Постанова

від 25.11.2013 по справі 905/828/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Справа № 905/828/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: Дудченко О.С., дов. № б/н від 22.10.2013 року;

Відповідача: Бровка О.М., дов. № б/н від 08.11.2013 року;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року

у справі № 905/828/13-г господарського суду Донецької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Композит"

про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Композит", просило стягнути з відповідача 122 870,00 грн. боргу, 2 973,19 грн. пені, 594,64 грн. 3% річних (т. 1, а.с. 2-4).

Позовні вимоги мотивовано невиконанням своїх зобов'язань за договором № У-006/10/12 від 01.10.2012 року щодо оплати наданих послуг.

Одночасно товариство з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" просило вжити заходів до забезпечення позову шляхом арешту на майно та грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Композит" на суму 126 437,83 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.04.2013 року (суддя Сич Ю.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року (головуючий Колядко Т.М., судді Чернота Л.Ф., Скакун О.А.) (т. 2, а.с. 45-47) у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 10-13).

Оскаржені судові акти мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Також рішенням господарського суду Донецької області від 01.04.2013 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити (т. 2, а.с. 64-67).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.07.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" повернуто на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України (т. 2, а.с. 53-54).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.10.2013 року відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.11.2013 року (т. 2, а.с. 62-63).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/896 від 07.11.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О. (т. 2, а.с. 85).

У судовому засіданні 11.11.2013 року оголошено перерву до 25.11.2013 року.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" та товариством з обмеженою відповідальністю "Композит" було укладено договір № У-006/10/12 про надання послуг будівельної техніки, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати роботи будівельною технікою на об'єкті замовника в "Санаторно-курортному комплексі "Мрія", розташованому в Автономній Республіці Крим, м. Ялта, смт. Оползневоє, а замовник зобов'язався сплатити за надані послуги встановлену договором плату (т. 1, а.с. 10-12).

Відповідно до п. 2.1.3 договору виконавець зобов'язаний своєчасно надати будівельну техніку згідно письмової заявки замовника (т. 1, а.с. 10).

Згідно п. 2.1.4 договору виконавець зобов'язаний подекадно (кожні 10 днів) подавати замовнику на підпис акти наданих послуг, згідно підписаних представником замовника змінних рапортів, талонів замовника (т. 1, а.с. 10).

Пунктом 2.2.1 договору передбачено обов'язок замовника оплатити надані йому послуги (т. 1, а.с. 10).

Відповідно до п. 2.2.2 договору замовник зобов'язаний підписувати подекадно (кожні 10 днів) подані виконавцем акти наданих послуг, з наступним поверненням одного екземпляра виконавцю (т. 1, а.с. 10).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили визначення вартості всіх виконаних робіт (т. 1, а.с. 10).

Згідно п. 3.2 договору фактичний час надання послуг визначається на підставі підписаних представником замовника змінних рапортів та довідок, оформлених та підписаних сторонами або уповноваженими представниками сторін (т. 1, а.с. 10).

Відповідно до п. 3.5 договору кінцева вартість послуг за договором розраховується на підставі всіх змінних рапортів або довідок, оформлених та підписаних сторонами або уповноваженими представниками сторін (т. 1, а.с. 11).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що кінцевий розрахунок здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту підписання акта наданих послуг (т. 1, а.с. 11).

Відповідно п. 8.1 договору він діє до закінчення всіх взаєморозрахунків за ним (т. 1, а.с. 12).

Згідно п. 8.2 договору строк виконання робіт з 01.10.2012 року до 31.03.2013 року (т. 1, а.с. 12).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодекс України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодекс України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підтвердження надання послуг за вищезазначеним договором товариство з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" посилаось на акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000086 від 10.10.2012 року, № ОУ-0000119 від 02.11.2012 року, № ОУ-0000122 від 09.11.2012 року, № ОУ-0000136 від 01.12.2012 року, змінні рапорти, претензії, рахунки-фактури № СФ-0000127 від 17.10.2012 року, № СФ-0000156 від 09.11.2012 року, № СФ-0000105 від 04.10.2012 року, податкові накладні № 12 від 10.10.2012 року, № 2 від 04.10.2012 року, пояснення Калініна Д.С., пояснення Бекреньова О.М.

Судами встановлено, що копії змінних рапортів, наданих позивачем, підписані з боку замовника начальником участка Калініним Д.С.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів, які б підтверджували надання замовником Калініну Д.С. відповідних повноважень, передбачених чинним законодавством та умовами договору.

Також суди зазначили, що відповідних письмових заявок, виданих замовником, позивачем не надано.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищеперелічені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписані представником замовника - товариством з обмеженою відповідальністю "Композит".

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведення факту надання позивачем послуг за договором № У-006/10/12 від 01.10.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про відмову у позові.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги про незастосування судами попередніх інстанцій ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 509, 610, 629, 901 Цивільного кодексу України є необгрунтованими, оскільки у мотивувальних частинах оскаржених рішень містяться посилання на вищеперелічені норми матеріального права відповідно до встановлених судами обставин справи.

Інші доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіамонтаж" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у справі № 905/828/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков