Постанова

від 18.11.2013 по справі 826/8056/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2013 року № 826/8056/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Боронило К.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 1С-Сервер Електронних документів» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2013 року №0002642250 та №0002652250, встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю « 1С-Сервер Електронних документів» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2013 року №0002642250 та №0002652250.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення №0002642250 та №0002652250 від 21.05.2013 року, оскільки на його думку податковим органом зроблено хибні висновки в акті перевірки №287/22-509/37013130 від 25.04.2013 року. Позивач вважає, що у відповідача були відсутні будь-які підстави вважати, що укладені позивачем зі спірним контрагентом-ТОВ «Вад Технолоджи Груп» договори були спрямовані на несплату ПДВ до бюджету.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 14.10.2013р. не з'явився, але надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив у задоволенні позовних вимог ТОВ « 1С-Сервер Електронних документів» відмовити в повному обсязі. Також в обґрунтування своєї позиції зазначив, що в провадженні СВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110060000070 від 17.01.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.5 ст.191 КК України. Під час провадження досудового розслідування у кримінальному провадженні, було допитано колишнього засновника та директора ТОВ «Вад Технолоджи Груп» ОСОБА_1, який надав показання, що до діяльності вказаного підприємства відношення не має, статутний фонд підприємства не формував, документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вад Технолоджи Груп» не складав та не відписував. А тому відповідач вважає, що ТОВ « 1С-Сервер електронних документів» завищило податковий кредит і податковим органом правомірно винесені податкові повідомлення-рішення №0002642250 та №0002652250 від 21.05.2013 року. Враховуючи вищевикладене, ДПІ у Святошинському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві просить відмовити ТОВ « 1С-Сервер електронних документів» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач-товариство з обмеженою відповідальністю « 1С-Сервер електронних документів», зареєстровано як юридична особа Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.03.2013 року № 10721020000024834, ідентифікаційний код юридичної особи 37013130, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №251492. (т.1 а.с.32) Відповідно довідки АА №639268 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до видів діяльності за КВЕД ТОВ «ІС-Сервер електронних документів» відносяться комп'ютерне програмування, оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, консультування з питань інформатизації, інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність. (т.1 а.с.33) Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (т.1 а.с.34)

На час розгляду справи ТОВ «ІС-Сервер електронних документів» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 23.06.2011року (індивідуальний податковий номер - 370131326575), номер свідоцтва платника ПДВ - 100342147, що підтверджується інформацією з реєстру плаників ПДВ, розміщеної на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини, а саме, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України)

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку по взаємовідносинам з ТОВ «Вад Технолоджи Груп» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 25.04.2013 року №287/22-509/37013130. (т.1 а.с.25-39)

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ « 1С-Сервер електронних документів», яке мало правові взаємовідносини з ТОВ «Вад Технолоджи Груп» за період з 01.01.11 по 31.12.12 встановлені порушення:

- пп. 14.1.228 п.14.1 ст.14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.1 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 44424,00грн., в тому числі по періодам:за 2-4 квартали 2011 року в сумі 38334,00грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 6090,00грн.;

- п.44.1 ст.44, п.201.1, 201.6 та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Наказу Державної адміністрації України від 21.12.2010 року №969, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2010 року за №1401/18696 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року №1379, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 39133,00грн., в тому числі за листопад 2011 року на суму 25000,00грн., грудень 2011 року на суму 8333,00грн., за січень 2012 року на суму 5800,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.05.2013 року №0002652250, яким згідно з п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 48916,00грн., з якої основний платіж 39133,00грн. та штрафна санкція9783,00грн. та №0002642250, яким згідно з п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45946,50грн., з якої основний платіж 44424,00грн. та штрафна санкція1522,50грн. (т.1 а.с.14,12)

Предметом доказування в цій справі є доведення обставин підтвердження факту отриманих послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю. Від цих обставин залежить право позивача на формування валових витрат в сумі 195667,00грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 39133,00грн.

Спір виник через висновки податкового органу про те, що господарські операції між ТОВ « 1С-Серевер електронних документів» та ТОВ «Вад Технолоджи Груп» відсутні, а позивачем віднесено до складу витрат витрати, які здійснені не для провадження господарської діяльності та не підтверджені відповідними первинними документами. Сторони не мали наміру на реальне настання наслідків, а позивач мав мету на збільшення податкового кредиту при відсутності фактичного постачання послуг (товарів).

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Цивільні відносини у сфері надання послуг регулюються вимогами Цивільного кодексу України, а саме главою 63 «Послуги. Загальні положення».

Відповідно до ст.901 цього кодексу одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вад Технолоджи Груп» укладено договір про надання послуг від 01.03.2011 року №0103/1 (т.1 а.с.63).

Також 01.09.2011 року підписана додаткова угода №1 до договору від 01.03.2011 року №0103/1, в якій сторони вирішили дату укладання договору замінити з 01.03.2011 року на 01.09.2011 року (т.1 а.с.68).

За умовами договору ТОВ «Вад Технолоджи Груп» бере на себе зобов'язання надати послуги тестування програмного модуля « 1С-Звіт» з метою виявлення можливих помилок, некоректної роботи, виправлення даних, швидкості виконання розрахунків, а ТОВ « 1С-Серевер електронних документів» зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Відповідно до умов договору №0103/1 від 01.09.2011 року сторонами підписані акти приймання-передачі майна №1 від 05.09.11, №2 від 04.11.11, №3 від 18.11.11, №4 від 05.12.11, №5 від 19.12.11, №6 від 27.12.11, №7 від 04.01.12, №8 від 11.01.12, №9 від 19.01.12 року, в яких зазначено, що позивач передає спірному контрагенту дистрибутив програмного забезпечення « 1С-Звіт» версія 01.00.016, 01.00.017, 01.00.018, 01.001019, 01.001020, 01.001021, 01.001022, 01.001023, 01.001024 відповідно, записані на оптичних носіях типу CR-V.(т.1 а.с.69-71, 145-147, 192-194)

Представником позивача надано до суду дублікати дисків « 1С-Звіт», але суд наголошує, що переглянути ці носії у суда немає технічної можливості та позивачем не забезпечено належний перегляд цих дисків, а тому суд не приймає до уваги ці докази як належні та жодної підтверджуючої інформації вони не несуть (т.2 а.с.40-48).

Підприємством-контрагентом ТОВ «Вад Технолоджи Груп» виписані на ім'я позивача податкові накладні №57 від 18.11.2011 року, №99 від 14.12.2011 року, №15 від 19.01.2012 року. (т.2 а.с.1-3) Між сторонами підписані акти виконаних робіт від 30.11.2011, 30.12.2011, 31.01.2012. (т.2 а.с.4-6)

В матеріалах справи наявний висновок спеціаліста №26 від 12.06.13 експертизи про справжність підпису ОСОБА_1, але суд не бере до уваги ці докази, оскільки ця експертиза немає відношення до даної справи та не призначалась судом в рамках розгляду даного адміністративного провадження відповідно ст.81 Кодексу адміністративного судочинства України. (т.2 а.с.10)

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.1 договору №0103/1, оплата проводиться на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Відповідно п.3.2 цього договору замовник протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту виконаних робіт зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття послуг. Отже, всупереч зазначеним умовам договору оплата позивачем здійснювалась до дати складання та підписання актів виконаних робіт, а саме оплата в розмірі 150000,00грн. здійснена 18.11.1, податкова накладна від 18.11.11 №57, а акт виконаних робіт на цю суму від 30.11.2011 року (т.2 а.с.30,1,4); оплата в розмірі 50000,00грн. здійснена 14.12.11, податкова накладна від 14.12.11 №99, а акт виконаних робіт на цю суму від 30.12.2011 року (т.2 а.с.37,2,5); оплата в розмірі 34800,00грн. здійснена 19.01.12, податкова накладна від 19.01.12 №15, а акт виконаних робіт на цю суму від 31.01.2012 року (т.2 а.с.31,3,6). З цього приводу суд зазначає, невідомо з яких міркувань та на підставі яких документів позивачем сплачувались грошові кошти на рахунок ТОВ «Вад Технолоджи Груп».

Суд наголошує, що в договорі не зазначена грошова сума за виконані роботи. Крім того, із матеріалів справи судом неможливо встановити із яких тарифів, за який об'єм наданих послуг, відсутня вимірна одиниця послуг, на підставі яких здійснювалась оплата позивачем. Тобто, з чого була сформована сплачена сума в розмірі 234800,00грн. Представником позивача у судовому засіданні вказані обставини суду не доведені жодним належним доказом.

Суд бере до уваги, що в матеріалах справи наявний протокол допиту свідка СВ ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС від 09.02.2013 року, на який також посилається відповідач в акті перевірки позивача, а саме директора ТОВ «Вад Технолоджи Груп» ОСОБА_1, який підписував вище перелічені документи. (т.2 а.с.59). В даному протоколі допиту ОСОБА_1 свідчив, що ніяких фінансово-господарських документів як керівник «Вад Технолоджи Груп» не підписував, та ніяких робіт та послуг для підприємств, серед яких ТОВ « 1С-Сервер Електронних документів», не виконував, оскільки зареєстрував ТОВ «Вад Технолоджи Груп» на прохання гр. ОСОБА_3 за грошову винагороду.

Водночас, в судовому засіданні було заслухано у якості свідка ОСОБА_1, який не зміг пояснити коли та яким чином реєструвалось ТОВ «Вад Технолоджи Груп», яким чином та якими особами виконувались умови договору з позивачем. Також пояснював, що приміщення та необхідна оргтехніка необхідна для використання договору №0103/1 у підприємства відсутня. На прохання суду надати документи підприємства та документи на підтвердження виконання спірного договору свідок пояснив, що підприємство вже продано і тому він надати нічого не може. На питання суду про наявність акту передачі документів свідок пояснив, що нічого немає. Після судового засідання через канцелярію суду позивачем наданий акт приймання-передачі документів ТОВ «Вад Технолоджи Груп», який підписаний невідомими особами та за відсутності печаток, а тому суд не може брати наданий документ до уваги як доказ по справі.

Щодо протоколу допиту ОСОБА_1 пояснив, що вказані в ньому пояснення він надавав під примусом та тиском, разом з тим судом з'ясовано, що ним дії слідчого щодо проведення його допиту не оскаржувались.

Також судом для встановлення реальності або фіктивності господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом досліджувались надані первинні документи.

Так, на підтвердження реальності господарських правовідносин позивачем було надано тільки звіти про виконання робіт ТОВ «Вад Технолоджі Груп», але ким ці звіти складено та дати здачі не зазначено, а тільки підписано директором ОСОБА_1

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "1С-сервер електронних документів" не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю "Вад Технолоджи Груп", зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентом, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 25.04.2013 №287/22-509/37013130 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 21.05.2013 №0002642250 та від 21.05.2013 №0002652250.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

У задоволенні позову ТОВ « 1С-Сервер електронних документів» - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова