Рішення

від 27.11.2013 по справі 902/1356/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2013 р. Справа № 902/1356/13

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокуд-1" (21000, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 46)

до : КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13)

про стягнення 35 156,36 грн. згідно договорів про надання послуг

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді Маслія І.В.

При секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача : Сташко А.І., довіреність № 184 від 18.10.2013 р.

відповідача : Рибаченко І.В., довіреність № 02/1504 від 04.09.2013 р.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бокуд-1» (далі позивач) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 35 156,36 грн. боргу, з яких 32637,85 грн. основної заборгованості, 973,42 грн. індексу інфляції та 1545,09 грн. 3% річних.

Ухвалою від 01.10.2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.10.2013 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 15.11.2013 року розгляд справи призначено на 27.11.2013 р.

В судове засідання 27.11.2013 року з'явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала викладені в позовній заяві обставини та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, посилаючись на те, що до актів наданих послуг внесено об'єкти, які договором не передбачені.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено 4 договори про надання послуг: № б/н від 01.02.2010 р.; № 5 від 01.03.2011 р.; № б/н від 03.01.2012 р.; № б/н від 03.01.2013 року (в подальшому Договори).

Пунктами 1.1. Договорів, передбачено, що виконавець (позивач) своїми силами та засобами здійснює надання послуг по прибиранню території навколо об'єкта замовника (відповідача) згідно дислокації (додаток 1), а замовник оплачує виконавцю надані послуги в порятку та на умовах, встановлених даним договором.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. та 2.4 Договорів, під прибиранням в даному договорі сторони розуміють утримання території навколо об'єктів в належному санітарному стані у відповідності до місцевих правил благоустрою. Площа території, яка підлягає прибиранню встановлюється відповідно до Правил благоустрою м. Вінниці, що затверджені рішенням Вінницької міської ради від 22.12.2006 року № 740 та визначається в дислокації (Додаток 1). Виконавець здійснює прибирання території (сміття, листя, сніг) навколо кожного об'єкта на протязі всього терміну дії Договору. Факт надання послуг виконавцем підтверджується актом наданих послуг, що складається повноважними представниками сторін.

Згідно п. 3.1., п. 3.2. Договорів, вартість послуг разового прибирання території навколо об'єктів, щодо яких укладено договір, визначається з розрахунку 0,05 грн/кв. м. площі. Кошти за даним договором сплачуються замовником, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.

Як зазначено в позовній заяві позивачем з 01.02.2010 року по 30.07.2013 року було надано відповідачу 42 акта наданих послуг на загальну суму 33242,05 грн..

За час дії договорів від відповідача на рахунок позивача надійшов 1 переказів від 04.08.2010 р. на суму 604,20 грн.

За твердженнями позивача станом на день подачі позовної заяви відповідач заборгував позивачу 32 637,85 грн. за надані послуги.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо надання послуг, за якими згідно зі ст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд дослідивши договори укладені між сторонами та акти наданих послуг встановив, що позивачем в 6-ти актах включено більше об'єктів ніж зазначено в дислокаціях до договорів, а саме Акти: від 14.10.2011 р.(2-шт) (а.с. 29-30); від 08.11.2011 р. (а.с. 31); від 07.12.2011 р. (а.с. 32); від 04.01.2012 р. (а.с. 33); від 29.07.2013 р. (а.с. 52).

Згідно розрахунку проведеного судом відповідно до умов Договорів позивач надав відповідачу послуги, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 27644,77 грн., що підтверджується Актами виконання робіт. А відповідач розрахувався частково на суму 604,20 грн., що підтверджується карткою рахунку 36.1 за 01.01.2010 р. по 30.09.2013 р. наявною в матеріалах справи (а.с. 56).

Отже згідно проведеного судом розрахунку на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 27040,57 грн.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 32637,85 грн., підлягає задоволенню частково в сумі 27 040,57 грн. (відповідно до розрахунку здійсненого судом).

В частині стягнення 5597,28 грн. основного боргу слід відмовити як безпідставно заявлені.

Крім суми основного боргу позивач пред'явив до стягнення 973,42 грн. - індексу інфляції, а також 1545,09 грн. 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Позовні вимоги в частині стягнення 973,42 грн. - інфляційних нарахувань за надані послуги за період з 22.03.2010 р. по 02.08.2013 р. (з урахуванням часткової проплати та встановленої судом суми основної заборгованості) підлягають задоволенню частково в сумі 426,92 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги в частині стягнення 1545,09 грн. - 3% річних за період з 22.03.2010 р. по 02.08.2013 р. (з урахуванням часткової проплати та встановленої судом суми основної заборгованості) підлягають задоволенню частково в сумі 1297,13 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства, а саме : основний борг - 27040,57 грн.; індекс інфляції - 426,92 грн.; 3 % річних - 1297,13 грн. в решті позовних вимог слід відмовити.

Також необхідно зазначити, що при зверненні до суду 30.09.2013 року з позовною заявою № 29 від 30.09.2013 року позивачем квитанцією № 48 від 27.09.2013 року перераховано до державного бюджету 1 721,00 грн.

Виходячи з підпункту 2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VІ від 06.12.2012 року визначено, що з 1 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1147 гривні на місяць.

Як вбачається з квитанції № 48 від 27.09.2013 року, доданої до позовної заяви як доказ сплати судового збору в розмірі 1721,00 грн., кошти позивачем перераховані в більшому розмірі ніж встановлено п.2.1 ч.2 ст.4 Закону, тоді як потрібно було сплатити 1720,50 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету 0,50 грн. судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ухвалою суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (21021, м. Вінниця, вул.. 600-річчя, 13, ідент. код 33126849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокуд-1» (21000, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 46, ідент. код 24900145) 27040,57 грн. - основний борг; 426,92 грн. - індекс інфляції; 1297,13 грн. - 3 % річних та 1407,70 грн. - судового збору.

В частині стягнення 5597,28 грн. - основного боргу; 546,50 грн. - індексу інфляції та 247,96 грн. - 3% річних відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 29 листопада 2013 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи