cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2014 року Справа № 910/18625/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Ємельянов А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з додатковою відповідальнісю "ЖЛ" на рішення від 29.01.2014 господарського суду міста Києва на постанову від 12.06.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/18625/13 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з додатковою відповідальнісю "ЖЛ" доТовариства з обмеженою відповідальнісю "АЙ БІ Контактс" простягнення 1497521,36 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаСімчак Г.І. (дов. від 08.01.2014 № 7); відповідачане з'явились; Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.08.2014 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий - Демидова А.М., судді - Волік І.М. (доповідач), Ємельянов А.С.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року позивач - Товариство з додатковою відповідальнісю "ЖЛ" (надалі - ТзДВ "ЖЛ") звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальнісю "АЙ БІ Контактс" (надалі - ТОВ "АЙ БІ Контактс") про стягнення заборгованості за Договором про надання аналітичних та консультаційних послуг № 3254 у сумі 1 011 328,00 грн та збитків за неналежне виконання умов договору в сумі 486 193,36 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2014 у справі № 910/18625/13 (суддя Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 (колегія суддів: Буравльов С.І. - головуючий, судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - ТзДВ "ЖЛ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2014 - скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, і зокрема, ст. ст. 901, 903, 905, 906 Цивільного кодексу України, без належного правового аналізу правовідносин сторін, що призвело до прийняття неправомірних рішень та є підставою для їх скасування.
Відповідач-2 не скористався правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслаі, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 22.06.2010 між ТОВ "Катерина С.Барабаш АЙ БІ Контактс" (правонаступником якого є ТОВ "АЙ БІ Контактс") (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Житомирські ласощі" (створене в результаті злиття Закрито акціонерного товариства "Житомирські ласощі" та Товариства з обмежною відповідальністю "Будстайл-ХХІ", правлнаступником всіх майнових та немайнових прав яких є Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ") (Замовник) укладений Договір № 3254 про надання аналітичних та консультаційних послуг (надалі - Договір про надання послуг), за умовами якого Замовник замовляє, а Виконавець надає відповідно до умов Договору та Додаткових угод до нього аналітичні та консультаційні послуги, які Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити; під результатом наданих послуг сторони договору домовилися розуміти інформацію, передану Замовнику у вигляді комплексних аналітичних звітів у електронній та друкованій формі у кількості п'яти примірників, які передаються Замовнику шляхом електронного та поштового зв'язку та/або інші консультаційні дії Виконавця, вчинені за замовленням Замовника згідно даного Договору (п. п. 1.1., 1.2. Договору про надання послуг).
Порядок надання послуг визначається у додатках до Договору шляхом укладання додаткової Угоди. Сторони домовились, що сторона договору на вимогу іншої сторони надає письмовий варіант Акту наданих послуг за результатами наданих послуг. Замовник зобов'язується підписати та скріпити печаткою 2 екземпляри актів про надані послуги протягом 5 робочих днів з дня їх отримання від виконавця та надіслати один екземпляр Виконавцеві (п.п. 2.1 - 2.3 Договору про надання послуг).
Термін виконання та вартість послуг визначаються Договором та Додатковими угодами до нього (п.1.4 договору про надання послуг).
Відповідно до п. 5.1 Договору про надання послуг за надання послуг згідно цього Договору Виконавець отримує від Замовника грошову винагороду у розмірах, обумовлених в Додаткових угодах, на підставі виставленого рахунку-фактури.
Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами. Строк дії договору не обмежений та може бути припинений на вимогу сторони Договору у разі належного письмового попередження іншої сторони за 1 місяць ( п. 11.1 Договору про надання послуг).
Так, з метою визначення порядку надання послуг сторонами було укладено Додаткові угоди до Договору № 3254 від 22.06.2010, а саме:
- Додаткову угоду № 1 від 22.06.2010, відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якої Замовник доручив, а Виконавець прийняв обов'язки щодо надання послуг з аналізу фінансової, юридичної та маркетингової інформації підприємства за 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік та перше півріччя 2010 року, а також підготовки на основі вищезазначеного аналізу комплексного аналітичного звіту, який Замовник зобов'язався оплатити на умовах Договору та даної Додаткової угоди. Виконавець здійснює підготовку звіту на підставі наданих замовником документів та отриманої іншим незабороненим шляхом інформації протягом одного місяця з 28.06.2010 по 28.07.2010;
- Додаткову угоду № 2 від 17.08.2010, згідно з п.п. 1.1, 2.1 якої Виконавець зобов'язався надати Замовнику послуги зі складання пакету звітності згідно МСФЗ ЗАТ "Житомирські ласощі" за 2009 рік та 6 місяців 2010 року, що закінчуються 30.06.2010. Підготовка звіту здійснюється на підставі наданих Замовником документів та іншої інформації;
- Додаткову угоду № 3 від 28.03.2011, якою передбачено надання Виконавцем послуг зі складання пакету звітності згідно МСФЗ підприємства за 6 місяців 2010 рлку, що закінчуються 31.12.2010;
- Додаткову угоду № 4 від 28.03.2011, згідно з п. 1.1 якої Виконавець надає Замовнику послуги з аналізу фінансової, юридичної та маркетингової інформації підприємства за 2008 рік, 2009 рік та 2010 рік, а також на підставі вказаного аналізу аналітичного звіту;
- Додаткову угоду № 5 від 28.03.2011, за п.п. 1.1, 2.1 якої Виконавець прийняв на себе обов'язки з надання послуг щодо організації торговельного фінансування з іноземними постачальниками. Виконавець здійснює організацію торгівельного фінансування шляхом проведення переговорів з іноземними постачальниками та розробки схем залучення коштів під гарантії експортних кредитних агентств.
Відповідно до п. 3.2 вказаних вище Додаткових угод протягом трьох робочих днів з дня укладання угоди Виконавець виставляє Замовнику рахунок-фактуру, який містить суму грошових коштів у розмірі 50 % від визначеної вартості послуг. Замовник зобов'язаний протягом 3 операційно-касових днів перерахувати суми грошових коштів, вказаних у рахунку-фактурі, на рахунок Виконавця. Після надання звітів Виконавець виставляє Замовнику рахунок-фактуру, що містить суму грошових коштів, що залишилась до сплати, яку Замовник зобов'язується оплатити протягом 3 днів.
На виконання вищезазначених Додаткових угод позивачем було здійснено попередню оплату зазначених послуг, що підтверджується платіжними дорученнями № 294 від 25.01.2011 на суму 19 550,00 грн., № 295 від 28.01.2011 на суму 10 000,00 грн., № 302 від 31.01.2011 на суму 30 000,00 грн., № 1593 від 11.03.2011 на суму 59 550,00 грн., № 3122 від 21.09.2010 на суму 28 500,00 грн., № 3185 від 30 000,00 грн., № 4199 від 28.09.2010 на суму 30 000,00 грн., № 4087 від 24.11.2010 на суму 30 000,00 грн., № 1188 від 26.04.2011 на суму 60 000,00 грн., № 988 від 20.04.2011 на суму 10 000,00 грн., № 945 від 19.04.2011 на суму 19 550,00 грн., № 1063 від 21.04.2011 на суму 20 000,00 грн., № 1018 від 21.04.2011 на суму 10 000,00 грн., а всього на загальну суму 357 150,00 грн.
Звертаючись з позовом позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов пункту 1.2 Договору про надання послуг замовлення позивача не виконав, звітів у друкованій формі у необхідній кількості не надав, а тому зобов'язаний повернути загальну вартість оплачених послуг на суму 1011328,00 грн. Крім того, неналежним виконання договірних зобов'язань діями відповідача позивачеві завдано збитки на суму 486193,36 грн, які також просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Так, договір укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901 - 907 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату.
Згідно з частиною 1 ст. 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Судами встановлено, що виконання відповідачем укладених Додаткових угод сторонами складені акти приймання-передачі наданих послуг, які підписані представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплені печатками, а саме:
- акт № 15 від 27.08.2010, відповідно до якого позивач прийняв послуги з підготовки аналітичного кредитного звіту, що складався з фінансового, юридичного та маркетингового аналізу фінансово-господарської діяльності ЗАТ "Житомирські Ласощі" за 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік та перше півріччя 2010 року згідно міжнародних стандартів фінансової звітності та норм міжнародного права;
- акт № 19 від 23.09.2010, за яким позивачем було прийнято аналітичні та консультаційні послуги з організації торговельного фінансування підприємства за серпень, у тому числі, з розробки моделі короткотермінового торговельного фінансування при проведенні операцій з іноземними постачальниками сировини, розробки моделі довготермінового торговельного фінансування при закупівлі основних засобів в іноземних країнах, підготовки реалізації системи кредитного страхування;
- акт № 31 від 16.11.2010, відповідно до якого замовник прийняв аналітичні та консультаційні послуги з підготовки пакету фінансової звітності ЗАТ "Житомирські Ласощі" згідно міжнародних стандартів фінансової звітності за 2009 рік та перше півріччя 2010 року;
- акт № 1-24 від 09.03.2011, згідно з яким позивачем було прийнято аналітичні та консультаційні послуги з організації торговельного фінансування підприємства за лютий, у тому числі, розробки моделей короткотермінового торговельного фінансування при проведенні операцій з іноземними постачальниками сировини, розробки моделей довготермінового торговельного фінансування при закупівлі засобів в іноземних країнах, підготовки реалізації системи кредитного страхування;
- акт № 1-25 від 18.05.2011, відповідно до якого позивачем було прийнято аналітичні та консультаційні послуги з організації торгівельного фінансування підприємства за лютий, у тому числі розробки моделей короткотермінового торгівельного фінансування при проведенні операцій з іноземними постачальниками сировини, розробки моделей довготермінового торговельного фінансування при закупівлі засобів в іноземних країнах, підготовки реалізації системи кредитного страхування.
Зазначеним спростовуються доводи позивача щодо не виконання відповідачем зобов'язань з надання послуг по Додатковим угодам.
Також, судами встановлено, що за умовами Додаткової угоди № 5 від 28.03.2011 виконавець зобов'язався здійснити організацію торгівельного фінансування шляхом проведення переговорів з іноземними постачальниками, при цьому складання звіту за результатами проведених переговорів угодою не передбачалось.
Окрім цього, виконання послуг за Договором № 3254 від 22.06.2010 та Додатковими угодами до нього підтверджується також проектом довгострокового фінансування під поставку обладнання, засвідченим перекладом витягу з аналітичного звіту, витягом з аналітичного звіту про фінансовий аналіз за формою МСФЗ, витягом з маркетингового дослідження, схемами торговельного фінансування, звітом про завершення проекту, аналітичним кредитним звітом.
Після надання послуг відповідачем на виконання умов зазначеного Договору було виставлено рахунки-фактури на загальну суму 576 400,00 грн.
В рахунок оплати послуг за Договором про надання послуг позивачем було перераховано на рахунок ТОВ "АЙ БІ Контактс" грошові кошти на загальну суму 654 178,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1114 від 22.04.2011 на суму 60 000,00 грн., № 1129 від 22.04.2011 на суму 50 000,00 грн., № 1145 від 22.04.2011 на суму 50 000,00 грн., № 1208 від 22.06.2010 на суму 158 214,00 грн., № 1771 від 20.07.2010 на суму 158 214,00 грн., № 2857 від 13.09.2010 на суму 59 250,00 грн., № 4728 від 01.11.2010 на суму 30 000,00 грн., № 868 від 25.11.2010 на суму 30 000,00 грн., № 5528 від 13.12.2010 на суму 20 000,00 грн., № 1448 від 23.12.2010 на суму 20 500,00 грн., № 1269 від 14.12.2010 на суму 18 000,00 грн.
При цьому, рахунки-фактури, на підставі яких позивачем здійснено оплату, за умовами пункту 3.2 Договору про надання послуг, виставлялись після надання звітів та відповідно до платіжних доручень були оплачені.
За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що перерахування на рахунок ТОВ "АЙ БІ Контактс" грошових коштів після підписання Актів приймання-передачі свідчить про прийняття ТзДВ "ЖЛ" виконаних послуг, а отже позивачем не доведено належними та допустимими доказами не виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання послуг, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення боргу за невиконання умов договору в сумі 1 011 328,00 грн.
Крім цього, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 486 193,36 грн., суди виходили з того, що відповідно до частини 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкти, права або законі інтереси якого порушено.
При цьому в розумінні наведеної норми, підставою для відшкодування збитків є порушення господарського зобов'язання (невиконання або неналежне виконання договору) учасником господарських відносин.
Згідно з частиною до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, за встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з їх висновком про те, що ТзДВ "ЖЛ" не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також не довело вину відповідача у завданні збитків.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів у даній справі відсутні, а тому касаційна скарга ТзДВ "ЖЛ" залишається без задоволення.
З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальнісю "ЖЛ" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 та рішення господарського суду міста Києва від29.01.2014 у справі № 910/18625/13 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Судді : І.М. Волік
А.С. Ємельянов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2014 |
Оприлюднено | 28.08.2014 |
Номер документу | 40263052 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Волік І.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні