Постанова

від 07.11.2013 по справі 813/6004/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року № 813/6004/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

позивача Пашковського Я.В., Баковича Н.П., згідно довіреності,

відповідача Вітіва В.Я., Кіналь Н.М., Сеник О.І., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Музею народної архітектури і побуту у м. Львові до Державної фінансової інспекції у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Музей народної архітектури та побуту у м. Львові (надалі - Музей) звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області (надалі - ДФІ у Львівській області) про визнання незаконним та скасування вимоги відповідача "Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії" від 15.07.2013 року № 03-01-15м/5425.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що висновки акта ДФІ у Львівській області не відповідають фактичним обставинам діяльності позивача. Так, не відповідає дійсності твердження відповідача про порушення Музеєм штатної дисципліни, оплати праці працівників та нарахувань на заробітну плату, що призвели до збитків на суму 30373,01 грн., оскільки Музей є науково-дослідною установою, а, отже, відповідно до вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", має право виплачувати доплату за збільшений обсяг робіт керівному складу. Також не відповідає дійсності висновок відповідача про організацію та здійснення Музеєм державних закупівель у 2012 році без проведення торгів на загальну суму 430900,00 грн. Так, кошти, які були витрачені Музеєм на придбання товарів, є коштами іноземного гранту, відтак, не є бюджетними коштами, що робить можливим не дотримуватись процедури Закону України "Про здійснення державних закупівель". Наголошує, що витрати Музею на організацію семінару на загальну суму 56751,14 грн. підтверджені належним чином оформленими документами, а висновок відповідача про перевитрату коштів в сумі 21001,02 грн. за рахунок оплати вартості транспортно-пасажирських та вантажних перевезень, що програмою семінару не передбачались, є безпідставним. Позивач також зазначає, що не мав технічної можливості перевіряти правильність застосування ДБН при замовленні ремонтних робіт, а тому підписував кошториси в такому вигляді, як їх подавав виконавець. Таким чином, висновки контролюючого органу про завищення вартості поточного ремонту, що призвела до матеріальної шкоди у 2011-2012 роках на суму 48817,00 грн., є передчасними та необґрунтованими. За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити, а оспорюване вимогу - скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях до неї від 21.10.2013 року, просили позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов заперечили з підстав, викладених у письмовому запереченні від 04.09.2013 року, суть якого зводиться до наступного. ДФІ у Львівській області вказує на те, що за наслідками поведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Музею народної архітектури та побуту у Львові виявлено ряд фінансових порушень, що призвели до перевидатків бюджетних коштів на загальну суму 592600,00 грн., серед яких списані кошти на видатки без отримання товарно-матеріальних цінностей, незаконні видатки на оплату праці, збільшений розмір видатків на проведення ремонтних робіт, зайві видатки на проведення семінару, закупівля ТМЦ без додержання встановленої Законом України "Про здійснення державних закупівель" процедури. Так, зокрема, незаконно було встановлено доплату за збільшений обсяг робіт керівним працівникам музею, який не являється науковою установою. Крім того, в порушення Закону України "Про здійснення державних закупівель", згідно якого Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, Музеєм в період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року без проведення торгів закуплено ТМЦ на загальну суму 243300,00 грн. Також, зазначає, що на проведення семінару з управління проектами: Реставрація, оформлення інтер'єру та ландшафту, Ліллехамер, було виділено 3250,00 євро, що становить 35750,00 грн. Однак, ревізією встановлено, що на організацію семінару Музеєм витрачено кошти в сумі 56751,14 грн., що на 21001,20 грн. більше, ніж передбачено договором, за рахунок включення до витрат вартості нічим не передбачених транспортно-пасажирських та вантажних перевезень. Крім того, ревізією встановлено перевищення витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт, що керівництвом Музею не спростовано. Також мають місце видатки Музею без одержання оплачених товарів на суму 88496,00 грн. Таким чином, вимога ДФІ у Львівській області є законною та скасуванню не підлягає і у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_23, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що Державною фінансовою інспекцією у Львівській області в період з 29.03.2013 року по 18.06.2013 року (з 15.04.2013 року по 13.05.2013 року та з 23.05.2013 року по 05.06.2013 року ревізія призупинялася) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Музею народної архітектури та побуту у Львові, ЄДРПОУ 02219659, за період з 01.10.2010 року по 01.04.2013 року, про що складено акт № 03-01-21/10 від 18.06.2013 року.

В акті зафіксовано ряд порушень, виявлених під час проведення ревізії. Так, крім іншого, зазначено, що при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат встановлено, що в порушення наказу Міністерства культури і мистецтв № 745 керівним працівникам Музею за період з січня по березень 2013 року нараховувалась оплата за збільшений обсяг робіт. Всього, за даний період було незаконно доплачено 22284,00 грн., на дану суму проведено нарахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та профвнеску на суму 8089,09 грн. Внаслідок допущених порушень Музею завдано матеріальної шкоди на суму 30373,10 грн.

Крім того, ревізією встановлено, що в порушення норм Закону України "Про здійснення державних закупівель", Музеєм в період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року без проведення торгів, за рахунок коштів гранту, закуплено в ФГ "Еталон-М" соломи в околотах (китицях) покрівельної на суму 169600,00 грн. та в ФОП ОСОБА_8 деревини (матеріалів з неї) на суму 234300,00 грн. Таким чином, ревізією організації та здійснення Музеєм державних закупівель у 2012 році встановлено закупівлю товарно-матеріальних цінностей без проведення торгів на загальну суму 403900,00 грн.

Також, в ході ревізії організації фактичного контролю за збереженням майна Музею відповідно до наказу від 29.03.2013 року № 57-а проведеними інвентаризаціями наявності запасів станом на 11.04.2013 року та на 14.05.2013 року встановлено нестачу окремих видів дерев'яних виробів. Так, відповідно до договорів, укладених з ПП ОСОБА_8 на придбання деревини та матеріалів з дерева Музеєм проведено оплату за товари на загальну суму 110244,00 грн. Натомість, окремі матеріали (лати з кругляка d120, лати січ. 0,05*0,06, лати для солом'яного покриття d120, крокви дерев'яні, лати даху під солому, дошки підлоги, січ. 350*160) на загальну суму 88496,00 грн. з моменту їх оплати 08.06.2012 року, 23.08.2012 року та 02.10.2012 року та станом на момент проведення ревізії на склад Музею не надходили. Таким чином, вищезазначене призвело до списання на видатки установи без отримання товарно-матеріальних цінностей, що є порушенням вимог п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу від 08.07.2010 року № 2456-VI, внаслідок чого музею завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 88496,00 грн.

Проведеним контрольним обстеженням виявлено завищення окремих обсягів фактично виконаних робіт ПП "Екоенергобуд", ТзОВ "Газ-Пласт-Буд", ТзОВ "Ікка", ФОП ОСОБА_9, ТзОВ "Свалява-Міськбуд", у порівняні з обсягами цих робіт прийнятими та оплаченими замовником - Музеєм - по актах приймання виконаних підрядних робіт. Внаслідок оплат завищеної вартості виконаних ремонтних робіт Музею завдано матеріальної шкоди на суму 48817,00 грн.

Крім того, Музеєм народної архітектури та побуту у Львові та Норвезьким управлінням з питань культурної спадщини укладено три грантові угоди про відновлення Музею. Договором про надання гранту від 16.09.2011 року надані для організації семінару 3250,00 євро (що становить 35750,00 грн.). По факту, на організацію семінару витрачено 56751,14 грн. за рахунок оплати транспортно-пасажирських послуг, не передбачених програмою семінару, на суму 21001,20 грн. Погоджених грантодавцем змін напряму використання коштів по вищевказаній угоді до ревізії не надано. Вищезазначене призвело до зайвих витрат на організацію семінару на загальну суму 21001,20 грн.

За наслідками встановлених під час ревізії порушень ДФІ у Львівській області скеровано на адресу Музею вимогу № 03-01-15м/5425 від 15.07.2013 року "Про усунення недоліків та порушень за наслідками ревізії", згідно з якою вимагала усунути порушення шляхом забезпечення відшкодування незаконних видатків, проведення претензійно-позовних робіт з працівниками Музею та контрагентами, відображення в обліку дебіторської заборгованості сум зайво витрачених коштів або стягнення таких з винних осіб.

Позивач не погоджується з вимогою, тому звернувся до суду.

При прийнятті рішення суд врахував наступне.

Щодо організації та здійснення закупівель без додержання процедури торгів, передбаченої Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Як встановлено судом з статуту Музею народної архітектури та побуту у Львові та, Музей народної архітектури та побуту у Львові - культурно-освітній і науково-дослідний некомерційний заклад, призначений для вивчення, збереження, експонування та використання пам'яток природно-матеріальної та духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Засновником музею є Львівська міська рада, належить до територіальної громади м. Львова та підпорядковується управлінню культури і туризму Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Тобто, Музей є комунальним закладом. Музей в своїй справі керується Конституцією України, Законом України "Про музеї та музейну справу", іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно витягу з ЄДРвід 03.10.2013 року, основним видом діяльності позивача є функціонування музеїв.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про музеї та музейну справу", музей - науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

Згідно ст. 13 вказаного Закону, фінансування музеїв залежно від форм власності здійснюється за рахунок коштів відповідно державного бюджету, місцевих бюджетів, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством. Бюджетні призначення та кошти, одержані від додаткових джерел фінансування музеїв, не підлягають вилученню протягом бюджетного періоду, крім випадків, передбачених законом. Кошти, що надійшли з додаткових джерел фінансування, не впливають на обсяги бюджетного фінансування державних та комунальних музеїв. Сума витрат на забезпечення охорони музеїв обов'язково визначається в державному та місцевих бюджетах і вноситься до переліку захищених статей видатків загального фонду бюджетів. Додатковими джерелами фінансування музеїв є:

плата за відвідування музеїв і виставок;

кошти, одержувані за науково-дослідні та інші види робіт, які виконує музейний заклад на замовлення підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та громадян;

прибутки від реалізації сувенірної продукції, предметів народних художніх промислів, видавничої діяльності;

плата за кіно- і фотозйомки;

інші джерела, в тому числі валютні надходження, відповідно до законодавства України.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Пункт 23 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України зазначає, що доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ) А п. 15 ч. 1 ст. визначає власні надходження бюджетних установ як кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 13 Бюджетного кодексу України складовими частинами спеціального фонду бюджету є доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Статтею 1 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" визначено, що науково-дослідна (науково-технічна) установа - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Згідно листа управління культури Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 2603/478 від 12.09.2013 року, Музей не може вважатись науковою або науково-дослідною установою, оскільки наукова діяльність його не є основною і не становить 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт. Відповідно до звіту роботи Музею народної архітектури та побуту у Львові за 2012 рік до здійсненої роботи належать: масові заходи, науково-освітня, видавнича робота, науково-фондова та обліково-охоронна робота, науково-дослідницька робота, науково-експозиційна робота, науково-реставраційна робота, архітектурно-проектна робота, будівельно-господарська робота, робота по ландшафтно-флористичному оформленню Музею та утриманню зоокутка. Загальна кількість виконаних завдань складає 163 завдання. В межах науково-дослідницької роботи було виконано 39 завдань, що становить 23% усіх виконаних завдань. Відповідно до звіту роботи Музею в межах науково-дослідницької роботи було виконано за 2011 рік 26 завдань з 133, що становить 20% від загального обсягу, за 2010 рік 32 завдання з 141, що становить 23 % від загально обсягу. Крім того, відповідно до Коду типової відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів фінансування Музею відбувається за кодом 24. Орган з питань культури. Відповідно до коду тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів - за кодом 110202. Музеї і виставки розділу 110000. Культура та мистецтво.

Аналіз вище перелічених фактів та норм права дає підстави для висновку, що Музей, по-перше, не є науково-дослідною установою, по-друге, є бюджетною установою, і кошти грантів є доходами бюджету, а не власними коштами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель", цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII1 цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов'язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначено, що підприємства - підприємства, утворені в установленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднання таких підприємств (господарських товариств).

Розпорядник державних коштів - державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією та іншими актами законодавства України, а також установи чи організації, утворені у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, а також підприємства та їх об'єднання (п. 27 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Зважаючи на висновок суду про те, що позивач є бюджетною і не є науково-дослідною установою, при здійсненні закупівель товарів за рахунок державних (бюджетних) на суму, що перевищує 100000,00 грн., йому слід було керуватись положеннями Закону України "Про здійснення державних закупівель". Чого, однак, зроблено не було.

Аналогічна позиція викладена і в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.05.2012 року № 3302-04/19430-12.

Згідно ч. 5 ст. 2 та ч. 4 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" забороняється укладення договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Таким чином, висновок контролюючого органу про проведення Музеєм організації та здійснення державних закупівель у 2012 році на суму 403,9 тис. гривень без проведення торгів є правомірним. Відтак, в цій частині вимога № 03-01-15м/5425 від 15.07.2013 року скасуванню не підлягає.

Щодо відшкодування незаконних видатків з оплати праці в.о. директора ОСОБА_23, заступником директора Лабойко М.М., заступником директора Пшемінським О.О., головним зберігачем фондів Сірим Р.Б., головним архітектором Цимбровським І.О., завідувачем реставраційним відділом Кушніруком І.В., завідувачем будівельно-реставраційним відділом Бульчаком Ю.М., завідувачем відділом експозиції Банахом М.І. за період з січня по березень 2013 року на загальну суму 22284,00 грн. та проведених на неї нарахувань на загальну суму 8089,09 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи наказу управління культури Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 119-к від 11.03.2013 року в.о. директора Музею ОСОБА_23 дозволено проведення доплати за січень-березень 2013 року за збільшення обсягу виконуваних робіт в рамках проекту ЮНЕСКО "Програма ревіталізації та збереження колекції Музею народної архітектури та побуту у Львові" в розмірі 1345,00 за кожен місяць за рахунок коштів ЮНЕСКО, які поступили на спеціальний рахунок Музею. Крім того, згідно наказу Музею № 1-к від 02.01.2013 року, заступнику директора Лабойко М.М., заступнику директора Пшемінському О.О., головному зберігачу фондів Сірим Р.Б., головному архітектору Цимбровському І.О., завідувачу реставраційним відділом Кушніруку І.В., завідувачу будівельно-реставраційним відділом Бульчаку Ю.М., завідувачу відділом експозиції Банаху М.І. надано доплату з коштів, які поступили від ЮНЕСКО на спеціальний фонд Музею з січня по березень 2013 року включно, за збільшений обсяг виконаних робіт в рамках проекту співпраці з ЮНЕСКО в сумі 1064,00 грн., 986,00 грн., 963,00 грн., 885,00 грн., 1040,00 грн., 761,00 грн., 743,00 грн. відповідно.

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (із змінами і доповненнями) і від 22.08.2005 року № 790 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей" Міністерством культури і туризму України було прийнято наказ від 18.10.2005 року № 745 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.2005 року за № 1285/11565) "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки".

Так, згідно підпункту 4) п. 2 вказаного наказу доплати працівникам може бути встановлено доплату у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):

за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;

за суміщення професій (посад);

за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Водночас, зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.

Як вже було зазначено вище, Музей народної архітектури та побуту у Львові є бюджетною установою.

Таким чином, оскільки в.о. директора Музею ОСОБА_23 був в.о. керівника установи, заступник директора Лабойко М.М., заступник директора Пшемінський О.О., головний зберігач фондів Сірий Р.Б., головний архітектор Цимбровський І.О., завідувач реставраційним відділом Кушнірук І.В., завідувач будівельно-реставраційним відділом Бульчак Ю.М., завідувач відділом експозиції Банах М.І. були на момент призначення доплат заступниками, керівниками структурних підрозділів цієї установи, то не мали права на призначення доплати за збільшення обсягу робіт. Звідси, висновок ДФІ у Львівській області про завищення видатків по КЕКВ 1111 "Заробітна плата" на суму 22284,00 грн. та по КЕКВ "Нарахування на заробітну плату" в сумі 8089,00 грн. є обґрунтованим і в цій частині вимога № 03-01-15м/5425 від 15.07.2013 року скасуванню не підлягає.

Судом не береться до уваги твердження представника позивача про те, що доплата за збільшення обсягу виконуваних робіт була передбачена договором про надання гранту, оскільки згідно з ст. 25 Закону України "Про музеї та музейну справу" музеї України беруть участь у міжнародному культурному співробітництві в галузі музейної справи на основі багатосторонніх та двосторонніх угод. Участь музеїв у міжнародному культурному співробітництві здійснюється у встановленому порядку, крім іншого, шляхом здійснення спільної діяльності відповідно до угод, якщо вона не суперечить законодавству України та міжнародним договорам України.

Оскільки вказане положення договору про надання гранту суперечить чинному на момент призначення доплат наказу Міністерства культури і туризму України "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки", то таке застосовуватись не могло.

Щодо списання на видатки коштів в сумі 88496,00 грн. без фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно матеріалів справи, Музеєм було укладено з ПП ОСОБА_8 договори № 5/06/мат від 05.06.2012 року, № 9/08 від 09.08.2012 року та № 14 від 06.09.2012 року на поставку деревини та проведено оплату за таку. Водночас, окремі види деревини на суму 88496,00 грн. на склад Музею не надходили. Даний факт не заперечується позивачем та підтверджується поясненнями в.о. директора Музею ОСОБА_23, який зазначив, що оплачена деревина знаходиться на зберіганні і просушці в ПП ОСОБА_8, а також поданим до справи листом Музею народної архітектури та побуту м. Львова № 228 від 16.09.2013 року, згідно якого товарні цінності на суму 88,5 тис. грн. поставлені та оприбутковані на склад Музею (за датою інвентаризації 12.08.2013 року. Таким чином, порушення станом на момент проведення ревізії мало місце, в зв'язку з чим відповідачем сформовано вимогу від 15.07.2013 року № 03-01-15м/5425 щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості за не отримані товарно-матеріальні цінності та необхідності проведення претензійно-позовної роботи для їх отримання.

Водночас, як вже було зазначено вище, придбана у ПП ОСОБА_8 і оплачена деревина станом на 12.08.2013 року надійшла на склад Музею та такій присвоєно інвентарні номери.

Згідно ст. 1 Бюджетного кодексу України ним регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Частиною 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, затв. Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, 4. Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює державний фінансовий контроль за:

використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи;

- здійснює контроль за:

виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

усуненням виявлених недоліків і порушень;

- вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:

вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;

звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;

готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень;

здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України;

застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;

передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства.

Суд зазначає, що зважаючи на фактичну наявність деревини, її реєстрацію в журналі інвентарних номерів 12.08.2013 року, належність цільового використання коштів, сплачених за її поставку станом на момент розгляду спору в суді, вимога ДФІ у Львівській області щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості за фактично не отримані товарно-матеріальні цінності та необхідності проведення претензійно-позовної роботи для їх отримання в сумі 88,5 тис. грн. підлягає скасуванню.

Щодо перевищення витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт та проведення Музеєм зайвих видатків ТзОВ "Свалява-Міськбуд", ПП "Екоенергобуд", ТзОВ "Газ-Пласт-Буд", ТзОВ "Ікка", СПД ФО ОСОБА_9 на загальну суму 48,8 ти. грн.

Слід одразу ж зауважити, що позивач в позовній заяві вказує на те, що не мав технічної можливості перевіряти правильність застосування ДБН, в зв'язку з чим кошториси на замовлені роботи приймались в такому вигляді, як їх надавав виконавець робіт.

Ревізією встановлено, що у 2010 році Музеєм укладено 4 договори з ПП "Екоенергобуд" на загальну суму 39243,72 грн.: від 24.11.2010 року № 24-11 на виконання робіт по поточному ремонту ввідного пристрою Музею на суму 4087,00 грн., від 30.11.2010 року №30 на виконання робіт по демонтажу системи опалення у адміністративній будівлі музею на 24 011,00 грн., від 30.11.2010 року №29 на виконання робіт з поточного ремонту системи водопостачання у музею на 2388,00 грн., від 23.12.2010 року №25 на виконання робіт по реконструкції системи електропостачання у адміністративній будівлі музею на 8758,00 грн. За період з листопада по грудень 2010 року ПП "Екоенергобуд" виконано ремонтно - будівельних робіт, згідно актів ф. №КБ-2в, по вищевказаних договорах на загальну суму 39243,72 грн., які Музеєм оплачено повністю. Водночас, перевіркою правильності виставлення до оплати актів приймання виконаних ПП "Екоенергобуд" робіт встановлено завищення їх вартості.

Так, в порушення п.2.6 ДБН Д.1.1-4-2000 "Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно - будівельні роботи РЕКНр)" та п. 1.2.2 ДБН Д.2.4-15-2000, а саме: в акти приймання виконаних робіт за листопад 2010 року включено РЕКНр на розбирання трубопроводів з очищенням труб і фасонних частин від накипу та бруду (Р15-45-1,2,3), тобто із збереженням труб, що знаходяться в задовільному стані та придатні для повторного застосування. Однак, підприємством вищезгадані операції не проведено та не складено заповідного акту на зворот придатних труб до використання після проведених операцій по розбиранню та не передано Музею придатних труб.

Оскільки труби були в незадовільному стані, та здані на металобрухт (що засвідчено рахунком про здачу труб на металобрухт) та акту про повернення труб замовнику в чистому та придатному стані після розбирання не складено і не підтверджено по даних бухгалтерського обліку музею (складським обліком) зазначене доводить, що підрядником не виконувалось очищення труб від бруду та накипу, що входить до вартості роботи (Р15-45-1,2,3) - розбирання трубопроводів з очищенням труб і фасонних частин труб від накипу та бруду. В такому випадку Музей повинен був оплатити підряднику лише за роботи за розбирання непридатних труб за нижчою ціною за елементною нормою до монтажу відповідних трубопроводів з к=0,4 відповідно до п.2.6 ДБН Д. 1.1-4-2000, що відповідає трудозатратам на виконання.

Вказана обставина також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_23, який на момент укладення договорів з ПП "Екоенергобуд" був директором Музею.

Крім того, ПП "Екоенергобуд" в порушення п.3.1.10.11 ДБН Д.1.1-1-2000, необґрунтовано включено в акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в вартість роботи автомобілів бортових вантажопідйомністю до 3 тонн, які враховані ресурсними елементними кошторисними нормами на внутрішньобудівельне транспортування матеріальних ресурсів від приоб'єктного складу до місця установки, монтажу. При виконанні вищезазначених ремонтно-будівельних робіт на об'єктах ремонту, приоб'єктні склади були відсутні (не споруджувались). Поняття "приоб'єктний склад" і "місце установки" співпадали, а, отже, внутрішньо будівельне транспортування матеріалів було відсутнє (немає складу - немає витрат на внутрішній складський транспорт).

Щодо ТзОВ "Газ-Пласт-Буд", то за період 2011-2012 роки Музеєм було укладено з таким контрагентом 8 договорів на загальну суму 210097,32 грн.: від 28.04.2011 року №23 на виконання робіт по реконструкції системи опалення адміністративного будинку Музею на суму 38941,00 грн., від 05.05.2011 року №28 на виконання робіт по реконструкції системи опалення майстерень музею на суму 23312,00 грн., від 05.07.2012 року №5/7-1 на виконання робіт по поточному ремонту при сходового майданчику музею на суму 13598,85 грн., від 05.07.2012 року №5/7-2 на виконання робіт по поточному ремонту коридору виставкового залу Музею на суму 16458,99 грн., від 05.07.2012 року №5/7-3 на виконання робіт по поточному ремонту фасаду виставкового залу Музею на суму 19163,60 грн., від 30.08.2012 року №8 на виконання робіт по поточному ремонту виставкового залу Музею на суму 9071,98 грн., від 30.08.2012 року №9 на виконання робіт по поточному ремонту виставкового залу музею на суму 79616,22 грн., від 30.08.2012 року №3/ПАР на виконання робіт по поточному ремонту виставкового залу Музею на суму 9934,68 грн. За період з квітня 2011 по серпень 2012 року ТзОВ "Газ-Пласт-Буд" виконано ремонтно-будівельних робіт, згідно актів ф. №КБ-2в по вищевказаних договорах на загальну суму 210097,32 грн., які Музеєм оплачено повністю у 2011 році в сумі 62253,00 грн. та у 2012 році в сумі 147844,00 грн. Водночас, перевіркою правильності застосування ресурсних елементних кошторисних норм в актах приймання виконаних робіт ф. №КБ-2в встановлено окремі порушення. Так, ТзОВ "Газ-Пласт-Буд" застосовано завищену РЕКНр (Р12-49-7) "Високоякісне фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по штукатурці", що передбачає підготовку поверхні, шпаклювання тощо з наступним пофарбуванням. А так як в переліку робіт акті приймання значиться РЕКН (Р11-60-1) "Шпаклювання стін", тобто повна підготовка поверхні, тоді двічі оплачується виконання по шпаклюванню поверхні. Таким чином, слід було застосувати РЕКН (Р12-49-9) "Високоякісне пофарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по підготовлених поверхнях під фарбування", однак, підрядником застосовано розцінку фарбування стін по штукатурці, яка вже включає в склад робіт шпаклювання і ще додатково шпаклювання.

Крім того, по ТзОВ "Газ-Пласт-Буд" ревізією не підтверджено об'ємів виконання робіт з циклювання, шпаклювання та шліфування улаштованих паркетних дошок на мастиці (Р7-25-4) в кількості 122,1кв.м, лакування підлоги РЕКН (Р12-57-1) в цій же кількості, улаштування плінтусів дерев'яних РЕКН (Р7-34-1) на 13,3 м.п., високоякісне фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами, оскільки фактично на об'єкті відсутнє лакування підлоги, має місце лише циклювання і шпаклювання.

Також, Музеєм було укладено 6 господарських договорів з ТзОВ "ІККА" - від 13.07.2011 року №1/07-1 на виконання робіт по перевірці електрообладнання по на суму 7909,25 грн., від 10.05.2012 року №8 на виконання робіт по перевірці та поточному ремонту електрообладнання на суму 8713,60 грн., від 25.06.2012 року №346 на виконання робіт по перевірці та поточному ремонту електричних мереж виставкового залу Музею на суму 14388,10 грн., від 12.07.2012 року №17 на виконання робіт по поточному ремонту електрообладнання реставраційних майстерень Музею на суму 5372,70 грн., від 10.10.2012 року № 25 на виконання профілактично-ремонтних робіт системи електроживлення у Музеї на суму 8008,25 грн., від 10.12.2012 року № 11/12 на виконання робіт по перевірці та поточному ремонту електричних мереж виставкового залу Музею на суму 6249,66 грн. За період з липня 2011 року по грудень 2012 року ТзОВ "ІККА" виконано ремонтно-будівельні роботи згідно актів ф. КБ-2в по зазначених договорах на загальну суму 50641,06 грн., які Музеєм оплачено повністю у 2011 році в сумі 7909,25 грн., у 2012 році в сумі 14258,01 грн. Водночас, перевіркою правильності виставлення до оплати актів приймання виконаних ТзОВ "ІККА" робіт встановлено завищення їх вартості.

Зокрема, ревізією встановлено, що в порушення листа Держбуду України від 09.07.2002 року № 7/7-630 та п.3.1.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, ТзОВ "ІККА" при формуванні актів приймання виконаних робіт при відсутності відокремлених структурних підрозділів не застосовано понижуючих коефіцієнтів до І та III блоку загальновиробничих витрат та додатково включено вартість роботи автомобілів бортових, вантажопідйомністю до 3 тонн при відсутності приоб'єктного складу. Поняття "приоб'єктний склад" і "місце установки" співпадали, а, отже, внутрішньо будівельне транспортування матеріалів було відсутнє (немає складу - немає витрат на внутрішній складський транспорт).

З СПД ФО ОСОБА_9 Музеєм було укладено 3 договори: від 12.08.2011 року №3 на виконання робіт по облаштуванню русла потоку і прилеглої до ставу території Музею на суму 49462,00 грн., від 12.08.2011 року №12 на виконання робіт по вирубці аварійно небезпечних дерев, що створюють загрозу архітектурним спорудам на суму 49812,00 грн., від 09.08.2011 року №2/Став на виконання робіт по очищенню та благоустрою південної частини ставу (русло потічка біля водяного млину) на території Музею на суму 49684,00 грн. СПД ФО ОСОБА_9 виконано робіт у серпні 2011 року, згідно актів ф. № КБ-2в по вищевказаних договорах на загальну суму 147958,00 грн., які позивачем оплачено повному обсязі.

Водночас, по контрагенту СПД ФО ОСОБА_9 ревізія також встановила завищення вартості виконаних робіт на суму 2428,0 грн. внаслідок порушення п.1 Додатку 19 ДБН Д.1.1-1-2000, так як неналежно проведено нарахування заробітної плати в загальновиробничих витратах. Так, в загально виробничих витратах по виконанню робіт, передбачених договорами, враховано зарплату інженерно-технічного персоналу, в той час як в СПД ФО ОСОБА_9 інженерні працівники відсутні.

З контрагентом ТзОВ "Свалява-Міськбуд" позивачем було укладено 2 договори - від 01.06.2012 року №48 на виконання робіт по поточному ремонту фасаду корпусу Музею на суму 8713,60 грн. та від 03.07.2012 року №22П на виконання робіт по поточному ремонту фасаду корпусу майстерень музею на суму 12127,20 гривень. ТзОВ "Свалява-Міськбуд" виконано робіт у червні-липні 2012 року згідно актів ф.№КБ-2в, по вищевказаних договорах на загальну суму 20119,10 грн., які Музеєм оплачено в повному обсязі.

Під час проведення ревізії контрольним обстеженням комісії Музею в складі голови комісії - заступника директора по АГЧ Пшемінського О.О., членів комісії - завідувача реставраційного відділення Корецького М.М., музейного доглядача науково-освітнього відділу Поповича О.О., провідного інженера будівельно-реставраційного відділення Мартиновича М.М. проведено контрольне обстеження окремих найменувань виконаних ТзОВ "Свалява-Міськбуд" робіт з поточного ремонту фасаду виставкового залу та майстерень, яким виявлено, що має місце завищення окремих обсягів фактично виконаних робіт у порівнянні з обсягами цих робіт прийнятими та оплаченими замовником згідно актів приймання виконаних робіт. Зокрема, виявлено завищення обсягів робіт з фарбування нових фасадів емульсійними сумішами в кількості 57 кв.м. та влаштування риштування в кількості 63 кв.м., що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 2641,00 гривень.

В загальному, внаслідок оплати завищеної вартості виконаних ремонтних робіт Музеєм завищено касові та фактичні видатки на загальну суму 48817,00 грн.

Відтак, в цій частині вимога № 03-01-15м/5425 від 15.07.2013 року скасуванню не підлягає.

Щодо завищення витрат на транспортно-пасажирські та вантажно-пасажирські послуги під час проведення семінару, передбаченого Договором про надання гранту від 16.09.2011 року, на суму 21001,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між Музеєм та Норвезьким управлінням з питань культурної спадщини (Ріксантікварен) укладена угода про видачу гранту, згідно з якою покриваються сторони визначити обсяг робіт, що стосуються проекту: однотижневий семінар з управління проектами (Ліллехаммер) у листопаді 2011 року та реставрація дерев'яних будинків с. Либохора у жовтні 2011 року, який передуватиме семінар у м. Львові. На проведення семінару (представницькі цілі) грантом передбачено 3250,00 євро, що складає 35750,00 гривень.

Як встановлено ревізією, всього на організацію семінару згідно грантової угоди від 16.09.2011 року використано 56751,14 грн., в тому числі транспортні послуги - 32843,14 грн.

Позивачем на підтвердження правомірності використання грантових коштів в сумі 32843,14 грн. на організацію семінару подано суду документи, які свідчать на отримання ним послуг щодо короткострокової оренди транспортного засобу мини-автобуса Volkswagen Caravelle, укладеного з ПіІ "ВІП-Рент" (договір № Ф202190 від 03.11.2011 року) та транспортно-пасажирських послуг від ФОП ОСОБА_24 (договір № 4ТрП від 26.10.2011 року).

Водночас, в ході проведення ревізії встановлено, що Музеєм в період жовтня-листопада 2011 року отримано транспортно-вантажні послуги від ФОП ОСОБА_20 (договір № 011 від 24.10.2011 року), транспортні послуги від ФОП ОСОБА_21 (договір № 1/11/ТП від 01.10.2011 року), вантажно-транспортні послуги від ФОП ОСОБА_22 (договір № 1/11/В від 01.11.2011 року).

Позивач стверджує, що вказані послуги, отримані від ФОП ОСОБА_20, ФОП ОСОБА_21 та ФОП ОСОБА_22, придбавались не за кошти гранту і не стосуються проведення семінару. Однак, жодних доказів того, чого саме стосуються вказані перевезення, з якою метою було придбано зазначені послуги, представник позивача надати суду не зміг.

Згідно із ч.1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність обов'язку суб'єкта владних повноважень довести правомірність прийнятого ним рішення не звільняє позивача від обов'язку подати суду всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Зважаючи на той факт, що на виконання грантової угоди від 16.09.2011 року поступило 178750,00 грн., фактично витрачено 192648,14 грн., погодження грантодавця щодо змін напрямку використання коштів не було, та з урахуванням висновків суду про те, що кошти грантів є доходами бюджету, а не власними коштами, позивачем допущено зайві витрати на організацію семінару в сумі 21,00 тис. грн. А, тому, правомірною є вимога ДФІ у Львівській області № 03-01-15м/5425 від 15.07.2013 року про відшкодування цих незаконних витрат або про стягнення таких з винних осіб в порядку, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Перевіривши правомірність оскаржуваних позивачем вимог ДФІ у Львівській області, суд зазначає, що чотири знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи належними і допустимими доказами, а саме - проведення претензійно-позовних робіт з працівниками Музею в зв'язку з безпідставною виплатою останнім 30373,10 грн.; проведення претензійно-позовних робіт та відображення в обліку дебіторської заборгованості зайво витрачених коштів або стягнення таких з винних осіб на організацію семінару в розмірі 21001,20 грн., проведення претензійно-позовних робіт та відображення в обліку дебіторської заборгованості суми 403900,00 грн., витраченої у 2012 році без проведення торгів; проведення претензійно-позовних робіт та відображення в обліку дебіторської заборгованості зайво витрачених коштів в сумі 48817,00 грн. в зв'язку із завищенням окремих обсягів фактично виконаних робіт ПП "Екоенергобуд", ТзОВ "Газ-Пласт-Буд", ТзОВ "Ікка", ФОП ОСОБА_9, ТзОВ "Свалява-Міськбуд", у порівняні з обсягами цих робіт прийнятими та оплаченими замовником.

П'ята вимога, щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості за фактично не отримані від ФОП ОСОБА_8 товарно-матеріальні цінності та необхідності проведення претензійно-позовної роботи для їх отримання в сумі 88,5 тис. грн. спростована матеріалами справи.

Звідси, позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України в користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 6,89 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції у Львівській області № 01-03-15м/5425 від 15.07.2013 року "Про усунення недоліків та порушень за наслідками ревізії" в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості за неотримані товарно-матеріальні цінності в сумі 88,5 тис. грн. та провести претензійно-позовну роботу для їх отримання.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Музею народної архітектури і побуту у м. Львові (м. Львів, вул. Чернеча Гора, 1, код ЄДРПОУ 02219659) 6,89 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.11.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.