Постанова

від 20.11.2013 по справі 813/7368/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року Справа № 813/7368/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретар судового засідання Щур В.Р.

представника позивача Кухарського І.Р.

представника відповідача Чижевського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенд Сервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бенд Сервіс» (далі - ТзОВ «Бенд Сервіс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2013 року за №0000452210/3527.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки відповідача №124/45/22-1-1009/36992141 від 10.09.2013р., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оформлено з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки, викладені в цьому акті, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що реальність правовідносин з ТзОВ "Конді 50" підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Також вказує, що в акті перевірки податковим органом не наведено будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує неможливістю підтвердити факт проведення господарських операцій з ТзОВ "Конді 50" оскільки: 1) у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, яке економічно необхідне для здійснення постачання товару, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності; 2) з видаткових накладних, наданих позивачем, неможливо ідентифікувати осіб, які отримували товар за договором; 3) під час перевірки позивачем не надано документів, які б підтверджували факт транспортування товару з м.Києва до м.Львова, а саме товарно-транспортних накладних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що позивач здійснював господарську діяльність з контрагентом і в цей період ТзОВ "Конді 50" подавало податкову звітність, перебувало на обліку у відповідних податкових органах та на час здійснення господарської діяльності було зареєстроване як платник ПДВ з видачею відповідного свідоцтва. У зв'язку з цим вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Додатково пояснив, що під час проведення перевірки позивачем не подано достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

ТзОВ "Бенд Сервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 09.03.2010 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису в ЄДР про державну реєстрацію № 14151020000023369.

Позивач узятий на податковий облік в органах податкової служби з 10.03.2010 року за № 33, станом на 10.09.2013р.перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області.

ТзОВ «Бенд Сервіс» зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ № 100277900 від 06.04.2010 року, ІПН 369921413071.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Бенд Сервіс» використовує юридичну адресу - м. Львів, вул. Окуневського 1/120 та фактичну адресу Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Наукова, 20 А.

На підставі направлення, виданого ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.08.20913 р. №148 та наказу від 27.08.2013 року за №177, згідно з п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Бенд Сервіс" з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «СМУ-600» (ЄДРПОУ 21687550), за грудень 2011 року, ТОВ «Лідерком» (ЄДРПОУ 35197074) за жовтень-грудень 2011 року, ТОВ «Ейс констракшн менеджмент» (ЄДРПОУ 36757122) липень-листопад 2011 року, ТОВ «Будівельна компанія «АРС» (ЄДРПОУ 37264634) за травень-вересень 2011 року, ТОВ «Фінанс Пан Трейд» (ЄДРПОУ 37700496) за червень 2012 року, ТОВ «Укрміксі» (ЄДРПОУ 38148281) за жовтень 2012 року, ТОВ «Конді 50» (ЄДРПОУ 38149196 ) за серпень - листопад 2012 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 10.09.2013 р. №124/45/22-1009/36992141 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою ТзОВ «Бенд Сервіс» встановлено порушення:

- п.п.198.2, п.п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит за рахунок безтоварних операцій по проведених взаєморозрахунках з ТОВ «Конді 50» (ЄДРПОУ 38149196) за період серпень-листопад 2012 року на суму 172 208,0 грн. податку на додану вартість.

Як вбачається з акта перевірки, відповідачем встановлено неможливість підтвердження факту проведення господарських операцій позивача з ТзОВ "Конді 50".

На підставі Акта перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000452210/3527 від 20.09.2013 року, згідно з яким ТзОВ "Бенд Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 258312 грн., з яких за основним платежем 172208,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 86104грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про її скасування.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Конді 50» (код ЄДРПОУ - 38149196), суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТзОВ «Конді 50» укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2012 р. №1/18 відповідно до умов якого продавець (ТзОВ «Конді 50») зобов'язується поставляти покупцю (позивачу) товар, а покумець прийняти і оплатити його.

Відповідач обґрунтовує безтоварність господарських операцій позивача з ТзОВ «Конді 50» з посиланням на акт ДПІ у Печерському районі м.Київа від 17.05.2013 р. №1695 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Конді 50» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2012 р. по 31.03.2013 р.», яким встановлено, що платник податків не знаходиться за своїм місцезнаходженням, а також встановлено неможливість здійснення господарських операцій з відповідною кількістю товару та у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій за період з 25.06.2012 р. по 31.03.2013 р.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивач надав копії таких документів: копію договору від 01.08.2012 р. №1/18, видаткових накладних № РН-11-3029, № РН-11-3028, № РН-11-2914, № РН-11-2912, № РН-11-2915, № РН-11-3027, № РН-11-2913, № РН-9-30008, № РН-9-28034, № РН-9-30012, № РН-9-30009, № РН-9-28033, № РН-9-30010, № РН-9-30011, № РН-8-31039, № РН-8-31036, № РН-8-31037, № РН-8-31040, № РН-8-30018, № РН-8-30017, № РН-8-31038.

На виконання умов договору від 01.08.2012 р. №1/18 ТзОВ "Бенд Сервіс" отримувало товарно-матеріальні цінності: блоки управління РД-2, блоки живлення ЗЄ 2 К, компресори, защолки, замки електричні ЗЕ 1Н, запорний механізм замка, дросель 36 L-31та інші ТМЦ.

Оплата за отримані товари проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежів в повній відповідності до отриманих послуг та виписками з банківських рахунків. Позивачем надано такі платіжні доручення: платіжне доручення № 959, платіжне доручення № 973, платіжне доручення № 972, платіжне доручення № 980, платіжне доручення № 986, платіжне доручення № 988, платіжне доручення № 998, платіжне доручення № 1033, платіжне доручення № 1068,платіжне доручення № 1084,платіжне доручення № 1108, платіжне доручення № 1119 , згідно яких перераховано кошти за поставлений товар на поточний рахунок ТОВ «Конді 50».

Крім цього, позивачем надано копії документів, які підтверджують, що ТзОВ «Бенд Сервіс» здійснює послуги по ремонту устаткувань своїм контрагентам в інших містах України, під час яких використовує товарно-матеріальні цінності придбані в ТзОВ «Конді 50»., саме акти здачі-приймання робіт: № БС - 0000272, № БС - 0000247, № БС - 0000261, № БС - 0000202, № БС - 0000216, № БС - 0000136, № БС - 0000137, № БС - 0000139, № БС - 0000203, № БС - 0000249, № БС - 0000248, № БС - 0000205, № БС - 0000208, № БС - 0000209, № БС - 0000260, № БС - 0000206, № БС - 0000207, посвідчення і накази про відрядження працівників позивача для здійснення ремонту устаткування, зокрема, в м.Дніпропетровську, м.Харкові, м.Вінниці, м.Ужгороді, м.Комсомольську Полтавської області, м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, с.Горонда Закарпатської області, м.Хмельницький, м.Нововолинськ Волинської області, м.Суми, звіти про використання коштів, виданих на відрядження. Для перевезення працівників позивача та ТМЦ використовувались транспортні засоби, що підтверджується договорами оренди автомобілів, укладеними між позивачем та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні (№716, №715, №675, №673, №676, №714, №674, №590, №579, № 594, № 591, №578, №592, №593, №447, №444, № 445, № 448, № 407, № 406, № 446), складені ТзОВ "Конді 50", що не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені позивачем в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкові накладні, отримані від ТзОВ "Конді 50", внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності в відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що сторонами не заперечується.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТзОВ "Конді 50", було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ "Конді 50" чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у ТзОВ "Конді 50" з боку відповідача представлено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТзОВ "Конді 50".

Судом також встановлено, що отримання робіт/товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Конді 50» здійснювалось матеріально-відповідальними особами позивача.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, в числі обов'язкових ознак господарської діяльності в відповідності до вищезазначених норм: здійснення їх суб'єктами господарської діяльності в сфері громадського виробництва; скерованість на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг; результати цієї діяльності (продукція, роботи, послуги), які мають вартісний характер і ціновий вираз.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незвершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення "Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Із встановлених вище обставин суд робить висновок, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують обставини щодо здійснення поставки позивачу товару (робіт, послуг), а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Судом не беруться до уваги доводи відповідача про неможливість реального виконання укладених між позивачем та ТзОВ «Конді 50» договорів через відсутність за юридичною адресою, відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, як доказ неможливості самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність, оскільки суб'єктам господарювання не заборонено залучати до здійснення фінансово-господарської діяльності інші підприємства чи підприємців на договірних засадах без їх прийняття на роботу, орендувати майно та транспортні засоби. В свою чергу, відповідачем під час проведення перевірки, вказана обставина не досліджувалась та не відображена в акті перевірки.

Суд враховує те, що відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Булвес"АД проти Болгарії" від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000452210/3527 від 20.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 258312 грн. є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2294 грн. 00 коп. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000452210/3527 від 20.09.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенд Сервіс" сплачений судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 25.11.2013 р.

Суддя Мричко Н.І.