Постанова

від 12.02.2019 по справі 813/7368/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2019 року

Київ

справа №813/7368/13-а

адміністративне провадження №К/9901/27683/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 (суддя - Мричко Н.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 (судді: Заверуха О.Б. (головуючий), Ніколін В.В., Старунський Д.М.) у справі №813/7368/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бенд Сервіс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Бенд Сервіс (далі - позивач, ТОВ Бенд Сервіс ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0000452210/3527.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що ним при включенні до податкового кредиту відповідних спірних сум дотримано вимоги податкового законодавства, а реальність господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ Конді 50 підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, в тому числі, видатковими накладними, актами виконаних робіт, податковими накладними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення винесене №0000452210/3527 від 20.09.2013.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставним, оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ Конді 50 , а також правомірність віднесення позивачем сум ПДВ по вказаних взаємовідносинах до складу податкового кредиту. Відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, а підстав для висновку про необґрунтоване заниження товариством податку на додану вартість судами не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Бенд Сервіс .

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Бенд Сервіс з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП СМУ-600 , за грудень 2011 року, ТОВ Лідерком за жовтень-грудень 2011 року, ТОВ Ейс констракшн менеджмент липень-листопад 2011 року, ТОВ Будівельна компанія АРС за травень-вересень 2011 року, ТОВ Фінанс Пан Трейд за червень 2012 року, ТОВ Укрміксі за жовтень 2012 року, ТОВ Конді 50 за серпень - листопад 2012 року, про що складено акт від 10.09.2013 №124/45/22-1009/36992141, яким встановлено порушено позивачем вимог п.п.198.2, п.п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за рахунок безтоварних операцій по проведених взаєморозрахунках з ТОВ Конді 50 за період серпень-листопад 2012 року на суму 172 208,00 грн податку на додану вартість.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від № 0000452210/3527 від 20.09.2013, яким ТОВ Бенд Сервіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 258 312,00 грн, з яких за основним платежем 172 208,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 86 104,00 грн.

Судами попередніх інтонацій встановлено, що у перевіряємий період позив мав господарські відносини з ТОВ Конді 50 на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2012 №1/18 відповідно до умов якого продавець (ТОВ Конді 50 ) зобов'язалось поставляти покупцю (позивачу) товар (блоки управління РД-2, блоки живлення ЗЄ 2 К, компресори, защолки, замки електричні ЗЕ 1Н, запорний механізм замка, дросель 36 L-31 та інші ТМЦ), а покупець прийняти і оплатити його.

Про фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових накладних, податкових накладних. Оплата за отримані товари проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Як встановлено судами попередніх інстанцій до видів діяльності ТОВ Бенд Сервіс , серед іншого відноситься здійснення послуг по ремонту і технічному обслуговуванні електричного устаткування. На підтвердження використання в рамках вказаної господарської діяльності позивача придбаних товарів було надано копії актів здачі-приймання робіт, які свідчать про те, що придбані позивачем в ТОВ Конді 50 товарно-матеріальні цінності були використані при наданні послуг з ремонту і технічному обслуговуванні електричного устаткування для Іноземного підприємства Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед , ТОВ Торговий дім Карпатські мінеральні води , ТОВ ТВВК Перша приватна броварня Для людей - як для себе , ПАТ Інтертехніка .

Крім того, позивачем надано копії посвідчення і накази про відрядження працівників позивача для здійснення ремонту устаткування, зокрема, в м.Дніпропетровську, м.Харкові, м.Вінниці, м.Ужгороді, м.Комсомольську Полтавської області, м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, с.Горонда Закарпатської області, м.Хмельницький, м.Нововолинськ Волинської області, м.Суми, звіти про використання коштів, виданих на відрядження. Для перевезення працівників позивача та ТМЦ використовувались транспортні засоби, що підтверджується договорами оренди автомобілів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності факту реального придбання товару у ТОВ Конді 50 зважаючи на відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна необхідного для виконання такого обсягу постачання, а також відсутні документи, які свідчать про транспортування придбаного товару.

9. Позивачем заперечень на касаційну скаргу контролюючого органу до суду касаційної інстанції не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункту 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

19. Судами правомірно відхилено посилання контролюючого органу на висновки викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента зважаючи на те, що оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

20. Щодо посилання позивача на відсутність товарно-транспортних накладних за господарськими операціями з ТОВ Конді 50 , як підставу для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, зважаючи на те, що вказаний документ є обов'язковим для здійснення господарських операцій щодо надання послуг перевезення. В межах спірних відносин податковий кредит по факту придбання послуг перевезення позивачем не формувався, а отже, в межах спірних правовідносин товарно-транспортна накладна не є первинним бухгалтерським документом на підставі якого, позивачем сформовано податковий кредит за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ Кондві 50 .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські відносини між позивачем та ТОВ Конді 50 мали реальний характер, придбані товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у податковій звітності.

21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 у справі №813/7368/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

..........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду