Постанова

від 18.04.2014 по справі 905/6599/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.04.2014 справа №905/6599/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівКолядко Т.М., Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача: Єпікова С.В., довіреність № 01-10/57 від 03.02.14р. від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2013р. у справі№ 905/6599/13 (суддя О.Ю. Філімонова) за позовомДержавного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь Донецької області до Державного закладу «Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція», м. Маріуполь Донецької області про стягнення основного боргу у розмірі 36497,94 грн., пені у розмірі 2699,31 грн., 3% річних у розмірі 702,30 грн., інфляційних витрат у розмірі 27,30 грн.

В судовому засіданні 25.03.14р.

оголошено перерву до 15.04.14р.

Господарський суд Донецької області рішенням від 18.11.2013р. частково задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 35-16/07/10 від 01.03.10р., стягнувши з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 18238,28 грн., 3% річних в розмірі 368,76 грн., пеню в розмірі 1353,21 грн., інфляційні витрати в розмірі 27,30 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що вважає рішення необґрунтованим, незаконним, винесеним в результаті неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, оскільки суд не дослідив в повному обсязі матеріали справи та необґрунтовано відмовив у затвердженні мирової угоди сторін. Просив оскаржуване рішення господарського суду Донецької області скасувати та прийняти нове рішення, яким затвердити мирову угоду сторін від 13.11.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, законним та просив залишити його без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений, в судовому засіданні 25.03.14р. пояснив, що в зв'язку з ліквідацією ДЗ «Азовська басейнова СЕС» всі заборгованості, які були зареєстровані у Державній казначейській службі отримали державні гарантії сплати, оскільки позивач не надав усіх рахунків для реєстрації їх у Державній казначейській службі у встановленому порядку, оплату буде проведено лише по зареєстрованим рахункам.

Представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила оскаржуване рішення скасувати. Також заявила клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: акт звірки розрахунків станом на 01.01.2013р., листа № 19/27 від 18.09.2013р., угоди про реструктуризацію грошового зобов'язання до договору № 35-16/07/10р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 04.09.13р., оскільки у судових засіданнях приймали участі різні представники позивача, які не звернули увагу на відсутність вказаних доказів в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає зазначене клопотання таким, що задоволенню не підлягає, оскільки згідно з ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Таких доказів суду апеляційної інстанції представником позивача не надано.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2010р. між сторонами по справі був підписаний договір № 35-16/07/10, за умовами п. 1.1 якого, в редакції Додаткової угоди №2 від 05.01.2011р., Балансоутримувач забезпечує обслуговування (прибирання приміщень загального користування та прибудинкової території, охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг) будівель: будівля КПП - 1 загальною площею 1392,40 кв.м. що розташована за адресою пр. Адм. Луніна, 99, м. Маріуполь, Донецька область, 87500 (прибирання приміщення загального користування та прибудинкової території, охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг); будівля водоочистки загальною площею 360,80 кв.м., що розташована за адресою пр. Адм. Луніна, 99, Маріуполь, Донецька область, 87500 (прибирання приміщень загального користування та прибудинкової території, охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг); двоповерховий будинок лабораторії загальною площею 331,00 кв.м., що розташований за адресою пр. Адм. Луніна, 2, Маріуполь, Донецька область, 87500 (охорона приміщення, вивіз відходів, надання комунальних послуг); приміщення гаражів площею 73,6 кв.м. та складські приміщення площею 71,3 кв.м. що розташовані за адресою пр. Адм. Луніна, 2, Маріуполь, Донецька область, 87500, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в будівлях, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. (а.с. 23)

Пунктом 2.2 Договору, в редакції Протоколу розбіжностей від 29.03.2010р., передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється орендарем на підставі рахунків, що виставляються балансоутримувачем - не пізніше десяти банківських днів з дня отримання включно. Але, у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок здійснюється протягом десяти банківських днів з дати отримання орендарем бюджетного призначення.

Відповідно до п. 2.3 Договору, в редакції Протоколу розбіжностей від 29.03.2010р., виставлення рахунків здійснюється балансоутримувачем на підставі актів виконаних робіт, які складаються сторонами щомісяця в останній день розрахункового місяця.

Згідно з п. 3.6 Договору, орендар зобов'язується вносити плату за надані послуги у порядку, передбаченому розділом 2 договору.

Додатковою угодою №6 від 28.11.2011р. до договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р., сторони дійшли угоди продовжити строк дії договору №35-16/07/10 від 01.03.2010р. до 31.12.2012р. на тих самих умовах. (а.с. 35)

В матеріалах справи містяться рахунки №11553 від 30.11.2012р. на суму 870,14 грн.; №11555 від 30.11.2012р. на суму 2124,86 грн.; №11556 від 30.11.2012р. на суму 15243,28 грн.; №12178 від 21.12.2012р. на суму 1851,29 грн.; №12179 від 21.12.2012р. на суму 699,10 грн.; №12180 від 21.12.2012р. на суму 9547,99 грн.; №12181 від 21.12.2012р. на суму 544,78 грн.; №12184 від 21.12.2012р. на суму 870,14 грн.; №12185 від 21.12.2012р. на суму 199,70 грн.; № 12372 від 31.12.2012р. на суму 4546,66 грн. на загальну суму 36497,94 грн.

11.12.2012р. позивач направив відповідачу для оплати рахунки: №11553 від 30.11.2012р.; №11555 від 30.11.2012р.; №11556 від 30.11.2012р.

Оскільки відповідач у встановлений в Договорі строк вищезазначені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості в розмірі 36497,94грн., інфляційних витрат в розмірі 27,30грн., пені в розмірі 2699,31грн. та 3% річних в розмірі 702,30грн.

21.09.2012р. Міністерством охорони здоров'я видано наказ № 176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України», на підставі якого 17.10.2012р. відповідачем було видано наказ № 110-к «Про ліквідацію ДЗ «Азовська Басейнова СЕС» та створено ліквідаційну комісію, головою якої призначено головного лікаря ОСОБА_1.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 16.10.2012р. здійснено запис про знаходження підприємства в стані припинення за рішенням засновників.

19 жовтня 2012р. у Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було опубліковано оголошення про ліквідацію ДЗ «Азовська Басейнова СЕС. Строк подачі кредиторських вимог визначено в два місяці.

Разом з тим, місцевим судом на це не було звернуто уваги взагалі і не надано будь-якої правової оцінки, спір сторін розглядався по суті.

Після закінчення цього строку, тобто після 19.12.2012р., відповідачем було складено проміжний ліквідаційний баланс у відповідності до вимог ст. 111 Цивільного кодексу України, який затверджено учасниками юридичної особи.

У відповідності до вимог п. 11 ст. 111 Цивільного кодексу України, відповідачем проведено роботу із складання заключного ліквідаційного балансу та прийнято рішення № 1 від 25.02.2014р. «Про затвердження ліквідаційного балансу ДЗ «Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція».

Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено порядок задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Судовою колегією встановлено, що заборгованість відповідача виникла за період з листопада по грудень 2012р., тобто після спливу строку подачі кредиторських вимог, встановленого рішенням засновників.

Статтями 111-112 Цивільного кодексу України, які передбачають порядок ліквідації та задоволення вимог кредиторів, не визначено права кредитора вимагати від юридичної особи, що припиняється, припинення або дострокового виконання зобов'язання або забезпечення виконання зобов'язання. Таке право передбачене ст. 107 Цивільного кодексу, що регулює порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення. Проте частина перша цієї статті не обмежує, що таке право не надається кредитору юридичної особи, яка ліквідується. При цьому колегія суддів враховує, що і злиття, приєднання, поділ, перетворення та ліквідація є припиненням юридичної особи.

За таких обставин судова колегія вважає, що при припиненні юридичної особи шляхом ліквідації у кредитора такої особи є право на припинення або дострокове виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, передбачене частиною 1 статті 107 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позову про стягнення заборгованості з відповідача, який припиняється шляхом ліквідації після затвердження проміжного та ліквідаційного балансу - відсутні.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 36497,94грн., інфляційних витрат в розмірі 27,30грн., пені в розмірі 2699,31грн. та 3% річних в розмірі 702,30грн. задоволенню не підлягають, а рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 18238,28грн., пені в розмірі 1353,21грн., 3% річних в розмірі 368,76грн., та інфляційних витрат в розмірі 27,30грн. підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги стосовно незгоди позивача з висновком місцевого суду про відмову в затвердженні мирової угоди по справі не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки, як вірно зазначено місцевим судом, мирова угода від 13 листопада 2013р., яка подана позивачем, не відповідає вимогам ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, а саме, в тексті мирової угоди не врегульоване питання щодо сплати відповідачем пені у розмірі 2699,31 грн., 3% річних у розмірі 702,30 грн., інфляційних витрат у розмірі 27,30 грн.

Крім того, зі сторони відповідача мирова угода підписана Головою ліквідаційної комісії Державного закладу "Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція" ОСОБА_1. Але, в матеріалах справи, які були подані суду першої інстанції, відсутні документи, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1, як голови ліквідаційної комісії Державного закладу "Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція".

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 18.11.13р. по справі № 905/6599/13 підлягає частковому скасуванню на підставі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» на рішення господарського суду Донецької області від 18 листопада 2013 року по справі № 905/6599/13 - відмовити .

Рішення господарського суду Донецької області від 18 листопада 2013 року по справі № 905/6599/13 - скасувати частково.

Резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 18 листопада 2013 року по справі № 905/6599/13 викласти в наступній редакції:

«Відмовити Державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» у задоволенні позовних вимог до Державного закладу «Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція» про стягнення заборгованості в розмірі 36497,94грн., інфляційних витрат в розмірі 27,30грн., пені в розмірі 2699,31грн. та 3% річних в розмірі 702,30грн.»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

О.А. Скакун

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС