Постанова

від 21.11.2013 по справі 2а-15344/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15344/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника позивача - Малярчук М.П., відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача коштів у розмірі 5389,02 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.03.2011 р. відповідач зареєструвався в Голосіївському районному центрі зайнятості КМЦЗ, як такий, що шукає роботу, а 28.03.2011 р. звернувся із заявою про надання статусу безробітного у який зазначалось, що він не є найманим працівником, не укладав договорів цивільно-правового характеру, не отримував пенсій на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Наказом Голосіївського районного центру зайнятості № НТ110328 від 28.03.2011 р. ОСОБА_3 був наданий статус безробітного, а наказом Голосіївського районного центру зайнятості № 7290 від 11.10.2010 p. призначенням допомоги по безробіттю, починаючи з 28.03.2011 р.

26.10.2011р. Голосіївський РЦЗ зробив запит за №20-5585 до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців та отримав відповідь за №7877 від 27.10.2011р., в якій зазначено, що відповідач значиться керівником ТОВ «Ерстед Україна».

13.01.2012 р. Голосіївський РЦЗ зробив уточнюючий запит за №20-259 до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб і підприємців та отримав відповідь за №640 від 25.01.2012 р., в якій зазначено, що ОСОБА_3 значиться керівником та засновником (учасником) ТОВ «Ерстед Україна».

Також в процесі розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення були отримані такі документи: копія відомості про реєстрацію в Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; копія доручення №01/01; копія Довідки №500 про внесення до єдиного державного реєстр підприємств та організацій України; копія Свідоцтва про держави реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «Ерстед Україна».

Таким чином, позивачем зроблено висновок, що при постановці на облік в РЦЗ, відповідач надав недостовірну інформацію і незаконно отримував допомогу по безробіттю.

В зв'язку з цим, 02.11.2011р. Голосіївським РЦЗ було прийнято наказ №НТ111102 припинення виплати по безробіттю 29.10.2011р., а також про зняття відповідача з обліку 01.11.2011р. у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Згідно довідки про доходи від 01.11.2011 р. відповідач повинен повернути до КМЦЗ незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 5389,02 грн.

Відповідача було ознайомлено з Листом № 20-5713 від 03.11.2011 р. про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів під підпис, проте відповідач коштів у добровільному порядку не сплатив, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач закінчив здійснювати свою підприємницьку діяльність у ТОВ «Ерстед Україна» з моменту звільнення, а саме - 20.12.2009 р. Трудова діяльність відповідачем з 2011 р. не здійснювалась, дохід не отримувався.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Підпунктом «б» пункту третього статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство». Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, особи, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 (надалі - Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який набрав чинності 1 липня 2004 року.

Статтею 1 Закону встановлено, що ЄДР - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини першої статті 17 зазначеного вище Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Частиною 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, вирішуючи цей спір, необхідно встановити чи був відповідач позбавлений статусу підприємця на час звернення до Київського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником юридичної особи ТОВ «Ерстед Україна» зазначено ОСОБА_3 Доказів щодо оскарження відповідачем дій державного реєстратора суду також не надано.

Крім того, листом від 22.03.2012 р. ОСОБА_3 повідомили, що 01.07.2003 р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримало Рішення Господарського суду м. Києва № 32/391 від 24.06.2003 р., стосовно скасування державної реєстрації ТОВ «Ерстед Україна». Згідно даного рішення було зобов'язано відповідача в особі його вищого органу вжити заходів щодо ліквідації підприємства та подати документи до органу реєстрації. Проте, станом на 10.03.2012 р. ТОВ «Ерстед Україна» на надавало відповідні документи до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС.

На цій підставі, колегія суддів приходить до висновку, що на момент подання документів до центру зайнятості відповідачем були подані неправдиві відомості, так як він у встановленому Законом порядку не був позбавлений статусу підприємця, у зв'язку з чим наявні підстави для повернення незаконно виплачених коштів.

Повернути в добровільному порядку суму виплаченої допомоги по безробіттю відповідач відмовлявся, посилаючись на те, що в період перебування на обліку в Київському міському центрі зайнятості він підприємницькою діяльністю не займався, доходів не отримував.

Однак, колегія суддів зазначає, що такі твердження відповідача є безпідставними, оскільки чинне законодавство України, зокрема Закон України «Про зайнятість населення», не ставить факт заняття підприємницькою діяльністю у залежність від отримання прибутку від такої діяльності.

В звя'зку з цим, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3 на момент звернення до центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітної не мав права на отримання відповідної допомоги по безробіттю, оскільки мав статус зайнятої працюючої фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

Отже, з врахування наведеного, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що факт наявності між відповідачем та ТОВ «Ерстед Україна» трудових правовідносин, під час перебування відповідача на обліку у службі зайнятості не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що відповідач отримував допомогу по безробіттю незаконно, таким чином суми заборгованості мають бути повернуті.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Київського міського центру зайнятості незаконно отримані кошти в розмірі 5389 грн. 02 коп. (п'ять тисяч триста вісімдесят девять гривень дві копійки).

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Постанову в повному тексті виготовлено 26.11.2013 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.