cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/10573/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унігаз-Енерго» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2013 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 27.05.2013 № 1113, направлення від 29.05.2013 № 1175 та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Унігаз-Енерго».
За результатами перевірки складено акт № 10/22-221/37397279 від 10.06.2013 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Унігаз-Енерго» (ЄДРПОУ 37397279) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за період з 01.04.2012 по 30.11.2012 (далі - акт № 10/22-221/37397279).
В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем:
- ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Унігаз-Енерго» із зазначеним у акті перевірки постачальником ТОВ «Ангстрем Континенталь»;
- п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 129 793 грн.;
- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього на суму 136 282 грн.;
- пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п.2 та пп. 3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995.
Позивач, вважаючи протиправними та необґрунтованими зазначені висновки податкового органу, подав до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби заперечення на акт перевірки № 10/22-221/37397279, за результатом розгляду, яких відповідач склав висновок від 25.06.2013 № 22/10/22-221/37397279, яким залишив викладені в акті перевірки висновки без змін.
На підставі акту перевірки № 10/22-221/37397279 відповідач виніс податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 27.06.2013 № 0003722220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 170 353,00 грн., в т.ч. 136 282,00 грн. - основний платіж та 34 071,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція та від 27.06.2013 № 0003722220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 162 241,00 грн., в т.ч. 129 793,00 грн. - основний платіж та 32 448,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі усної домовленості ТОВ «Унігаз-Енерго» придбав у ТОВ «Ангстрем Континенталь» наступний товар: пальники газові, блок газомагнітний, пальник мазутний, електронний блок, сервопривід.
На підтвердження придбання зазначеного товару позивач надав до матеріалів справи копії видаткових та податкових накладних, складених за період квітень - листопад 2012 року на загальну суму поставки 1 172 029,68 грн.
Розрахунок за придбаний товар здійснювався у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав копії банківських виписок про перерахування на рахунок ТОВ «Ангстрем Континенталь» грошових коштів у розмірі 1 172 029,80 грн., а також акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь позивача складає 12 коп.
Позивач зазначив, що транспортування товару від ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснювалось з використанням транспортного засобу: автомобіль марки Ssang Yong, модель Kyron, право керування Якубенко В.В. вказаним автомобілем підтверджується наявною в матеріалах справи копією технічного паспорту.
Також позивач надав роздруківку технічних характеристик зазначеного автомобіля та фотографії з завантаженим товаром - газовими пальниками на підтвердження фізичної можливості перевезення даним транспортним засобом, придбаного у ТОВ «Ангстрем Континенталь» товару.
Зі слів представника позивача, зберігання товару здійснювалось у гаражі, який в подальшому придбаний у ТОВ «Ангстрем Континенталь», товар було продано контрагентам-покупцям, на підтвердження чого позивач надав копії видаткових накладних та довіреностей на отримання товару.
Позивач зазначає, що постійно здійснює діяльність з реалізації техніки (пальників, водонагрійних та парових котлів) та брав участь з відповідним обладнанням у виставкових заходах «Aqua-Therm 2012» та «Aqua-Therm 2013», на підтвердження чого надав копії договорів, укладених з ДП «Прем'єр Експо» у 2012 та 2013 роках і акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складених на виконання даних договорів.
Однак, як вбачається з висновків акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби від 21.12.2012 № 7208/224/33906299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Форест», ТОВ «Пасіфік», ПП СВ «Гермес», БПП «Сура», їх реальності та повноти відображення в обліку, встановлено, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» за юридичною адресою не знаходиться, згідно податкової звітності та проведених заходів у ТОВ «Ангстрем Континенталь» фактично відсутнє виробниче обладнання, складські торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності та нікчемність угод, укладених між ТОВ «Ангстрем Континенталь» та підприємствами-постачальниками та покупцями.
На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано, платіжні доручення.
Разом з тим, надані позивачем документи, не дають можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операції з ТОВ «Ангстрем Континенталь», виходячи з наступного.
Як вбачається, з видаткових накладних № РН-0000645 від 30.04.2012 року, № РН-0000962 від 10.05.2012 року, №РН-0000197 від 28.05.2012 року, № РН-30,12,1909 від 30.08.2012 року, №000004539 від 28.09.2012 року, № РН-0005644 від 29.10.2012 року № РН-0006522 від 22.11.2012 року, РН-0006583 від 23.11.2012 року, вони не співпадають по сумам перерахованим ТОВ «Унігаз-Енерго» на рахунок ТОВ «Ангстрем Континенталь», з платіжними дорученнями, наданими позивачем.
Тобто, в податкових накладних та платіжних дорученнях вказані різні суми.
Крім того, товар, який зазначений в видаткових накладних також відрізняється від товару, який зазначений у платіжних дорученнях.
З викладеного вище вбачається, що позивачем не доведено здійснення ним господарських операції з ТОВ «Ангстрем Континенталь».
Вищевикладене свідчить, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Зазначене свідчить про те, що правочини, відповідно до ч.1,2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України, є нікчемними, і, в силу ст. 216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети реальних наслідків.
Отже, зазначені договори, відповідно до. підпункту 1, 2 підпункту 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, є нікчемним, і, в силу Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків.
А тому, колегія суддів приходить до, висновку про відсутність у позивача наміру створення правових наслідків.
Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138. Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.".
Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону".
Крім того, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів, послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку виповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний період.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення «Р» від 27.06.2013 № 0003722220 та від 27.06.2013 № 0003722220 винесені правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, висновки відповідача, що операції не спрямовані на їх реальне настання є обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи.
А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування, з постановлениям нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2013 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Унігаз-Енерго» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
О.Г. Хрімлі
Повний текст постанови виготовлений 22.11.2013 року.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2013 |
Оприлюднено | 03.12.2013 |
Номер документу | 35693177 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Ганечко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні