Ухвала

від 17.06.2014 по справі 815/4954/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2014 р. м. Київ К/800/62929/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Острович С. Е. Степашко О. І. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі№ 815/4954/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нью Лайн Трейд» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року у справі № 815/4954/13-а в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Нью Лайн Трейд» задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року у справі № 815/4954/13-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 20.06.2013 року № 0001752250 та № 0001762250.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, п. 47.1 ст. 47, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач проти доводів та вимог заявника заперечує, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «Нью Лайн Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.05.2010 року по 31.12.2012 року складено акт № 000074/15-32-22-50/37114335/104/1801 від 06.06.2013 року, яким зафіксовано: порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі на 628 534,00 грн.; порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 545 931,00 грн. та до завищення податкового кредиту на загальну суму 545 931,00 грн.; порушення пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. пп. 4.1.1, 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки ТОВ «Нью Лайн Трейд» не надано до органів ДПС податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

На підставі акта перевірки 20.06.2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001752250, яким ТОВ «Нью Лайн Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 675 103,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 628 534,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46 569,00 грн.), та № 0001762250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 340,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 340 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001752250, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що товариством порушено пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, оскільки надані позивачем докази не є достатніми для доведення факту постачання товарів та надання послуг його контрагентами.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0001752250, адже посилання податкового органу на відсутність фактичного виконання спірних операцій спростовується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об'єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договору транспортного експедирування № 026/08/10 від 26.08.2010 року, укладеного ТОВ «АП Лоджістик» (експедитор) та ТОВ «Нью Лайн Трейд» (клієнт) підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, зокрема: рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, звітами експедитора, актами виконаних робіт, реєстрами до актів, банківськими виписками, вантажно-митними деклараціями, коносаментами, а також податковими накладними, реєстрами податкових накладних.

Надані товариством вантажно-митні декларації пройшли митний контроль і оформлення, в них зазначено найменування, кількісні та інші характеристики вантажу, який повністю відповідає інформації, наявній в наданих підприємством первинних документах.

В усіх актах виконаних робіт чітко визначено види наданих послуг. Надані до перевірки первинні документи повністю відповідають вимогам, що ставляться до первинних документів відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

В наявних в матеріалах справи рахунках-фактурах попередньо визначається вид послуги, її вартість, вид вантажу, кількість, маршрут, номер коносаменту, сторони договору тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рахунок-фактура є документом, який підтверджує виникнення зобов'язань сторін за договором, та, у свою чергу, акти надання послуг підтверджують належне виконання сторонами своїх зобов'язань.

Посилання відповідача на те, що відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у період з 01.06.2010 року по 01.01.2012 року ПП «Укрсервіс 2004» є постачальником ТОВ «АП Лоджістикс»; постачальниками ПП «Укрсервіс 2004» є ТОВ «Метакомп» м. Дніпропетровськ, яке знаходиться в стані 4 - визнано банкрутом, та ТОВ «Основа Трейд», яке знаходиться в стані 11 - припинено (зобов'язання по взаємовідносинах з ПП «Укрсервіс 2004» дорівнюють « 0»), обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки законодавство не ставить в залежність виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, а дані «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не є самі по собі допустимим доказом порушень законодавства платником податків, оскільки не спростовує відомостей, наведених в первинних документах.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або вчинив інші порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення сумлінного платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та права на формування валових витрат у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження їх розміру.

Для здійснення операцій з митного оформлення імпортного товару, транспортно-експедиторських послуг ТОВ «Нью Лайн Трейд» задіяно: ТОВ «Компанія «Форест 2010» м. Харків за контрактом від 03.10.2011 року на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових і транзитних вантажів, а також ТОВ «Промторгмаркет» м. Донецьк за контрактом від 20.06.2012 року на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових і транзитних вантажів.

У перевіряємому періоді позивачем включено до складу витрат вартість робіт (послуг) за документами, отриманими від ТОВ «Компанія «Форест 2010» в сумі 341 993,00 грн., ТОВ «Промторгмаркет» в сумі 119 354,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що за вказаними договорами на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових і транзитних вантажів, актами виконаних робіт (послуг) ТОВ «Компанія «Форест-2010» та ТОВ «Промторгмаркет» надавались послуги з організації брокерських послуг, відносно яких за змістом наявних підтверджуючих документів не можливо дійти висновку, що витрати платника податку здійснено відповідно до вимог п.139.1 ПК України як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які пов'язані з провадженням господарської діяльності.

На підтвердження виконання умов укладених договорів з ТОВ «Компанія «Форест-2010» та ТОВ «Промторгмаркет», якими передбачено надання останніми послуг, у тому числі щодо представництва інтересів ТОВ «Нью Лайн Трейд» у взаємовідносинах з перевізниками, портами, митними органами та іншими юридичними особами, в частині організації митного оформлення, організації оформлення вантажів щодо митних вимог при доставці вантажів на адресу вантажоодержувача, контролювання виконання цих робіт виконавцями тощо, в матеріалах справи містяться рахунки-фактури, договори, акти виконаних робіт, реєстри актів, податкові накладні, реєстри податкових накладних, банківські виписки.

Позивач використовував ці послуги у власній господарській діяльності, належним чином фіксував господарські операції, а також надав всі необхідні первинні документи для підтвердження валових витрат підприємства, як це передбачено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. ст. 138, 139 Податкового кодексу України.

На момент укладання договорів та надання послуг у 2010-2012 років. контрагенти позивача знаходились за місцем реєстрації, не були у встановленому законодавством порядку припиненні, не були позбавлені права укладати будь-які угоди та мали право на видачу податкових накладних.

Доводи касаційної скарги про відсутність фактичного виконання спірних договорів викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено зафіксованих актом перевірки висновків, що стали підставою для прийняття повідомлення-рішення № 0001752250, тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, неможливо погодитися з висновком апеляційного суду про задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001762250.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. пп. 4.1.1, 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Нью Лайн Трейд» не надало до органів ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Задовольняючи позов в цій частині, суд апеляційної інстанції зазначив, що саме в червні 2010 року ТОВ «Нью Лайн Трейд» отримало свідоцтво платника ПДВ, зобов'язання з ПДВ в червні 2010 року у позивача було відсутні, звітного податкового періоду в календарний місяць у червні 2010 року не було.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Оскільки позивач отримав в червні 2010 року свідоцтво платника ПДВ, то у нього відповідно виник обов'язок подачі декларації в цьому місяці, незалежно від наявності зобов'язань з ПДВ.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно застосовано до товариства штрафні санкцій за неподання декларації з ПДВ за червень 2010 року в сумі 340,00 грн.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001762250 підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції в цій частині - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі № 815/4954/13-а скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Лайн Трейд» про визнання протиправним та скасовування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 20.06.2013 року № 0001762250.

В цій частині залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року у справі № 815/4954/13-а.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі № 815/4954/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді С. Е. Острович

О. І. Степашко