Ухвала

від 28.11.2013 по справі 2а/0124/361/12 (0124/3432/12)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

28 листопада 2013 року м. Київ В/800/4656/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Донця О.Є., Мироненка О.В., Мороза В.Ф., Чумаченко Т.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 (далі - заявник) про перегляд Верховним Судом України (далі - ВСУ) ухвали Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) від 15 жовтня 2013 року, прийнятої за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, за участі третіх осіб: Ялтинське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень та державних актів,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд ВСУ ухвали ВАСУ від 15 жовтня 2013 року, прийнятої за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, за участі третіх осіб: Ялтинське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень та державних актів.

Обґрунтовуючи заяву, заявник посилається на те, що ВАСУ неоднаково застосував норми матеріального права, а саме: норми Глави 19 Земельного кодексу України «Набуття права на землю громадянами та юридичними особами».

ОСОБА_1 до заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2013 року додані ухвала Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2013 року (К/9991/58821/12), ухвала Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2012 року (К/9991/87020/11), ухвала Верховного Суду України від 14 вересня 2011 року, ухвала Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2012 року (К-7681/09), в яких по-іншому, на думку заявника, застосовано норми матеріального права, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Установлений статтею 237 КАС України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до норми, яка міститься в пункті 1 частини першої статті 237 КАС України, заява про перегляд з указаних мотивів може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Конкретизуючи зміст цих складових Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» від 13 грудня 2010 року № 2 роз`яснив, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, у січні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ялтинської міської ради, за участі третіх осіб: Ялтинське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 647 від 22.07.2009р. "Про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.0551 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (садиба) за адресою: АДРЕСА_1 на землях Ялтинської міської ради (існуючий жилий будинок)"; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 648 від 22.07.2009р. "Про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0.0552 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (садиба) за адресою: АДРЕСА_2 на землях Ялтинської міської ради (існуючий жилий будинок)"; скасувати у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею запис про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 502521, виданого 01.11.2009р. ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0.0551 га, кадастровий № 0111900000:01:013:0183, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; скасувати у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею запис про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 502522, виданого 22.10.2009р. ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 0.0552 га, кадастровий № 0111900000:01:013:0182, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Позовні вимоги мотивувала тим, що рішення Ялтинської міської ради, на підставі яких були видані акти про право власності на земельні ділянки, є протиправними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства. Позивач вважає рішення відповідача протиправними, оскільки земельні ділянки, передані у власність третіх осіб, накладаються на земельну ділянку, передану у власність позивача та значно зменшують її розмір.

Залишаючи без змін постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 жовтня 2013 року, про перегляд якої подано заяву, виходив з того, що спірні рішення прийняті відповідачем у межах повноважень, на підставі закону та ніяким чином не порушили права та інтереси ОСОБА_1, так як вона на час прийняття цих рішень не мала права власності або користування земельною ділянкою площею 0,0680 га. Оскільки державні акти на право власності на земельну ділянку видані третім особам на підставі законних рішень Ялтинської міської ради відсутні підстави для визнання цих актів незаконними.

У той же час, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2012 року (К/9991/87020/11), на яку посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції підтвердив висновок суду апеляційної інстанції, про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування пункту 13.1 рішення 40-ї сесії 5-го скликання Гурзуфської селищної ради № 42 від 11 грудня 2009 року «Про затвердження проектів відведення земельних ділянок громадянам України для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків та господарських будівель на землях селищної ради» в частині 195 кв.м., які накладаються на земельну ділянку, дану в сумісну власність позивачам.

Виявивши неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм глави 19 Земельного кодексу України в судових рішеннях, на які посилається заявник, що потягло різні висновки суду щодо прав і обов'язків сторін у подібних правовідносинах, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України.

Посилання заявника на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2013 року (К/9991/58821/12), як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у задоволенні позовних вимог у даній справі було відмовлено.

Крім того, заявник у своїй заяві посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2012 року (К-7681/09) та ухвалу Верховного Суду України від 14 вересня 2011 року, як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме зазначає, що по даним справам рішення судів були скасовані та справи направлені на новий розгляд, для перевірки обставин справи, а саме щодо визначення меж земельних ділянок та з'ясування причин які призвели до зменшення їх розмірів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що такі ухвали не можуть бути підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду судових рішень, оскільки в них не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті.

На підставі викладеного, колегія суддів допускає справу до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2013 року.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, за участі третіх осіб: Ялтинське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень та державних актів, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.Є. Донець

О.В. Мироненко

В.Ф. Мороз

Т.А. Чумаченко