Постанова

від 22.11.2013 по справі 825/3605/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/3605/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

представника позивача Коноплі Ю.М.,

представника відповідача Лисиці О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний» до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

27.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний» (далі - ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний») звернулось до суду з адміністративним позовом до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Менська ОДПІ). В ході судового розгляду справи представник позивача змінив позовні вимоги та остаточно просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0000762200, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 531043,14 грн.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що між ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» та СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь) укладено договір поставки котельного обладнання від 11.11.2012 року № 192/12. Представник позивача не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки від 29.07.2013 року № 23/22/34334153, про те, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів, зважаючи на таке. Враховуючи природу вказаного договору поставки, укладаючи цей договір, позивач мав на меті купити спеціальне обладнання - котел промисловий центрального опалення типу СН 250 міцністю 2500 кВт, аналогів якого немає в Україні. Враховуючи технологічні норми виробництва, якими передбачається мінімальний термін для виготовлення такого виду котлів, термін виготовлення котла в цілому та його окремих елементів становить не менше 180 діб. Представник позивача зазначив, що вказане обладнання буде використовуватись для опалення власного тепличного господарства ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний». За опалювальний період для тепличного господарства використовується природного газу на суму 11, 2 млн. грн., а при використанні нового котла затрати на опалення будуть становити 6 млн. грн., що спричинить значну економію використання природного газу на Україні. Крім того, представник позивача посилається на те, що перевірка податковим органом була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки про проведення перевірки не було попереджено позивача, акт від 29.07.2013 року № 23/22/34334153 на адресу ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» не надсилався, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0000762200 винесено без врахування заперечень на акт перевірки. Таким чином, представник позивача вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що належить скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав змінені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками Менської ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.12.2012 року по 22.07.2013 року по договору поставки від 11.11.2012 року № 192/12, за результатами якої складено акт від 29.07.2013 року № 23/22/34334153. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 3 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за № 1921/22233, «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» щодо прострочення строків поставки товарів нерезидентом СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь), в результаті чого прострочена дебіторська заборгованість в сумі 121500,00 євро по здійсненим зовнішньоекономічним операціям між ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» та нерезидентом СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь) по контракту від 11.11.2012 року № 192/12; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» щодо декларування валютних цінностей, доходів та майна, які перебувають за межами України, станом на 01.04.2011 року та 01.07.2013 року. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0000762200, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 531043,14 грн. Тому представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

В судовому засіданні 19.11.2013 року були допитані в якості свідків громадянин ОСОБА_3 (директор ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний») та громадянин ОСОБА_4 (головний державний ревізор-інспектор відділу податкового аудиту Менської ОДПІ, який проводив перевірку ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» та складав акт).

Так, свідок ОСОБА_3 пояснив наступне.

ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» забезпечував практично всю північну Україну якісними овочами. Продукція користувалась попитом. Підприємство працювало стабільно, ритмічно, працюючих було близько 100 осіб. Але, коли ціна на газ зросла, ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» став збитковим. Тому вимушені були шукати шляхи для того, щоб утримувати комбінат. З цією метою шукали альтернативні види палива. В Республіці Беларусь знайшли котел промисловий центрального опалення, який дає економію та окупається за 1 рік, та вирішили його придбати. У зв'язку з цим між ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» та СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь) укладено договір поставки котельного обладнання від 11.11.2012 року № 192/12. Укладаючи цей договір, позивач мав на меті купити спеціальне обладнання - котел промисловий центрального опалення типу СН 250 міцністю 2500 кВт, аналогів якого немає в Україні. Враховуючи технологічні норми виробництва, якими передбачається мінімальний термін для виготовлення такого виду котлів, термін виготовлення котла в цілому та його окремих елементів становить не менше 180 діб. Проте, постановою Правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Як наслідок до позивача застосовано штраф в розмірі 531043,14 грн. Також директор ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» пояснив, що котел отримано, поставлено на облік, проте поки що він не працює, оскільки це складний технологічний процес, який потребує значного часу.

З приводу неправомірності проведення перевірки та складання акта від 29.07.2013 року № 23/22/34334153 свідок ОСОБА_3 пояснив, що про початок перевірки позивача попереджено не було. Після перевірки директор ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» попросив надати чорновий варіант акта перевірки для ознайомлення, мотивуючи тим, що не може так швидко ознайомитись з актом перевірки та підписати його. 29.07.2013 року директору ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» надано копію акта перевірки від 29.07.2013 року № 23/22/34334153. Проте, оригінал вказаного акта перевірки на адресу позивача для його підписання не надсилався. Коли термін отримання акта перевірки закінчився, директор вирішив самостійно поїхати до Менської ОДПІ для підписання акта перевірки та надання заперечень. 12.08.2013 року директором ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» підписано акт перевірки із зауваженнями. Проте, вже 13.08.2013 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0000762200, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 531043,14 грн.

Свідок ОСОБА_4 пояснив наступне.

Під час перевірки ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» ревізором встановлено та зафіксовано порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 3 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за № 1921/22233, «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» щодо прострочення строків поставки товарів нерезидентом СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь), в результаті чого прострочена дебіторська заборгованість в сумі 121500,00 Євро по здійсненим зовнішньоекономічним операціям між ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» та нерезидентом СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь) по контракту від 11.11.2012 року № 192/12; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» щодо декларування валютних цінностей, доходів та майна, які перебувають за межами України станом на 01.04.2011 року та 01.07.2013 року. Свідок зазначив, що постанова Правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475 набрала чинності 19.11.2012 року. Позивачем прострочено 140 днів за договором від 11.11.2012 року № 192/12. У зв'язку з цим ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 531043,14 грн.

З приводу проведення перевірки та складання акта перевірки від 29.07.2013 року № 23/22/34334153 свідок ОСОБА_4 зазначив, що 29.07.2013 року директору ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» надано другий примірник акта перевірки, а перший примірник знаходився у Менській ОДПІ. Директор відмовився від будь-яких підписів, про що складено акт відмови від підписання акта перевірки від 29.07.2013 року № 23/22/34334153.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю з наступних підстав.

ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» (ідентифікаційний код-34334153) зареєстровано в якості юридичної особи 19.10.2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.10.2013 року (а.с. 56-57).

Працівником Менської ОДПІ (головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Менської ОДПІ ОСОБА_4) на підставі направлення від 16.07.2013 року № 21, наказу від 16.07.2013 року № 29 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.12.2012 року по 22.07.2013 року по договору поставки від 11.11.2012 року № 192/12, за результатами якої складено акт від 29.07.2013 року № 23/22/34334153 (а.с. 11-23,67,68,157-161).

Підставою для проведення перевірки став письмовий запит Менської ОДПІ від 16.04.2013 року № 969/10/22 щодо надання пояснень та документів, пов'язаних з виконанням зовнішньоекономічного договору поставки №192/12 від 11.11.2012 року (а.с. 66).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме:

- ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 3 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за № 1921/22233, «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» щодо прострочення строків поставки товарів нерезидентом СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь), в результаті чого просторочена дебіторська заборгованість в сумі 121500,00 євро по здійсненим зовнішньоекономічним операціям між ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» та нерезидентом СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь) по контракту від 11.11.2012 року № 192/12;

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» щодо декларування валютних цінностей, доходів та майна, які перебувають за межами України станом на 01.04.2011 року та 01.07.2013 року.

Менською ОДПІ складено акт від 29.07.2013 року № 1 про відмову від підписання акта перевірки від 29.07.2013 року № 23/22/34334153 (а.с. 69,162).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки від 29.07.2013 року № 23/22/34334153, позивачем подано до Менської ОДПІ заперечення від 14.08.2013 року № 86 (а.с. 24-27).

На вказані заперечення Менською ОДПІ надано відповідь від 19.08.2013 року № 66/10/22-008, в якій зазначено, що так як заперечення на акт перевірки від ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» в термін, визначений законодавством, не надійшли, Менською ОДПІ у зв'язку із наявністю зафіксованих порушень винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0000762200, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 531043,14 грн. (а.с. 28,31).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» та отримано представником позивача 13.08.2013 року (а.с. 32).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу від 20.08.2013 року № 96 (а.с. 33-37).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 17.09.2013 року № 1226/10/10-215 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0000762200, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 40-41).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видом діяльності ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.10.2013 року (а.с. 56-57).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-ХІІ зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» та СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь) укладено договір від 11.11.2012 року № 192/12 на поставку котельного обладнання згідно додатку № 1 Специфікація (а.с. 86-90).

Також між сторонами укладено додаткові угоди від 11.11.2012 року № 1 та від 05.02.2013 року 2 (а.с. 92-94).

Загальна сума договору - 243 000,00 євро.

За умовами договору транспортування обладнання здійснюється транспортом покупця зі складу постачальника.

У зв'язку з тим, що виготовлення котельного обладнання здійснюється СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь) індивідуально для кожного клієнта, в залежності від вологості деревного палива та розміщення обладнання в котельні, термін виготовлення котельного обладнання з котлом СН 250 (2500 кВт) складає не менше 180 робочих днів.

Представник позивача пояснив, що в цей термін СТОВ «Комконт» проводяться роботи щодо підготовки технічної документації для замовника (ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний») та погодження з ним плану розміщення замовленого котельного обладнання.

Розробка плану будівельної частини під обладнання займає приблизно 30-40 календарних днів. Без погодження плану розміщення обладнання та будівельної частини спеціалісти не можуть виготовити та передати в цеха креслення для виготовлення обладнання, це займає 30 календарних днів.

Котел - це металоємка конструкція, в якій крім охолоджуваних стінок, в котрі врізані та обварені металеві пальці, вмонтований барабан з димогарними трубами, які також обварюють вручну дипломовані зварники. Вага котла 22000 кг, вага цоколя котла 7600 кг.

Після проведення всіх зварювальних робіт, на котлі проводять гідравлічні випробування (котел стоїть під тиском 7-10 днів), після них проводяться просвіт всіх зварювальних швів. Стінки всередині котла заливаються жаромістким бетоном, а потім відливається каміння зводу котла із жаромісткого бетону і з них викладається звід, при заливанні стінок, відливу каміння зводу використовується спеціальна технологія, яку не можна порушувати. Також французька фірма «КОМРТ К» після заявки постачальника в термін 40 днів збирає комплектуючі, пристрої, автоматику і відправляє їх постачальнику, а постачальник встановлює комплектуючі на вузли та перевіряє їх по встановленому регламенту.

Постачальник не погодився порушувати технологію виробництва шляхом скорочення термінів виготовлення, про що свідчить лист № 242 від 17.06.2013 року (а.с. 43).

Згідно з умовами договору від 11.11.2012 року № 192/12 та враховуючи терміни виробництва, строк поставки котла складав з 90 днів до 150 календарних днів з моменту оплати 1-го етапу, а відповідно до Додаткової угоди до Договору № 2 від 05.02.2013 року - від 180 робочих днів до 240 календарних днів з моменту оплати 1-го етапу.

Відповідно до рахунку № 3011 від 30.11.2012 року та п. 3.2 Договору, 05.12.2012 року було проведено 1-й етап оплати обладнання загальною сумою 121500,00 євро.

На виконання умов договору від 11.11.2012 року №192/12 ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» здійснило попередню оплату за котельне обладнання згідно:

- платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 05.12.2012 року на загальну суму 121 500,00 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 1 271 424,60 грн. (а.с. 111).

Також ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» здійснено оплату згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 19.06.2013 року № 2 та від 10.09.2013 року № 3 (а.с. 112,113).

Вказані операції відображені у бухгалтерському обліку позивача по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», а також котельне обладнання оприбутковане по бухгалтерському обліку ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» по рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» (а.с. 134,135).

Судом встановлено, що 07.02.2013 року, 25.03.2013 року та 11.06.2013 року позивач неодноразово звертався до Департаменту зовнішньо-економічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з листами № 27/02/13, № 48/03/13 та № 60/06/13 про продовження строків розрахунків по договору постачання № 192/12 від 11.11.2012 року (а.с. 96-102).

Також, позивач звертався до Міністерства фінансів України щодо надання розстрочки зі сплати платежів (лист № 31.08320-06-5/22618 від 26.07.2013р.) та до Міністерства доходів і зборів України ( а.с. 103-106).

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно- правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановленого ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено ст. 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно- господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

З аналізу ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вбачається, що стягнення пені за прострочення одержання резидентом виручки в іноземній валюті відбувається за порушення резидентами терміну, передбаченого ст. 1 цього Закону.

Тобто, підставою відповідальності резидента за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є наявність у його діях факту правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було вжито усіх необхідних заходів для своєчасного та добросовісного виконання умов договору від 11.11.2012 року № 192/12.

Тобто, з фактичних обставин справи вбачається, що позивач не лише виконав усі умови договору поставки від 11.11.2012 року № 192/12, але і вжив усіх можливих від нього заходів, спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків в іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини в його діях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав у податкового органу для нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Крім того, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податковий орган посилається на порушення п. 3 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.11.2012 року за № 1921/22233 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі - Постанова НБУ № 475).

Так, відповідно до п. 3 вказаної постанови розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно із п. 12 Постанови НБУ № 475 постанова набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3 - 8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

Отже, термін дії пунктів 3-8 Постанови НБУ № 475 закінчився 19.05.2013 року, а згідно з розрахунком податкового органу період прострочення вказано з 05.03.2013 року по 22.07.2013 року, що є порушенням з боку Менської ОДПІ (а.с. 120).

Суд бере до уваги, що частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. Рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Крім того, податковий орган посилається на те, що ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» до Коропського відділення Менської МДПІ не надало у встановлені законодавством строки декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.04.2013 року, чим ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» порушено ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювань і валютного контролю». ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» подало до Коропського відділення Менської ОДПІ декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (вх. № 9039038791) станом на 01.07.2013 року, згідно якої повідомлено, що у товариства відсутні валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Тобто, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» не повідомило про прострочену дебіторську заборгованість в сумі 121 500,00 євро по імпортному контракту від 11.11.2012 року №192/12, укладеному з нерезидентом СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь), чим порушило порядок декларування, а саме: надана недостовірна інформація або перекручення даних, що відображаються в декларації щодо валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України. У зв'язку з цим, ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» порушено ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Проте, такі посилання податкового органу не приймаються до уваги, зважаючи на те, що відповідно до п. 4.1 договору від 11.11.2012 року № 192/12 транспортування обладнання згідно Специфікації № 1 здійснюється транспортом замовника (ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний») зі складу СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь) на умовах FCA м. Гомель (Incoterms 2010).

У вересні 2010 року Міжнародна торгова палата оголосила про випуск нової редакції правил щодо використання національних і міжнародних торгових умов Incoterms 2010. Ці правила, які застосовуються компаніями при проведенні численних операцій по всьому світу, набули чинності 1 січня 2011. Incoterms 2010 - це остання редакція міжнародних стандартних правил з тлумачення найширше використовуваних торгових умов в галузі зовнішньої торгівлі, які регламентують момент передачі права власності на товар і всіх пов'язаних із цим ризиків.

Оскільки за умовами поставки FCA (м. Гомель) (Free Carrier (вказане місце): товар доставляється перевізнику замовника) товар передається на території Республіки Білорусь, датою переходу права власності резиденту-покупцю буде рахуватися дата передачі товару, яка зазначена в товарно-транспортних документах (CMR та інших).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право власності до ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» перейшло тільки в липні 2013 року, тому в діях позивача відсутнє порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 (а.с. 136-156).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до розділу 11 договору поставки від 11.11.2012 року № 192/12, укладеного між ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» та СТОВ «Комконт» (Республіка Білорусь), розгляд спорів, які можуть виникати в процесі виконання зобов'язань по даному договору або у зв'язку з ним, підлягають розгляду в арбітражному суді за місцезнаходженням відповідача, тобто відсутні умови звернення сторонами договору до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0000762200 прийнято Менською ОДПІ не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2294,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2294,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.10.2013 року № 21 (а.с. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2294,00 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 09.08.2013 року № 0000762200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний» судовий збір в розмірі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Смірнова