Рішення

від 27.11.2013 по справі 913/1580/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

27 листопада 2013 року Справа № 913/1580/13

Провадження №9/913/2848/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній Бастіон" , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 60 326 грн. 88 коп.

Суддя Ворожцов А.Г.,

Секретар судового засідання Хухрянська І.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув ,

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач, ТОВ "Гуров і К", звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 60326,88 грн., з яких основний борг становить 47164,80 грн., інфляційні нарахування - 240,46 грн., 3% річних - 1358,16 грн., пеня - 11563,46 грн., за договором поставки № 3/05-12 від 03.05.12.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 3/05-12 від 03.05.12, згідно з яким він доручив, а відповідач зобов'язався виготовити поліграфічну продукцію та надати поліграфічні послуги.

За умовою п. 3.2 відповідач мав сплатити за цим договором кошти шляхом переказу передплати (не менш ніж 25% від загальної суми замовлення) та остаточної суми за фактом отримання готової продукції у повному обсязі.

Позивач протягом травня 2013 року поставив відповідачу продукцію на суму 136257,17 грн., за цей період сплачено відповідачем 89092,37 грн., борг становить 47164,80 грн.

За умовою п. 6.4 договору відповідачу нарахована пеня за період з 21.06.12 по 19.04.13 за кожною окремою накладною в розмірі 11563,46 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні збитки в розмірі 240,46 грн. та 3% річних - 1358,16 грн.

Позивач, ТОВ "Гуров і К", надіслав до канцелярії господарського суду Луганської області клопотання від 21.11.2013, яким просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 56086,42 грн., з яких основний борг - 43164,80 грн., 3% річних - 1358,16 грн., пеня - 11563,46 грн., в інший чистині відмовляється від позовних вимог, а саме: 4000,00 грн. - основної заборгованості, 240,46 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідач , ТОВ "Група компаній Бастіон", клопотанням № 71 від 12.11.2013, у задоволенні позову просить відмовити, з підстав викладених у клопотанні.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку .

Позивач звернувся з цим позовом, оскільки вважає, що відповідач порушив грошове зобов'язання за спірним договором щодо виготовлення поліграфічної продукції та надання поліграфічних послуг.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 3/05-12 від 03.05.12 (а.с. 14 - 18), згідно з яким позивач (замовник) доручив, а відповідач (виконавець) зобов'язався виготовити поліграфічну продукцію та надати поліграфічні послуги.

За умовою п. 3.2 відповідач мав сплатити за цим договором кошти шляхом переказу передплати (не менш ніж 25% від загальної суми замовлення) та остаточної суми за фактом отримання готової продукції у повному обсязі.

Кінцевий розрахунок у відповідності до п. 3.3 договору мав бути здійснений на підставі накладної не пізніше 30 днів з моменту передачі продукції.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач на виконання договору з 5-го по 31 травня 2013 року поставив відповідачу продукцію на суму 136257,17 грн., за цей період сплачено відповідачем, як стверджує позивач, 89092,37 грн. (за підрахунком суду - 86092,37 грн.), що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 28 - 38), борг становить 47164,80 грн.

Матеріали справи містять відзив ТОВ "Група компаній Бастіон" (а.с. 56), яким відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на те, що екземпляр договору, який знаходиться у відповідача (а.с. 57 - 60) різниться від екземпляру договору, що наданий позивачем до суду в підтвердження доводів позовної заяви, а тому підстави для вирішення справи по суті про стягнення заборгованості з відповідача відсутні.

Матеріали справи містять письмові пояснення директора ТОВ "Гуров і К" А.О. Громосяк від 10.07.12 року (а.с. 69), в яких зазначено, що позивач позбавлений можливості надати свій примірник оригіналу договору поставки від 03.05.12 року № 03/05-12, оскільки після направлення ним поштою відповідачу двох примірників договору для підписання, відповідач примірник позивача йому не повернув, а повернув електронну копію договору, підписаного та скріпленого печаткою ТОВ "Група компаній Бастіон".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; якщо для вирішення спору має значення лише частина документу, подається засвідчений витяг з нього; оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем надано до суду засвідчену копію примірника договору № 3/05-12, на підставі якого заявлений позов, та який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 14-16).

Згідно з цим договором асортимент поліграфічної продукції, її кількість та вид узгоджуються сторонами у відповідній специфікації (п. 1.2); вартість робіт визначається у відповідній специфікації (п. 3.1).

Як вбачається зі специфікації № 1, що підписана сторонами (а.с. 59 - 60), яка надана відповідачем, вона містить кількісні показники щодо продукції, яка мала бути виготовлена та поставлена позивачем (коробки розмірами 134х195х30 "НЕО ПЛЮС" 400 г.).

Згідно з цим документом доводи відповідача, що містяться у відзиві, стосовно того, що позивач мав виготовити продукцію в кількості 88 тис. шт. за ціною 0,4833 грн. без ПДВ та яка була отримана за накладними й сплачена у повному обсязі (тобто в сумі 51040,0 грн. з ПДВ) є обґрунтованими, оскільки на підтвердження цього позивачем надані копії банківських виписок на сплачену відповідачем протягом з 10 травня 2012 року по 16 травня 2013 року суму в розмірі 86092,37 грн.

Ці обставини доводять факт укладення та виконання спірного договору обома сторонами.

Щодо ж до доводів позивача про поставку відповідачу продукції на суму 136257,17 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договором було покладено на позивача зобов'язання виготовити та поставити продукцію лише в кількості 88 тис. шт. за ціною 0,4833 грн. без ПДВ, оскільки доказів підписання іншої специфікації до договору на додаткову кількість продукції позивачем не надано.

Грошове зобов'язання за договором відповідач виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд вважає, що поставка додаткової продукції відбулася поза межами договірних зобов'язань, оскільки інше не підтверджено належними доказами.

Ані підписані сторонами акти звірення розрахунків (а.с. 19, 20), ані наявні у справі видаткові накладні (а.с. 21 - 27) на загальну суму 136257,17 грн. не є належними доказами того, що решта продукції на суму 85217,17 грн. (136257,17 грн. - 51040,0 грн.) була поставлена в межах договірних зобов'язань, крім того, жоден з цих документів не містить посилання на спірний договір.

За таких обставин позивач безпідставно вважає грошову суму в розмірі 47164,80 грн. заборгованістю за договором, крім того, безпідставним є нарахування позивачем пені в розмірі 11563,46 грн. за період з 21.06.12 по 19.04.13, інфляційні нарахування в розмірі 240,46 грн. за вибіркові періоди: вересень, грудень 2012 року, січень 2013 року та 3% річних з 21.06.12 по 31.05.13 - 1358,16 грн., оскільки строк виконання грошового зобов'язання за отриману продукцію поза договором сторонами не встановлений.

Оскільки позивач звернувся з цим позовом про стягнення з відповідача заборгованості та нарахованими пенею, інфляцією і 3% річних за договором, а фактично у спірних відносинах відбулася позадоговірна поставка продукції, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити через невідповідність підстави позову фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе прийняти відмову представника позивача від частини позовних вимог, а саме: 4000,00 грн. - основної заборгованості, 240,46 грн. - інфляційних нарахувань, оскільки це право позивача передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси, в тому числі відповідача.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі приписів п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відносно частини позовних вимог, а саме: 4000,00 грн. - основної заборгованості, 240,46 грн. - інфляційних нарахувань.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Оскільки ухвалою господарського суду Луганської області від 06.08.2013 по справі № 913/1580/13 повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп., сплачений за платіжною квитанцією від 31.05.2013 № 19104 шляхом вилучення з матеріалів справи квитанції від 31.05.2013 № 19104, тому необхідно стягнути судовий збір з позивача в доход Державного бюджету України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ТОВ "Гуров і К" відмовити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині основної заборгованості в сумі 4000,00 грн., інфляційних нарахувань в сумі 240,46 грн.

2. Стягнути з позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуров і К", 61050, м. Харків, вул. Тракторобудівників, буд. 118/15, код 35070024 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, ГУ ДКСУ в Луганській області, отримувач -УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО - 37991503, код класифікації доходів 22030001 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206 судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 02.12.13 .

Суддя А. Г. Ворожцов