Постанова

від 27.11.2013 по справі 910/18625/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа№ 910/18625/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю представників:

Від позивача: Процюк О.В. (довір. від 07.09.13)

Від скаржника ТОВ "АЙ БІ КОНТАКТС" - Садовець О.С. (довір. від 22.05.13)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "АЙ БІ КОНТАКТС" на ухвалу господарського суд міста Києва від 04.10.2013р.

у справі № 910/18625/13 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „ЖЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ КОНТАКТС"

про стягнення 1 497 521,30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 910/18625/13 було вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах 1 497 521,30 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙ БІ КОНТАКТС», та знаходяться зокрема, але не виключно, на банківському рахунку № 26009257788 в КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, та/або будь-яких інших рахунках, які будуть виявлені державним виконавцем у процесі виконання даної ухвали.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що між сторонами дійсно існує спір, згідно з обставинами, наведеними у позовній заяві, а вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі, що складають ціну позову в сумі 1 497 521,30 грн., відповідає позовним вимогам та узгоджується з приписами ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

10.10.2013 (згідно відбитку поштового штемпеля на конверті про направлення поштового відправлення на адресу суду першої інстанції), Товариство з обмеженою відповідальністю „АЙ БІ КОНТАКТС", не погодившись із наведеною ухвалою, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 910/18625/13 - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з додатковою відповідальністю «ЖЛ» у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі дійсним обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "АЙ БІ КОНТАКТС" по справі № 910/13748/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013, було сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/18625/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Буравльов С.І. та Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ КОНТАКТС" пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ КОНТАКТС" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 910/18625/13 до провадження та відкрито апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 13.11.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.11.2013.

Згідно розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013, було сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/18625/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевченко Е.О., судді: Пономаренко Є.Ю. та Дідиченко М.А.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013, у зв'язку з поверненням судді Станіка С.Р. з відрядження, було сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/18625/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Пономаренко Є.Ю. та Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ КОНТАКТС" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 910/18625/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р. судді: Пономаренко Є.Ю. та Дідиченко М.А., розгляд вирішено здійснювати в судовому засіданні 27.11.2013.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 у справі № 910/18625/13 скасувати та відмовити Товариству з додатковою відповідальністю „ЖЛ" у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.10.2013 у справі № 910/18625/13.

Також позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, вказував на те, що оскаржувана ухвала винесена судом з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування - відсутні.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 04.10.2013 у справі № 910/18625/13 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, не є обґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справи на підставі Конституції, інших актів законодавства України, міжнародних договорів України в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України, сторони мають право на судовий захист своїх інтересів.

Таким чином, кожна особа (у тому числі позивач) має право на судовий захист своїх інтересів, у тому числі інтересу позивача до повного та своєчасного виконання рішення у цій справі будь-яким не забороненим законом способом.

Цій конституційній нормі вищої юридичної сили, у взаємозв'язку з приписом ст. 124 Конституції України, згідно з якою юрисдикція судів розповсюджується на усі правовідносини, які виникають в державі, відповідає право та обов'язок суду вживати усіх не заборонених прямо законом заходів до забезпечення своєчасного поновлення та захисту прав позивача.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

В силу п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондується зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, суд першої інстанції, виносячи оскаржувану ухвалу не врахував того, що Товариством з додатковою відповідальністю „ЖЛ" в обґрунтування своєї заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не було подано належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, на які він посилається як підставу вжиття заходів до забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача.

З огляду на встановлене вище судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, оскаржувана ухвала суду прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що є підставою для її скасування в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю „ЖЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ КОНТАКТС".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙ БІ КОНТАКТС» на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 910/18625/13 - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 910/18625/13 про вжиття заходів до забезпечення позову - скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю „ЖЛ" про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „ЖЛ" (код ЄДРПОУ 37546647; 10003 Житомирська обл., м.Житомир, вул. Щорса, 67) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ КОНТАКТС" (03110 м. Київ, вул. Озерна, 7, кв. 24; код ЄДРПОУ 37024598) судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду в сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 910/18625/13 - повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко