: від 05.04.2013 року № 40 на суму 8415,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1402,50 грн.), від 10.04.2013 року № 42 на суму 7920,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1320,00 грн.) (а.с. 43, 44).

Оплата за дизельне паливо по рахунку-фактурі від 05.04.2013 року проведена позивачем на рахунок постачальника 09.04.2013 року (а.с. 46, 47).

Постачання дизельного палива на адресу позивача відбулося 10.04.2013 року, про що свідчить накладна від 10.04.2013 року № 36 (а.с. 45).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна по господарській операції з придбання дизельного палива на суму 16335,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2722,50 грн.) виписана ТОВ «Торнадо» 10.04.2013 року за № 17 та була отримана позивачем 01.05.2013 року, тобто у наступному податковому періоді.

Після отримання вказаної податкової накладної позивачем було виявлено порушення постачальником порядку її заповнення, а саме: постачальником порушено першу подію, у зв'язку з чим зазначена невірна дата виписки податкової накладної.

Так, у відповідності до пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованого в Мінюсті України 22.11.2011 року за № 1333/20071, податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Зазначена норма кореспондується з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, яка також визначає, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що першою подією податкового зобов'язання у взаємовідносинах позивача з постачальником є дата зарахування коштів від ТОВ «Автогрупа» на банківський рахунок ТОВ «Торнадо» - 09.04.2013 року, що підтверджено банківською випискою (а.с. 46, 47).

Таким чином, отримавши від постачальника у наступному податковому періоді (травні 2013 року) податкову накладну від 10.04.2013 року № 17, позивачем включено суму податку на додану вартість по цій податковій накладній у розмірі 2722,50 грн. до складу податкового кредиту саме у цей період - травні 2013 року, водночас додав її до Додатку 8 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року від 19.06.2013 року № 9036315865 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» (а.с. 37-42).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Торнадо» направлено податкову накладну від 10.04.2013 року № 17 на адресу ТОВ «Автогрупа» з порушенням порядку її заповнення (в частині зазначення дати її виписки), а також у травні 2013 року, хоча господарська операція, що зумовила виписку цієї податкової накладної, фактично здійснена у квітні 2013 року, чим позбавило можливості ТОВ «Автогрупа» включити податок на додану вартість до складу податкового кредиту в сумі 2 722,50 грн. у податковому обліку в період здійснення господарської операції за загальними правилами, тобто у квітні 2013 року.

Факт отримання податкової накладної у травні 2013 року не заперечується податковим органом.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України містить пряму заборону на віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з даної норми вбачається, що в податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року ТОВ «Автогрупа» не мало права на включення до складу податкового кредиту 2722,50 грн., оскільки на момент складання податкової декларації за квітень 2013 року дана сума податку на додану вартість не була підтверджена податковою накладною.

Водночас, абзац 3 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже законодавством надано право платнику податків на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, при цьому, відсутні будь-які умови або виключення щодо цього.

В свою чергу, абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до наведеної норми подання заяви зі скаргою на постачальника є виключно правом, а не обов'язком покупця. Причому передумовою для виникнення такого права у платника податку (покупця) є саме відмова постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення.

Крім того, постачальник ТОВ «Торнадо» не відмовляв позивачу в наданні податкової накладної, а надав її з запізненням, у зв'язку з чим ТОВ «Автогрупа» не могло перевірити податкову накладну, при цьому, правомірно розраховувало на своє право на податковий кредит протягом 365 днів.

Суд першої інстанції вірно зробив висновок, що податкова накладна, отримана у періоді, наступному за періодом, в якому здійснена господарська операція, включається до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної, за умовою, що з дати її виписки не минуло 365 календарних днів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області по даній справі не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0011511501 від 15.08.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання на 3404, 00 грн..

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року по справі № 805/12474/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року по справі № 805/12474/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 27 листопада 2013 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

Л.А. Василенко