Постанова

від 21.11.2013 по справі 815/4954/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 815/4954/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Лайн Трейд» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Лайн Трейд» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013р. ТОВ «Нью Лайн Трейд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2013р. №0001752250 та №0001762250.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2010-2012р.р. товариством правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ, що підтверджується наявними в нього відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, які повністю відповідають вимогам, що ставляться до них ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88. Актом перевірки не визначено в яких саме актах виконаних робіт, на думку податкових ревізорів-інспекторів, відсутня вичерпна інформація щодо наданих видів робіт, а також не вказано, яка саме інформація не зазначена. Всі товарно-транспортні накладні були надані підприємством до перевірки, однак податковим органом безпідставно не взято їх до уваги. Позивач вважає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або вчинив інші порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення сумлінного платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ та права на формування валових витрат у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження їх розміру.

ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною перевіркою виявлено сумнівні операції позивача з контрагентами ТОВ «АП Лоджістик», ТОВ «Компанія «Форест 2010» та ТОВ «Промторгмаркет», фактичне виконання яких не підтверджено відповідними доказами. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. позов ТОВ «Нью Лайн Трейд» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Нью Лайн Трейд» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.2, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, у період з 14.05.2013р. по 24.05.2013р. посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Нью Лайн Трейд» (код за ЄДРПОУ 37114335) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.05.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт перевірки №000074/15-32-22-50/37114335/104/1801 від 06.06.2013р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі на 628534 грн. (у т.ч. 3 кв. 2010р. - 13978 грн., 4 кв. 2010р. - 58886 грн., 1 кв.2011р. - 12821 грн., 2 кв. 2011р. - 68911 грн., 3 кв. 2011р. - 190556 грн., 4 кв. 2011р. - 170656 грн., 1 кв. 2012р. - 31356 грн., 2 кв. 2012р. - 56306 грн., 3 кв. 2012р. - 25064 грн.);

- п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.187.1 ст.187, ст.188, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 545931 грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму 545931 грн.;

- п.п.7.8.1 п.78 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.4.1.1, п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого встановлено ненадання ТОВ «Нью Лайн Трейд» до органів ДПС податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що 16.10.2010р. позивачем надано до податкового органу Декларацію про податок на прибуток підприємств за 3 квартали 2010 року, яку зареєстровано за №9004271113. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси відповідно до вимог, викладених у Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затв. наказом ДПА України від 31.12.2008р. №827, зазначеній звітності присвоєно статус «Не визнано як податкова декларація» у зв'язку з тим, що надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення (лист підприємству від 10.11.2010р. №51155/15-116, Доповідна від 12.11.2010р. №804). У зв'язку з тим, що Декларація про податок на прибуток підприємств за 3 квартали 2010 року не визнана як податкова декларація, під час перевірки проведено розрахунок суми доходу від продажу товарів (робіт, послуг).

За документами, наданими до перевірки, у перевіряємому періоді ТОВ «Нью Лайн Трейд» придбавало за імпортними контрактами, укладеними з постачальниками - резидентами Китаю, прокат плоский з вуглецевої сталі, який в подальшому реалізовувався на адресу ТОВ «Будівельно-інвестиційна група «Мега-Сіті» м.Харків. Для здійснення операцій з митного оформлення імпортного товару, транспортно - експедиторських послуг із зазначеним товаром ТОВ «Нью Лайн Трейд» було задіяно ТОВ «АП Лоджістик» м.Одеса за договором транспортного експедирування від 26.08.2010р. №026/08/10. За договором транспортного експедирування, актами виконаних робіт (послуг) протягом 2010-2012 років ТОВ «АП Лоджістик» надавались послуги з портового експедирування, авто доставки, стоянки автотранспорту, зберігання контейнерів на території порту, вантажно - розвантажувальних робіт, використання інфраструктури порту, переоформлення документацій тощо у загальній сумі 2742543,67 грн. (в т.ч. ПДВ 454263 грн.). У періоді, що перевіряється, підприємством включено до складу витрат вартість робіт (послуг) за документами, отриманими від ТОВ «АП Лоджістик», в загальній сумі 2288281 грн. (в т.ч. 3 кв.2010р. - 59619 грн., 4 кв.2010р. - 231836 грн., 1 кв.2011р. - 51284 грн.). Посадовими особами ТОВ «Нью Лайн Трейд» не було представлено до перевірки оформлених належним чином документів, наявність яких передбачена діючим законодавством України, які б підтверджували, що здійснені ними витрати в оплату транспортно-експедиторських послуг безпосередньо пов'язані з власною фінансово-господарською діяльністю. Наданий до перевірки договір на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів не містить істотних умов, наявність яких передбачена Законом України «Про транспортно - експедиторську діяльність», Цивільним та Господарським кодексами України щодо договорів транспортного експедирування, зокрема: не визначено вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, умови залучення експедитором до виконання його зобов'язань інших осіб (від свого імені або від імені клієнта), порядок погодження змін маршруту, вказівок клієнта. Надані до перевірки акти виконаних робіт не містять вичерпної інформації щодо наданих видів послуг.

Відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у період з 01.06.2010р. по 01.01.2012р. ПП «Укрсервіс 2004» є постачальником ТОВ «АП Лоджістикс». Постачальниками ПП «Укрсервіс 2004» є ТОВ «Метакомп» м. Дніпропетровськ, яке знаходиться в стані 4 - визнано банкрутом, та ТОВ «Основа Трейд», яке знаходиться в стані 11 - припинено (зобов'язання по взаємовідносинах з ПП «Укрсервіс 2004» дорівнюють « 0»).

За проведеним аналізом наданих до перевірки документів, інформації (матеріалів), отриманих з зовнішніх та внутрішніх джерел перевіряючі дійшли висновку, що у ТОВ «Нью Лайн Трейд» відсутнє право на формування валових витрат по операціях із зазначеним підприємством-постачальником в розумінні ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, в акті перевірки зазначено, що за договором на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових і транзитних вантажів, актами виконаних робіт (послуг) ТОВ «Компанія «Форест 2010» надавались послуги з організації брокерських послуг, відносно яких за змістом наявних підтверджуючих документів не можливо дійти висновку, що витрати платника податку здійснено відповідно до вимог п.139.1 ПК України як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які пов'язані з провадженням господарської діяльності. До перевірки надано акти виконаних робіт, за змістом яких ТОВ «Компанія «Форест 2010» проведено роботи із організації брокерських послуг за відсутністю інших документів, які б підтверджували безпосередньо факт надання послуг. Оскільки, з наведених причин не має можливості під час перевірки достовірно визначитись, що витрати платника податку за отриманими послугами відповідають вимогам Податкового кодексу, тобто зазначені послуги використовувались у власній господарській діяльності, не має достатніх підстав для віднесення вказаних витрат до складу валових витрат. Крім того, за висновками перевірки, проведеної ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС (акт від 10.08.2012 №718/2204/36989451) з використанням документів та податкової інформації, висновку ВГІМ ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Компанія «Форест 2010» за період січень 2011р. - червень 2012р.

За договором на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових і транзитних вантажів, актами виконаних робіт (послуг) ТОВ «Промторгмаркет» надавались послуги з організація брокерських послуг, відносно яких за змістом наявних підтверджуючих документів не можливо дійти висновку, що витрати платника податку здійснено відповідно до вимог п.139.1 ПК України як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які пов'язані з провадженням господарської діяльності. До перевірки надано акти виконаних робіт, за змістом яких зазначеними контрагентами проведено роботи із організації брокерських послуг за відсутністю інших документів, які б підтверджували безпосередньо факту надання послуг. За проведеним аналізом наданих до перевірки документів, інформації (матеріалів), отриманих з зовнішніх та внутрішніх джерел перевіряючі дійшли висновку, що у ТОВ «Нью Лайн Трейд» відсутнє право на формування валових витрат по операціях із зазначеним підприємством - постачальником в розумінні ст.14 Податкового кодексу України.

Як наслідок, в акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси дійшла висновку, що ТОВ «Нью Лайн Трейд» в порушення п.138.2 ст. 138, п.139.1 ст.139 ПК України завищено витрати за рахунок сум по актах, отриманих від ТОВ «АП Лоджістик», ТОВ «Компанія «Форест 2010», ТОВ «Промторгмаркет», на загальну суму 2406888 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження понесених витрат, оскільки не відповідають положенням пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки 20.06.2013р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001752250, яким ТОВ «Нью Лайн Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 675103 грн. (в т.ч. за основним платежем - 628534 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46569 грн.) та №0001762250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 340 грн. (в т.ч. за основним платежем - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 340 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Нью Лайн Трейд» про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість висновків податкового органу про порушення товариством п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, оскільки позивачем не надано достатніх доказів, які б спростовували або ставили під сумнів такі висновки органу ДПС, а надані письмові докази не є достатніми для доведення факту постачання товарів та надання послуг його контрагентами. Колегія суддів не погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об'єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2010р. між ТОВ «АП Лоджістик» (Експедитор) та ТОВ «Нью Лайн Трейд» (Клієнт) було укладено договір транспортного експедирування №026/08/10, за умовами якого Експедитор зобов'язаний за плату та за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Пунктом 2.1 вказаного Договору визначено виконання транспортно-експедиційних послуг відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільного та Господарського кодексу України.

ТОВ «Нью Лайн Трейд» включено до складу витрат вартість робіт (послуг) за документами, отриманими від ТОВ «АП Лоджістик», в загальній сумі 2288281 грн. (в т.ч. 3 кв.2010р. - 59619 грн., 4 кв.2010р. - 231836 грн., 1 кв.2011р. - 51284 грн.).

Як зазначалось вище, в акті перевірки №000074/15-32-22-50/37114335/104/1801 від 06.06.2013р. податковий орган зазначив, що позивачем не було представлено до перевірки оформлених належним чином документів, наявність яких передбачена діючим законодавством України, які б підтверджували, що здійснені ними витрати в оплату транспортно-експедиторських послуг безпосередньо пов'язані з власною фінансово-господарською діяльністю. Наданий до перевірки договір на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів не містить істотних умов, наявність яких передбачена Законом України «Про транспортно - експедиторську діяльність», Цивільним та Господарським кодексами України щодо договорів транспортного експедирування.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування однак сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Виходячи з приписів ст.9 Закону України Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» можна зробити висновок, що вказана норма права регламентує правовідносини у випадках залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи. Саме у відносинах з нею експедитор, виступаючи від свого імені або від імені клієнта, підтверджує факт надання ним послуги при перевезенні єдиним транспортним документом або комплектом документів , які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що закріплення істотних умов (вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу тощо) може бути не тільки у тексті самого договору як єдиного документа, а й у його невід'ємних частинах - документах, складених на виконання умов договору, а також документах, фіксуючих здійснення відповідних господарських операцій за укладеним договором, а саме, в рахунках-фактурах, накладних, товарно-транспортних накладних, актах виконаних робіт, інших первинних документах.

Більше того, стаття 181 Господарського кодексу України передбачає можливість укладення господарських договорів спрощеним способом, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми і порядку укладення даного виду договорів.

В наявних в матеріалах справи рахунках-фактурах попередньо визначається вид послуги, її вартість, вид вантажу, кількість, маршрут, номер коносаменту, сторони договору тощо.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рахунок-фактура є документом, який підтверджує виникнення зобов'язань сторін за договором, та, у свою чергу, акти надання послуг підтверджують належне виконання сторонами своїх зобов'язань.

Факт надання ТОВ «АП Лоджістик» та отримання ТОВ «Нью Лайн Трейд» послуг за договором №026/08/10 від 26.08.2010р. підтверджують наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи: рахунки-фактури, договір з додатками, товарно-транспортні накладні, звіти експедитора, акти виконаних робіт, реєстри до актів, податкові накладні, реєстри податкових накладних, банківські виписки, вантажно-митні декларації, коносаменти. Надані товариством вантажно-митні декларації пройшли митний контроль і оформлення, в них зазначено найменування, кількісні та інші характеристики вантажу, який повністю відповідає інформації, наявній в наданих підприємством первинних документах.

В усіх актах виконаних робіт чітко визначено види наданих послуг. Надані до перевірки первинні документи повністю відповідають вимогам, що ставляться до первинних документів відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Слід зазначити, що в акті перевірки №000074/15-32-22-50/37114335/104/1801 від 06.06.2013р. ТОВ «Нью Лайн Трейд» податковим органом не визначено, в яких саме актах виконаних робіт, на думку податкових ревізорів-інспекторів, відсутня вичерпна інформація щодо наданих видів робіт, а також не визначено, яка саме інформація не зазначена. Поряд з цим, в акті відсутні відомості, який саме порядок оформлення товарно-транспортних накладних порушив позивач з посиланням на конкретні пункти і статті норм права, не зазначено переліку товарно-транспортних накладних складених з порушеннями та відсутніх товарно-транспортних накладних, а також періоду, за який вони відсутні.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у період з 01.06.2010р. по 01.01.2012р. ПП «Укрсервіс 2004» є постачальником ТОВ «АП Лоджістикс»; постачальниками ПП «Укрсервіс 2004» є ТОВ «Метакомп» м. Дніпропетровськ, яке знаходиться в стані 4 - визнано банкрутом, та ТОВ «Основа Трейд», яке знаходиться в стані 11 - припинено (зобов'язання по взаємовідносинах з ПП «Укрсервіс 2004» дорівнюють « 0»). Щодо цього колегія суддів приходить до наступного.

Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків.

Ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», а ні Закон України «Про податок на додану вартість» не ставлять в залежність виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, а дані «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не є належним доказом порушень платником податків, оскільки це не є первинним документом.

Відповідно до ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або вчинив інші порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення сумлінного платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та права на формування валових витрат у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження їх розміру.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено КАС України обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не доведено зафіксованих актом перевірки висновків, що у ТОВ «Нью Лайн Трейд» відсутнє право на формування валових витрат по операціях із ТОВ «АП Лоджістик» в розумінні ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що для здійснення операцій з митного оформлення імпортного товару, транспортно - експедиторських послуг ТОВ «Нью Лайн Трейд» було також задіяно: ТОВ «Компанія «Форест 2010» м. Харків за контрактом від 03.10.2011р. на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових і транзитних вантажів, а також ТОВ «Промторгмаркет» м. Донецьк за контрактом від 20.06.2012р. на транспортно- експедиційне обслуговування зовнішньоторгових і транзитних вантажів.

У перевіряємому періоді позивачем включено до складу витрат вартість робіт (послуг) за документами, отриманими від ТОВ «Компанія «Форест 2010» в сумі 341993 грн., ТОВ «Промторгмаркет» в сумі 119354 грн.

В акті перевірки зазначено, що за вказаними договорами на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових і транзитних вантажів, актами виконаних робіт (послуг) ТОВ «Компанія «Форест-2010» та ТОВ «Промторгмаркет» надавались послуги з організації брокерських послуг, відносно яких за змістом наявних підтверджуючих документів не можливо дійти висновку, що витрати платника податку здійснено відповідно до вимог п.139.1 ПК України як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які пов'язані з провадженням господарської діяльності. До перевірки надано акти виконаних робіт за змістом яких зазначеними контрагентами позивача проведено роботи із організації брокерських послуг за відсутністю інших документів, які б підтверджували безпосередньо факт надання послуг. Податковий орган дійшов висновку про відсутність можливості достовірно визначитись, що витрати платника податку за отриманими послугами відповідають вимогам Податкового кодексу, тобто зазначені послуги використовувались у власній господарській діяльності, не має достатніх підстав для віднесення вказаних витрат до складу витрат.

Колегія суддів критично ставиться до таких висновків податкового органу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов укладених договорів з ТОВ «Компанія «Форест-2010» та ТОВ «Промторгмаркет» передбачено надання останніми послуг, у тому числі щодо представництва інтересів ТОВ «Нью Лайн Трейд» у взаємовідносинах з перевізниками, портами, митними органами та іншими юридичними особами, в частині організації митного оформлення, організації оформлення вантажів щодо митних вимог при доставці вантажів на адресу вантажоодержувача, контролювання виконання цих робіт виконавцями тощо. Тобто, організація здійснення брокерських послуг є безпосереднім обов'язком належного виконання контрагентами ТОВ «Нью Лайн Трейд» своїх договірних зобов'язань.

В підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія «Форест-2010» та ТОВ «Промторгмаркет» в матеріалах справи містяться рахунки-фактури, договори, акти виконаних робіт, реєстри актів, податкові накладні, реєстри податкових накладних, банківські виписки.

Зокрема, в підтвердження здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Компанія «Форест-2010» в матеріалах справи містяться: контракт про надання послуг з організації митного оформлення від 03.10.2011р., банківські виписки, акт здачі-прийняття робіт №12 від 14.10.2011р., податкова накладна №26 від 14.10.2011р., рахунок-фактура №СФ-12 від 12.10.2011р., акт здачі-прийняття робіт №18 від 21.10.2011р., податкова накладна №38 від 21.10.2011р., рахунок-фактура №СФ-18 від 18.10.2011р., акт здачі-прийняття робіт №24 від 26.10.2011р., податкова накладна №56 від 26.10.2011р., рахунок-фактура №СФ-24 від 24.10.2011р., акт здачі-прийняття робіт №32 від 21.11.2011р., податкова накладна №32 від 21.11.2011р., рахунок-фактура №СФ-29 від 16.11.2011р., акт здачі-прийняття робіт №42 від 24.11.2011р., податкова накладна №42 від 24.11.2011р., рахунок-фактура №СФ-36 від 21.11.2011р., акт здачі-прийняття робіт №3 від 08.12.2011р., податкова накладна №3 від 08.12.2011р., рахунок-фактура №СФ-78 від 05.12.2011р., акт здачі-прийняття робіт №7 від 16.12.2011р., податкова накладна №7 від 16.12.2011р., рахунок-фактура №СФ-87 від 14.12.2011р., акт здачі-прийняття робіт №34 від 29.12.2011р., податкова накладна №34 від 29.12.2011р., рахунок-фактура №СФ-92 від 28.12.2011р., акт здачі-прийняття робіт №305 від 03.04.2012р., податкова накладна №305 від 03.04.2012р., рахунок-фактура №СФ-29 від 29.03.2012р., акт здачі-прийняття робіт №3006 від 30.05.2012р., податкова накладна №3006 від 30.05.2012р., рахунок-фактура №СФ-2901 від 29.05.2012р., акт здачі-прийняття робіт №1301 від 03.03.2012р., податкова накладна №1301 від 03.03.2012р., рахунок-фактура №СФ-21 від 01.03.2012р., акт здачі-прийняття робіт №2101 від 21.05.2012р., податкова накладна №2101 від 21.05.2012р., рахунок-фактура №СФ-171 від 17.05.2012р., акт здачі-прийняття робіт №1603 від 16.03.2012р., податкова накладна №1603 від 16.03.2012р., рахунок-фактура №СФ-27 від 15.03.2012р., акт здачі-прийняття робіт №2501 від 25.05.2012р., податкова накладна №2501 від 25.05.2012р., рахунок-фактура №2501 від 25.05.2012р.

В підтвердження здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Промторгмаркет» в матеріалах справи містяться: контракт про надання послуг з організації митного оформлення від 20.06.2012р., банківські виписки, акт здачі-прийняття робіт №0902 від 09.07.2012р., податкова накладна від 09.07.2012р., рахунок-фактура №пр-02 від 09.07.2012р., акт здачі-прийняття робіт №0301 від 03.01.2012р., податкова накладна від 03.07.2012р., рахунок-фактура №пр-01 від 04.07.2012р.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що при винесенні оскаржуваної постанови Одеським окружним адміністративним судом не було враховано, що у працівників позивача, як декларанта у розумінні Митного кодексу України, відсутні спеціальні знання щодо здійснення митних процедур, тому підприємство з метою здійснення своєї господарської діяльності щодо імпортування та подальшої реалізації товарів уклало відповідні договори для організації митного оформлення, використовувало ці послуги у власній господарській діяльності та належним чином фіксувало господарські операції, а також надало всі необхідні первинні документи для підтвердження валових витрат підприємства, як це передбачено ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 138, 139 ПК України.

На момент укладання договорів та надання послуг у 2010-2012р.р. контрагенти позивача знаходились за місцем реєстрації, не були у встановленому законодавством порядку припиненні, не були позбавлені права укладати будь-які угоди та мали право на видачу податкових накладних.

В акті перевірки та в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, серед іншого, здійснюється посилання на те, що за висновками перевірки, проведеної ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС (акт від 10.08.2012 №718/2204/36989451) з використанням документів та податкової інформації, висновку ВГІМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Компанія «Форест 2010» за період січень 2011р. - червень 2012р.

Колегія суддів не бере до уваги такі посилання, оскільки встановлено, що ТОВ «Компанія «Форест 2010» було оскаржено в судовому порядку акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №718/2204/36989451 від 10.08.2012р. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. у справі №2а-11611/12/2070, яку ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013р. залишено без змін, задоволено частково позов ТОВ «Компанія «Форест 2010», визнано неправомірними дії податкової інспекції по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Форест 2010», результати якої оформлені актом №718/2204/36989451 від 10.08.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає, що валові витрати були сформовані ТОВ «Нью Лайн Трейд» правомірно, отримання послуг від контрагентів здійснювалось з метою подальшого використання товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, реальні зміни майнового стану платників податків відбулись (що відповідачем і не заперечується), а тому підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001752250 від 20.06.2013р. у ДПІ в Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС були відсутні і вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Що ж до правомірності податкового повідомлення-рішення №0001762250 від 20.06.2013р. колегія суддів приходить до наступного.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п.7.8.1 п.78 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.4.1.1, п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Нью Лайн Трейд» не надало до органів ДПС податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що саме у червні 2010 року ТОВ «Нью Лайн Трейд» отримало Свідоцтво платника ПДВ, копія якого наявна в матеріалах справи. Зобов'язання з ПДВ в червні 2010 року у позивача було відсутні, звітного податкового періоду в календарний місяць у червні 2010 року не було, що податковим органом і не заперечується.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що за умови отримання ТОВ «Нью Лайн Трейд» у червні 2010 року Свідоцтва платника ПДВ та відсутності діяльності у вказаний місяць, застосування до товариства штрафних санкцій за неподання декларації з ПДВ за червень 2010 року в сумі 340 грн. є безпідставним.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач в акті перевірки №000074/15-32-22-50/37114335/104/1801, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження реальності здійснюваних позивачем правочинів, суд першої інстанції, взявши за основу виключно положення акту перевірки та відтворивши дослівно його текст у тексті мотивувальної частини оскаржуваної постанови, дійшов до помилкового висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.2, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.2, п.4, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Лайн Трейд» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Лайн Трейд» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 20 червня 2013 року №0001752250 та №0001762250.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.