cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2013 року Справа № 910/6913/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач) суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Курс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.10.13 у справі№910/6913/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Група "Курс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СПК" простягнення 89 818,74 грн В судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги;
від відповідача: Юзвенко В.Г. -за дов. від 04.06.13.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "Курс" у квітні 2013 року заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СПК" 84 853,08 грн - боргу зі сплати брокерської винагороди та 4 965,66 грн - 3% річних. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати брокерської винагороди за надані послуги з укладення біржових контрактів згідно договорів - доручень від 27.05.11 № Б/27/05/02 та від 08.06.11 № Б08/06/02. При цьому, позивач посилався на приписи статей 180, 193, 224, 230 Господарського кодексу України, статей 611, 625 Цивільного кодексу України. Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.13, ухваленим суддею Балац С.В., позовні вимоги задоволено повністю. Суд першої інстанції вказав на наявність у відповідача заборгованості зі плати брокерської винагороди у спірному розмірі. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 11, 509, 530, 536, 610, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Руденко М.А. - головуючого, Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю., постановою від 07.10.13, перевірене рішення у справі скасував та відмовив у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції визнав, що судом першої інстанції розглянутий спір за відсутності представника відповідача, без доказів належного повідомлення його про час і місце розгляду спору, у зв'язку з чим прийняв до уваги надані останнім під час здійснення апеляційного провадження додаткові докази. Апеляційний суд установив, що відповідачем брокерська винагорода сплачена у розмірі саме 0,2% від суми контрактів, відтак підстав для стягнення з відповідача спірних коштів не вбачається. Постанова обґрунтована приписами статей 509, 526, 903 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України. Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "Курс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення просить залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на те, що ним зобов'язання за договорами - дорученнями виконані, про що свідчать акти здачі - приймання робіт. Скаржник також посилається на приписи статей 525, 526, 530, 610, 611, 632, 654 Цивільного кодексу України, статей 189, 193 Господарського кодексу України та вказує на те, що згідно з пунктом 7.2 Правил біржової торгівлі на Аграрній біржі, затверджених Наказом Аграрного фонду від 01.07.10 №62 розмір брокерської винагороди сторони погоджують у договорі - доручення, а зменшення ціни контрактів не звільняє відповідача від обов'язку сплатити винагороду. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СПК" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення. Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "КУРС"- брокером та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-СПК" - довірителем, було укладено два договори-доручення № Б/27/05/02 від 27.05.11 та № Б08/06/02 від 08.06.11. Згідно з умовами цих договорів відповідач доручає, а позивач зобов'язується від імені за винагороду і за рахунок відповідача надати послуги з питань вивчення попиту та поліпшення умов купівлі товару, консультування з питань комерційної діяльності та оформлення необхідної документації з метою укладення біржових контрактів на Аграрній біржі щодо купівлі товару, згідно додатків 1, які є невід'ємними частинами цих договорів. Пунктом 1.2 цих договорів сторони визначили, що після виконання доручення брокер зобов'язаний у дводенний строк усно повідомити про це довірителя. Брокер вважається таким, що виконав свої зобов'язання за договорами-дорученнями після укладання біржового контракту на зазначених у пункті 1.1 договорів умовах. Пунктом 1.3 вказаних договорів сторони погодили, що довіритель зобов'язаний упродовж двох робочих днів після укладення контракту сплатити брокерові винагороду у розмірі 0,2 % від суми біржового контракту . Пунктом 3.2 договору від 27.05.11 сторони домовились, що за виконання умов передбачених пунктом 1 цього договору довіритель сплачує брокерові винагороду у розмірі 0,2 % від суми укладеного договору . Аналогічні умови містить і пункт 3.2 договору від 08.06.11, а саме сторони домовились, що розмір винагороди сплачується у розмірі 0,2 % від суми укладеного договору. Пунктом 3.3 договорів сторони визначили, що оплата винагороди проводиться відповідачем упродовж двох днів після укладення біржового контракту. Згідно з пунктом 7.1 договорів, останні вступають в силу з дати підписання та діють до повного їх виконання. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Курс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СПК" 84 853,08 грн - боргу зі сплати брокерської винагороди та 4 965,66 грн - 3% річних. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України одною з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори. Статтею 1000 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором доручення одна сторона, повірений, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони, довірителя, певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Згідно з приписами статті 1002 цього ж Кодексу повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір доручення є різновидом договорів про надання послуг, а відтак до зобов'язань, що виникають з договору доручення застосовуються також Глава 63 Цивільного кодексу України "Загальні положення про надання послуг". Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона, виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, умови договору про надання послуг, у разі його оплатності, мають містити положення про ціну чи спосіб її визначення . Як убачається з матеріалів справи, укладаючи договори - доручення сторони погодили спосіб визначення ціни, а саме зазначили, що ціна формується у відсотковому відношенні виходячи з суми укладеного біржового контракту. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним в матеріалах справи доказам, суд апеляційної інстанції установив, що на виконання умов вказаних договорів - доручень позивачем укладені біржові контракти Аграрної біржі № 258АБ\95 від 27.05.11, № 287АБ\95 від 08.06.11, № 288АБ\95 від 08.06.11, №289АБ\95 від 08.06.11. Апеляційним судом установлено і те, що додатковими договорами, підписаними між позивачем від імені відповідача та продавцем - Аграрним фондом, внесено зміни до біржових контрактів в частині визначення кількості та вартості товару. З огляду на те, що сторони в договорах - дорученнях визначили порядок формування розміру брокерської винагороди (ціни договору) у відсотковому співвідношенні в залежності від суми укладених біржових контрактів, суд апеляційної інстанції установив, що розмір винагороди позивача за договором - доручення від 27.05.11 № Б/27/05/02 та за договором - доручення від 08.06.11 № Б08/06/02 становить 67 065,01 грн. Установлено апеляційним судом і те, що відповідачем брокерська винагорода у розмірі 67 065,01 грн сплачена позивачеві у повному обсязі. За таких установлених апеляційним судом обставин справи, висновок суду про відсутність підстав для покладення на відповідача зобов'язання зі сплати спірних коштів, а відтак і задоволення позовних вимог, визнається правомірним. Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установлених апеляційним судом обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Відповідно до приписів частини 2 вказаної статті касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника. Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.13 у справі №910/6913/13 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Курс" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2013 |
Оприлюднено | 03.12.2013 |
Номер документу | 35691619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Добролюбова Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні