Рішення

від 26.11.2013 по справі 916/2424/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2013 р.Справа № 916/2424/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС"

про стягнення 232201,55грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Рахнянська С.В., довіреність від 05.09.13р.;

Від відповідача: Савельєв О.Ю., довіреність №18/01-13 від 18.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС" про стягнення заборгованості у розмірі 283063,90грн., а саме: основного боргу у розмірі 277201,55грн., 3%річних у розмірі 5583,82грн., та індексу інфляції у розмірі 278,53грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2013р. порушено провадження у справі №916/2424/13.

Поряд з цим, 23.09.13р. позивачем подана заява(вх.№28333/13 від 23.09.13р.) про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просив вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС".

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кіль кістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Обираючи засіб забезпечення позову, суд повинен виходити із вимог позовного провадження. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави на наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС" до матеріалів справи не було надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вони не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС" вчиняються дії, які потребують вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом, визначеним позивачем у заяві про забезпечення позову.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин необхідності забезпечення позову, тому розглянув заяву позивача про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні, враховуючи таке: дійсно згідно з ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

25.10.13р. від позивача надійшло клопотання(вх.№32445/13 від 25.10.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

07.11.13р. від позивача надійшло клопотання(вх.№33921/13 від 07.11.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи належним чином завірені копії актів про надання послуг.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2013р. строк вирішення спору по справі було продовжено до 26.11.2013р., в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

25.11.13р. від позивача надійшло клопотання(вх.№35844/13 від 25.11.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи копію акту звіряння розрахунків.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи копію акту звіряння розрахунків.

26.11.13р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№36125/13 від 26.11.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи платіжні доручення.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

26.11.13р. від позивача надійшла заява(вх.№36124/13 від 26.11.13р.) про уточнення позовних вимог, згідно якої у зв'язку з відмовою від стягнення з відповідача суми 3%річних та індексу інфляції, та складеним сторонами актом звіряння за період з 01.04.13р. по 07.11.13р., просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №1908-11 ОДК в сумі 232201,55грн.

Відповідач проти основної суми заборгованості не заперечує.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

19.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС"(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС" (Виконавець) було укладено договір №1908-11 ОДК перевезення вантажів, відповідно до умов якого предметом договору є надання послуг з організації перевезення вантажів, отриманих замовником за договором-поруки, а також супутних послуг відповідно до замовлення - додатку, яке є невідємною чатсиною даного договору. Перевезення здійснюється у експортно-імпортному напрямку, на території України та країн закордона.

Пунктом 2.7. договору встановлено, що замовник надає заявку-додаток виконавцю за 1 добу до дати завантаження вантажу з зазначенням конкретного місця завантаження, місця призначення, усіх реквізитів, необхідних для здійснення транспортування.

У відповідності з п. 4.1.1., п.4.2.2. договору, Замовник несе відповідальність за своєчасність та достовірність надання інформації Виконавцю в об'ємі, достатньому для здійснення останнім перевезення вантажу. Замовник несе відповідальність в рамках діючого законодавства України за своєчасність та виконання умов проведення платежів по даному договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, вартість, а також форма та схеми оплати послуг виконавця погоджуються та обговорюються завчасно у конкретній заявці-додатку до даного договору, які є невідємною частиною договору.

Згідно з п. 5.2. договору, оплата рахунку здійснюється протягом 14 днів після надання рахунку та усіх оригіналів документів по перевезенню.

Умовами п. 5.3. договору передбачено, що послуги по перевезенню вантажів оплачуються шляхом перерахування платежів проти виставлених рахунків виконавця. Приймання та здача виконаних робіт здійснюється на підставі акта виконаних робіт. У випадку перевезення контейнерів робота вважається виконаною після повернення контейнерного обладнання у лінію яка його видала.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що кожен випадок збитків, за який інша сторона вимагає відшкодування, повинен бути документально підтверджений. Претензії повинні бути пред'явлені протягом 2 тижнів з дня настання події, яка була підставою для пред'явлення претензії. Претензії супроводжуються розрахунком та підтверджуючими документами. Сторона, що отримала претензію, зобов'язана розглянути її та відповісти не пізніше 1 місяця з дати отримання.

Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до кінця року. Якщо немає пропозиції щодо його розірвання за 30 діб до дати розірвання договору, то він вважається продовженим на кожен наступний рік.

На виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС" були виконані взяті зобов'язання за договором №1908-11 ОДК від 19.08.11р., однак Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС" в порушення умов договору не виконані свої зобов'язання за договором, а саме не проведена оплата в повному обсязі.

Позивач надав суду підписані обома сторонами акти звірки взаєморозрахунків: станом на 17.01.2013р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 322801,55грн., та станом на 07.11.2013р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 232201,55грн.

28.05.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС" було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС" претензію №35 з вимогою перерахувати суму заборгованості.

Однак зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС" до суду з даним позовом та уточненням до нього про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів у розмірі 232201,55грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 Цивільного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2013р. станом на 07.11.2013р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 232201,55грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України .

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС" виконало належним чином свої зобов'язання за договором №1908-11 ОДК від 19.08.2011р., наявність невиконання відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС" своїх зобов'язань у повному обсязі, у зв'язку з чим уточнена позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 232201,55грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, уточнена позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС" про стягнення заборгованості у розмірі 232201,55грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріаліами справи, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 4644,03грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙЧ ІНТЕГРЕЙТЕД ЛОГІСТІКС" (65014, м.Одеса, вул.Базарна, буд.2, кв.6, код ЄДРПОУ 36436416; п/р 26007003227001, в АТ"Астра Банк", МФО 380548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН-ТРАНС" (65005, м.Одеса, вул.Мельницька, 26/5, а/я 18, код ЄДРПОУ 35504558; п/р 2600685886 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) заборгованість у розмірі 232201(двісті тридцять дві тисячі двісті одну)грн.55коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 4644(чотири тисячі шістсот сорок чотири)грн.03коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.12.2013р.

Суддя Гут С.Ф.