Постанова

від 13.11.2013 по справі 2а-5772/09/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 25532/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 р. в адміністративній справі № 2а-5772/09/1770 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СарниСкан» до Рівненської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - головне управління Державного казначейства України в Рівненській області, про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті декларації та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

17.08.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «СарниСкан» (далі - ТзОВ «СарниСкан») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом і, з уточненням позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці від 03.08.2009 р. за № 204000014/2009/002184/1 про визначення митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 03.08.2009 р. за № 204000014/2009/000001, виданої відділом контролю митної вартості та номенклатури Рівненської митниці;

- повернути ТзОВ «СарниСкан» з Державного бюджету України суму надмірно сплачених ним податків та зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 11208,92 грн., з яких: 3502,79 грн. - мито, а 7706,13 грн. - податок на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у митного органу не було жодних підстав для висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару. Таким чином, митний орган не мав підстав відступати від основного методу визначення митної вартості за ціною договору, який застосував декларант, і перейти до іншого методу.

Вважає, що у даному випадку Рівненська митниця зобов'язана довести, що визначена декларантом митна вартість транспортного засобу нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару (з урахуванням матеріального і морального зносу).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 р. позов задоволено.

Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржив відповідач Рівненська митниця, яка вважає, що дане рішення є незаконне та необґрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Тому просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що Рівненською митницею прийнято рішення про коригування заявленої у ВМД митної вартості товару за єдино можливим у даному випадку резервним методом згідно зі ст.273 МКУ, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом, 31.07.2009 р. декларантом ФОП ОСОБА_3 до відділу контролю митної вартості та номенклатури Рівненської митниці (далі - ВКМВН) подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) за № 204000003/2009/004081 на товар: вантажний автомобіль-платформа контейнеровоз марки «SCANIA» R 124LВ 6X2 NB, 2003 року випуску, обладнаний елементами для встановлення та закріплення контейнерів, номер шасі НОМЕР_1, з дизельним двигуном об'ємом 11705 см 3 , вантажопідйомністю 16980 кг, масою у разі максимального завантаження 26100 кг, бувший у користуванні (далі - транспортний засіб «SCANIA»), фактурною вартістю 14200 Євро (умови поставки FСА - Вегхель, Нідерланди), митною вартістю 14714 Євро.

Перевіривши вказану ВМД, начальник сектора ВКМВН на звороті першого аркуша ВМД зазначив про необхідність подати додаткові документи.

Декларант, будучи ознайомленим 31.07.2009 р. із такою вимогою, письмово повідомив, що такі документи не можуть бути надані, оскільки вони у покупця відсутні.

На підставі наведеного, ВКМВН проведено контроль правильності визначення бази оподаткування товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 03.08.2009 р. за № 204000014/2009/000001, згідно з якою декларанту ФОП ОСОБА_3 відмовлено у прийнятті ВМД та у здійсненні митного оформлення транспортного засобу на підставі невідповідності заявленої у ВМД митної вартості транспортного засобу ціновій інформації, що наявна у митниці.

Того ж дня Рівненською митницею прийнято рішення за № 204000014/2009/002184/1 про визначення митної вартості товарів, яким визначено митну вартість ввезеного ТзОВ «СарниСкан» на митну територію України транспортного засобу «SCANIA» в сумі 17932,00 EUR.

Внаслідок цього митний орган вказав на необхідність подати ВМД, заявивши митну вартість з урахуванням рішення про визначення митної вартості товарів від 03.08.2009 р. за № 204000014/2009/002184/1.

03.08.2009 р. декларантом подано ВМД за № 20400000/9/004130 з урахуванням вищезазначеного рішення Рівненської митниці, після чого транспортний засіб «SCANIA» був випущений у вільний обіг.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами Рівненської митниці не було дотримано вимог Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 24 червня 2009 року № 602, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 р. за № 669/16685. Тобто, вимога начальник сектора ВКМВН про подачу документа, який підтверджує факт реєстрації ТЗ у рік виготовлення немотивована та нічим не обгрунтована, а митний орган не мав підстав відступити від основного методу визначення митної вартості за ціною договору, який застосував декларант, і перейти до іншого методу. Крім того, у митного органу не було жодних підстав для застосування довідника EUROTAX, Schwacke, Швейцарія на момент прийняття оспорюваного рішення.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.265 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - МК України) митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Стаття 266 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

З матеріалів справи видно, що ТзОВ «СарниСкан» застосувало перший метод визначення митної вартості, тобто метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), що підтверджується інвойсом за № 34602 від 27.07.2009 р.

Рівненська митниця, вважаючи, що визначена декларантом митна вартість транспортного засобу занижена, провела контроль правильності визначення бази оподаткування товару шляхом:

- перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМ України від 20.12.2006 р. № 1766;

- порівняння заявленого до митного оформлення вартісного рівня товару із рівнем вартості ідентичних товарів, інформація про які наявна у митного органу та міститься у довіднику EUROTAX, Schwacke, Швейцарія, ІІ/2009, стор.925, та у базі митних оформлень Держмитслужби України (ПІК «Цінова інформація при визначенні митної вартості» ЄАІС ДМСУ) за кодам згідно УКТЗЕД.

За результатами даного аналізу встановлено, що рік виготовлення (модельний та календарний) вказаного транспортного засобу за товарно-супровідними документами та вантажною митною декларацією зазначений як 2003, однак згідно п.В технічного паспорту (Словаччина) НОМЕР_2, дата першої реєстрації (рік виробу) є 12.5.2005 р., що значно впливає як на визначення фактичного терміну експлуатації транспортного засобу так й на визначення його реального (дійсного) вартісного рівня.

За відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів та при наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган самостійно визначив митну вартість транспортного засобу «SCANIA», послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням.

З ратифікацією Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі, ратифікованим Законом України від 10.04.2008 р. № 250-УІ, Україна приєдналась до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947 р.

Підпунктом «а» п.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі встановлено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару який обкладається митом, або аналогічного товару та не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного виробництва або на довільних чи фіктивних оцінках.

Підпунктом «б» п.2 ст.7 даної Угоди передбачено, що під дійсною вартістю повинна розумітись ціна, за якою у час та в місці, визначеному законодавством країни імпортера, такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу за нормального ходу торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Рівень митної вартості окремо взятого транспортного засобу визначається посадовою особою самостійно із врахуванням марки, моделі, технічних характеристик (повна маса, вантажопідйомність, база, тип, об'єм та потужність двигуна), фактичного терміну експлуатації, пробігу, фактичного технічного стану, його комплектності та укомплектованості, які зазначаються у товарно-супровідних документах та акті про проведення митного огляду.

Для митниць (рекомендовано Держмитслужбою, наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092) одним з достовірних джерел цінової інформації на транспортні засоби, що були у користуванні та ввозяться на митну територію України з країн Європи є довідники видавництва EUROTAX, Schwacke , Швейцарія (вантажівки та транспортери) та «Super Schwacke» (легкові та позашляховики).

Видавництво EUROTAX гарантує правильність результатів оцінки тільки за умови чіткого дотримання вказаного у довіднику Порядку. Зокрема, послідовність дій при визначенні вартості транспортного засобу за методикою EUROTAX, яка міститься у кожному примірнику довідника включає у себе:

- визначення ціни покупки транспортного засобу відповідно до технічних характеристик та року виготовлення;

- коригування вартості транспортного засобу за фактичним терміном експлуатації у місяцях (від дати першої реєстрації до дати оцінки);

- коригування вартості транспортного засобу за пробігом (розрахунок нормативного пробігу безпосередньо для фактичного терміну експлуатації транспортного засобу та здійснення коригування на перепробіг або недопробіг);

- коригування вартості транспортного засобу за наявності пошкоджень або відсутності деталей кузова;

- коригування вартості транспортного засобу за наявності/відсутності опцій, що не входять до ціни базової моделі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність визначення митної вартості товару Рівненською митницею за єдино можливим у даному випадку резервним методом, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач приймаючи рішення від 03.08.2009 р. № 204000014/2009/002184/1 про визначення митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 03.08.2009 р. № 204000014/2009/000001, діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства і Конституції України, а тому такі є правомірними. При подачі декларантом митної декларації та інших документів у митного органу виникли обгрунтовані сумніви щодо задекларованої вартості товару у зв'язку із розбіжностями між роком випуску та роком першої реєстрації транспортного засобу; так як декларант не подав додаткові витребувані документи, митний орган вірно визначив митну вартість за резервних методом через відсутність ідентичних випадків (договорів, товарів).

Статтею 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права й невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду належить до скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 п.4, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Рівненської митниці задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 р. в адміністративній справі № 2а-5772/09/1770 скасувати.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «СарниСкан» до Рівненської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті декларації та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Постанова складена в повному обсязі 18 листопада 2013 року.