Постанова

від 27.11.2013 по справі 5002-23/5153-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Справа № 5002-23/5153-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Воронцової Н.В.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

прокурор, Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача, не з'явився, Фонд державного майна України;

представник відповідача, не з'явився, виконавчий комітет Ялтинської міської ради;

відповідач, не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;

представник відповідача, не з'явився, дочірнє підприємство "Ялтакурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";

представник третьої особи, не з'явився, Федерація професійних спілок України;

представник третьої особи, не з'явився, приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";

представник третьої особи, не з'явився, державне підприємство "Санаторій "Україна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

за позовом заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України

до виконавчого комітету Ялтинської міської ради,

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

дочірнього підприємства "Ялтакурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

Федерації професійних спілок України,

приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

державного підприємства "Санаторій "Україна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про визнання недійсним рішення та договору купівлі-продажу, визнання права власності та спонукання до виконання певних дій;

за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Фонду державного майна України,

приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",

дочірнього підприємства "Ялтакурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

виконавчого комітету Ялтинської міської ради,

Федерації професійних спілок України,

за участю: заступника прокурора міста Ялта

про визнання недійсним рішення та договору купівлі-продажу, визнання права власності та спонукання до виконання певних дій; за зустрічним позовом про визнання права власності

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, в якій просив: визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 174 (1) від 14.05.2001, на підставі якого Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» отримало свідоцтво про право власності від 16.05.2001 на будівлю літнього кінотеатру ДП «Санаторій «Україна»; визнати недійсним укладений між Дочірнім підприємством «Ялтакурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 01.06.2001 договір купівлі-продажу літнього кінотеатру ДП «Санаторій «Україна» загальною площею 916,5 кв. метрів, визнати право власності на літній кінотеатр ДП «Санаторій «Україна» загальною площею 916,5 кв. метрів, зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 повернути нерухоме майно, а саме: літній кінотеатр ДП «Санаторій «Україна» загальною площею 916,5 кв. метрів, державі в особі Фонду державного майна України. Прокурор також просив покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012 поновлено строк позовної давності.

Первісний позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 174 (1) від 14.05.2001 "Про оформлення права власності на літній кінотеатр санаторія "Україна" АДРЕСА_2".

В частині позовних вимог про визнання недійсним укладеного між дочірнім підприємством "Ялтакурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору купівлі-продажу від 01.06.2001 літнього кінотеатру державного підприємства "Санаторій "Україна" загальною площею 916,5 кв. метрів, який розташований за адресою: АДРЕСА_2; визнання права власності на літній кінотеатр державного підприємства "Санаторій "Україна" загальною площею 916,5 кв. метрів, розташований за адресою: АДРЕСА_2, за державою в особі Фонду майна України; зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернути нерухоме майно, а саме: літній кінотеатр державного підприємства "Санаторій "Україна" загальною площею 916,5 кв. метрів, розташований за адресою: АДРЕСА_2, державі в особі Фонду державного майна України у позові відмовлено.

Зустрічний позов залишено без розгляду.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора міста Ялти звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012 року в частині позовних вимог про визнання недійсним укладеного між дочірнім підприємством "Ялтакурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_3 договору купівлі-продажу від 01.06.2001 літнього кінотеатру державного підприємства "Санаторій "Україна" загальною площею 916,5 кв. м; визнання права власності на літній кінотеатр державного підприємства "Санаторій "Україна" загальною площею 916,5 кв. м за державою в особі Фонду майна України; зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернути нерухоме майно, а саме: літній кінотеатр державного підприємства "Санаторій "Україна" загальною площею 916,5 кв. м скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Доводи апеляційних скарг обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, спірне майно було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 174 (1) від 14.05.2001, яке визнано недійсним.

В судове засідання, яке було призначене на 27.11.2013 представники сторін та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

До початку судвого засідання, від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноважених представників.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

Рішенням виконкому Ялтинської міської Ради № 174/1 від 14.05.2001 за ЗАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця» оформлено право власності на літній кінотеатр санаторію «Україна» і на підставі цього рішення видане свідоцтво про право власності № 691 від 16.05.2001, яке зареєстроване в БТІ. Відповідно до свідоцтва площа об`єкту складає 916,5м2.

Оформлення права власності було погоджено з Фондом комунального майна Ялтинської міської Ради листом № 02-11/644 від 04.05.2001, на підставі акту державної прийомки будівлі до експлуатації від 28.08.1953 і довідки ДП «Ялтакурорт» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» від 03.05.2001 № 05-08/307 про фінансування об'єкту.

Відповідно до довідки від 05.05.2001 № 05-08\387 ДП «Ялтакурорт», будівництво літнього кінотеатру здійснено у 1963 році Ялтинським БМУ «Ялтаспецстрой» по титулу Ялтинської терради за рахунок коштів профспілок.

Відповідно до акту державного прийняття будівлі до експлуатації: літнього кінотеатру санаторія «Україна»,затвердженого рішенням виконкому Ялтинської міської Ради № 614 від 28.08.1963 площа об`єкту складала 557 м2, вартість складала 57600,00 руб., замовником будівництва і забудовником була Ялтинська територіальна Рада, експлуатуючою організацією був санаторій «Україна».

Станом на 11.05.2001 - на дату реєстрації права власності на літній кінотеатр за ЗАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця», площа літнього кінотеатру складала 916.5 м2, що у порівнянні із площею на дату приймання його до експлуатації більше на 359,5 м2 (916,5м2-557м2). Вартість об'єкту, відповідно до експертної оцінки консалтингової фірми «Остров», станом на 10.01.2001 складала 45190,00 грн.

01.06.2001 між ДП «Ялтакурорт», яке діяло за дорученням ЗАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця», та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу літнього кінотеатру санаторія «Україна» (літ. Е), на підставі рішення Ради ЗАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця» від 19.03.2001 № Р4-10, яким було розглянуто і задоволено клопотання ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» про продаж об'єкту, погоджене із Федерацією незалежних профспілок Криму та правлінням ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Об'єкт передано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у власність за актом приймання-передачі від 18.06.2001.

Договір купівлі-продажу і акт приймання-передачі об'єкту затверджені Головою правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» відповідно до пункту 2 рішення Ради ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 19.03.2001 за № р4-10.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для часткового скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Під час перевірки, прокурором було встановлено порушення норм Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» від 10.09.1991 № 1540-ХІІ; Постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 р. №606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров`я УРСР»; Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 р. № 2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організації колишнього Союзу РСР, розташовані на території Україні»; Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 р. № 3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організації колишнього Союзу РСР; Постанови Верховної Ради Української РСР» від 29.11.1990 № 506.

Відповідно до статті 5 Конституції УРСР від 30.01.1937 було визначено, що соціалістична власність в УРСР має форму або державної власності, або форму кооперативно-колгоспної власності.

Згідно зі статтею 53 ЦК УРСР 1922 , який був чинний на момент передання майна у відання профспілкам, було передбачено, що розрізняється власність державна, кооперативна, приватна.

За таких умов, відсутність в постанові Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 року прямої вказівки про передачу майна у власність, вказуєна відсутність наміру власника - Держави, в особі уповноваженого органу - РМ УРСР, відчужувати санаторії, будинки відпочинку, та передавати їх у власність Українській республіканській Раді профспілок.

Постановою ВСУ від 30 червня 2009 року за результатами розгляду касаційної скарги ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2009 року у справі № 2-24/4765-2008 за позовом ТОВ «Альянс КС» до ДП «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками та ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок «України «Укрпрофоздоровниця», про визнання права власності та стягнення, висловлено правову позицію Верховного Суду України щодо правового статусу майна ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», згідно якої це майно є державною власністю.

Згідно зі статтею 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, Суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

Таким чином, майно санаторія «Україна» передане до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» є державною власністю.

Переконливих доказів тому, що спірне майно не було складовою частиною державного майна, яке входило до складу майна санаторія «Україна» судам надано не було.

Враховуючи викладене, відчуження державного майна шляхом внесення його Федерацією незалежних профспілок України до статутного капіталу ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» відбулося всупереч волі власника - держави України, та з порушенням норм діючого на той час законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов`язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.

Згідно статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №174/1 від 14 травня 2001 року, на підставі якого за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» оформлено право власності на будівлю літнього кінотеатру ДП «Санаторій Україна».

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2001 та зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернути це нерухоме майно Фонду держмайна України, слід зазначити наступне.

Відповідно, до ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України (2003 року), на яку послався прокурор у позові, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральнім засадам суспільства.

Згідно зі статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину, є недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5, 6 статті 203 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до прикінцевих і перехідних положень до Цивільного Кодексу України, він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набраним чинності кодексу.

Відповідно до п. 10 роз`яснень Президії Вищого арбітражного суду Україні від 12.03.1999 №02-5/111 «Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних з визнанням угод недійсними», з змінами та доповненнями, відповідність і невідповідність угоди вимогам закону має оцінюватись судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

На час укладення спірного договору в 2001 році, діяв цивільний кодекс УРСР (1963), відповідно до статті 353 якого, договір вважається укладеним, якщо між сторонами у встановленій законом формі досягнута згода по усім суттєвим умовам, які визнані такими за Законом, або необхідні для договорів даного виду.

Статтею 225 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо, продавець майна не є власником, покупець набирає право власності лише у тих випадках, коли, відповідно до статті 145 Кодексу, власник не має права витребувати у нього це майно.

Відповідно до пункту 2 роз`яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 № 2-05/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з судовім захистом прав державної власності» (із змінами та доповненнями), вирішуючи спори пов'язані зокрема з оцінкою законності укладених підприємством договорів купівлі-продажу, господарському суду, перш за все, необхідно з`ясувати відповідність угоди як чинному законодавству, так і статуту підприємства.

Абзацом 4 пункту 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Враховуючи вищевстановлений факт невідповідності спірного рішення Ради приписам законодавства, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог і в частині визнання недійсним недійсним спірного договору.

З огляду на задоволення основних позовних вимог, підлягає задоволенню також і похідна позовна вимога щодо зобов`язання повернути спірне приміщення

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судова колегія вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України, оскільки в даному випадку визнання судом недійсними спірного рішення та договору купівлі-продажу є передумовою для цього.

Слід також зазначити, що зустрічний позов судом першої інстанції було залишено без розгляду правомірно, оскільки відповідач (позивач за зустрічним позовом не виконав ухвалу суду про оплату за проведення експертизи, та не дав для проведення експертизи витребувані експертом матеріали, в зв'язку з чим, експертиза, яка була необхідна для вирішення спору по зустрічному позову не проведена.

З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено не у відповідності до вимог чинного законодавства, при неповному дослідженні всіх обставин у справі, тому рішення підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ялти на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012 року у справі № 5002-23/5153-2011 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012 у справі № 5002-23/5153-2011 скасувати частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним укладеного між Дочірнім підприємством «Ялтакурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 01.06.2001 договору купівлі-продажу літнього кінотеатру ДП «Санаторій «Україна» загальною площею 916,5 кв. метрів, який розташований за адресою: АДРЕСА_2; визнання права власності на літній кінотеатр ДП «Санаторій «Україна» загальною площею 916,5 кв. метрів, розташований за адресою: АДРЕСА_2, за державою в особі Фонду майна України; зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернути нерухоме майно, а саме: літній кінотеатр ДП «Санаторій «Україна» загальною площею 916,5 кв. метрів, розташований за адресою: АДРЕСА_2, державі в особі Фонду державного майна України.

3. В цій частині прийняти нове рішення.

4. Первісний позов задовольнити повністю.

5. Визнати недійсним укладений між Дочірнім підприємством «Ялтакурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 01.06.2001 договору купівлі-продажу літнього кінотеатру ДП «Санаторій «Україна» загальною площею 916,5 кв. метрів, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

6. Визнати право власності на літній кінотеатр ДП «Санаторій «Україна» загальною площею 916,5 кв. метрів, розташований за адресою: АДРЕСА_2, за державою в особі Фонду майна України.

7. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 повернути нерухоме майно, а саме: літній кінотеатр ДП «Санаторій «Україна» загальною площею 916,5 кв. метрів, розташований за адресою: АДРЕСА_2, державі в особі Фонду державного майна України.

8. Стягнути з Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, (пл. Радянська, буд. 1, м. Ялта, АР Крим, 98600, ідентифікаційний номер 04055765) в дохід Державного бюджету м. Сімферополь (р/р 31211206783002 у банку отримувача - ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: Держбюджет м. Сімферополя, 22030001, ЗКПО 38040558) судовий збір у розмірі 1254,66 грн.

9. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, 98660, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету м. Сімферополь (р/р 31211206783002 у банку отримувача - ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: Держбюджет м. Сімферополя, 22030001, ЗКПО 38040558) судовий збір у розмірі 1254,66 грн.

10. Стягнути з Дочірнього підприємства «Ялтакурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Леніна, буд. 17, м. Ялта, АР Крим, 98600, ідентифікаційний номер 02647220) в дохід Державного бюджету м. Сімферополь (р/р 31211206783002 у банку отримувача - ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: Держбюджет м. Сімферополя, 22030001, ЗКПО 38040558) судовий збір у розмірі 1254,66 грн.

11. В іншій частині рішення залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді Н.В. Воронцова

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1.Заступник прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18, м. Ялта, 98600)

2.Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, 95015)

3.Прокуратура м. Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99000)

4.Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, м. Київ 133, 01133)

5.Виконавчий комітет Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, м. Ялта, 98600)

6.Федерація професійних спілок України (Майдан Незалежності , 2, м. Київ, 01012)

7.ДП "Санаторій "Україна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (м. Ялта, вул. Алупкінське шосе, 15, 98660)

8.Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_3)

9.Дочірнє підприємство "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Леніна, 17, м. Ялта, 98600)

10. Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Шота Руставелі, 39/41, м. Київ, 01001)