Постанова

від 25.11.2013 по справі 812/5305/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2013 року Справа № 812/5305/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Твердохліб Р.С.,

при секретарі: Григоренко-Тумасян А.М.,

та

представників сторін:

від позивача - Шмигленко В.О. (довіреність від 05.09.2013 б/н),

від відповідача - Басакін В.В. (довіреність від 18.06.2013 № 21),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до державної податкової інспекції в м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року № 0000291530, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року відкрито провадження по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року № 0000291530.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, відповідачем 29 травня 2013 року на підставі акту камеральної перевірки декларації ТОВ «Східна вугільна компанія» з податку на додану вартість від 16 травня 2013 року № 184/15-30-31727602 прийнято податкове повідомлення рішення від 29 травня 2013 року № 0000291530 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за березень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 95222,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 47611,00 грн.

Акт камеральної перевірки податкової декларації позивача від 16 травня 2013 року № 184/15-30-32727602, як і висновки викладені в ньому, є пов'язаними із актом документальної позапланової перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602, а саме: за результатами документальної перевірки за період з 01 квітня 2012 оку по 31 січня 2013 року зменшено розмір від'ємного значення у сумі 6550901,00 грн., що вплинуло на залишок від'ємного значення за період березень 2010 року. Таким чином, на порушення вимог п.200.4 ст.200 ТОВ «Східна вугільна компанія» при відсутності залишку від'ємного значення за період березень 2010 року завищило суму бюджетного відшкодування у березні 2013 року у розмірі 95222,00 грн.

Позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням від 29 травня 2013 року № 0000291530 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за березень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 95222,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 47611,00 грн., прийнятим на підставі акту камеральної перевірки ТОВ «Східна вугільна компанія» від 16 травня 2013 року № 184/15-30-32727602, який, у свою чергу, складено на підставі акту документальної позапланової перевірки позивача від 19 квітня 2013 року за № 168/15-30-32727602.

Сума податку на додану вартість, яку було заявлено до відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів за рядком 23.3 декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 95222,00 грн. утворилась у березні 2010 року і відображена у декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року як сума від'ємного значення різниці між посадковим зобов'язанням і податком кредиток поточного податкового періоду, яке підлягає включенню у склад податкового періоду наступних звітних періодів. Від'ємне значення з податку на додану вартість наростаючим підсумком відображено в декларації з податку на додану вартість за зазначений період у розмірі 1049513,00 грн. Правильність даних декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року підтверджені актом виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року від 05 липня 2011 року № 500/23/32727602.

В акті перевірки від 16 травня 2013 року № 184/15-30-32727602 відповідач, посилаючись на результати документальної позапланової перевірки за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2013 року, акт № 168/15-30-32727602, яким зменшено розмір від'ємного значення у розмірі 6550901,00 грн. вважає, що таке зменшення вплинуло на залишок від'ємного значення за період березень 2010 року.

Позивач вважає, що такі висновки є безпідставними та незаконними, але й аналогічними у зв'язку з наступним:

- сума від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 4786329,00 грн. сформувалась та була відображена у деклараціях з податку на додану вартість у період 2011-2012 роки. У жодному періоді від'ємне значення у податковій декларації не було рівне нулю і, тим більше, не виникали податкові зобов'язання;

- результати акту перевірки № 168/15-30-32727602, на які відповідач посилається у акті № 184/15-30-32727602, не визнані відповідачем у повному обсязі як незаконні та безпідставні;

- відповідач ніяким чином не може посилатися на нормативні акти та методики або сформулювати, яким чином його особи суму податкового кредиту позивача за актом № 168/15-30-32727602, який формувався у 2011-2012 роках зняли за березень 2010 року, позбавляючи позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та нарахували штрафні санкції. Крім того, сума від'ємного значення з податку на додану вартість в багато разів перевищує заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість, яку відповідачем було знято.

Таким чином, своїми діями, незаконно знятими 6550901,00 грн. за актом № 168/15-30/32727602 зменшує від'ємне значення з податку на додану вартість за березень 2010 року.

Позивач щодо заниження податкового зобов'язання з посиланням на порушення п.п. «а» п. 185,1 ст. 185 ПКУ у зв'язку із реалізацією Комбайну гірничопрохідницького 1ГПКС-01 за Договором купівлі-продажу від 25.12.2012 №25/12 ТОВ НПО "ДОНГРІ" за ціною 3281000,00 грн. у т.ч. ПДВ 546833,33 грн. зазначив наступне.

Зазначений комбайн дійсно було придбано у ТОВ НПО «ДОНГРІ» на підставі договору поставки від 01 вересня 2011 року №202 за ціною 3906000,00 грн. в т.ч. ПДВ 651000,00 грн., використовувався TOB «Східна вугільна компанія» при виконанні статутної діяльності - будівництві шахти. У зв'язку із необхідністю розв'язання судового спору (справа №1/183/2011) між сторонами договору, сторони дійшли згоди про укладення договору купівлі-продажу від 25 грудня 2012 року №25/12 ТОВ НПО «ДОНГРІ» за ціною 3281000,00 грн. у т.ч. ПДВ 546833,33 грн. Комбайн на момент реалізації його ТОВ НПО «ДОНГРІ» був у несправному та неробочому стані, потребував значного ремонту у зв'язку із його зношеністю внаслідок використання у будівництві шахти та наявності цілої низки недоліків, які були встановлені експертизою за вищенаведеною господарською справою. Пояснення щодо реалізації комбайну за договором купівлі - продажу від 25 грудня 2012 року №25/12 ТОВ НПО «ДОНГРІ» та всі документи пов'язані з цим надавалися державній податковій інспекції у м. Свердловську.

Щодо недостачі вугілля на складі підприємства позивач наступне.

У процесі проходки (будівництва) стовбурів шахти відбувається виїмка гірської маси, яка містить в собі породу і вугілля. Обсяг вийнятої гірської маси визначається маркшейдером шляхом вимірів, обсяг погашених запасів вугілля визначається розрахунковим шляхом на підставі результатів геологічного дослідження надр даної ділянки. Дані про результати маркшейдерської виміру записуються в «Журналі проходження гірничих виробок, вивозу гірничої маси на ППВ та відкачки води по TOB «Східна вугільна компанія» на 2013 рік» та «Журналі проходження гірничих виробок, вивозу гірничої маси на ППВ та відкачки води по ТОВ «Східна вугільна компанія» на 2012 рік», які використовуються бухгалтерією підприємства для розрахунку плати за користування надрами. Дана форма не є підставою для зарахування на баланс підприємства вугілля, оскільки цифра, зазначена в ній є теоретичною, розрахунковою. Для зарахування на баланс підприємства вугілля необхідно відокремити від гірничої маси, а саме провести вибірку вугілля, складувати його окремо від породи, визначити обсяг відібраного вугілля, і тільки цей обсяг буде фактично здобутим вугіллям. Оприбуткування на баланс підприємства цього вугілля можливе на підставі акта маркшейдерської виміру відібраного вугілля за вартістю, яка є середньою ринковою ціною на подібне вугілля, враховуючи показники якості такого вугілля, зроблені на підставі аналізу проб у сертифікованій лабораторії. Оскільки вибірка вугілля з гірської маси на етапі будівництва шахти для ТОВ «Східна вугільна компанія» є технічно неможливою (технічною документацією по будівництву не передбачено роздільний підйом гірничої маси та вугілля) та економічно недоцільною, тому що склад вугілля у гірничій масі є вкрай нижчим за встановлені нормативи та не підлягає подальшій переробці у зв'язку із економічною недоцільністю, весь обсяг гірничої маси вивозився на породний відвал, де і складувався. Об'єм видобутого вугілля, а саме погашених запасів, які показані в Журналах згідно маркшейдерської виміру, знаходиться на породному відвалі у складі гірничої маси. Надані пояснення фахівцями ТОВ «Східна вугільна компанія» щодо визначення видобутку вугілля відповідно маркшейдерського заміру фахівцями податкового органу, з огляду на висновки викладені у акті, були спотворені та перекручені внаслідок чого ТОВ «Східна вугільна компанія» з шахти що будується перетворилася на флагмана видобувної промисловості України, а журнали обліку (не придатної до використання) гірничої маси - у підтвердження нестачі на ТОВ «Східна вугільна компанія», виходячи з зазначеної ціни у 855,20 грн./т. без податку на додану вартість за високоякісний антрацитовий концентрат, який можна отримати тільки в результаті збагачення рядового вугілля високої якості.

Також слід зазначити, що видобування вугілля на ТОВ «Східна вугільна компанія» (шахта ім. В. Володарського) на етапі будівництва шахти не передбачено Проектом «Розкриття та підготовки гор. 1250 м» (розкриття та підготовка запасів до ізогіпси мінус 100 м) розробленого ПАО «Луганськгіпрошахт» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а гірнича маса після підняття на поверхню загружається навантажувачем у автосамоскиди та вивозиться на постійний породний відвал, що належним чином реєструється у відповідних журналах. Зазначені дії позивача повністю відповідають Наказу Міністерства вугільної промисловості від 06 лютого 2007 року за №25, п. 8.7. якого передбачено, що вугілля з підготовчих виробок, що вивозиться на породні відвали разом з вміщуючи ми породами, при спільній виїмці ураховують як втрати (стандарт Мінвуглепрому України № 10.1.00186080.002-2006 «Правила виконання маркшейдерських замірів та підрахунку обсягів видобутку вугілля за їх результатами»).

Тому позивач вважає, що висновки фахівців податкового органу щодо нестачі вугілля на ТОВ «Східна вугільна компанія» у кількості 11000 тон, що за їх думкою призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість, не відповідають дійсності, як і наведена ними ціна на рядове вугілля (без урахування фактичної якості) у 855,20 грн./т., яка відповідає найдорожчому високоякісному вугільному концентрату марки «АКО» отриманому в результаті збагачення рядового вугілля на збагачувальній фабриці.

В п. 3.16. акту перевірки зазначено про завищення податкового кредиту на 4514025,00 грн. - суму податку по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей, що не підтверджені відповідними первинними документами та згідно податкової звітності з податку на додану вартість, наданої ТОВ «Східна вугільна компанія» до державної податкової інспекції в м. Свердловську за квітень - грудень 2012 року, січень 2013 року, а саме декларації з податку на додану вартість, додатку №5 (розділ «податковий кредит») до декларації з податку на додану вартість «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що податковий кредит підприємства ТОВ «Східна вугільна компанія» у зазначений період завищено на загальну суму 4514025,00 грн.

Таких висновків відповідач дійшов дослідивши взаємовідносини з контрагентами позивача ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_2), TOB «НВК «Укрспецтехніка» (код 21783176), ТОВ «Компанія «Алекандр» (код 13639821), ТОВ «ТД «Метизкомплект» (податковий номер 342795512334), ТОВ «Донспецторг» (податковий номер 3269873), ТОВ «Лисичанський машинобудівний завод» (код 32202369), ТОВ «НВК «Донвентилятор» (податковий номер 372164805611), ТОВ «Мерікс ЛТД» (код 38105557), ТОВ «Капро» (код 24201370), ТОВ «Фірма «Рісмус» (податковий номер 382096005644), ТОВ «Торг Консар» (податковий номер 381450405664), ТОВ «Торгово-експортна компанія» (код 31531347), ТОВ «Хімспецпатент» (код 35399075), ТОВ «Селідовбудінвест» (код 34399870), ТОВ ТД «Вугілля України» (код 36409713), ТОВ НВП «Лисичанський гумово - технічний завод» (код 31097984).

Єдиним порушенням у взаємовідносинах з усіма переліченими контрагентами позивача, на якому наполягає відповідач, є оформлення товарно-транспортних накладних з такими порушеннями як-то: не зазначено вага, час прибуття та розвантаження товару, неточності в адресах, ціна, спосіб визначення маси, кількість їздок, заїздів, не заповнено графу «відпуск дозволив», не заповнено зворотну сторону товарно-транспортних накладних та таке інше.

Таким чином, виходячи з наявності у товарно-транспортних деяких з зазначених вище недоліків, відповідач в порушення вимог податкового законодавства, дійшов неправомірних висновків щодо неотримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від перелічених контрагентів, відсутності права у позивача на податковий кредит, посилаючись на наступне: «в ході перевірки згідно наявних документів, не виявлено документи, що підтверджують фактичний рух товару від продавця (постачальника) до покупця»; «на порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 п. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Східна вугільна компанія» включено до складу податкового кредиту 4 514 025,00 грн. - суму податку на додану вартість, нараховану на вартість товарно-матеріальних цінностей, поставка яких не підтверджена документально»; «перевіркою встановлено на порушення вимог п. 200.4 ст. 200 ТОВ «Східна вугільна компанія» при відсутності залишку від'ємного значення за період січень 2010 року завищило суму бюджетного відшкодування у січні 2013 р. у розмірі 117 286,00 грн.»

З такими висновками відповідача погодитися не можна у зв'язку їх невідповідністю нормам податкового законодавства та неправомірності, а саме: реальність поставки товарів від зазначених вище контрагентів позивача повністю підтверджується наявними та дослідженими відповідачем під час проведення перевірки договорами та додатковими угодами (специфікаціями) до них, рахунками - фактурами, платіжними дорученнями про оплату товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями та актами приймання - передачі товарно-матеріальних цінностей, будь - яких порушень у оформленні яких під час проведення перевірки відповідач встановити не зміг.

Крім того, у додаткових поясненнях до адміністративного позову позивач зазначив, що на день здачі декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року ТОВ «Східна вугільна компанія» не знало та не могло знати щодо неправомірності віднесення до рядку 23.2 декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року суми у розмірі 95222,00 грн. ТОВ «Східна вугільна компанія» правомірно відобразило у рядку 23.2 декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року суму 95222,00 грн., так як податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акту перевірки від 19 квітня 2013 року були не узгоджені і висновки, викладені в акті перевірки від 19 квітня 2013 року не мали бути прийняті позивачем до уваги при заповнені декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року № 0000291530.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що позивач надав державній податковій інспекції у м. Свердловську декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року у якій було заявлено до відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів у розмірі 95222,00 грн.

Зазначена сума утворилася у березні 2010 року за рядком 22.2 декларації з податку на додану вартість, як сума від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом поточного податкового періоду, яке підлягає включенню у склад податкового кредиту наступних звітних періодів.

Відповідач звертає увагу на те, що правильність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, у тому числі за березень 2010 року було перевірено під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602. Під час зазначеної перевірки встановлено, що в порушення п. 200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем було завищено суму від'ємного значення у розмірі 6550901,00 грн. та прийняти податковим повідомленням-рішенням це від'ємне значення було зменшено.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 812/4800/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, вказане податкове повідомлення-рішення залишено в силі.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, яка набрала законної сили не потребують доказуванню при розгляді справи № 812/6915/13-а.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що позивач при відсутності залишку від'ємного значення за березень 2010 року безпідставно завищив суму бюджетного відшкодування за березень 2013 року у розмірі 95222,00 грн., тим самим порушив вимоги п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, надав пояснення аналогічні, викладеному у запереченнях проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Східна вугільна компанія» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 12 листопада 2003 року № 12661050001002691, перебуває на обліку як платник податків в державній податковій інспекції в м. Свердловську з 21 листопада 2003 року за № 70, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 200034474 (т. 2 а.с. 32, 111, 112).

З 01 квітня 2013 року по 19 квітня 2013 року посадовими особами ДПІ у м. Свердловську проведено перевірку ТОВ «Східна вугільна компанія», за результатами якої складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (код ЄДРПОУ 32727602) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року» від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602 (т. 1 а.с. 24-59).

Відповідно до висновків акта від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602 на порушення п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «Східна вугільна компанія»: завищило суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 117286,00 грн., завищило суму від'ємного значення у розмірі 6550901,00 грн.,завищило від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2013 року у сумі 221034,00 грн.

Крім того, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість, акцизного податку та контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Свердловську Матвієнко Л.О. відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість від 19 квітня 2013 року № 9022076688 правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за березень 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія», код за ЄДРПОУ 32727602, за результатами якої складено акт від 16 травня 2013 року № 184/15-30-32727602 (т. 1 а.с. 14-23).

Відповідно до висновків акта від 16 травня 2013 року № 184/15-30-32727602 за результатами документальної позапланової перевірки за період з 01 квітня 2012 року по 31 січня 2013 року (акт від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602) зменшено розмір від'ємного значення у сумі 6550901,00 грн., що вплинуло на залишок від'ємного значення за період березень 2010 року. Таким чином, перевіркою ТОВ «Східна вугільна компанія» встановлено порушення вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при відсутності залишку від'ємного значення за період березень 2010 року завищено суму бюджетного відшкодування у березні 2013 року у розмірі 95222,00 грн.

На підставі акта перевірки від 16 травня 2013 року № 184/15-30-32727602 державною податковою інспекцією у м. Свердловську винесено податкове повідомлення рішення від 29 травня 2013 року № 0000291530, яким ТОВ «Східна вугільна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 95222,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47611,00 грн. (т.1 а.с. 64).

За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Свердловську від 29 травня 2013 року № 0000291530 яким ТОВ «Східна вугільна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 95222,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47611,00 грн., є правомірним та не підлягає скасуванню з огляду на нижчевикладене.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До набрання чинності Податковим кодексом України, платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на момент формування податкового кредиту).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи 19 квітня 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до державної податкової інспекції в м. Свердловську подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, у якій у рядку 22.2 як суму від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом поточного звітного (податкового) періоду включено до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суму 95222,00 грн. (т.1 а.с. 72-73).

Правомірність включення товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до складу податкового кредиту березня 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 95222,00 грн. підтверджується податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, авансовими звітами, актами приймання-передачі, калькуляціями, актами здачі-прийняття виконаних робіт, товарно-транспортною накладною, дефектальним актом, платіжними дорученнями, договорами (т.1 а.с. 136-250, т.2 а.с. 1-15).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 19 квітня 2013 року, яка надана товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби за березень 2013 року, позивачем заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 95222,00 грн. яка утворилась у березні 2010 року (т.2 а.с. 42-44, 53).

Як вбачається з акта перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30/32727602 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (код ЄДРПОУ 32727602) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року», перевіркою встановлено, що при відсутності залишку від'ємного значення за період січень 2010 року завищено суму бюджетного відшкодування у січні 2013 року у розмірі 117286,00 грн.

З акту перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30/32727602 вбачається, що відповідачем було перевірено правильність визначення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, у тому числі за березень 2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року по справі № 812/4800/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю (т.1 а.с. 102-112, 113-118).

Зазначеною постановою, серед іншого, встановлено правомірність висновків державної податкової служби у м. Свердловську, викладених у акті перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30/32727602 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (код ЄДРПОУ 32727602) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року».

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки наявність за позивачем порушень п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, які зазначені у акті перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30/32727602, встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року по справі № 812/4800/13-а, яка набрала законної сили, суд вважає звільненими від доказування обставини наявності у позивача зазначених порушень.

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивачу зменшено розмір від'ємного значення у розмірі 6550901,00 грн., це вплинуло на залишок від'ємного значення за період березень 2010 року.

Отже у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що при відсутності залишку від'ємного значення за період березень 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» завищено суму бюджетного відшкодування у березні 2013 року у розмірі 95222,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що державною податковою інспекцією в м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області правомірно винесене податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року № 0000291530, яким ТОВ «Східна вугільна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 95222,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47611,00 грн.

Суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року № 0000231530, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 6771935,00 грн. не було узгодженим і висновки викладені у акті від 19 квітня 2013 року № 168/15-30-32727602 позивачем не мали прийматися до уваги, а тому позивачем правомірно включено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 95222,00 грн., з огляду на таке.

На час розгляду адміністративного позову податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року № 0000231530 є узгодженим, що підтверджується постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року по справі № 812/4800/13-а, яка набрала законної сили. Оскільки на час вирішення справи по суті податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року № 0000231530, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 6771935,00 грн. є чинним та узгодженим, то сума бюджетного відшкодування у розмірі 95222,00 грн. відображена у декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року безпідставно.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року № 0000291530 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 95222,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47611,00 грн.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови задоволення адміністративного позову.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 25 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 29 листопада 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до державної податкової інспекції в м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року № 0000291530, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29 листопада 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб