Постанова

від 20.11.2013 по справі 802/2592/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2013 р. Справа № 802/2592/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни,

представника позивача: Якимчук В.В.,

представника відповідача: Лабунець Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мир комфорта" (далі - ПП «Мир комфорта») до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в :

В травні 2013 року ПП «Мир комфорта» звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Зазначали, що за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Мир комфорта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ферріт Д». ТОВ «ВК Віконні системи» та інші за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, складено акт № 1124/2204/34272747 від 01.04.2013 року. На підставі висновків якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013 року №0001442205 форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 80301,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 20326,00 грн., №0001452205 форми «В4», яким підприємству зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 66667,00 грн. та №0001462205 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 159172,0 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 28851,00 грн.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в обґрунтування заявник вказує на те, що крім ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «ВК Віконні системи», підприємство не мало будь-яких господарських стосунків з іншими суб'єктами господарювання, які вказані в наказі на проведення перевірки та в акті перевірки. Внаслідок таких висновків, податковий орган стверджує, що договори підряду не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки є неможливим виконання робіт наявною кількістю людей у субпідрядників та відсутність основних фондів. Також, в акті перевірки наголошується, що позивачем до складу валових витрат були включені суми ПДВ по господарських операціях з контрагентами, які не приймали участі у господарській діяльності підприємства та відсутні докази наявності витрат і доцільності їх здійснення. Однак, внаслідок такої невірної правової оцінки досліджуваним господарським операціям позивача, всі доводи податкового органу викладені у акті не ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, первинні документи, якими зафіксовані фінансові операції, залишені поза увагою.

У зв'язку з чим, такі висновки податкового органу є недостовірними, оскільки останнім не встановлено обставин, які б свідчили про умисел позивача на укладання договорів з його контрагентом без наміру створити наслідки, які передбачені відповідними договорами. Натомість, усі відображені підприємством у бухгалтерському і податковому обліку господарські операції є реальними, вчинені у повній відповідності з вимогами господарського законодавства та правильно відображені у обов'язковій податковій та фінансовій звітності підприємства, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Враховуючи зазначене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення податкового органу незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

07.06.2013 року представник позивача заяви клопотання про зміну позовних вимог та предмету позову, у зв'язку з чим просила суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 15.04.2013 року форми «Р» №0001442205, №0001462205 та № 0002412205 від 28.05.2013 року.

29.07.2013 року ухвалами суду, в порядку вимог ст.115 Кодексу адміністративному судочинства України, доручено Запорізькому окружному адміністративному суду провести процесуальні дії щодо відібрання показів у керівників ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Ферріт Д», як свідків. Також, в межах виконання такого судового доручення, Вінницьким окружним адміністративним судом запропоновано поставити свідкам відповідні запитання.

01.10.2013 року та 07.10.2013 року на виконання вище вказаних ухвал суду Запорізьким окружним адміністративним судом повернуто матеріали судового доручення без виконання, у зв'язку з неможливістю виконати судове доручення через неявку свідків у судове засідання (а.с.163-191).

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на доводи викладені в позові, просила щодо його задоволення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, що викладені в запереченнях, які долучені до матеріалів справи (а.с.50-53). Свої заперечення проти позову представник відповідача обґрунтовує зокрема тим, що із врахуванням наданої інформації, а саме досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013180000000005 від 15.01.2013 року та висновків актів перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська встановлено, що підприємства ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «ВК Віконні системи» фактично являються «транзитними» підприємствами, які надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших підприємств. Також, не встановлено наявності на цих підприємствах основних засобів, нерухомості, виробничих потужностей, тощо. У зв'язку з чим, просила відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 15.03.2013 року №842/22 та наказів №999/22 від 14.03.2013 року та №1100/22 від 21.03.2013 року головними державними податковими ревізорами Вінницької ОДПІ з 15.03.2013 року по 25.03.2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Мир комфорта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні господарських операцій з ТОВ «Ферріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур» та ТОВ «Техніка» за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року.

За результатами перевірки складено акт №1124/2204/34272747 від 01.04.2013 року (а.с.14-25), яким встановлено порушення ПП «Мир комфорта»:

1. п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 159172,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 43768,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 70000,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 45404,00 грн.;

2. п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, підприємство занизило позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ в загальній сумі 81301,00 грн. в тому числі по місяцям:

- грудень 2011 року в сумі 38059,00 грн.;

- червень2012 року в сумі 43242,00 грн.;

3. п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду рядок 22 Декларації по податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 66667,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Вінницькою ОДПІ 15.04.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0001442205 форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 80301,00 грн. (основного платежу) та застосовано штрафну санкцію у розмірі 20326,00 грн. (а.с.26);

- № 0001462205 форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 159172,00 грн. (основного платежу) та застосовану штрафну санкцію у розмірі 28851,00 грн. (а.с.27);

- № 0002412205 форми «Р» від 8.05.2013 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 67667,00 грн. (основного платежу) та застосовану штрафну санкцію у розмірі 16666,00 грн. (а.с.40).

Не погодившись із вищезазначеними податковим повідомленнями-рішеннями підприємство оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Вінницькій області, подавши первину скаргу від 25.04.2013 року №25/13 (а.с.28-29). Рішенням ДПС у Вінницькій області від 14.05.2013 №6603/10/10-02-11 податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 15.04.2013 року залишені без змін, а скаргу без задоволення (а.с.31-34).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями підприємство звернулося до суду за захистом своїх прав, оскільки вважає останні такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям та спірним рішенням відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а саме визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПК України контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до положень статті 20 ПК України, а саме п.п.20.1.4 п.20.1 передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено в акті перевірки від 01.04.2013 року, в ході перевірки перевіряючими встановлено проведення взаєморозрахунків позивача з ТОВ «Ферріт Д» в червні 2012 року та ТОВ «ВК Віконні системи» в грудні 2011 року, березні 2012 року та червні 2012 року, які є основними постачальниками товарів, робіт та послуг позивача. При перевірці таких взаємовідносин, перевіряючими були використані дані досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013180000000005 від 15.0.1.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.250 КК України, за фактом вчинення невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва з використанням ТОВ «Будівництво та комплектація» та ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Ферріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур» та ТОВ «Техніка». Так, досудовим слідством встановлено, що вище вказані підприємства, в даному випадку контрагенти позивача - ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «ВК Віконні системи» господарська діяльність яких і перевірялась, являються «транзитними» підприємствами та надавали послуги незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших підприємств України. Також, при перевірці використані дані актів невиїзних документальних перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року №7212/224/33972398 стосовно ТОВ «ВК Віконні системи» та №7210/224/36441206 стосовно ТОВ «Ферріт Д» щодо документального підтвердження їх господарських відносин з іншими платниками податків. Встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, а саме формування податкового кредиту від підприємств «податкових ям», безтоварність операцій по ланцюгу постачання товару з контрагентами постачальниками та покупцями у період 2011-2012 років, а також відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, з урахуванням вище вказаних даних матеріалів досудового розслідування та перевірок, перевіряючими Вінницької ОДПІ в акті перевірки від 01.04.2013 року зроблений висновок про не встановлення факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ВК Віконні системи» і ТОВ «Ферітт Д» з контрагентами-постачальниками, тобто, операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів, послуг не проводились. Та, як наслідок, у ході аналізу не виявлено факту передачі товарів, послуг від ТОВ «ВК Віконні системи» і ТОВ «Ферріт Д» на адресу контрагентів-покупців, в тому числі ПП «Мир комфорта». Первинні документи (акти виконаних робіт, податкові накладні), що виписані від імені ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Ферріт Д» у 4 кварталі 2011 року і першому півріччі 2012 року та проведені у бухгалтерському та податковому обліку ПП «Мир комфорта», не мають сили первинних документів. Тому відповідач прийшов до висновку, що ПП «Мир комфорта» безпідставно формувало валові витрати та податковий кредит від даних суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки розрахунки здійсненні шляхом взаємозаліку за поставлені товари, суперечать укладеним між ними договорами. Фактично перевіркою встановлено тільки записи операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

Суд вважає такі висновки Вінницької ОДПІ такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи і є помилковими.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Склад доходів при обчисленні об'єкта оподаткування звітного періоду та дата їх формування, визначені відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті. Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаются до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999 року (далі - ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6 стаття 198 ПК України).

З огляду на вище зазначені норми законодавства, на підтвердження формування позивачем податкового кредиту та правильності віднесення валових витрат у перевіряємий період, суду були надані належним чином оформлені копії первинних та бухгалтерських документів, що підтверджують послідовність здійснення господарських операцій між ПП «Мир комфорта» та його контрагентами - ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Ферріт Д».

Так, судом встановлено, що 16.11.2011 року між ПП «Мир комфорта» та ПрАТ «Вінницяпобутхім» укладено Договір №37/мк про поставку обладнання та монтаж системи пріпливно-витяжної загально-обмінної вентиляції і повітряного опалення відділення фасовки в осях А-И, рядах 14-26 на вім. 0,000 (а.с.56-58). Згідно предмету Договору виконавець - ПП «Мир комфорта» в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи з поставки обладнання та монтажу системи припливно-витяжної загально-обмінної вентиляції та повітряного опалення відділення фасовки продукції в осях А-И, рядах 14-26 на відм. 0,000 здає об'єкт ПрАТ «Вінницяпобутхім», усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт або неякісністю матеріалів. Ціна договору становить 1502512,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.3.1 Розділу 3 Договору).

На виконання умов зазначеного договору від імені ПП «Мир комфорта» були оформленні первинні документи:

- специфікація на обладнання: припливно-витяжну установку та комплект автоматики на загальну суму 405392,40 грн. (а.с.59);

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2012 року (типова форма №КБ-3) від 04.06.2013 року, згідно якої вартість виконаних робіт. а саме монтаж припливно-витяжної вентиляції участка фасовки складає 1097119,60 грн. з ПДВ (а.с.60);

- акт приймання-передачі будівельних робіт №11/мк за червень 2012 року (типова форма №КБ-2в) від 04.06.2013 року, згідно якого прямі витрати складають 1097119,60 грн. (а.с.61-63);

- видаткова накладна №РН-0000001 від 24.02.2012 року на припливно-витяжну установку та щит автоматики керування складає разом із ПДВ 405392,40 грн. (а.с.64);

- виписки по рахунку №26006041725400 з 29.11.2011 року до 29.11.2011 року, згідно якого дебет складає 152558,42 грн., кредит - 450753,60 грн., вихідний залишок 299071,54 грн. (а.с.65), з 14.12.2011 року до 14.12.2011 року - дебет складає 0 грн., кредит - 300502,40 грн., вихідний залишок - 306234,26 грн. (а.с.66), з 20.06.2012 року до 20.06.2012 року - дебет складає 10049,95 грн., кредит - 757506,00 грн., вихідний залишок - 747542,26 грн. (а.с.67);

- податкові накладні про оплату монтажу системи припливно-витяжної вентиляції №7 від 29.11.2011 року на суму 450753,60 грн. з ПДВ (а.с.68), №12 від 14.12.2011 року на суму 300502,40 грн. з ПДВ (а.с.69), №12 від 04.06.2012 року на суму 751256,00 грн. (а.с.70).

В подальшому в межах виконання договору підряду від 16.11.2011 року, позивач будучи генеральним підрядником до виконання зазначених монтажних послуг, уклав ряд договорів субпідряду з контрагентами ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Ферріт Д», господарська діяльність яких безпосередньо пов'язана із будівництвом, що підтверджується відповідною ліцензією про надання такого права (а.с.148).

Так, між ПП «Мир комфорта» та ТОВ «ВК Віконні системи» укладено:

1. 01.12.2011 року Договір №01-11 на виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт систем припливно-витяжної вентиляції. Замовник - ПП «Мир комфорта» доручає, а Підрядник - ТОВ «ВК Віконні системи» бере на себе зобов'язання з виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт систем припливно-витяжної вентиляції. Згідно пункту 4.1 договірна вартість робіт складає 228356,69 грн., в тому числі ПДВ 20% - 38059,45 грн. (а.с.142-143).

На виконання умов даного договору ТОВ «ВК Віконні системи» виписані ПП «Мир комфорта» наступні первинні документи:

- видаткова накладна №РН-1684 від 12.12.2011 року на суму 8356,69 грн. з ПДВ (а.с.100);

- податкові накладні від 12.12.2011 року №677 на суму 8356,69 грн. з ПДВ (а.с.101), №678 на суму 40000,00 грн. з ПДВ (а.с.104); від 29.12.2011 року №679 на суму 30000,00 грн. з ПДВ (а.с.108); від 30.12.2011 року №692 на суму 150000,00 грн. з ПДВ (а.с.112);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма №КБ3) за грудень 2011 року на суму разом з ПДВ 40000,00 грн. від 12.12.2011 року (а.с.102) та на суму разом з ПДВ 150000,00 грн. від 30.12.2011 року (а.с.109);

- акти приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) за грудень 2011 року №1685 від 12.12.2011 року всього на суму 40000,00 грн. (а.с.102-103); №1687 від 29.12.2011 року всього на суму 30000,00 грн. (а.с.105-107) та №1697 від 30.12.2013 року всього на суму 150000,00 грн. (а.с.109-111);

- платіжними дорученнями №222 від 22.12.2011 року на суму 48356,69 грн., №227 від 29.12.2011 року на суму 30000,00 грн., №320 від 21.06.2012 року на суму 430000,00 грн. та №247 від 31.01.2012 року на суму 120000,00 грн. (а.с.138,139).

2. 10.02.2012 року Договір №10-12 на виконання монтажних робіт системи припливно-витяжної вентиляції. Предмет договору типовий вище вказаному. Договірна вартість робіт складає 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66666,67 грн. (а.с.140-141).

На виконання умов даного договору ТОВ «ВК Віконні системи» виписані ПП «Мир комфорта» наступні первинні документи:

- довідка про вартість виконаних робіт та витрат (типова форма №КБ-3) за березень 2012 року на загальну суму з ПДВ 400000,00 грн. (а.с.113);

- акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) №1019 за березень 2012 року від 07.03.2012 року на загальну суму з ПДВ 400000,00 грн. (а.с.114-116);

- податкова накладна № 36 від 07.03.2012 року на суму з ПДВ 400000,00 грн. (а.с.117).

3. 15.05.2012 року Договір №15-12 про реконструювання системи припливно-витяжної вентиляції. Згідно предмету договору: Виконавець - ТОВ «ВК Віконні системи» в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи, здає об'єкт (система припливної-витяжної вентиляції та кондиціювання ПрАТ «Вінницяпобутхім») Замовнику - ПП «Мир комфорта», усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт або неякісністю матеріалів. Вартість предмету договору визначається на основі динамічних цін на продукцію у розмірах, погоджених замовником і виконавцем та складає 54937,44 грн. разом з ПДВ (п.3.1).

На виконання умов даного договору ТОВ «ВК Віконні системи» виписані ПП «Мир комфорта» наступні первинні документи:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма №кб-3) за червень 2012 року всього на суму будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ 54937,44 грн. (а.с.118);

- акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) №3586 за червень 2012 року всього на суму разом з ПДВ 54937,44 грн. (а.с.119-120);

- податкова накладна №290 від 01.06.2012 року на суму з ПДВ 54937.44 грн. (а.с.121).

Так, між ПП «Мир комфорта» та ТОВ «Ферріт Д» укладено:

1. 31.05.2012 року Договір про надання послуг №2512, згідно предмету якого Виконавець - ТОВ «Ферріт Д» зобов'язується за завданням Замовника - ПП «Мир комфорта» надати послуги по припливно-витяжної вентиляції ПрАТ «Вінницяпобутхім», в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно даного договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: припливно-витяжну вентиляцію участку фасовки та монтаж вентиляції верхнього складу (Розділ 2). Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам договору та фіксується в актах про надання послуг (п.3.1) (ас.147).

На виконання умов даного договору ТОВ «Ферріт Д» виписані ПП «Мир комфорта» наступні первинні документи:

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма №КБ-3) за червень 2012 року №148_2-1_ПД_КБ-3 на суму разом з ПДВ 54000,00 грн., №149_2-1_ПД_КБ-3 на суму разом з ПДВ 54000,00 грн., №142_2-1_ПД_КБ-3 на суму разом з ПДВ 42513,09 грн. (а.с.122,126,134);

- акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) за червень 2012 року №3974 всього на суму разом з ПДВ 54000,00 грн., №3975 всього на суму разом з ПДВ 54000,00 грн. та №3976 всього на суму разом з ПДВ 54000,00 грн. (а.с.122-124, 127-128,131-132);

- податкові накладні №653 від 05.06.2012 року на суму з ПДВ 54000,00 грн., №654 від 06.06.2012 року на суму з ПДВ 54000,00 грн., №655 від 07.06.2013 року на суму з ПДВ по 54000,00 грн., та №656 від 11.06.2012 року на суму з ПДВ 42513,09 грн. (а.с.125,129,133,137).

2. 01.06.2012 року Договір №12, згідно предмету якого Продавець - ПП «Мир комфорта» зобов'язується передавати товари окремими партіями в кількості, асортименті та по цінах, згідно з накладними та у відповідності з виставленими рахунками-фактурами. Покупець - ТОВ «Ферріт Д» зобов'язується приймати товар та здійснювати його оплату на умовах даного договору (Розділ 1). Загальна ціна договору обумовлюється в рахунках фактурах, накладних, які продавець виставляє в адрес покупця. Кількість, ціни та детальний асортимент (номенклатура) товару, який поставляється згідно договору, остаточно узгоджується сторонами в рахунках-фактурах, накладних, які є невід'ємною частиною договору (Розділ 2).

Суд констатує належне декларування позивачем у перевіряємий період показників податкових зобов'язань, податкового кредиту. Так, на підставі вище зазначених податкових накладних, виписаних ТОВ «ВК Віконні системи» позивачем враховано у складі податкового кредиту 104726,00 грн. (грудень 2011 року - 38059,00 грн. і березень 2012 року - 66667,00 грн.) та податкових накладних, виписаних ТОВ «Ферріт Д» - 43242,00 грн. у червні 2012 року з вартості цих послуг з монтажу систем вентиляції.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу при перевірці та суду під час судового розгляду справи належним чином оформлені податкові накладні за перевіряємий період по контрагентам ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Ферріт Д», згідно з якими формувався податковий кредит, а саме включення вартості робіт (послу) до складу витрат. Крім того, саме зазначені в накладних матеріали (послуги) і були предметом договорів субпідряду, що свідчить про виконання замовлення ПП «Мир комфорта». Придбані позивачем товарно-матеріальні цінності (послуги, роботи з поставки обладнання та монтажу системи) у його контрагентів були використані в межах здійснення позивачем своєї господарської діяльності на виконання умов договору №37/мк від 16.11.2011 року.

Зазначені документи, на думку суду, повністю спростовують позицію податкового органу щодо безтоварності здійснених операцій. Так як наслідок, є безпідставним вилучення у ПП «Мир комфорта» зі складу витрат вартості робіт (послуг) за ІІ квартал 2012 року 170428,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Ферріт Д» та з ТОВ «ВК Віконні системи» - 569411,00 грн., в т.ч. за ІV квартал 2011 року - 190297,00 грн., а також податок на додану вартість в сумі 80301,00 грн. та зменшено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 66667,00 грн.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочин не визнаний у встановленому законом порядку недійсним. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналіз норм ПК України дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог статтей 134, 138, 139, 198 та 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, є безпідставними.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на прибуток підприємств та на додану вартість. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

Крім того, слід звернути увагу на те, посилання відповідача на акти перевірки по контрагентах не можуть бути взяті до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання. Також, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товарів (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року №К/9991/32048/12.

Суд вважає неправомірними зроблені відповідачем висновки про безтоварність операцій згідно договорів, укладених позивачем з замовником - ПрАТ «Вінницяпобутхім» та виконавцями по договорах субпідряду - ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Ферріт Д».

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин с правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З вищенаведених норм вбачається, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка може бути встановлена тільки законом, а не актами, зокрема, податкового органу.

В матеріалах справи відсутні, а в судових засіданнях відповідачем не надано докази наявності у позивача та його контрагентів під час укладання договорів умислу, завідомо суперечливого інтересам держави і суспільства, що укладені договори порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, та укладені з метою заволодіти майном держави.

Також, судом беруться до уваги рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року (справа №804/1261/13-а) та від 08.05.2013 року (справа №804/1263/13-а), якими акти перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року №7212/33972398 та №7210/224/36441206, на які посилається відповідач щодо безтоварності операцій укладених між позивачем та ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Ферріт Д», визнані протиправними.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях, є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки).

Це є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В контексті даної спірної ситуації акт податкового органу не містить будь-якого документального підтвердження стосовно не виконання фінансово-господарських взаємовідносин підприємства позивача по взаєморозрахунках з ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Ферріт Д», а викладені висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку про правомірність включення позивачем сум податку на прибуток підприємств та на додану вартість в загальному розмірі до складу податкового кредиту. Таким чином, висновки акту перевірки є не обґрунтованими, суперечать законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0001442205, № 0001462205 від 15.04.2013 року та форми «Р» № 0002412205 від 28.05.2013 року прийняті на його основі є протиправними.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями частини 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. В зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0001442205, № 0001462205 від 15.04.2013 року та форми «Р» № 0002412205 від 28.05.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до п.п.3 п.9 розділу 5 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання. Водночас п.19. Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та /або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

На підставі вище зазначених норм та з урахуванням положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача, підлягають стягненню 2294,00 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову до суду згідно платіжного доручення №33 від 30.05.2013 року.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби форми "Р" № 0001442205 та № 0001462205 від 15 квітня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Мир комфорта" (код ЄДРПОУ 34272747) судовий збір в розмірі 2294,00 грн., шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: Дончик Віталій Володимирович