Рішення

від 18.11.2013 по справі 905/6599/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.11.2013 Справа № 905/6599/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" м. Маріуполь, Донецька область

до Державного закладу "Азовська басейнова санітарно - епідеміологічна станція" м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 36497,94 грн., пені у розмірі 2699,31 грн., 3% річних у розмірі 702,30 грн., інфляційних витрат у розмірі 27,30 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

18.11.2013р. у судовому засіданні о 10.40год. оголошено усну перерву на 18.11.2013р. на 14.00год.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" м. Маріуполь, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Державного закладу "Азовська басейнова санітарно - епідеміологічна станція" м. Маріуполь, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 36497,94 грн., пені у розмірі 2699,31 грн., 3% річних у розмірі 702,30 грн., інфляційних витрат у розмірі 27,30 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р. на відшкодування витрат ДП "Маріупольський торговельний порт", пов'язаних з утриманням приміщень, яке орендує відповідач, позивач зобов'язався забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівель, а відповідач зобов'язався відшкодовувати витрати позивача пов'язані зі сплатою податку на земельну ділянку, прибиранням приміщень та прибудинкової території, вивозу відходів, охороною приміщень, витрати пов'язані з тепло, водо, електрозабезпеченням орендованих приміщень - пропорційно до займаної площі.

Однак, свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 36497,94 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 61 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 197 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 18.11.2013р. о 10.40 год. представник позивача просив оголосити усну перерву у судовому засіданні з метою надання клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

Судом було оголошено усну перерву на 18.11.2013р. на 14.00год.

18.11.2013р. представник позивача о 10.53 год. до канцелярії суду надав заяву №18/389 від 18.11.2013р. про затвердження мирової угоди по справі №905/6599/13.

Відповідно до вимог ч.1,2,3 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз"яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов"язків сторін щодо предмета позову.

Частиною 2 ст.78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторони подали на затвердження мирову угоду, у таких випадках суд повинен перевірити повноваження представників на вчинення відповідних процесуальних дій. Повноваження представника на вчинення певної процесуальної дії повинні бути викладені у виданій йому довіреності або іншому документі, який підтверджує його повноваження. Тож господарський суд повинен пересвідчитись у тому, що в довіреності, якою представник уповноважений на ведення справи в суді, йому надано повноваження на вчинення відповідних процесуальних дій.

Мирова угода може стосуватися лише прав та обов"язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода укладається в письмовій формі і підписується сторонами угоди. Якщо угода підписується представниками сторін, повноваження на підписання мирової угоди повинно бути підтверджено довіреністю.

Вирізняються обов"язкові умови, тобто ті, які повинні міститись у мировій угоді. До обов"язкових умов можуть бути віднесені відомості про умови, розмір і строки виконання зобов"язань. Ці умови мають бути погоджені сторонами. За відсутності в мировій угоді цих відомостей вона затвердженню господарським судом не підлягає.

Суд також відмовляє в затвердженні мирової угоди, якщо мирова угода не відповідає загальним вимогам норм матеріального права щодо змісту угод; мирову угоду підписано представником, який не має на це повноважень; мирова угода містить умови, які виходять за межі предмета спору; мирова угода не містить відомостей про умови, розмір і строки виконання зобов"язань сторін; мирова угода стосується осіб, які не є стороною спору.

Якщо суд відмовляє у прийнятті відмови позивача від позову або в затвердженні мирової угоди, ухвала про це не виноситься, а спір підлягає розгляду по суті.

Суд, розглянувши заяву про затвердження мирової угоди, відмовляє в її задоволенні, у зв'язку з тим, що мирова угода не відповідає вимогам ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, а саме, в тексті мирової угоди не врегульоване питання щодо сплати відповідачем пені у розмірі 2699,31 грн., 3% річних у розмірі 702,30 грн., інфляційних витрат у розмірі 27,30 грн.

Зі сторони відповідача мирова угода підписана Головою ліквідаційної комісії Державного закладу "Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" В.Г.Хартиновим. Але, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували повноваження В.Г. Хартинова, як голови ліквідаційної комісії Державного закладу "Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція".

Представник позивача у судове засідання о 14.00 год. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.03.2010р. між Державним підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" м. Маріуполь, Донецька область (Балансоутримувач) та Державним закладом "Азовська басейнова санітарно - епідеміологічна станція" м. Маріуполь, Донецька область (Орендар) в особі головного лікаря Тарасенко Олександра Олександровича, що діє на підставі Статуту, укладено договір №35-16/07/10 на відшкодування витрат ДП "Маріупольський морський торговельний порт", пов'язаних з утриманням орендованого приміщення.

Відповідно до п. 1.1 Договору, балансоутримувач забезпечує обслуговування (прибирання приміщень загального користування та прибудинкової території, охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг), експлуатацію та ремонт будівель: будівля КПП - 1 загальною площею 1392,40 кв.м. що розташована за адресою пр. Адм. Луніна, 99, м. Маріуполь, Донецька область, 87500 (прибирання приміщення загального користування та прибудинкової території, охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг); будівля водоочистки загальною площею 360,80 кв.м., що розташована за адресою пр. Адм. Луніна, 99, Маріуполь, Донецька область, 87500 (прибирання приміщення загального користування та прибудинкової території, охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг); двоповерховий будинок лабораторії загальною площею 331,00 кв.м., що розташований за адресою пр. Адм. Луніна, 2, Маріуполь, Донецька область, 87500 (охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг); приміщення гаражів площею 73,6 кв.м. та складські приміщення площею 71,3 кв.м. що розташовані за адресою пр. Адм. Луніна, 2, Маріуполь, Донецька область, 87500, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в будівлях, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Згідно з п.1.4 Договору, орендар за умовами цього договору бере на себе обов'язок відшкодувати витрати балансоутримувача пов'язані зі сплатою податку не земельну ділянку, на якій розташовані будівлі, прибиранням приміщень загального користування та прибудинкової території, вивозу відходів, що утворюються в процесі діяльності орендаря, охороною приміщень будівель, що здійснюється відділом внутрішньої охорони порту - пропорційно до займаної орендарем площі у будівлях, витрати пов'язані з тепло, водо, електрозабезпеченням орендованих приміщень та прийманню стоків.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється орендарем на підставі рахунків, що виставляються балансоутримувачем - не пізніш десяти календарних днів з дня отримання включно.

Відповідно до п. 2.3 Договору, виставлення рахунків здійснюється балансоутримувачем на підставі актів виконаних робіт, які складаються сторонами щомісячно. Для складання зазначеного акту орендар зобов'язується забезпечити явку свого представника до Відділу головного енергетика порту, що знаходиться за адресою: пр. Адм. Луніна, б. 75, м. Маріуполь, Донецька область - у останній робочий день поточного місяця.

Згідно з п. 3.6 Договору, орендар зобов'язується вносити плату за надані послуги у порядку, передбаченому розділом 2 договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що цей договір діє з 01.03.2010р. по 01.03.2011р.

Додатковою угодою №2 від 05.01.2011р. до договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р., сторони дійшли угоди викласти п. 1.1 договору в наступній редакції: Балансоутримувач забезпечує обслуговування (прибирання приміщень загального користування та прибудинкової території, охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг) будівель: будівля КПП - 1 загальною площею 1392,40 кв.м. що розташована за адресою пр. Адм. Луніна, 99, м. Маріуполь, Донецька область, 87500 (прибирання приміщення загального користування та прибудинкової території, охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг); будівля водоочистки загальною площею 360,80 кв.м., що розташована за адресою пр. Адм. Луніна, 99, Маріуполь, Донецька область, 87500 (прибирання приміщень загального користування та прибудинкової території, охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг); двоповерховий будинок лабораторії загальною площею 331,00 кв.м., що розташований за адресою пр. Адм. Луніна, 2, Маріуполь, Донецька область, 87500 (охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг); приміщення гаражів площею 73,6 кв.м. та складські приміщення площею 71,3 кв.м. що розташовані за адресою пр. Адм. Луніна, 2, Маріуполь, Донецька область, 87500, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в будівлях, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. (а.с. 23)

Додатковою угодою №3 від 01.02.2011р. до договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р., сторони дійшли угоди змінити розділ 8 договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р. в частині реквізитів балансоутримувача. (а.с. 27)

Додатковою угодою №6 від 28.11.2011р. до договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р., сторони дійшли угоди продовжити строк дії договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р. до 31.12.2012р. на тих самих умовах. (а.с. 35)

Протоколом розбіжностей від 29.03.2010р. до договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р., сторони дійшли угоди викласти п. 2.2 договору в наступній редакції: оплата наданих послуг здійснюється орендарем на підставі рахунків, що виставляються балансоутримувачем - не пізніше десяти банківських днів з дня отримання включно. Але, у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок здійснюється протягом десяти банківських днів з дати отримання орендарем бюджетного призначення»;

Викласти пункт 2.3 договору в наступній редакції: виставлення рахунків здійснюється балансоутримувачем на підставі актів виконаних робіт, які складаються сторонами щомісяця в останній день розрахункового місяця».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №35-16/07/10 від 01.03.2010р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рахунки: №11553 від 30.11.2012р. на суму 870,14 грн.; №11555 від 30.11.2012р. на суму 2124,86 грн.; №11556 від 30.11.2012р. на суму 15243,28 грн.; №12178 від 21.12.2012р. на суму 1851,29 грн.; №12179 від 21.12.2012р. на суму 699,10 грн.; №12180 від 21.12.2012р. на суму 9547,99 грн.; №12181 від 21.12.2012р. на суму 544,78 грн.; №12184 від 21.12.2012р. на суму 870,14 грн.; №12185 від 21.12.2012р. на суму 199,70 грн.; № 12372 від 31.12.2012р. на суму 4546,66 грн. на загальну суму 36497,94 грн.

11.12.2012р. позивач направив відповідачу для оплати рахунки: №11553 від 30.11.2012р.; №11555 від 30.11.2012р.; №11556 від 30.11.2012р. (а.с.99)

На підставі умов п.2.2. договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р., викладеному у протоколі розбіжностей від 29.03.2010р., відповідач отримані рахунки: №11553 від 30.11.2012р. на суму 870,14 грн.; №11555 від 30.11.2012р. на суму 2124,86 грн.; №11556 від 30.11.2012р. на суму 15243,28 грн., всього на суму 18238,28, повинен був оплатити по 25.12.2012р.

Оскільки відповідач отримав від позивача рахунки №11553, №11555, №11556, але не оплатив отримані рахунки, то позовні вимоги є доведеними і обгрунтованими в частині стягнення основного боргу у розмірі 18238,28грн.

В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем рахунків: №12178 від 21.12.2012р. на суму 1851,29 грн.; №12179 від 21.12.2012р. на суму 699,10 грн.; №12180 від 21.12.2012р. на суму 9547,99 грн.; №12181 від 21.12.2012р. на суму 544,78 грн.; №12184 від 21.12.2012р. на суму 870,14 грн.; №12185 від 21.12.2012р. на суму 199,70 грн.; № 12372 від 31.12.2012р. на суму 4546,66 грн., всього на суму 18259,66 грн.

Тому, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 18259,66грн. господарський суд відмовляє в зв"язку з недоведеністю та необгрунтованістю.

Також, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 2699,31 грн., 3% річних у розмірі 702,30 грн., інфляційні витрати у розмірі 27,30 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору, орендар несе відповідальність за несвоєчасне внесення плати за цим договором - у розмірі суми боргу, скоригованого на індекс інфляції за час прострочення (враховуючи день погашення зобов'язання), трьох відсотків річних від простроченої суми, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла на момент виникнення зобов'язання) - за кожен день прострочення платежу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням часткового задоволення суми основного боргу, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково: за період з 25.12.2012р. по 24.06.2013р., на суму заборгованості 18238,28 грн., пеня у розмірі 1353,21 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 1346,10 грн., суд відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, суд, з урахуванням часткового задоволення суми основного боргу, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково: за період з 25.12.2012р. по 27.08.2013р., на суму заборгованості 18238,28 грн., 3% річних у розмірі 368,76 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 333,54 грн., суд відмовляє.

Суд, з урахуванням часткового задоволення суми основного боргу вважає, що інфляційні витрати підлягають стягненню за період з грудня 2012р. по серпень 2013р., на суму заборгованості 18238,28 грн., у розмірі 54,70 грн.

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають стягненню у розмірі 27,30 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Азовська басейнова санітарно - епідеміологічна станція" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б. 5, ЄДРПОУ 05480832) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, б. 99, ЄДРПОУ 01125755) суму основного боргу у розмірі 18238 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 28 коп., пеню у розмірі 1353 (одна тисяча триста п'ятдесят три) грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 76 коп., інфляційні витрати у розмірі 27 (двадцять сім) грн. 30 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 18259,66 грн., пені у розмірі 1346,10 грн., 3% річних у розмірі 333,54 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 25.11.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу