Ухвала

від 12.11.2013 по справі 816/4200/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 816/4200/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 816/4200/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рибна партія"

до Полтавської митниці Міністерства доходів і зборів України

про визнання неправомірним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Рибна партія", звернувся до суду з позовом до Полтавської митниці Міндоходів, в якому просив: визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 01.07.2013 року №806000006/2013/000011/2 про коригування митної вартості товарів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 816/4200/13-а адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рибна партія" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці від 01 липня 2013 року №806000006/2013/000011/2 про коригування митної вартості товарів.

Відповідач, Полтавська митниця Міндоходів, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою мотивує тим, що суд першої інстанції при прийняті постанови порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та зазначає, що рішення про коригування митної вартості прийнято в межах своїх повноважень та у повній відповідності із Законом. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 816/4200/13-а та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно визначено митну вартість товару на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем не доведена правомірність рішення про коригування митної вартості товарів №806000006/2013/000011/2 від 01.07. 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, 16 травня 2012 року між ТОВ "Рибна партія" (покупець) та компанією "NORES MARIN COMERCIAL, S.L." /Іспанія/ (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №7 (а.с.23-24), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти у власність і оплатити рибу свіжоморожену та морепродукти за ціною, в асортименті та кількості, указаних в інвойсах, що являються невід'ємною частиною даного Контракту (пункт 1.1).

Ціна товару, що підлягає поставці за даним Контрактом, вказується на кожну окрему партію в інвойсах (пункт 3.1). Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця або протягом 90 днів після отримання товару (пункт 4.2). Умови поставки: CFR, CIF - Одеса, Іллічівськ (Україна) (пункт 5.1). На кожну партію товару продавець надає покупцю: коносамент (експрес-реліз), рахунок-фактуру (інвойс), ветеринарний сертифікат, сертифікат походження товару, сертифікат якості, пакувальний лист (пункт 5.5). Пункт 3.3 Контракту передбачає, що ціна партії товару включає упаковку, маркування, оформлення супровідних документів, погрузку та митне оформлення в країні відвантаження при поставці товару на умовах CFR, CIF - Одеса, Іллічівськ (Україна), Інкотермс-2010.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем, з метою здійснення митного контролю та оформлення товару "риба морська морожена нототенія тушка" кількістю 83859 кг (вага нетто), вартістю 1,6 дол. США за 1 кг, загальною вартістю 92244,9 євро (961235,58 грн.), до Полтавської митниці подано митну декларацію від 01 липня 2013 року №806020000/2013/006839 (а.с. 93-94).

Разом з митною декларацією позивачем подано документи, перелік яких визначено статтею 53 Митного кодексу України, а саме: картку обліку позивача як учасника ЗЕД від 16.10.2012 року, зовнішньоекономічний контракт №7 від 16.05.2012 року із додатковими угодами до нього, міжнародні транспорті накладні від 17 червня 2013 року №№ 6361,7571, 5233, коносамент від 27.04.2013 року №530163619, рахунок-фактуру (інвойс) від 27.04.2013 року №20130459, сертифікат відповідності від 26.06.2013 року №UA1.035.Х0066360-13, ветеринарні свідоцтва на товар від 25.06.2012 року, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи про відповідність імпортованого товару встановленим в Україні медичним критеріям безпеки від 07.05.2013 року, декларації виробника на імпортований товар від 27.04.2013 року, сертифікат вилову європейського співтовариства на імпортований товар від 24.04.2013 року, документи про проходження саніратно-епідеміологічного та радіологічного контролю щодо імпортованого товару від 27.04.2013 року, сертифікати походження товару від 04.06.2013 року, екологічну декларацію державної екологічної інспекції пункту пропуску "Одеський морський торговельний порт" від 16.06.2013 року.

Митна вартість товарів заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на рівні 1,6 дол. США за 1 кг.

Рішенням від 01 липня 2013 року №806000006/2013/000011/2 відповідачем митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом до рівня 1,83 дол. США за 1 кг (а.с. 31-32).

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 2 статті 54 Митного Кодексу передбачається, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 58 Митного Кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналізуючи наведені вище норми, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що як на підставу для коригування митної вартості товару відповідач послався на те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість. Зокрема, зазначив про відсутність страхових документів та документів, що містили б відомості про вартість страхування, а також сплату за послуги з транспортування товарів, тому відповідач дійшов висновку, що митну вартість товару можна визначити лише із застосуванням резервного методу.

Як вбачається з матеріалів справи, поставку товару здійснено на умовах CIF - Одеса відповідно до правил Інкомермс 2000. Згідно з офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000, поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрат за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. При цьому, за обраним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору, та зазначеній у митній декларації № 806020000/2013/006839 від 01.07.2013 року, митна вартість товару становить 92244,9 евро та складається із: 85536,18 евро - безпосередньо ціна вартості товару згідно із експортною декларацією країни відправника, та додавання та 6708,72 евро - транспортних витрат відправника - продавця по доставці товару до порту призначення Одеса у відповідності до умов контракту № 7 від 16.05.2012 року

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні за методом визначення митної вартості за ціною договору, із зазначенням у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості наступного: додатково запитано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Колегія суддів зазначає, що в документах, які були подані позивачем до митного органу, містяться повна інформацію про найменування товару, його походження, його належність, його кількість, контейнери в яких товар пройшов експортну митну процедуру у країні походження, продавця та покупця товару, умови та місце його відправлення та доставки (CFR порт Одесса), тобто - всю можливу інформацію щодо ідентифікації імпортованого товару за належністю, кількістю та якістю.

Також з матеріалів справи вбачається, що під час консультацій митного органу і декларанта, митному органу 01.07.2013 року в електронному вигляді та окремо - у засвідчених копіях, були надані: копія митної декларації країни відправлення № 13ES0036111 012015 0 від 10.05.2013 р. щодо митного оформлення експорту товару із Іспанії в Україну з повною інформацією про сторін поставки, товару, його кількості та вартості, контейнерів в яких товар транспортується, та інших відомостей; копія рахунку-фактури № 247V13 від 30.04.2013 р. на оплату компанією "NORES MARIN COMERCIAL, SL" витрат по фрахту, замовленню морських контейнерів в яких транспортувався із Іспанії до порту Одеса спірний товар - на суму 6708,72 евро.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 816/4200/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 816/4200/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2013 р.