Ухвала

від 30.11.2015 по справі 813/6004/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 876/3006/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Пласт-Буд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року у справі № 813/6004/13-а за позовом Музею народної архітектури та побуту у Львові до Державної фінансової інспекції у Львівській області, -

В С Т А Н О В И В :

Музей народної архітектури та побуту у м. Львові (позивач) звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області (відповідач) про визнання незаконним та скасування вимоги відповідача «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» від 15.07.2013 року № 03-01-15м/5425.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Висновки акта ДФІ у Львівській області не відповідають фактичним обставинам діяльності позивача. Не відповідає дійсності твердження відповідача про порушення Музеєм штатної дисципліни, оплати праці працівників та нарахувань на заробітну плату, що призвели до збитків на суму 30373,01 грн., оскільки Музей є науково-дослідною установою, а, отже, відповідно до вимог Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», має право виплачувати доплату за збільшений обсяг робіт керівному складу. Також не відповідає дійсності висновок відповідача про організацію та здійснення Музеєм державних закупівель у 2012 році без проведення торгів на загальну суму 430900,00 грн. Так, кошти, які були витрачені Музеєм на придбання товарів, є коштами іноземного гранту, відтак, не є бюджетними коштами, що робить можливим не дотримуватись процедури Закону України «Про здійснення державних закупівель». Втрати Музею на організацію семінару на загальну суму 56751,14 грн. підтверджені належним чином оформленими документами, а висновок відповідача про перевитрату коштів в сумі 21001,02 грн. за рахунок оплати вартості транспортно-пасажирських та вантажних перевезень, що програмою семінару не передбачались, є безпідставним. Позивач також зазначає, що не мав технічної можливості перевіряти правильність застосування ДБН при замовленні ремонтних робіт, а тому підписував кошториси в такому вигляді, як їх подавав виконавець. Таким чином, висновки контролюючого органу про завищення вартості поточного ремонту, що призвела до матеріальної шкоди у 2011-2012 роках на суму 48817,00 грн., є передчасними та необґрунтованими.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року у справі № 813/6004/13-а позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції у Львівській області № 01-03-15м/5425 від 15.07.2013 року «Про усунення недоліків та порушень за наслідками ревізії» в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості за неотримані товарно-матеріальні цінності в сумі 88,5 тис. грн. та провести претензійно-позовну роботу для їх отримання. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із такою постановою суду першої інстанції апеляційну скаргу подало Товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Пласт-Буд» - особа яка не була залучена до справи але вважає що оскаржуваною постановою порушено права та охоронювані інтереси товариства. В обґрунтування поданої скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції має безпосередній вплив на обов'язки товариства, остільки у ній зазначено про правомірність оскаржуваної вимоги ДФІ у Львівській області. З врахуванням зазначеного апелянт має повернути кошти у розмірі 33943,00 грн. Товариство з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, так як суд першої інстанції не з'ясував чи містить оскаржувана вимога правильні та достовірні дані. Зазначає, що всі роботи, вказані ними в актах робіт виконані в повному обсязі та розцінки застосовано відповідно до будівельних норм. Відтак, апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року у справі № 813/6004/13-а та прийняти нову, якою визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача «Про усунення недоліків порушень за наслідками ревізії» від 15.07.2013 року № 03-01-15м/5423 в частині щодо стягнення з ТзОВ «Газ-Пласт-Буд» суми коштів у розмірі 33943,00 грн.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення повісток, а тому у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 197 КАС України їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Державною фінансовою інспекцією у Львівській області в період з 29.03.2013 року по 18.06.2013 року (з 15.04.2013 року по 13.05.2013 року та з 23.05.2013 року по 05.06.2013 року ревізія призупинялася) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Музею народної архітектури та побуту у Львові, ЄДРПОУ 02219659, за період з 01.10.2010 року по 01.04.2013 року, про що складено акт № 03-01-21/10 від 18.06.2013 року.

За наслідками встановлених під час ревізії порушень ДФІ у Львівській області скеровано на адресу Музею вимогу № 03-01-15м/5425 від 15.07.2013 року «Про усунення недоліків та порушень за наслідками ревізії».

Ревізією видатків на капітальний та поточний ремонт встановлено порушення п.п. 2.6, п.3.3.9, п. 3.1.10.1 та 3.3.10.10 ДБН Д. 1.1-4-2000 «Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи (РЕКНр)» та п. 1.2.2 ДБН Д.2.4-15-2000, що привело до завищення вартості поточного ремонту та проведення Музеєм зайвих видатків ПП «ТзОВ «Свалява-Міськбуд», «Екоенергобуд», ТзОВ «Газ-Пласт-Буд», ТзОВ «Ікка», СПД ФОП Гірченко на загальну суму 48,8 тис. грн.

Виходячи з наведеного відповідач вимагав забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідно обсягу робіт. В іншому випадку, стягнути з винних осіб, винних у проведення зайвої оплати, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому оскаржувані вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 15 квітня та 7 жовтня 2014 року (№№ 21-40а14, 21-368а14 відповідно).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Пласт-Буд» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року у справі № 813/6004/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І